Фіналіст Ліги чемпіонів вирішив покластися на нового наставника. Які причини стали основою для вибору Інтером Крістіана Ківи?
44-річний румун раніше провів кілька місяців у "Пармі", а перед цим його досвід обмежувався лише роботою з молоддю.
Кінець травня та початок червня принесли фанатам "Інтера" чимало розчарувань. Спершу їхні улюбленці без шансів поступилися у фіналі Ліги чемпіонів "Парі Сен-Жермен" (0:5), а потім ключовий творець усіх недавніх успіхів "нерадзуррі" - головний тренер команди Сімоне Індзагі, із яким вона двічі за три останні роки добиралася до стадії вирішального матчу у Лізі чемпіонів і вигравала італійську Серію А, - раптом вирішив залишити свою посаду заради "хлібної" пропозиції з Саудівської Аравії.
Керівництво "Інтера" сподівалося, що чутки про можливий відхід Індзагі є лише результатом маніпуляцій агентів та медіа. Проте, після розгромної поразки від ПСЖ та привабливої пропозиції, яку зробив "Аль-Хіляль", Сімоне все ж вирішив покинути клуб.
9 червня новим наставником футбольного клубу "Інтер" був офіційно представлений 44-річний румун Крістіан Ківу, який підписав контракт терміном на два роки. Цей етап у кар'єрі Ківу можна вважати поверненням до клубу, де він провів значну частину своєї кар'єри. З 2007 по 2014 рік румунський футболіст виступав за "Інтер", і саме в Мілані він завершив свою кар'єру, повісивши бутси на цвях. Після цього Ківу працював аналітиком в УЄФА, але згодом повернувся до "Інтера" в ролі тренера молодіжних команд, де провів наступні шість років.
Лише у лютому цього року Ківу вперше у своїй наставницькій кар'єрі отримав можливість попрацювати із дорослою командою на топ-рівні. Довіру румунові виявили у "Пармі", яка на той момент стояла на виліт із Серії А, але завдяки роботі Ківу зуміла зберегти прописку в елітарному дивізіоні. Власне, це єдине суттєве досягнення Ківу-тренера на поточний момент, якщо не брати до уваги його перемогу із "Інтером" у юнацькому чемпіонаті Італії.
Чому ж керівництво "Інтера" обрало новачка на пост головного тренера команди-фіналіста Ліги чемпіонів?
По-перше, слід зазначити, що Крістіан Ківу не був основним кандидатом на посаду тренера "Інтера". Після того, як з'явилися чутки про можливий вихід Сімоне Індзагі, клуб почав активно шукати потенційних замінників для свого наставника, щоб бути готовими до швидкої зміні. На першому місці у списку бажаних кандидатів опинився Сеск Фабрегас, за ним йшли Массіміліано Аллегрі та Патрік Вієйра. Проте, Фабрегас вирішив залишитись у "Комо", Аллегрі підписав угоду з "Міланом", а Вієйра не захотів навіть обговорювати можливість переходу з "Дженоа", навпаки, продовжив контракт з "грифонами".
"Інтер" не міг дозволити собі затягувати процес пошуку нового головного тренера, оскільки 17 червня "нерадзуррі" мають розпочати свій виступ на клубному чемпіонаті світу ФІФА, що вимагало швидких і зважених дій.
Відомо, що президент "Інтера" Джузеппе Маротта прагнув знайти для керівництва першою командою особистість, яка не лише мала успішну кар'єру гравця, але й розуміла велич та значення бренду "нерадзуррі". У зв'язку з цим, багато італійських аналітиків звернули особливу увагу на склад "Інтера" часів знаменного требла, здобутого в сезоні 2009/10, частиною якого був і Крістіан Ківу.
За інформацією з Італії, можливість призначення закордонного тренера не змогла переконати керівництво "Інтера" з двох причин. По-перше, новому фахівцеві знадобився б значний час для адаптації до специфіки італійського футболу. По-друге, для залучення відомого тренера знадобилися б значні фінансові витрати. У "нерадзуррі" останнім часом існує концепція, згідно з якою клуб уникає виплати відступних за тренерів і прагне не переплачувати за їхні послуги.
Таким чином, кандидатура Крістіана Ківу здавалася практично ідеальною. Більше того, в "Інтері" не могли проігнорувати стиль гри "Парми" під керівництвом румунського тренера. Цей стиль у багатьох аспектах нагадував те, що роками впроваджував у команді "нерадзуррі" Сімоне Індзагі: три центральні захисники, ущільнений центр поля, два атакувальні гравці попереду та постійна зміна між низьким блоком і високим пресингом. У центрі поля у Ківу, ймовірно, такі футболісти, як Барелла та Мхітарян, мали б більше простору для дій, ніж під керівництвом Індзагі, у той час як молода зірка хорватського футболу та новий гравець "Інтера" Петар Сучич, навпаки, зосередився б на виконанні оборонних функцій.
Важливо розуміти, що Крістіан Ківу нехай і є молодим наставником, проте зовсім не боїться змін. Це, зокрема, румунський коуч продемонстрував і босам "Інтера", коли його "Парма" зуміла на власному полі переламати хід зустрічі й звести матч до нічиєї (2:2), яка багато в чому стала фатальною для чемпіонських амбіцій "нерадзуррі" у сезоні-2024/25. Тоді Ківу не лише довів, що готовий змінювати тактичний малюнок гри по ходу поєдинку, але й дав зрозуміти, що його мета - тримати усіх гравців команди на одному рівні готовності, не проводячи чіткого поділу на основних та запасних. Принцип румунського наставника простий: хто краще зараз, той і грає. Про щось подібне багато наставників часто лише говорять, проте рідко користуються цим на практиці. У тій же грі з "Інтером" рятівником "Парми" виявився Якоб Ондрейка - вінгер, котрий прибув у команду в зимове трансферне вікно-2025 із "Антверпена" та який у більшості інших наставників проходив би спершу тривалу "обкатку" у менш напружених матчах, перш ніж з'являтися на полі проти лідерів.
Сімоне Індзагі активно експериментував із ротацією гравців, але завжди дотримувався чіткого списку основних футболістів. Тепер, з приходом Крістіана Ківу, "Інтер" має можливість отримати новий поштовх, адже конкуренція за місце в складі стане не лише формальною, а й справжньою. Це може призвести до того, що навіть досвідчені та заслужені гравці можуть втратити свої позиції на полі, тоді як молоді таланти, з якими Ківу вже налагодив чудову комунікацію, прагнутимуть швидкого розвитку. Якщо така практика знайде своє місце в "Інтері", це зможе суттєво поліпшити моральний стан команди, який, безсумнівно, постраждав після гіркої поразки від ПСЖ у фіналі Ліги чемпіонів.
Не виключено, що із перших днів у "Інтері" Ківу доведеться зіткнутися із непростим характером деяких своїх нових підопічних. Комусь буде складно зрозуміти, чому він має доводити свої претензії на місце у основі нарівні із де-факто молодими ноунеймами, хтось, мабуть, просто втратить мотивацію після завершення роботи із Сімоне Індзагі...
Однак в Італії зазначають, що Ківу - це людина, яка вміє згуртувати команду у роздягальні. За інформацією Corriere della Sera, коли Крістіан працював із молодіжною командою "нерадзуррі", яка йшла до перемоги у чемпіонаті, то постійно розповідав своїм підопічним цікаві та пізнавальні історії того, як усе функціонувало в "Інтері" сезону-2009/10, який завершився блискучим треблом. Ківу наголошував, що та команда була поділена на невеличкі групи, але як тільки вони виходили на поле, усі об'єднувалися в єдину структуру та працювали на результат. Тим самим, є надія, що і зараз, вже будучи тренером першої команди "нерадзуррі", Ківу вдасться об'єднати довкола єдиної мети і завдання як "стару", так і "молоду" частини команди, тим паче що остання є важливою складовою стратегічного бачення Джузеппе Маротти та Oaktree Capital Management (компанії, що володіє "Інтером").
Складно передбачити, наскільки успішним буде Ківу в "Інтері", проте його рішучість і бажання взятися за цю роль заслуговують на повагу. Для Крістіана міланський клуб став майже рідним, адже він присвятив багато років своєї кар'єри його розвитку. Вибір на користь 44-річного тренера, який до цього працював переважно з молодими гравцями і лише кілька місяців очолював команду в Серії А, є великим ризиком для керівництва "Інтера". Ківу оцінюватимуть за результатами минулого сезону, коли "нерадзуррі" боролись за перемогу як у Серії А, так і в Лізі чемпіонів до останніх хвилин. Проте навряд чи Крістіан не усвідомлював ризик, на який йшов, і, напевно, його мотивація не була пов'язана з фінансовими вигодами, адже дворічний контракт навряд чи можна вважати шляхом до багатства. А ймовірна невдача на старті кар'єри в клубі з такою репутацією може стати серйозним ударом по його іміджу, відновитися після якого буде вкрай важко.
Отже, ймовірно, ми маємо ситуацію, де дійсно збіглися погляди керівництва "Інтера" на нового тренера, водночас усунувши "випадкові" кандидатури, що звільнило місце на лавці "нерадзуррі" для того, кому ця посада справді важлива. Це, безумовно, викликає інтерес...
