Схилимо свої голови. На День Незалежності трагічно загинув викладач історії та відданий прихильник Карпат.

Щодня о 9:00 ранку українці згадують тих, чиє життя забрала війна між Росією та Україною. Сьогодні Sport.ua вшановує пам'ять Тараса Березюка, відданого фаната львівських "Карпат". У звичайному житті він викладав історію, а свою першу службу на захист України розпочав ще в 2014 році. На жаль, 24 серпня 2022 року, в день, коли вся країна святкувала День Незалежності, він віддав своє життя за Батьківщину, залишившись у пам'яті як 34-річний герой.

Тарас Березюк з'явився на світ 3 січня 1988 року у Львові. Він отримав середню освіту в школах № 98 та № 1, а далі продовжив навчання на історичному факультеті Львівського національного університету імені Івана Франка, де здобув вищу освіту.

В підлітковому віці Тарас долучився до фанатського руху львівських "Карпат", а згодом увійшов до колективу "Pride", який довгий час залишався провідним навколофутбольним об'єднанням заходу країни. Близькі згадують, що хлопець з раннього віку мав міцний характер, ніколи не давав задньої, у будь-якій справі, за яку брався, стояв до кінця.

Хоча Березюк обрав викладання як справу свого життя, він завжди залишався вірним своєму рідному футбольному клубу. На трибунах його знали під різними іменами — Коцюба, Береза та Сихівський, але головним позивним він вибрав той, що походить від мікрорайону Львова, де мешкав. Його одноклубники згодом згадуватимуть, що щойно він з'являвся, настрій на стадіоні відразу покращувався, немов засяяло сонце. Його невимушені оповіді про маловідомі етапи історії, особливо визвольної боротьби, залишали яскравий слід у пам'яті як молодшого покоління, так і ветеранів фанатських лав.

Березюк брав активну участь в Революції Гідності. З початком війни у 2014 році Тарас був мобілізований у 24-ту окрему механізовану бригаду, службу проходив у 2 самохідному артилерійському дивізіоні, брав участь у боях за Лиман, Лисичанськ, Сіверськодонецьк та Луганськ.

У 2015 році Тарас повернувся до цивільного життя після демобілізації та знову почав працювати. Як викладач історії та соціології, а також завідувач економіко-технологічного відділення у Львівському фаховому коледжі харчової і переробної промисловості Національного університету харчових технологій, він здобув велику повагу серед студентів та колег. Його здатність просто і чітко пояснювати матеріал допомагала студентам краще розуміти предмети. Тарас прищеплював молоді почуття гідності та гордості за свою країну, мріючи про створення нової, кращої України, вільної від корупції та хабарництва, де кожен громадянин відчуватиме себе захищеним законом.

У 2017 році Тарас завершив навчання в Національному університеті оборони України, названому на честь Івана Черняховського, і здобув звання молодшого лейтенанта.

24 лютого 2022 року, коли почалася велика війна та вже були перші прильоти ракет по Львівщині, Тарас заспокоював наляканих дітей, а сам був зібраний та сконцентрований.

В той же день Сихівський поїхав до рідного села, попрощався з мамою та пішов до військкомату. Як освітянин, він мав броню від призову до війська, але не міг вчинити інакше. Рідний брат Тараса розповість журналістам, що той завжди казав, що йому не буде шкода померти за Україну. Вдруге в житті опинившись на війні з російськими окупантами, Березюк приєднався до 24-ї окремої механізованої бригади імені короля Данила.

Тарас Березюк загинув 24 серпня 2022 року, у день, коли Україна відзначала 31 річницю своєї незалежності, внаслідок ворожого ракетного удару. У цей трагічний момент львів'янин мав можливість виїхати раніше у справах служби, що, можливо, врятувало б йому життя. Проте він вирішив не залишати своїх побратимів і залишився з ними до самого кінця. Разом із ними він і загинув.

Воїн, що віддав своє життя, знайшов вічний спочинок 30 серпня 2022 року на Марсовому полі Личаківського цвинтаря у Львові. Залишилися його батьки та брат, які пам'ятатимуть його завжди.

9 січня 2023 року Тарас Березюк був нагороджений посмертно орденом Богдана Хмельницького III ступеня.

2 березня 2023 року на фасаді Львівського фахового коледжу харчової і переробної промисловості відкрили меморіальну таблицю Тарасові Березюку.

У 2024 році, в День героїв, у Львові презентували мурал, присвячений пам'яті Сихівського. Стінопис був створений художником Олександром Приймаком. "Я не мав можливості особисто знати Тараса, але під час роботи та спілкування з його друзями та родичами зрозумів, якою значущою особистістю він був. Для мене велика честь бути залученим до вшанування пам'яті Тараса Березюка", - поділився думками Приймак.

Він поділився, що працював над створенням зображення більше року: спочатку витратив багато часу на розробку ескізу, а потім протягом восьми місяців реалізовував його на полотні.

За фанатською традицією, наприкінці церемонії відкриття друзі запалили жовто-сині фаєри.