Микола Несенюк: Результати стануть відомі в серпні. Спорт - Останні новини Рівного та регіону -- Рівне Вечірнє.
Дуже складно підбивати підсумки українського футбольного сезону. Занадто сильно наш чемпіонат відрізняється нині від чемпіонатів решти країн де немає війни. Я не можу пригадати чогось подібного у футбольній історії. Ніде більше офіційні матчі не проводились регулярно під загрозою ракетного обстрілу чи бомбардування. Ніде більше глядачів та спортсменів не відправляли до бомбосховищ перервавши гру. Ці та інші обставини не можуть не впливати на футбол що би хто не казав. Тим приємнішим є той факт, що наш футбол живий, інколи навіть аж занадто.
Щодо спортивних результатів, головною інтригою залишалося питання: чи зможе "Динамо", сформоване з українських гравців, обійти "Шахтар", укомплектований дорогими іноземцями з Бразилії? У трьох зіграних матчах між цими командами переможця не виявлено — всі вони завершились внічию. Визначити сильнішого вдалося або під час серії пенальті в кубковому фіналі, де "Шахтар" здобув перемогу, або ж у матчах проти інших команд, де "Динамо" показало кращі результати і заслужено стало чемпіоном. Цей чемпіонат відрізнявся від попередніх тим, що більшість поєдинків проходила в непередбачуваній боротьбі, без явних "договорняків", коли одній команді результат був критично важливим, а іншій — зовсім ні. Це дає можливість зробити два протилежні висновки. Перший — песимістичний: рівень попереднього чемпіона виявився таким низьким, що його обійшла "Олександрія". Другий — оптимістичний: рівень команд української ліги значно зріс, і тепер кожен матч вимагає наполегливої боротьби за кожне очко, навіть коли одна команда виглядає сильнішою за іншу. Особисто я схиляюсь до другого висновку — безкомпромісна боротьба у кожній грі до останньої хвилини проти будь-якого суперника не може не викликати захоплення. Але наскільки високим є рівень цієї боротьби? Сучасні технології здатні виміряти практично все, навіть кількість дихань кожного футболіста під час матчу. Проте я б не став надавати цьому великого значення — у футбол грають не комп'ютери, а живі люди, яких неможливо запрограмувати. Саме тому футбол такий улюблений у всьому світі — це гра, в якій кожен може перемогти будь-кого, незалежно від титулів. Тому я закликав би всіх, хто прагне аналізувати, відкласти свої гаджети і дочекатися серпня, точніше, останніх днів липня, коли українські клуби розпочнуть участь у європейських змаганнях. Саме тоді ми зможемо побачити, на що насправді здатні наші команди в міжнародному контексті. Це буде вирішальний момент, який покаже, де насправді знаходиться наш клубний футбол і який шлях розвитку є найперспективнішим. Дуже хочеться побачити перемоги, хоча б на етапі відбору до групових турнірів. І не варто зосереджуватись на рейтингах чи списках "сіяних-несіяних". Всі питання вирішуватимуться на полі, і наразі наші шанси не гірші за шанси суперників. Тож давайте вірити в краще, вірити в перемогу — не лише на футбольних полях. Інакше просто не можна!
