"Цей час став етапом розчарувань": новий гравець Вереса розповідає про нестачу довіри в Колосі та що допомагало уникнути депресивного стану.
Після стадії невизначеності та обмежених можливостей для гри, голкіпер Валентин Горох вступив у нове оточення, сповнений рішучості довести свою вартість. У бесіді з "Футбол 24" він розповів про конкуренцію, довіру з боку тренерського штабу, пропозиції щодо трансферів та свою особисту мотивацію.
Твій час у Колосі охоплював два повні сезони. Як би ти охарактеризував цей період? Чи був це шлях боротьби за своє місце, час очікування, сповнений розчарувань, чи, можливо, це був період навчання?
Цей час, безсумнівно, став для мене періодом і випробувань, і здобуття нових знань. Я мала безліч сподівань, прагнучи проявити свої здібності та довести, що здатна на більше.
Верес офіційно уклав угоду з воротарем команди, що виступає в Українській Прем'єр-лізі.
Ти з'являвся на полі лише п’ять разів за останні два роки. Чи усвідомлював ти, в чому полягає причина – рішення наставника, конкуренція, відсутність довіри, чи, можливо, обставини?
На мою думку, все зводилося до вибору тренера та певної нестачі довіри. Конкуренція завжди існує, і вона необхідна, але створювалося враження, що можливостей для самовираження не так вже й багато, як хотілося б.
В команді відбулося кілька змін у тренерському складі, включаючи повернення Руслана Костишина. Як це позначилось на твоєму становищі? Виникали нові сподівання, чи залишалося відчуття, що все залишиться незмінним?
Не можу стверджувати, що щось суттєво змінилося. Моя ситуація залишилася такою ж, хоча надія завжди жила в мені: до останнього мить я вірив, що незабаром відкриється нова можливість. Але, на жаль, все сталося так, як сталося.
Якими були твої відчуття, коли сезон добігав кінця, а можливість вийти на поле з кожним днем ставала все менш ймовірною? Що підтримувало тебе в хорошій формі – професійний підхід, віра у себе, чи, можливо, спілкування з тренерським складом?
Якщо чесно, ситуація була складною - відчував пригніченість. Однак любов до футболу, віра у власні сили та тренування підтримували мене в тонусі. Я завжди викладався на повну.
Незважаючи на те, що ігровий час був обмеженим, які уроки ти виніс з цього досвіду? Що з пережитого в Колосі залишилося в тобі як у футболістові і як у особистості?
- Це був непростий, але цінний досвід. Він навчив не опускати руки, навчив терпіти, не шукати винних, а зосереджуватися на собі. Думаю, став сильнішим - і як гравець, і як людина.
Твій перехід до Вересу — це виклик, новий шанс чи необхідний крок, щоб зберегти ігрову активність?
Це безперечно новий шанс і випробування — в першу чергу для мене самої. Мені хочеться довести, що здатна на більше і заслуговую на цю можливість.
- Які ще варіанти були на столі перед тим, як ти обрав Верес? Чим саме рівненський клуб тебе переконав?
Варіантів було безліч, але не хочу згадувати конкретні назви клубів. Ключовим моментом стала щира бесіда з президентом команди, спортивним директором і тренерським складом. Вони однозначно висловили своє бачення моєї ролі в команді, і це стало для мене дуже важливим.
Тепер, коли все в твоїх руках, яка твоя основна мета на найближчий сезон? Чи відчуваєш, що настав момент, щоб підтвердити свої можливості?
- Ціль проста: грати, бути корисним команді і радувати вболівальників. Відчуваю, що мій час настав, але все в моїх руках.
