Аліу ТІАРЕ: "Я займаюся українською мовою двічі на тиждень."
Сенегальський центральний оборонець "Динамо" Аліу Тіаре поділився своїми думками в розширеному інтерв'ю для прес-служби клубу.
Це інтерв'ю проводиться відразу після того, як ти закінчив урок з української мови. Які твої перші враження?
Можу з упевненістю стверджувати, що на початку у мене все йде досить успішно. Зараз вважаю, що найкраще у мене виходить вимова слів. Мені дуже подобається фонетика.
Ти стверджуєш, що тепер можеш вимовляти деякі слова. Чи можеш поділитися прикладами — словами або реченнями, які ти вже засвоїв?
На даний момент це лише окремі слова або фрази, але я активно над цим працюю. Наприклад: "Як ти?", "Все чудово".
Скільки часу займають твої уроки і як часто вони проводяться?
Заняття проходять двічі на тиждень і тривають від 30 до 45 хвилин.
Яким чином організована комунікація в команді? Ти знаєш французьку, але твій рівень англійської не є достатньо високим для вільного спілкування. Хто підтримує тебе у процесі комунікації?
Протягом часу, що я провів у команді, я вже встиг освоїти чимало слів. Хоча не завжди можу швидко відповісти, під час ігор я практично все розумію. У повсякденному житті також починаю розуміти, що говорять оточуючі. Відповідати поки що важко, але я активно працюю над цим.
Чим ти займаєшся, коли не граєш у футбол і не вивчаєш українську мову? Які у тебе захоплення?
- Зараз у нас складний графік, тому після тренувань та ігор головне - відновлення. Вільного часу небагато. Якщо з'являється вихідний чи кілька вільних годин, можу прогулятися містом.
Повернімося до того часу, коли ти ще не був частиною "Динамо". Хто перший розповів тобі про зацікавленість клубу, і які були твої початкові враження?
Агент подзвонив мені і повідомив про зацікавленість з боку "Динамо". Цей проєкт одразу викликав у мене великий інтерес, адже я усвідомлював, що "Динамо" — це авторитетний клуб з багатою історією. Першими, кому я розповів про цю можливість, стали мої близькі. Вони дуже зраділи. Я висловив бажання вирушити туди, спробувати свої сили та допомогти клубу у здобутті трофеїв.
Україна переживає військові дії, і багато іноземних добровольців ухиляються від поїздок. Чому це тебе не налякує?
- Коли я приїхав до Києва, насправді складно було сказати, що тут війна, бо в місті досить спокійно та безпечно. Чемпіонат триває, клуби грають. Я подумав: чому маю втрачати такий шанс?
Які емоції ти відчув, коли вперше побачив Київ?
Дуже чудове місто. Воно вразило мене з першого ж погляду.
Ти згадував, що гуляєш по Києву. Де фанати можуть тебе побачити? Які у тебе улюблені місця?
- Поки що ні. Я прогулювався лише кілька разів й ще не обрав якесь улюблене місце для себе.
Україна відома своєю національною гастрономією. Чи пробували ви вже якісь традиційні страви?
Досі не випало можливості скуштувати щось суто українське, проте в цілому кухня тут мені справді до вподоби.
Ти граєш на позиції центрального захисника і в твоєму стилі гри відчувається обережність. Ти уникаєш грубих підкатів. Яка причина такої стратегії?
- Так, це мій стиль гри. Я намагаюся грати агресивно, але не грубо. Це ще з часів виступів у Сенегалі й Франції. І далі хочу прогресувати вже в чемпіонаті України.
- Хто є для тебе прикладом за грою на твоїй позиції?
- Звичайно ж, це гравець національної збірної Сенегалу Каліду Кулібалі. Я люблю стежити за його грою й у чомусь хотів би бути схожим на нього.
Ти стартував свою кар'єру в академії клубу, яку заснував Патрік Вієйра. Щоб потрапити туди, потрібно було подолати жорстку конкуренцію. Поділися якоюсь цікавою історією з тих часів.
Щоб стати частиною команди, потрібно було докласти значних зусиль та... успішно навчатися. Якщо результати навчання були незадовільними, шансів на гру не було. Конкурс був жорстким, але це були встановлені ними правила, і ми були зобов'язані їх виконувати.
Після цього стався переїзд з Сенегалу до Франції. Якою мірою це вплинуло на твоє життя?
Це стало справжнім поворотним моментом. Перший професійний контракт, нова країна, новий етап життя... Важко, але я відчуваю величезну вдячність за цю можливість.
- Минулого сезону ти був в оренді в "Нансі" й виграв третю лігу, потрапив до символічної збірної. Чи можеш назвати цей сезон проривним?
- Так, це був особливий сезон із багатьма емоціями. Ми виграли трофей, я потрапив у топ-11 сезону. Це дало мені багато сил та мотивації працювати далі.
У різних джерелах інформації твою висоту зазначають по-різному: 197 см або 195 см. Яка з цих цифр є вірною?
Мій зріст складає 195 см, а 197 см — це непорозуміння.
Існує відомість, що "Гавр" не планував твій трансфер, але в підсумку був змушений піти на це. Також були пропозиції від інших команд, зокрема з Іспанії, Туреччини та Бельгії. Що спонукало тебе до вибору "Динамо"?
Отже, "Гавр" не бажав мене відпускати, проте зіштовхнувся з фінансовими проблемами. Спочатку я не мав змоги грати там, тому вирішив, що не слід упускати можливість. Було декілька варіантів, але "Динамо" представило найпривабливіший проект і володіє величезною історією.
Чи ти знав, що одним із найвидатніших захисників "Динамо" у XXI столітті був твій земляк Пап Діакіте?
- Так, я про це чув.
Чи прагнеш перевершити його успіхи в "Динамо"?
Звичайно! Я б із задоволенням прагнув до цього. Обіцяю докласти максимум зусиль, щоб досягти найвищих результатів.
- Ти дуже швидко знайшов своє місце в Україні. Як тобі це вдалося?
- Моя філософія проста: кар'єра не така довга, щоб витрачати час на адаптацію. Якщо я кудись приїжджаю, то відразу працюю на максимумі.
У "Динамо" ти вже зіграв 11 матчів. Чи є якийсь з них, що запам'ятався тобі найбільше?
- Ні. Для мене кожен матч важливий. Ми працюємо, щоб не повторювати помилок та ставати кращими.
- У матчі проти "Зорі" ти мав чудовий момент, але воротар врятував. Було прикро?
- Так, шкода. Це був перший момент, який я, можна сказати, створив сам, і він був дуже близьким до реалізації. Але воротар зіграв добре. Тож не зупиняюся й буду продовжувати працювати.
А що ви скажете про процес тренування? Як багато радості він приносить?
Це завжди вимагає зосередженості та наполегливих зусиль. Те, що ви спостерігаєте на полі, є наслідком наполегливих тренувань. Як тренуєшся, так і проявляєш себе у грі.
У "Динамо" є чимало обдарованих молодих гравців. Як ти вважаєш, хто з них міг би виступати у французькій Лізі 1?
- Мені важко виділити когось конкретно. Вважаю, що будь-який футболіст з "Динамо" міг би змагатися на високому рівні у Франції.
Що для тебе означає грати в "Динамо"? Це можливість залишитися на тривалий час, чи, можливо, трамплін для повернення до Франції?
Ніхто не може передбачити, що чекає попереду. У мене є угода з "Динамо", я займаюся своєю роботою та прагну розвитку. А далі – час покаже.
Це твоє перше значне інтерв'ю для команди. Які слова ти хочеш адресувати фанатам?
Сердечно дякую кожному за вашу підтримку. Ми відчуваємо її на всіх етапах — вона надихає нас і надає сил. Чемпіонат ще не закінчився, тому, будь ласка, продовжуйте підтримувати нас. Ми, у свою чергу, докладемо всіх зусиль, щоб виправдати вашу віру в нас.
