Хто з атлетів сьогодні сприяє популяризації бренду України на міжнародній арені?

Олександр Усик (зображення: Getty Images)

Абсолютний чемпіон світу з боксу вже увійшов в історію як легенда. Він активно популяризує український бренд на кожному етапі свого шляху.

У ринг та на офіційні заходи перед боями виходить виключно під українську музику. На поєдинок з Дюбуа одягнув халат з піксельним візерунком, наголосивши, що це є жестом поваги до захисників України, яким він присвятив свою звитягу.

"Це ті, хто оберігає моїх близьких. Їхня підтримка є для мене надзвичайно важливою. Я усвідомлюю, що моя перемога має велике значення і для них. Кожного разу, виходячи на ринг, я прагнув ясно усвідомлювати, за що борюся і для кого це все," - поділився спортсмен.

Усик регулярно привертає увагу міжнародної спільноти до важливості звільнення захисників "Азовсталі", з'являючись на публіці в футболці з відповідним меседжем.

Він висловлює відвагу в своїх зверненнях до Дональда Трампа та інших глобальних лідерів. У численних інтерв'ю він підкреслює важливість боротьби України проти агресії.

Еліна Світоліна (зображення: Getty Images)

Слід підкреслити, що всі наші провідні тенісистки мають ясну громадянську позицію і докладають значних зусиль для того, щоб світ краще розумів Україну та її актуальні виклики.

Марта Костюк, Даяна Ястремська, Леся Цуренко, сестри Кіченок та інші українські тенісистки не дають можливості світовій тенісній спільноті розслабитися. Ця спільнота, одна з небагатьох у сучасному спорті, дозволяє спортсменам з країни-агресора та її союзників брати участь у найпрестижніших турнірах.

Еліна Світоліна виступає не тільки як провідна фігура українського тенісу, але й як важлива особистість у цьому незламному русі. Вона регулярно бере участь у неофіційних тенісних подіях разом із світовими зірками, як, наприклад, нещодавній турнір Stars of the Open, що відбувся перед Відкритим чемпіонатом США. Під час численних інтерв'ю та подкастів вона охоче відповідає на питання журналістів, ділячись своїми думками про рідну країну.

Окрема тема - благодійна діяльність тенісистки. Вона повністю взяла під своє крило жіночу збірну України з тенісу, виступаючи тут і як гравець, і як організатор всього процесу. І збірна вперше в історії пробилась у фінал престижного Кубка Білі Джин Кінг.

Окрім цього, фонд Світоліної активно сприяє розвитку дитячого тенісу як в Україні, так і за її межами, де багато українських сімей змушені шукати прихисток. Він підтримує молоді таланти та популяризує Україну на міжнародній арені.

Ярослава Магучіх (фото: Worldathletics)

Олімпійська чемпіонка та володарка світового рекорду. Улітку минулого року, коли їй вдалося перевершити досягнення, яке залишалося непорушним протягом 37 років, вона оголосила про це всьому світу:

"Врешті-решт, я закарбувала Україну в літописі світової легкої атлетики."

Перед Олімпіадою в Парижі я висловила різку критику щодо того, що спортсменів з країни-агресора допускають до змагань під прапорами інших націй.

Її виразна патріотична позиція та рішучі висловлювання викликають чимало обурення серед росіян. Нещодавно в пропагандистських ЗМІ сусідньої країни було опубліковано інтерв'ю з незадоволеною спортсменкою, яка висловлювала критику на адресу Магучіх за її принципову позицію. Зокрема, вона звернула увагу на відмову спілкуватися російською мовою під час змагань та на загалом "неприпустиму" поведінку.

Вірогідно, це одне з найяскравіших підтверджень ефективності її публічної стратегії та вміння популяризувати бренд України на міжнародній арені.

Восени 2024 року Олександр Зінченко та збірна України з футболу нагадали світу про 1000 днів війни в Україні (УАФ)

Хоча 28-річний гравець може проходити через складний період у своїй кар'єрі, його вплив на футбол в Англії залишається безперечним. Він є яскравою і значущою постаттю у цьому виді спорту.

Запам'яталось, коли український журналіст звертався до простих англійських уболівальників та просив назвати трьох найкращих сучасних українських футболістів. Багато хто вагався. А один виявився дуже кмітливим і відповів: "Зінченко, Зінченко, Зінченко!".

Футболіст активно використовує свою популярність та вплив у британському футбольному середовищі для просування України.

З моменту початку широкомасштабного вторгнення він активно ділиться інформацією про українську боротьбу на різноманітних платформах. Крім того, він виступив співорганізатором благодійного матчу Game4Ukraine, що відбувся в Лондоні.

Він також виступив ініціатором кампанії "1000 днів війни", коли національна збірна України, після забитого гола у ворота Албанії, продемонструвала футболку з цією значущою цифрою. І символічно, що цей гол забив саме Зінченко.

Ольга Харлан (изображение: Getty Images)

Фехтування, будемо відвертими, далеко не найпопулярніший вид спорту, але, попри це, найбільш титулована олімпійська спортсменка України змусила говорити про себе весь світ.

На чемпіонаті світу 2023 року, що проходив у Мілані, українська спортсменка відмовилася потиснути руку російській суперниці Смірновій після своєї перемоги. Цей вчинок спричинив протест з боку суперниці, що призвело до дискваліфікації української атлетки за "недостатню повагу". Проте, після активного обговорення цього інциденту в світовій спільноті (не тільки в спортивному контексті), до справи втрутився Міжнародний олімпійський комітет.

Дискваліфікацію було скасовано. Більш того - Харлан отримала автоматичну перепустку на Олімпіаду в Парижі, де через рік здобула дві медалі: "бронзу" в особистому заліку та "золото" - в команді.

Після Олімпійських ігор Ольга відправилася до медичних установ, де отримували допомогу захисники ЗСУ, демонструючи свої історичні нагороди.

Ми зосередилися лише на кількох найвідоміших українських атлетах, які вирізняються своєю активною громадянською позицією та сприянням популяризації України на міжнародній арені.

Проте, звісно, вони не самі. Не можна забувати про наших паралімпійців, які рік тому в Парижі змагалися не лише з конкурентами на спортивних майданчиках, а й з provокаціями "нейтральних", яких допустили до змагань. Вони спростовували міфи про "братерство та дружбу", які ці особи намагалися поширити.

Також варто згадати про менш відомих, часто зовсім юних спортсменів, які відмовлялися від рукостискань і спільних фотографій з представниками Росії та Білорусі. Ці атлети, немов таргани, з'являлися з усіх щілин зі своїми "поза політичними" обіймами. Кожна така реакція викликала свій резонанс.

Спорт в Україні на всіх рівнях відображає реалії нашої країни, висвітлює складні умови, в яких ми наразі існуємо, спростовує пропагандистські міфи та розповсюджує українські цінності на міжнародній арені.

Це теж спротив, теж зброя і те, що наближає нашу перемогу.