Самсунспор - новачок з сумною минувшиною: мав шанс змагатися з Шахтарем, відомий Шелепницький попереджає Динамо.

На північному узбережжі Туреччини, де ласкаві хвилі Чорного моря обіймають берег, розташоване місто Самсун – адміністративний центр однойменного іла та значний морський порт національного значення. Це місто завжди приваблювало купців і мандрівників завдяки своїй живописній бухті, а в XX столітті стало важливим транспортним вузлом, де переплітаються морські, залізничні та авіаційні маршрути.

Місто живе динамічно: тут діє власне летовище, а порт обслуговує мільйони тонн вантажів щороку - від зерна й тютюну до фруктів і вовни. Самсун є серцем тютюнового краю, де цей продукт вирощують і переробляють у промислових масштабах. Поруч із тютюновою галуззю активно розвиваються харчова, хімічна промисловість, а в гірських околицях виготовляють мінеральні добрива.

Самсун — це не лише центр промисловості, а й чарівне місто, розташоване в країні, де футбол є невід'ємною частиною культури; де кожен двір і вулиця пронизані пристрастю до гри. І Самсун не відстає — його вболівальники з гордістю вболівають за свою команду, Самсунспор, яка стала справжнім символом цього міста.

Ніч тривалих ножів у Стамбулі: 20 років тому двоє вболівальників Лідса стали жертвами вбивства - як це сталося, чому та які наслідки були далі.

30 червня 1965 року п’ять аматорських команд з регіону об'єдналися під проводом Кадрі Ерсана, що стало відправною точкою для створення професійного футбольного клубу Самсунспор. У своєму першому сезоні новостворена команда зайняла п’яте місце, а вже у 1969 році досягла значного успіху, вперше отримавши місце в найвищому дивізіоні Туреччини.

Після п'яти сезонів серед еліти Самсунспор у 1975 році вилетів до Другої ліги, але вже наступного сезону повернувся. Наприкінці 70-х клуб провів шість років у нижчому дивізіоні, коли президент Ендер Дженгіз запровадив політику "повернення до коріння", роблячи ставку на місцевих гравців. Це принесло плоди: у 1984/85 Самсунспор виграв групу Другої ліги з рекордною серією 26 матчів без поразок, а після повернення в еліту двічі поспіль фінішував третім (1985/86 і 1986/87). Цей результат залишається найкращим у клубній історії - востаннє повторений у сезоні 2024/25.

20 січня 1989 року Самсунспор зазнав найважчого удару в своїй історії. Під час подорожі на гру проти Малатьяспора команда стала учасником автомобільної аварії неподалік міста Хавза.

Унаслідок аварії загинули головний тренер Нурі Асан, гравці Музаффер Бадалиоглу, Мете Аданир і водій Асим Озкан, а югославський футболіст Зоран Томіч помер через шість місяців у комі. Кілька гравців дістали важкі травми й були змушені завершити кар'єру. Федерація футболу Туреччини надала Самсунспору почесний статус, дозволивши залишитися в еліті. На згадку про трагедію клуб додав чорний до своїх червоно-білих кольорів.

Після стабільних виступів у Суперлізі, Самсунспор у 2006 році зазнав невдачі та вибув з елітного дивізіону, що стало кінцем його 13-річної безперервної присутності серед найсильніших команд. Повернення в 2011 році було недовгим — вже наступного року клуб знову опинився в Першій лізі. Фінансові проблеми призвели до ще більшої кризи, і в сезоні 2017/18 Самсунспор вперше в своїй історії опустився до третього дивізіону.

Гравці Самсунспора

Новий етап розвитку клубу розпочався з моменту його корпоратизації в 2018 році. Завдяки інвестиціям, Самсунспор швидко відновив свою силу — спочатку він повернувся до Першої ліги, а в 2023 році зумів знову піднятися до Суперліги після 11 років перерви. Незважаючи на трансферні обмеження, накладені ФІФА на сезон 2024/25, команда продемонструвала справжній спортивний подвиг, зайнявши третє місце в чемпіонаті та вперше за всю історію пробившись до плей-офф кваліфікації Ліги Європи. На цьому етапі вона зустрілася з Панатінаїкосом, подібно до того, як раніше змагався Шахтар, і, на жаль, вибула до Ліги конференцій. У основному етапі змагань одним із суперників Самсунспора стало київське Динамо, що створило цікаву історію єврокубків, яка зв'язала турецький клуб із провідними українськими командами.

Самсунспор проти Динамо: прес-конференція Шовковського - обговорення кадрових втрат, переваг суперника та обстрілів Києва.

Щодо команди - почнемо, як завжди, з цифр. Вартість Самсунспора наближається до 50 мільйонів євро, що на майже 30 мільйонів менше, ніж у Динамо. Але це лише одна з частин загальної картини. У складі турецької команди 55% іноземних гравців, що значно перевищує показник київського гранда, де, як відомо, частка легіонерів традиційно залишається на низькому рівні.

Самсунспор - це типовий турецький футбольний клуб, де роль легіонерів є ключовою, адже саме вони часто задають тон на полі. Під час цього літнього трансферного вікна команда підійшла до змін з усією серйозністю, враховуючи проблеми минулого року, пов'язані з трансферним баном, і значно посилилася. До складу клубу приєдналися близько 13 нових гравців, на яких витратили приблизно 12 мільйонів євро. Очевидно, що ці інвестиції були спрямовані на досягнення успіху в єврокубках.

Зекі Явру можна перефразувати як "Явру Зекі".

У складі "червоних блискавок" варто виділити кількох футболістів, які визначають обличчя команди. Розпочнемо з капітана - 34-річного Зекі Явру можна перефразувати як "Явру Зекі".. У Самсунспорі він з 2022 року, а раніше виступав у низці турецьких клубів. Вихованець Трабзонспора цього сезону вже встиг провести 11 матчів у Суперлізі та віддати одну результативну передачу.

Окан Коджука

Юрій Шелепницький (ліворуч) тисне руку супернику

"Якщо брати в часовому проміжку, то коли я там грав у 90-х, було менше легіонерів і більше турецьких футболістів, - каже Шелепницький. - Зараз усе змінилося - перевага надається гравцям, яких запрошують з-за кордону. До речі, якщо говорити про Самсунспор, то там понад 50% легіонерів.

Що стосується основних принципів гри, то багато турецьких команд віддають перевагу технічному футболу, який є більш захоплюючим для глядачів. Емоційна складова виступів на високому рівні, і в цьому аспекті все функціонує дуже добре. Серед фанатів існують спеціально організовані групи, які створюють атмосферу та підбадьорюють команду, тому такі клуби суттєво відрізняються від того, що ми звикли спостерігати на батьківщині.

На що варто звернути увагу Динамо? Насамперед - витримати вболівальницький тиск. Думаю, що стадіон буде заповнений, адже там люблять футбол, ходять на футбол, тим паче команда зараз перебуває у верхній частині таблиці. В останньому турі вони перемогли на виїзді, щоправда, аутсайдера, але в Туреччині навіть такі матчі даються нелегко. Перед цим зіграли внічию з грандом турецького футболу - Фенербахче. Команда на підйомі, тому вдома, за підтримки трибун, точно гратиме агресивно. Треба витримати цей психологічний натиск і підлаштовуватися.

Не можу передбачити, яку стратегію оберуть наші тренери, але зазвичай, коли граємо на чужому полі, особливо проти суперника, який напевно буде домінувати, важливо проявити терпіння і бути готовими до контратак.

Чи є можливості, які Динамо може використати для досягнення переваги? Як я вже зазначав, контратаки можуть стати ключовим моментом. Якщо виникнуть вільні зони, наші швидкі флангові гравці зможуть їх використати та швидко атакувати. У нас є потенціал для успіху. Проте в інших аспектах ситуація буде більш складною – зокрема, коли мова йде про стандартні положення та зважаючи на те, що суперник діє на домашньому полі, активно атакуючи і пресингуючи. Ці моменти потрібно витримати, щоб згодом зловити свій шанс у контратакуючій грі.

Що стосується очікувань, то важко передбачити результат, оскільки він стане відомий лише після фінального свистка. Перед матчем шанси можна оцінити як рівні. Бажаю нашим хлопцям успіху та цікавої гри. А як все піде далі... навіть нічийний результат можна вважати позитивним. Все може скластися по-різному.