Протести в Грузії у 2025 році вказують на появу авторитарного режиму в державі.
Після проведення муніципальних виборів у суботу, 4 жовтня, в Грузії відбулася велика акція протесту, яка була придушена силовими заходами. Чи варто очікувати найближчим часом нові політичні зміни в країні, що колись була дуже прихильною до України, досліджував журнал Фокус.
Центральна виборча комісія Грузії повідомила про впевнену перемогу партії влади "Грузинська мрія" на місцевих виборах 4 жовтня. Згідно з офіційною інформацією, кандидати від "Грузинської мрії" здобули перемогу в усіх містах та муніципалітетах, включаючи Тбілісі, де колишній футболіст Каха Каладзе буде обіймати посаду мера вже три терміни поспіль.
Варто зазначити, що в 26 муніципалітетах кандидати від ГМ залишилися без конкурентів, оскільки значна частина так званої прозахідної опозиції вирішила бойкотувати вибори. У той же час, 4 жовтня деякі грузинські опозиційні сили організували мітинг у центрі Тбілісі, оголосивши про намір "мирно повалити владу". Протестувальники, зокрема, намагалися захопити президентський палац. Правоохоронці розігнали учасників акції, використовуючи водомети та сльозогінний газ. Невдовзі Міністерство внутрішніх справ Грузії повідомило про затримання п'яти організаторів протесту, серед яких був відомий співак Паата Бурчуладзе, який раніше виступав разом із Лучано Паваротті.
Невдовзі після розгону акції протесту, очільник грузинського уряду Іраклій Кобахідзе пообіцяв зробити все для "повної нейтралізації" партії Саакашвілі ("Єдиний національний рух" - Фокус), яку він назвав "антидержавною політичною силою".
Тим часом Служба державної безпеки Грузії (СДБГ) заявила у неділю, 5 жовтня, що начебто запобігла диверсіям, які планували на день виборів у Тбілісі. Спецслужба стверджує, що її співробітники виявили велику кількість вогнепальної зброї, боєприпасів і вибухових речовин із детонаторами, які було придбано "за завданням представника однієї з військових частин, які діють на території України".
Не зазначено, про який саме військовий підрозділ йдеться у заяві СДБГ, але відомо, що громадяни Грузії активно служать у добровольчому "Грузинському національному легіоні" (ГНЛ), що підтримує Збройні сили України у боротьбі проти російської агресії. ГНЛ утримався від коментарів щодо звинувачень, висловлених грузинськими спецслужбами. Натомість легіон опублікував на своїй Facebook-сторінці зображення чоловіків, один з яких тримає прапор ГНЛ, ймовірно, під час акції протесту в Тбілісі.
Все, що відбулося минулого вікенду у Грузії, вважає політолог Олег Постернак, є результатом чергового тиску тамтешньої влади на процес волевиявлення.
"Правляча партія "Грузинська мрія" будь-що намагається утримати контроль за усією інфраструктурою влади, а також правоохоронцями та медіа. Вони зараз в принципі показують майстер-клас, як це робиться в умовах, заляканого страхом війни суспільства. І в даному випадку страх війни став ключовою політичною технологією, яку "Грузинська мрія" використала для кампанії залякування задля розширення свого представництва у місцевих органах влади. Наразі ж грузинська опозиція дуже багато втратила через арешт п'яти видних та сильних політичних гравців. Ці опозиційні лідери знаходяться у в'язниці і зараз взагалі стоїть питання про заборону деяких політичних сил, зокрема руху Михайла Саакашвілі", -- зауважує експерт у розмові з Фокусом.
Олег Постернак вважає, що нинішня грузинська влада проводить масштабну атаку, діючи з максимальною жорсткістю, рішучістю та цинізмом. За його словами, в умовах такої ситуації у опозиції в Грузії практично немає шансів на легітимне висловлення своїх поглядів і організацію ефективного протесту.
"На черзі, думаю, буде закриття залишків опозиційних медіа, які грузинська влада однозначно знищить. Таким чином, в Грузії фактично буде встановлена однопартійна диктатура, яка періодично лякатиме грузинське населення війною в Україні. На жаль, це працює в грузинському суспільстві. Проблема полягає в тому, що грузинська влада дуже і дуже міцно вчепилася своїми пазурами за контроль над країною і для опозиції не залишається іншого варіанту, ніж римейк "революції троянд" або проведення більш серйозних політичних дій, а не тих, що ми спостерігали минулими вихідними. Вибачте, але були барикади і спроба штурму президентського палацу, а наступного ранку всі спокійно розійшлися. Це не революція. Це більше про випущення емоційно-політичного пару, а не про підготовлені, розумні, виважені кроки системного протистояння проти розширення диктатури", -- резюмує Олег Постернак.
Окрему увагу експерт звертає на відсутність яскравого лідера в таборі грузинської опозиції: "На цю роль могла б претендувати колишній президент Саломе Зурабішвілі, але вона відмовилася від того, щоб стати тим, ким свого часу став Михайло Саакашвілі в боротьбі з режимом Шеварнадзе. До того ж, якщо говорити про нові виборчі кампанії у Грузії на перспективу, то я думаю, що чесним шляхом перемогти Іванішвілі, який стоїть за "Грузинською мрією", буде дуже важко. Це - надзвичайно розумна людина, яка має з одного боку значний політичний досвід, а з іншого - зв'язки з Російською Федерацією. Тому, я вважаю, що без суттєвої зміни барометру очікувань значної частини грузинського суспільства, жодні протестні інсинуації не призведуть до успіху", - підсумовує Олег Постернак.
Водночас, аналізуючи причинно-наслідкові зв'язки сучасних подій у Грузії, експерт з політичних питань Юрій Богданов підкреслює, що: "Грузія, як країна, що потребує реформ, має обмежений економічний потенціал. Незважаючи на реалізацію певних важливих реформ, вона все ще залишається бідною державою. Це, по-перше. По-друге, Грузія опинилася в складних геополітичних умовах, зважаючи на вплив сусідніх країн. На відміну від України, Грузія не має спільних кордонів з державами Європейського Союзу, а також страждає від нестачі розвинених демократичних інститутів. З одного боку, країну оточує Росія, яка чинить тиск, а з іншого — Туреччина, яка теж не є демократичною державою, незважаючи на позитивні відносини з нашими турецькими партнерами. Отже, геополітична ситуація залишається вкрай складною."
Окрім безпосередньо "складної геополітичної ситуації", аналітик зазначає, що у західних країн, зокрема у Сполучених Штатів, наразі відсутні значні інструменти впливу на політичні процеси в Грузії. Натомість, як підкреслює Юрій Богданов, "дуже агресивна Росія" поруч, і це викликає у багатьох грузинів серйозні побоювання щодо можливості нової війни.
Підкресливши, що "на жаль", нинішня грузинська влада має значні ресурси, експерт зауважив, що будь-які протести в даний момент мають всі шанси на невдачу. Він також зазначив, що для того, щоб акції протесту мали успіх, необхідно, щоб Росія була ослаблена, а грузинські опозиціонери усвідомлювали, що в разі необхідності РФ не наважиться знову атакувати їхню країну.
Наразі, як зазначає Юрій Богданов, в Грузії немає жодних умов для ефективного протесту. Експерт прогнозує, що для повернення Грузії до адекватного політичного курсу знадобиться багато років. "Влада Грузії вже давно використовує приклад України як попередження, демонструючи, чого слід уникати, щоб не потрапити в конфлікт. Вони натякають, що це сталося через вибір Києва на користь Заходу замість Росії. Хоча про це не говорять відкрито, ця ідея присутня в усіх їхніх комунікаціях. Щоб змінити таке мислення в грузинському суспільстві, знадобиться чимало часу — йдеться про роки. Наразі грузинська влада не стільки орієнтована на Росію, скільки є авторитарною. Грузія частково залежить від підтримки Туреччини, а Дональд Трамп не є її ворогом, тому, на мою думку, зміна влади вимагатиме значного часу".
Таким чином, експерт із сумом зазначив, що на даний момент не існує жодних серйозних загроз для грузинської влади та партії колишнього прем'єра Іванішвілі "Грузинська мрія" – навіть на горизонті політичних подій немає жодних ознак змін.
