Микола Несенюк: Чи має сенс протистояти футбольним суддям? Спорт - Останні новини Рівного та регіону -- Рівне Вечірнє
Образ футбольного арбітра, який "підсуджує" одній із команд, став невід'ємною частиною футболу ще понад сто років тому. На тих чи інших помилках арбітрів побудована практично вся футбольна міфологія - ви не знайдете жодних мемуарів футболіста чи тренера, де хоча б раз не згадувалась упередженість арбітра. Звісно ж, на користь суперника. Не бачив ще жодного футболіста чи тренера, який би звинувачував суддю в тому, що той помиляється на користь його команди. Такі неписані закони футболу, які складалися десятиліттями. Без помилок арбітрів футбол втратив би, як казав колись відомий коментатор, "чи не половину своєї видовищної привабливості".
Попри це розмови про "покращення футбольного суддівства" періодично виникають то тут, то там. Звісно, що у цих розмовах є певна доля лукавства - судити футбол за правилами абсолютно нескладно. Досить просто знати ці правила і мати фізичні сили відбігати дев'яносто хвилин зі свистком. Майстерність арбітра полягає в іншому - витлумачити ці правила так, щоб "допомогти" тій чи іншій команді. У наш час, коли у великому футболі крутяться шалені гроші і один свисток арбітра може принести почесний титул і купу мільйонів, згадана майстерність цінується відповідно. І нема на це ради. Тому усі спроби "навести лад у суддівстві" нагадують зусилля "борців з наркотиками", яких стає щораз більше, і які ніколи не зможуть подолати наркоманію. Занадто великі гроші ходять разом з тими наркотиками. Насправді кваліфікований арбітр завжди знайде спосіб посприяти успіху певної команди. Для цього треба лише щоб ця команда грала не набагато слабше за суперника - жоден арбітр не зможе не зарахувати п'ять поспіль м'ячів у одні ворота! Тож, як на мене, керівникам футбольних клубів слід не "боротися за чистоту суддівства", а підвищувати рівень гри своїх команд аби вони мали настільки відчутну перевагу над суперником, що тому жоден арбітр не допоможе. Звісно, це складніше, це потребує набагато більших зусиль аніж виправдовувати поразки упередженістю арбітрів. Але іншого шляху немає і не буде. Так само як немає і не буде команд, які би висловлювали претензії до арбітрів після виграного матчу.
