Григорчук згадує, як президент клубу передавав йому купи грошей.
Коли мистецтво бомбардування стає на вагу золота.
Нинішній головний тренер черкаського ЛНЗ Роман Григорчук пригадав цікавий період у своїй кар'єрі гравця. Було це у провінційному містечку Шепетівці, що на Хмельниччині. На межі 80-х і 90-х років набирав оберти амбітний проект, започаткований головою тамтешнього будівельного кооперативу "Темп" Джумбером Нішніанідзе. Створена за його ініціативи футбольна команда почала сходження до намічених нею вершин вже у 1990-му, виступаючи на аматорському рівні.
- Саме в той період я виступав за "Темп", і команда демонструвала відмінні результати, - згадує Роман Григорчук. - Власник клубу, Джумбер Нішніанідзе, мав великі амбіції, тому футболісти отримували чудову фінансову підтримку. У сезоні 1990 року я часто відзначався голами і регулярно отримував звання найкращого гравця в домашніх матчах "Темпу". Після кожної гри мені вручали цінні призи, якими, як правило, були вироби з Полонського фарфорового заводу, що розташований у сусідньому районі. Наприкінці сезону у мене вже накопичилася чимала колекція різноманітних сервізів.
- Як ставився президент "Темпу" до футболістів?
З огляду на те, що я неодноразово відзначався забитими голами, Джумбер Григорович ставився до мене відповідно. Він ніколи не скупився на фінансові винагороди. Одного разу він запросив мене до свого офісу, де стіл був заповнений пачками грошей. Як з'ясувалося, з цього стола мені належала певна частина. Нішніанідзе, з його боку, також взяв чимало пачок. Потім, поміркувавши, він простягнув руку в глибину столу і витягнув ще стільки ж. "Це - для тебе", - промовив він. Я був вражений та збентежений такою щедрістю. Це був прояв справжньої любові до футболу і вдячності за результати. У наступному 1991 році "Темп" виступав у другій лізі СРСР і здобув Кубок України, проте я вже грав у складі рідного "Прикарпаття" з Івано-Франківська.
Колишній український тренер Олексій Антонов, який раніше входив до тренерського штабу Романа Григорчука, висловив свою думку щодо заяви Олексія Шевченка, котрий охарактеризував теперішнього наставника ЛНЗ як диктатора.
