Артета вперше проявив себе в ПСЖ: дебютував у матчі проти Шевченка, мешкав разом із Роналдіньйо та став володарем Кубка Інтертото.

Мікель Артета та Маурісіо Почеттіно, dailymail.co.uk

Арсенал та ПСЖ зіграють у півфіналі Ліги чемпіонів, і для Мікеля Артети це буде особливий матч. Саме у Парижі менеджер "Канонірів" дебютував серед дорослих 24 роки тому.

Чемпіон ділиться історією про те, як невідомий баск потрапив до компанії таких зірок, як Роналдінью, Окоча та Почеттіно, і які наслідки це мало.

Of course! Please provide the text you'd like me to make unique.

Якщо бути відвертим, це стало для мене та моєї родини справжнім випробуванням. Ми перебували в Барселоні, коли отримали дзвінок з клубу, де нам повідомили: "Пакуйте речі, вам потрібно їхати до Парижа". Мені тоді лише виповнилося 18, і я ще не мав досвіду виступів на дорослому рівні. Я глянув на склад ПСЖ і подумав: "Це жарт?"

Коли Мікель Артета згадує ті моменти, на його обличчі завжди з'являється усмішка.

Сюрреалістично, проте результат виявився вдалим.

Це був січень 2001 року, і молодий Артета, як і належить підлітку, відчував, що світ ставиться до нього несправедливо.

За два роки до того він був лідером молодіжки Реала Сосьєдад разом зі своїм другом Хабі Алонсо, проте той вже робив перші кроки в Ла Лізі, а от Мікель довірився скаутам Барси і переїхав туди, щоб... не грати.

Еммануель Петі, Жузеп Гвардіола, Луїс Енріке, Філіп Коку, Іван де ла Пенья, Ярі Літманен - ну кого з них він мав посунути?

Тим часом у запасі разом із Артетою чекали свого шансу Хаві, Андрес Іньєста, Боло Зенден, Сімау Саброза.

Без варіантів.

Пропозиція від ПСЖ про оренду на півтора року з'явилася не лише вчасно, але й неабияк здивувала. Виявляється, на нього звертають увагу! Його впізнають!

До Парижа Артета приїхав в піднесеному настрої, але той ПСЖ вмів його псувати. Дебют Артети в професіоналах - це 0:4 в Кубку Франції з Осером, де феєрив Джибріль Сіссе. Надворі було 10 лютого 2001-го.

Ну, але вже 14-го, на День Святого Валентина, була інша гра - на "Сан-Сіро" з Міланом:

Я опинився в тунелі і розглядав усе навколо. Там обговорювали щось Берлусконі, Мальдіні, Пірло та Шевченко... Вони були справжніми величинами! Мене наче занурили в середовище левів, але це мені сподобалося, гра вийшла просто неймовірною.

Артета провів на полі 70 хвилин і виглядав вражаюче.

Команди ж зіграли внічию 1:1 - і обоє пролетіли повз плейоф ЛЧ.

Of course! Please provide the text you'd like me to make unique.

Молодим це може бути важко усвідомити, але в ті часи ПСЖ уособлював собою дух футбольного романтизму.

Це також стосувалося й власників. Щороку Canal+ зазнавав збитків у розмірі 40-50 мільйонів, проте продовжував інвестувати в команду, яка не здобувала жодних трофеїв. Для чого це робилося?!

Разом з тим, у них точно був смак на оригіналів.

Тут виступав, наприклад, Ніколя Анелька, який встиг посваритися з усіма в Мадриді всього за рік.

У центрі захисту бігали харизматичний Маурісіо Почеттіно і потужний Сільвен Дістен; голи забивав мініатюрний Лоран Робер; за всіма підчищав вічно п'яний Вампета.

Але найважливішим дивом стало те, що відбулося перед атакуючими.

"Джордж Веа зазначив: 'Навіть з Абеді Пеле ми не зможемо досягти й одного відсотка того, що робить Джей-Джей Окоча'."

Луїс Фернандес взяв на себе тренерські обов'язки в той момент, коли ПСЖ зазнавав більше поразок, ніж перемог. Його стратегічний план полягав у зміні ігрового стилю команди. Замість контратакуючої гри, він прагнув перетворити команду на експертів у позиційних атаках — тактики, яку він оцінив під час своєї роботи в Ла Лізі.

Артета в своїй тактичній схемі рекомендував з'єднувати лінії та регулювати темп гри з ролі опорного півзахисника.

"Мікель вирізнявся видатними розумовими здібностями, - згадує його тренер. - Завдяки своєму інтелекту він успішно адаптувався як на полі, так і в повсякденному житті. Його манери, поведінка і ввічливість завжди були на висоті."

Інша справа, що спочатку це не мало жодного впливу на результати команди на полі. У сезоні 2000/01 ПСЖ фінішував лише на 9-му місці, що змусило їх взяти участь у Кубку Інтертото, з метою отримати шанс на "справжні" єврокубки.

Тим часом за кулісами у Парижі відбувалося дещо історичне.

Of course! Please provide the text you'd like me to make unique.

Роналдіньйо вже тоді був сенсацією для всіх, хто в темі.

6+7 за Бразилію на Кубку конфедерацій, 42 голи за календарний рік - по правді, коли ПСЖ оголосив про його перехід, це був шок.

Виходить, Барса, Реал та інші не домовилися, а Canal+ зміг?!

Проте, незабаром Греміо вирішив звернутися до суду - з'ясувалося, що Ронні ледь не став жертвою крадіжки, адже спробували скористатися затриманим впровадженням правил Босмана в Латинській Америці та конфліктом з клубом його брата, який також є його агентом.

Судовий процес, що стосувався легітимності трансферу, тривав протягом весни та літа 2001 року. Тим часом, поки ПСЖ переживав труднощі, їхній потенційно найкращий футболіст проводив час на пляжі, граючи з м'ячем і не маючи змоги підтримати команду.

Його вдалося оголосити лише на наступний сезон 2001/02, і Фернандес поселив новачка в один номер з Артетою.

"Ми жили в одній кімнаті, і я не можу не згадати про його винятковий талант. Такого більше ні в кого не зустрічав. Він умів робити неймовірні речі на фізичному рівні. А ще - його енергія, харизма, усмішка... Коли Ронні був поруч, сумувати було просто неможливо", - з усмішкою розповідає Мікель.

Незабаром команда здобула свій перший та єдиний спільний трофей - Кубок Інтертото, перемігши у фінальному матчі Брешію, де виступали Роберто Баджо та Лука Тоні, завдяки вирішальному голу, забитому на виїзді.

Проте, навіть з Роналдіньйо, ПСЖ ще не досягав рівня справжнього якісного футболу.

Of course! Please provide the text you'd like me to make unique.

Вони були занадто різними і незбалансованими. Кожен у цьому ПСЖ переслідував власні цілі.

Артету підтримали досвідчені аргентинці Маурісіо Почеттіно та Габріель Хайнце.

"Ці двоє завжди були поруч, підтримували мене, направляли у всьому, що треба робити на полі й поза ним. Вчили розуміти гру. Маурісіо був мені, ніби старший брат".

Паралельно з цим, Почеттіно, який вже мав чималий досвід, проявляв інтерес до різних аспектів тренерської діяльності. Він детально розглядав кожен нюанс і невдовзі почав набридати своєму штабу численними цитатами Марсело Б'єлси.

"Він постійно згадував Б'єлсу, хоча ми тоді навіть не чули про нього, - ділиться спогадами Жан-Луї Гассе, який був асистентом у Фернандеса. - Маурісіо був у захопленні від нього і вважав його своїм наставником. Співпрацювати з ним ставало дедалі складніше."

Ніколя Анелька – це зовсім інша історія. Він вірив у швидкі контратаки, а коли Фернандес вирішив перейти до більш спокійного стилю гри, Анелька не стримався і вдарив журналіста, а також відкрито висловив своє незадоволення тренеру.

Окоча та Роналдіньйо — це два майстри, які перетворювали навіть найелементарніші дії на справжнє видовище, використовуючи безліч зайвих фінтів. Їхня гра була схожа на виставу Cirque du Soleil.

Додатково, Ронні часто вживав алкоголь і з'являвся на тренуваннях у стані сп'яніння.

"Роналдіньйо просто забив на щоденні заняття. Він тренувався лише в п'ятницю, аби зіграти в суботу. Думаю, він брав приклад з Ромаріо, про якого ходили такі чутки. Щоранку він приходив у сонцезахисних окулярах, падав на стіл до масажиста й відсипався", - пригадує хавбек Жером Леруа.

Of course! Please provide the text you'd like me to make unique.

Після першої половини чемпіонату зайняте 8-ме місце стало наслідком їхньої відмови діяти злагоджено.

Лише Артета відчував радість, адже будь-яке досягнення виглядало краще, ніж дубль Барселони:

Насправді я відчував себе справжнім щасливчиком. Мені часто доводилося оборонятися, але це було лише через те, що попереду грали Роналдіньйо та Окоча. Уявіть собі! Це здавалося майже неможливим. Я просто отримував задоволення від моменту.

Сезон КАН-2002 несподівано став порятунком для їхньої команди. Коли Окоча покинув клуб, це звільнило місце для Роналдіньйо, який раптом почав грати на високому рівні і регулярно забивати голи...

...І ще так теж.

Здобувши лідера, ПСЖ став більш згуртованим і активним, що призвело до серії успіхів. Коли Окоча повернувся, йому відвели лише підпоміжну роль на фланзі.

"Роналдіньйо - єдиний футболіст, який, на мою думку, кардинально трансформував не одну, а одразу дві команди. Спочатку він вразив у Парижі, а потім в Барселоні," - зазначив згодом тренер Артета.

Ну, і ще ніколи не палив контору і змінював тему, коли питали про загули бразильця: "Зі мною він вів себе ідеально".

Власне, й сам Артета теж був благословенням для того ПСЖ.

"Ми закликали його проявляти ініціативу, обертатися з м'ячем і керувати грою. Його навички дриблінгу значно полегшували нашу роботу. Він володів розумінням гри для вчасних передач і вдало вступав у боротьбу, як справжній опорний півзахисник," - ділиться враженнями Фернандес.

Ну, а Почеттіно з усмішкою згадує, як 19-річний Артета впевнено брав на себе роль керівника для досвідчених гравців:

Коли він ділився своїми порадами, я замислився: "Нічого собі! Оце так особистість!" У Мікеля була яскрава індивідуальність і неймовірна харизма. Він володів справжнім футбольним розумом. Такі якості не можна знайти на полиці супермаркету - вони або є в тебе, або ні. Я ще тоді стверджував, що Мікель стане не лише тренером, а відмінним наставником.

Of course! Please provide the text you'd like me to make unique.

Ривок ПСЖ на чолі з бразильським магом вразив всю Францію. На провінційних аренах гучно лунали овації на адресу Діньйо - і це було абсолютно заслужено.

Весною 2002 року команда Парижа зазнала лише однієї поразки, в результаті чого зайняла 4-у позицію, відстаючи від чемпіона на 8 балів.

Деякі навіть були впевнені, що в наступному сезоні вони зможуть розгромити Ліон.

Не вдалося.

Артету забрали з Парижа першим.

Підсумки сезону Ліги 1 2001/02 показали, що він був єдиним представником ПСЖ, номінованим на звання найкращого гравця Франції. Хоча нагорода дісталася Паулеті, Барселона зрозуміла, що на цьому молодому таланті можна добре заробити. В результаті відбувся щось на кшталт аукціону, в якому перемогу здобули Рейнджерс, і Мікель вирушив на "Айброкс".

53 поєдинки, 5 забитих м'ячів, 5 результативних передач – ось підсумковий внесок Артети під час його перебування в ПСЖ.

"Це свідчило про нестачу професіоналізму з боку клубу, - скаржився Фернандес. - Артета був лідером у Парижі не лише за своєю позицією, але й за ставленням. Він не ховався за спинами інших і завжди брав на себе ініціативу. Навіть молоді гравці могли покластися на нього в складні моменти, адже він завжди шукав шляхи вирішення проблем."

Після Мікеля, який покинув Париж, пішли чутки про те, що Окоча також вирушив за ним. Виявилося, що між ним і тренером виникли непорозуміння, а також з'явилися проблеми з законом через можливу аферу.

Роналдіньйо не пішов, але після тріумфального ЧС-2002 ще рідше тренувався, показуючи справжній рівень по великих святах.

Так той проєкт і закінчився.

Вже після них на футбольний Париж опустилося безчасся - і тривало аж до появи Златана в 2012-му.

Тим часом команда нульових, хоч і зібралась по-справжньому лише на півсезону, залишилась назавжди друзями - Почеттіно, Артета, Роналдіньйо, Окоча, Крістобаль, Алоїзіо згадують один одного тільки компліментарно.

"Це була майданчик для обміну досвідом в одному з найпрекрасніших міст Європи," - зазначає Артета сьогодні. - "Ці роки залишаться зі мною назавжди. Саме в ПСЖ я усвідомив, яким футболістом прагну стати, і саме там мої партнери надихнули мене на шлях тренера."