Невідомість може охопити ситуацію: у Польщі проходять вибори президента. Які перспективи у кандидатів і чого очікувати Україні в цій ситуації?
Польща може опинитися на межі хаосу.
Другий етап президентських виборів у Польщі розпочався 1 червня. Результати цих виборів здатні значно вплинути на подальший розвиток країни та її відносини з Україною, оскільки претенденти на пост президента – Рафал Тшасковський може бути перетворено на "Рафал Тшасковскі". і Карл Навроцкий – мають абсолютно різні позиції.
"Телеграф" розповідає все про, ймовірно, одні із найскладніших виборів Європи за останні роки.
До другого туру президентських виборів пройшли Рафал Тшасковський може бути перетворено на "Рафал Тшасковскі". і Карл Навроцкий. У першому турі перемогу здобув Тшасковський, набравши 31,2% голосів, тоді як його опонент отримав 29,7% підтримки виборців.
Рафал Тшасковський може бути перетворено на "Рафал Тшасковскі".
53-річний польський політик, доктор гуманітарних наук та фахівець з європейських справ. З 2018 року обіймає посаду президента (мера) Варшави. У 2020 році Тшасковський вже балотувався на посаду президента Польщі, поступившись у другому турі чинному тоді президенту Анджею Дуді з різницею менш як 2% голосів. Зараз він вдруге претендує на президентське крісло як представник проєвропейської "Громадянської коаліції".
Щодо України, то Тшасковський демонструє підтримку європейського курсу нашої держави. Під час передвиборчої кампанії він наголошував, що вступ України до Європейського Союзу є питанням безпеки Польщі.
Карл Навроцкий
Представник найбільшої опозиційної партії "Право і справедливість", він є професійним істориком і з 2021 року займає посаду голови Інституту національної пам'яті Польщі. До цього він обіймав посаду директора Музею Другої світової війни в Гданську, де працював з 2017 по 2021 рік.
Навроцький займає доволі жорстку позицію щодо історичних питань між Україною та Польщею. Він неодноразово висловлювався різко про Волинську трагедію, підкреслюючи необхідність визнання Україною своєї відповідальності за ці події. У січні 2025 року в ефірі Polsat News він зазначив: "На сьогодні я не бачу України в жодній міжнародній структурі - ані в Європейському Союзі, ані в НАТО - поки не буде вирішено такі суттєві для поляків цивілізаційні питання. Держава, яка не може визнати свою провину за жорстокий злочин проти 120 тисяч своїх сусідів, не має права бути частиною міжнародних альянсів".
Нещодавно кандидат підкреслив, що не вважає можливим вступ України до ЄС, поки країна не надасть дозвіл на проведення ексгумацій на своїй території.
Напередодні виборів довкола Навроцького розгорнулися одразу кілька скандалів:
За повідомленням "24 Каналу", з'явилися відомості про його участь у конфліктах між фанатами футболу, а також про те, що він неодноразово був залучений до запеклих бійок.
Навроцького також підозрюють у схемах шахрайства з нерухомістю. Зокрема, стверджується, що кандидат у президенти Польщі нібито пообіцяв піклуватися про свого літнього сусіда, але насправді заволодів його квартирою, виселивши чоловіка до будинку для літніх людей.
Більш того, нещодавно в засобах масової інформації з'явилася інформація про те, що під час своєї діяльності в готелі Навроцький, за чутками, організовував виклик повій для відвідувачів.
Докладніше про кандидатів у президента Польщі можна прочитати у матеріалі "Телеграфу", перейшовши за посиланням.
Другий тур виборів президента заплановано на 1 червня. Виборчі комісії відкриють свої двері о 07:00 за місцевим часом, а голосування триватиме до 21:00.
Нещодавно голова Національної виборчої комісії Польщі Сільвестр Марціняк висловив надію, що результати другого туру президентських виборів будуть оприлюднені "з такою ж швидкістю, як і після першого туру".
Таким чином, можливо, вже в понеділок 2 червня вже оголосять результати.
Варшава є одним із найважливіших партнерів Києва -- як у воєнний час, так і загалом. Міжнародна оглядачка "Телеграфу" Ольга Кирилова у своєму матеріалі наводила позицію одного з високопоставлених співрозмовників у Варшаві:
Польща стоїть перед важливим рішенням: або залишаємося на шляху стабільної європейської демократії, або занурюємося в безлад, подібно до того, що переживають Сполучені Штати.
Слід усвідомити, що в Польщі вже протягом багатьох років триває інтенсивна політична суперечка між двома основними політичними силами: консервативною партією "Право і справедливість" (PiS), з якою пов'язаний чинний президент Анджей Дуда, та проєвропейською "Громадянською коаліцією" (KO), керівником якої є Дональд Туск.
Протягом періоду з 2015 по 2023 рік, партія "Право і справедливість" (PiS) зосередилася на просуванні національних інтересів та консервативних цінностей. Вона впровадила судову реформу, яка, за оцінками Європейського Союзу, підірвала незалежність судової системи. У результаті цього ЄС призупинив мільярди євро з Фонду відновлення для Польщі, вимагаючи повернення до демократичних стандартів у правничій сфері. Партія також посилила контроль над державними медіа та обмежила права жінок, фактично запровадивши заборону на аборти в країні.
З іншого боку -- PiS відома щедрими соціальними програмами, наприклад, введенням "тринадцятої" та "чотирнадцятої" пенсій для пенсіонерів.
"Громадянська коаліція" натомість виступає за повернення Польщі до центру Європейського Союзу, відновлення демократичних інститутів, незалежності судів і свободи ЗМІ. Після перемоги на парламентських виборах 2023 року уряд Туска почав активне відновлення відносин з Брюсселем, прагнучи розблокувати мільярди євро з фондів ЄС, які були заморожені через суперечності з PiS.
Виникла ситуація, коли спостерігається двовладдя: президент має можливість блокувати законодавчі пропозиції уряду, накладаючи вето. Це вже траплялося у важливих для PiS справах.
Сьогодні ця боротьба переходить на новий рівень — у контексті президентських виборів, які здатні кардинально трансформувати політичну картину країни.
Детально про ситуацію в Польщі читайте у матеріалі "Телеграфу", перейшовши за посиланням.
Як пишуть місцеві ЗМІ, останні опитування показують мінімальну різницю між кандидатами у другому турі. Згідно з опитуванням Opinia24 для "Fakty" TVN і TVN24, опублікованому в четвер вдень, 47,4 відсотка респондентів заявили, що проголосують за кандидата Рафала Тшасковського. Кандидат Карл Навроцкий може розраховувати на 46,3% голосів.
Нагадаємо, що раніше ми повідомляли про те, як румунський прихильник Путіна Келін Джорджеску оголосив про свій вихід з політики після невдалих виборів.
