Микола Несенюк: Футбол та мова. Спорт - Новини Рівного та його околиць -- Рівне Вечірнє.

Дискусія навколо того, якою мовою мають спілкуватися наші футболісти і тренери під час офіційних матчів чемпіонату, розпочата завдяки талановитому журналісту Бебеху, можлива лише у нас. Тому що почути якою мовою кричить до гравців тренер "Барселони", "Фенербахче" або "Баварії" неможливо - всі ці вигуки не чути через гул трибун. Так само ми не чули колись якою мовою кричить до гравців Лобановський. Та що там Лобановський - на матчах у Рівному колись було так само.

Так я у дитинстві і відрізняв власне футбол, у який грають майстри для глядачів на стадіоні, від того, що мій незабутній тренер Шморгун називав "дир-дир". Тобто усього іншого. Бо коли грають у дир-дир чудово чути все, що кажуть гравці один одному, а у футболі чути тисячі уболівальників! Шкода, що вже не перший рік, та що там, не перше десятиліття на українських стадіонах добре чути саме вигуки гравців і тренерів на фоні тиші на порожніх або напівпорожніх трибунах. Тому, як на мене, слід прагнути не до того, щоб учасники гри вживали у момент жорсткої боротьби виключно літературну українську мову, що неможливо в принципі, а щоб їх не було чути через галас трибун. А на трибунах у нас тепер з мовою все в порядку. Ви помітили?