Відданість пам'яті медіа-професіонала Вадима Підлипенського, який був відомий під позивним "Рамштайн".
Був фанатом "Динамо" та пристрасним шанувальником "Rammstein". А друзі кажуть, що випромінював світло
Вадим Підлипенський, військовослужбовець Збройних сил України та менеджер з продажу компанії Ligamedia, загинув 25 жовтня 2025 року під час виконання бойового завдання поблизу Лимана в Донецькій області.
Колеги відзначають його як надзвичайно приємну та комунікабельну особистість, а також як справжнього майстра своєї справи.
"Вадим приєднався до Ligamedia у 2015 році й одразу став своїм. Не тому, що так треба, а тому, що таким він був: відкритим і щирим. З ним було легко. З ним хотілося працювати, сміятися, пити каву, говорити про все на світі. Професіонал своєї справи, здатний знайти спільну мову з кожним", - розповіли в редакції.
CEO Ligamedia Наталія Котенева зазначила, що Вадим був їх найкращим менеджером із продажу: "Дуже важкі дні для нас. Але я хочу, щоб ви дізналися про Вадима. Він на це заслуговує. Це люди, які працюють за лаштунками в медіа. І всі знають прізвища журналістів, але ніхто не знає прізвища, хто в медіа заробляє гроші чи працює в маркетингу. Вадим - наш найкращий менеджер із продажу. Наша зірочка, наш герой. Не можу сказати "був". Завжди буде".
Головна редакторка LIGA.net Юлія Банкова підкреслила, що Вадим був яскравою особистістю.
"Він був надзвичайно яскравою особистістю. Як хотілося б відзначити його повернення до команди, але, на жаль, ми змушені писати про втрати наших. Він загинув під час виконання бойового завдання. Честь і світла пам'ять тобі, Вадиме. Дякуємо за те, що захищав нас до останнього моменту", – зазначила вона у своїй публікації на Facebook.
Вадим понад два десятиліття підтримував футбольний клуб "Динамо", який висловив свої співчуття його родині та близьким.
З початку 2000-х років Вадим активно відвідував виїзні матчі "Динамо", був пов'язаний із кількома фанатськими групами і залишив у пам'яті друзів та однодумців свій неповторний гумор та доброту, адже завжди відзначався як енергійний центр компанії. "... Це ще одна непоправна втрата для нашого фанатського руху", - зазначено у заяві клубу.
В спільноті "Druzi Dynamo" Вадима всі добре знають як давнього та відданого фаната київського клубу.
"Коли після фінального свистка на стадіоні, серед метушні натовпу, вболівальники розходяться у компаніях, щоб обговорити виступ своїх улюбленців у другій половині матчу, коло людей, з якими хочеться поділитися цими переживаннями, зазвичай залишається незмінним з роками. Це своєрідний маленький ритуал, який завершує футбольний вікенд. Присутність Вадима у цей момент завжди додавала особливого шарму. Його дотепність, стиль спілкування та широка ерудиція, в тому числі й у футболі, робили кожну зустріч незабутньою. Безліч спільних виїздів... Після його відходу тут стало набагато сумніше, а в іншому світі - яскравіше й веселішим", - діляться спогадами фанати "Динамо".
Вадим мав особливу пристрасть до гурту "Rammstein", і їхня музика часто звучала в редакції Ligamedia. Коли в 2024 році Підлипенський вступив до лав Збройних сил, його позивний цілком логічно став "Рамштайн".
"Ти завжди був палким шанувальником футболу, Києва та чудових ресторанів, де ми проводили безліч приємних моментів. Твоя щирість, відкритість і готовність прийти на допомогу робили тебе справжнім другом. На початку війни ти відкрив свої двері для мене, і ми провели разом кілька місяців. Це був час сповнений радості, і ми мали безліч планів на майбутнє... Ти ділився враженнями про красу Ісландії та смачною пивом із Копенгагена, показував мені свіжі кліпи "Рамштайн". Тепер я розумію, чому в тебе з'явилося таке особливе позивне ім'я," - поділився своїми спогадами друг Євген.
Поруч із Вадимом неможливо було не посміхатися, він випромінював світло і це його вирізняло.
"Всі найсмішніші моменти з мого життя невід'ємно пов'язані з тобою. Їх настільки багато, що не вистачить часу, аби їх усі згадати. Але разом з ними в моїй пам'яті залишилися й найщасливіші миті, адже ти є невід'ємною частиною мого життя. Ти — найкращий свідок усіх цих пригод, і справжній неформальний хрещений, якого ми так і не встигли охрестити)) Ти був моїм найкращим другом, і залишишся ним завжди, адже ти — величезна та незмінно важлива частина моєї історії", — пише твоя подруга Марія.
Для улюбленої Анни він не був лише приятелем чи партнером по роботі - він уособлював її майбутнє. Він став її притулком і символом надії на краще.
"Я безмежно вдячна долі за нашу зустріч. Кожна мить, проведена з тобою, була справжнім щастям. Але як болісно визнавати жорстокість цієї війни, що забрала в мене наше майбутнє, плани та мрії. Я знаю, як важко було тобі там… Але ти витримав. Ти залишався мужнім, світлим і справжнім до самого кінця. Ти захищав усіх нас, не шкодуючи про себе. Ти пішов туди, де немає війни. Але твоя душа завжди буде тримати мене за руку. Я тебе дуже люблю", - написала Анна.
Світла пам'ять Герою!
