Зірка Арсенала, новий Ларссон – і не можна не згадати про Ісака: Швеція, яка стане суперником України в боротьбі за право виступити на ЧС-2026.
Збірна України готується до міжнародного плейоф у пригніченому настрої.
Вибули зірки: Олександр Зінченко, Микола Матвієнко, Роман Яремчук, а Артема Довбика вже й чекати перестали. Травмовані ті, хто, за ідеєю, мав замінити лідерів: той самий Арсеній Батагов, який чудово грає в Туреччині і міг замінити Матвієнка, теж травмований - як і Тарас Михавко. Не допоможе й той, хто допоміг з ісландцями: Руслан Малиновський дискваліфікований на гру зі шведами.
Але що, якщо я вам скажу, що у нашого суперника проблем не менше?
На першій позиції виникають труднощі, які можна вважати найзначнішими у всій історії "тре крунур".
Шведські воротарі завжди були знаком якості. Томас Равеллі в одному поколінні, Андреас Ісакссон в іншому, Робін Ольсен у третьому - можливо, завдяки хокейній школі, але на останньому рубежі за шведів завжди було спокійно. Ключове слово - "було".
Почати слід із того, що Ольсен, який, приміром, у двох матчах на чемпіонаті світу проти Італії (!) вдало зіграв на нуль, посварився з тренером національної команди і завершив свою кар'єру у відносно молодому віці для воротаря – 35 років. Варто зазначити, що конфлікт стався з його попереднім тренером, Томассоном, якого вже відсторонили від посади, але навіть за нового наставника Грема Поттера Ольсен до збірної не повернувся.
Здавалося б, ситуація не така вже й критична: у Ольсена є серйозні суперники. Але шведські воротарі зіткнулися з якимось лихом, через яке на ключовий матч їдуть абсолютні новачки. Віктор Юханссон, який відзначився чудовою грою за Сток Сіті, отримав травму; Олівер Довін, який був основним у молодіжній збірній Швеції, теж поза грою; Якоб Віддель-Сеттерстрем, відомий своїми неймовірними сейвами, також не зможе зіграти.
Нагадує нашу ситуацію перед Євро-2012, коли вибула потенційна трійка воротарів цілком. Дискваліфікація Олександра Рибки та травми Андрія Диканя й Олександра Шовковського зробили учасниками турніру Макса Коваля та Олександра Горяїнова. Але у нас уже був Андрій Пятов, з досвідом гри й навіть перемог у єврокубках - а шведський Пятов, повторюся, зі збірної пішов.
Хто ж залишився в воротах?! І це не просто хтось, а учасник Чемпіонату світу 2018 року та Євро-2020. Хоча, варто зазначити, що він виступав переважно в ролі запасного. Крістоффер Нурдфельдт, на жаль, більшу частину свого часу провів на лавці, а найкращі етапи кар'єри минули в запасі Свонсі, що також було найкращим періодом в АПЛ. Наразі воротар, якому цього літа виповниться 37 років, явно переживає спад кар'єри: він завершив свої виступи в шведському АІКі, а за збірну не виходив на поле протягом останніх чотирьох років.
Може, не зіграє і цього разу - але хто буде замість нього? Ноель Тернквіст і Мелкер Ельборг, як двоє з скриньки: перспективні, з дуже-дуже хайпових клубів і... не грають. 24-річний Тернквіст сидить у запасі Комо, 23-річний Ельборг - у запасі Сандерленда, у обох 0 ігор за "тре крунур" - і, звичайно, обстановка не та, щоб випускати дебютантів без практики.
Переходимо до тих, хто повинен захищати воротаря "тре крунур". Тут не будемо обманювати самих себе: за іменами та досягненнями оборона шведів краща за нашу.
Так, нікого немає з топ-клубів, але Ісак, думаю, перейде найближчим літом. Ні, я нічого не переплутав: свій Ісак у шведів є і зараз, він грає в обороні - і його звуть Ісак Гін. Неймовірне відкриття на ім'я Джанп'єро Гасперіні, центрбек декласував атаку, здавалося б, непереможних Байєра та Ліверпуля у сезоні перемоги в Лізі Європи, з часом став одним із найкращих захисників Серії А - і в нинішній Аталанті йому вже нічого робити.
Шведи мають у своєму складі захисника з елітного клубу, проте Віктора Ліндельофа вже почали залишати на лавці запасних через вражаючу форму Карла Старфельта. Цей шведський футболіст у команді Сельта нещодавно отримав капітанську пов'язку і нещодавно допоміг команді зіграти на нуль в виїзному матчі проти Ліона, що дозволило пройти до 1/4 фіналу Ліги Європи. Загалом, він показує відмінну гру.
До речі, десь тут треба зазначити: якщо у нас без Ярмоленка, Матвієнка, Яремчука великі проблеми з лідерами (хто з пов'язкою вийде? Сваток? Циганков? Я назвав найстаршого гравця і лідера за кількістю матчів за збірну, якщо що), то у "тре крунур" все гаразд з морально-вольовими якостями. Старфельт став капітаном на третій сезон в Іспанії, тому що він готовий битися - іноді з картками на полі, але Сельта від такого гравця на полі тільки виграє. І таких бійців, вікінгів, у нашого суперника багато.
Ліндельоф може вийти праворуч, де він останнім часом грає і в Астон Віллі - та й загалом, ця опція для нього не нова. Гравець з величезним міжнародним досвідом (73 матчі за збірну, 69 у єврокубках) на полі потрібен. А зліва у "тре крунур" конкурують Габріель Гудмундссон з Лідса та Даніель Свенссон з Боруссії.
Загалом, потужний підбір захисників. Навіть у "золотих" складах найкращих часів не було стільки відомих оборонців: у "бронзовому" складі 1994 року більшу їх частину становили гравці з внутрішнього чемпіонату, про 1962 рік я вже й не кажу.
Трохи заспокоїти нас може те, що команди в цьому сезоні не блищать. Аталанті, з Гіном, Баварія забиває мало не десяток, Астон Вілла погана саме в обороні, Лідс теж захищається не дуже добре і бере своє атакою. А про Ліндельофа праворуч доводиться говорити, тому що хороших правих захисників шведська земля не виростила. Шанс для наших, хто б там у нас не вийшов.
Перейдемо до атакувальної лінії, де серйозний удар завдав трансфер Ісака до Ліверпуля.
На мою думку, форвард є найкращим у світі завдяки своїй здатності заглиблюватися, приймати передачі та робити точні розрізні паси на партнерів. Він не жадібний, володіє швидкістю і, звісно, вміє добре завершувати атаки. Олександр став справжнім "чіт-кодом" для "Ньюкасла" та "тре Крунур". Ентоні Еланга вдало адаптувався, ставши його товаришем у обох командах.
Так сталося, що втікаючи на Енфілд, Ісак позбавив обидві команди цього чіт-коду. Він пропустив передсезонні збори, через що виглядав немов чужий на полі, а згодом отримав травму. У зв'язку з цим Швеція навіть не змогла створити жодні моменти, програвши косоварам, і завершила відбір на останній позиції.
Грем Поттер, безсумнівно, прийшов для того, щоб налагодити гру команди. Під його керівництвом тактика стала більш зрозумілою: класична схема 4-4-2, яку важко навіть назвати виключно британською. Скільки ж команд в АПЛ використовують цей підхід? Для скандинавських клубів вже стало звичним віддавати м'яч супернику та грати у вертикальний футбол, адже у них є гравці, які підходять для такого стилю. І, до речі, один з них привернув увагу самого Реала.
Мати ім'я "Х. Ларссон" та бути викликаним до національної збірної Швеції — це велика відповідальність, яку потрібно виправдати. Хоча 21-річний Хуго Ларссон ще не встиг проявити себе у "тре крунур", у складі франкфуртського Айнтрахта він уже став одним із провідних гравців. Як центральний півзахисник, що входить до списку найперспективніших талантів Європи, він привертає увагу Реала, який прагне підсилити свою команду, додавши його до Тчуамені і Камавінги — це серйозний конкурент.
Еланга, втративши Ісака, переживає складний період, але дубль на Камп Ноу — це завжди значне досягнення. Перед критично важливими матчами сезону Ентоні демонструє відмінну форму. Його швидкість та техніка створюють труднощі для лівих захисників, навіть у найсильніших командах світу. В такій ситуації Віталію Миколенку доведеться пройти серйозне випробування.
Питання в напарниках Ларссона та Еланги - другому центральному півзахиснику та другому вінгеру відповідно. Ясін Аярі - чудовий центральний півзахисник Брайтона, ще один претендент на продаж за багато-багато мільйонів, щойно відновився після травми і в клубі виходить на лічені хвилини. Деян Кулушевскі, який міг би вийти як на фланзі, так і в центрі, травмований. Його у складі замінив товариш по команді з Тоттенгема Лукас Бергвалль... Але Тоттенгем зараз настільки поганий, що виступи в ньому я б взагалі не вважав знаком якості.
Айярі може не впоратися з тими вимогами, які ставить найважливіший міжнародний матч. Один гравець на центрі поля не зможе вирішити ситуацію, навіть якщо це Ларссон. До речі, це стосується і флангів: якщо зліва буде слабкий партнер, то навіть Еланга може почати "потопати". На лівому фланзі у "тре крунур" може з'явитися одноклубник Старфельта - Вілліот Сведберг, який, безумовно, демонструє яскраву гру в Лізі Європи, але в команді Сельти, в основному, залишається в запасі.
На нашому сайті вже публікувалися детальні відомості про ключового нападника збірної та лондонського Арсеналу Віктора Дьокереша:
Безсумнівно, що Віктор вийде на поле - питання лише в тому, хто складе йому компанію. Я б зробив ставку на Беньяміна Нюгрена, гравця Селтіка, який в останніх 11 матчах Прем'єр-ліги засмутив суперників у семи з них. Це майже на рівні Пономаренка, і оцінювати слід саме в такому контексті, адже шотландська ліга (як і команда Селтік) вже давно не демонструє нічого вражаючого.
