Цикл Рогліча. Чи має ще зірковий словенець можливість досягати значних тріумфів?
Прімож Рогліч виграв три із чотирьох останніх Гран турів, у яких доїжджав до фінішу, проте, водночас, не фінішував у чотирьох із останніх семи супербагатоденок, у яких виходив на старт. Доволі красномовна статистика, яка коротко і, водночас, вичерпно описує всю кар'єру зіркового словенця. Джиро д'Італія-2025 принесла гонщику Red Bull Bora чергову невдачу: він зійшов із дистанції на 16 етапі.
Причини невдач Пріможа Рогліча завжди залишаються незмінними: падіння, падіння і ще раз падіння. Часто мова йде не про одне серйозне падіння, яке одразу ж виключає його з гонки, а про низку інцидентів, кожен з яких сам по собі не є критичним. Проте в сумі ці невеличкі травми накопичуються, створюючи ефект, який врешті-решт погіршує його самопочуття до такого рівня, що продовжувати змагання стає і небажаним, і безглуздим.
Так було і на цьогорічній Джиро, де словенець впав чотири рази, і до гірського 15 етапу підійшов у далеко не оптимальному стані. Попри те, що 15 етап виявився не надто селективним, Прімож на ньому програв півтори хвилини прямим конкурентам по загальному заліку, відступивши на 10 місце та практично розпрощавшись із шансами на рожеву майку в Римі.
Словенський гонщик обдумував можливість піднятися на вершину в день вихідного, але врешті-решт вирішив не відмовлятися і продовжити свою боротьбу. Проте це тривало недовго: на старті дощового 16 етапу капітан команди Red Bull Bora знову впав, і це стало остаточним поштовхом, що змусило його звернутися за допомогою до технічної машини.
Падіння під час гонок часто трактуються як просто невдача, але це точно не стосується Рогліча. У його випадку таких ситуацій було стільки, що їхня регулярність просто вражає: у Пріможа існують очевидні труднощі з контролем над велосипедом.
Причини цих труднощів є досить очевидними. Рогліч почав займатися велоспортом у віці 22 років, що є досить пізно. Більшість його конкурентів розпочали тренування з велобайком у дитячому віці, здобуваючи навички вже з раннього дитинства. Кар'єра словенця є яскравим свідченням того, що надолужити ці навички в зрілому віці практично неможливо, навіть якщо докладати значні зусилля. Подібний випадок спостерігаємо і в історії ще одного велоатлета, Ремко Евенепула, який до 17 років захоплювався футболом та виступав за юнацьку збірну Бельгії.
Прімож Рогліч перейшов у велоспорт з дисципліни стрибків на лижах з трампліна — спортивної галузі, що вимагає високої координації та швидкої реакції. Проте, як видно, навіть його досвід у стрибках не застраховує його від численних труднощів, з якими він стикається у світі велоспорту.
Незважаючи на все, старт Рогліча на цьогорічній Джиро викликає безліч запитів щодо його майбутнього. Чи здатен він ще досягати значних успіхів? Чи може він стати "збитим льотчиком"? Це складні питання, на які немає чітких відповідей.
Набратися слави на Тур де Франс для Пріможа, найімовірніше, стане нездійсненною метою: свій золотий шанс він прогаяв у 2020 році, коли молодий Тадей Погачар несподівано вирвав у нього жовту майку прямо перед стартом етапу до Планш де Бель Фій. Минулого року стало очевидно, що навіть у найкращій формі Рогліч може розраховувати лише на третє місце в "Великій петлі", а не на перемогу.
Виграти ще одну Джиро? Здається, 2025 рік був останнім шансом: Погачар і Йонас Вінгегор після довгих роздумів таки відмовилися від участі у "Корса роза", а Евенепул хотів приїхати в Італію, проте був змушений змінити свої плани через важку травму в грудні.
У 2026 році на Джиро, ймовірно, з'являться принаймні двоє представників з раніше згаданої трійки. Однак, Роглічу буде важко обіграти когось із них: Погачар і Вінгегор знаходяться на іншому рівні, а Евенепул в минулому році вже показав себе гідним суперником для Пріможа на Турі. Час не на користь словенця в цій боротьбі. Не слід забувати також про нове покоління гонщиків на чолі з Ісааком Дель Торо, а також про його колегу по команді Red Bull Bora Джуліо Пелліццарі, який продемонстрував яскраві результати після того, як Рогліч зійшов з Джиро. Кількість суперників, які перевершують Рогліча за класом або ж мають великий потенціал, продовжує зростати.
Виграти Вуельту вп'яте та стати абсолютним рекордсменом – це, здавалося б, амбітне, але цілком досяжне завдання. Іспанський Гран-тур Пріможу ідеально підходить для цього. Проте у 2025 році словенець не планує брати участь у Вуельті, оскільки його графік включає Тур де Франс. А на момент Вуельти 2026 року гонщику команди Red Bull Bora виповниться майже 37 років – вік, який, безумовно, є серйозним викликом.
Боротьба за перемоги на знаменитих монументах? Якщо не враховувати доволі випадкову перемогу на Льєж - Бастонь - Льєж у 2020 році, то Рогліч не досяг значних результатів на престижних одноденних гонках. Тож важко уявити, що в фінальній стадії своєї кар'єри він зможе кинути виклик таким велетням, як Погачар і Матьє Ван дер Пул.
Безперечно, клас і базовий рівень словенця не викликають жодних сумнівів. Це стало особливо очевидним на початку цього сезону: поки вся команда Red Bull Bora зазнавала невдач і не виправдала прогнозів, Рогліч впевнено здобув перемогу на Турі Каталонії. Здавалося, ніби він не належить до цієї команди — криза в колективі жодним чином не позначилася на його виступах.
Контракт Пріможа Рогліча з командою Red Bull Bora триватиме до завершення цього року, а наступна угода, ймовірно, стане останньою важливою в його спортивній кар'єрі. Хоча Рогліч все ще здатен здобувати перемоги на престижних багатоденних гонках і потрапляти на подіуми Гран-турів, виглядає так, що більше він не зможе досягти. Чи вплинуть ці досягнення на його історичну спадщину? Схоже, що навряд чи.
Словенець потрапив у замкнуте коло: ті цілі, які ще здатні його мотивувати, для нього вже недосяжні, а ті, які досяжні, вже не викликатимуть необхідного рівня ентузіазму. Ідеальні передумови для того, щоби заключні роки кар'єри Рогліча перетворилися з погоні за мріями на рутинне виконання своєї роботи задля поповнення банківського рахунку.
