Арда ТУРАН: "Ми висловлюємо шану Панатінаїкосу. Шахтар готуватиметься до серйозної боротьби."
Головний тренер "Шахтаря" Арда Туран дав прес-конференцію напередодні напередодні матчу Q3 Ліги Європи з "Панатінаїкосом", який пройде ввечері 7 серпня в Афінах.
Добрий вечір усім. Ми маємо великий респект до "Панатінаїкоса", їхньої культури, фанатів та стадіону. Завтра, враховуючи це, ми будемо готові до матчу і налаштовані на боротьбу. Нам потрібно буде нав’язати свою гру на полі, не відступаючи. Розуміємо, що це буде складно, адже у суперника є досвідчені футболісти, які вміють чудово рухатися. Проте під час гри ми зберігатимемо цю повагу.
Ми плануємо продемонструвати нашу активність на полі та залучити молодих футболістів до гри. Впевнений, це буде захоплюючий матч для обох команд. Навіть якщо нам вдасться здобути перевагу в першій зустрічі, ми усвідомлюємо, що протистояння складається з двох поєдинків, тому будемо прагнути раціонально розподілити свої сили протягом всіх 90 хвилин.
Це питання стосується стилю та стратегії гри "Панатінаїкоса". "Бешикташ" славиться своєю ефективністю в переходах від захисту до атаки. Як би ви охарактеризували "Панатінаїкос"? Які основні сильні сторони цієї команди?
По-перше, "Панатінаїкос" є досить потужною командою, і наразі я не можу надати всі відповіді на ваші запитання. Проте можу зазначити, що їхня ефективність значною мірою залежить від флангових подач. Іноді вони намагаються контролювати м'яч. В залежності від вибраного рівня інтенсивності, вони можуть змінювати свій стиль гри, і ми відповідно готуємо кожного з наших футболістів.
Наприклад, якщо на правому фланзі вийде Тете, він буде частіше переходити в центр поля. Натомість, якщо на полі з'явиться Пельїстрі, він більше зосередиться на грі на фланзі. Отже, їхня тактика та ігрові зони можуть варіюватися в залежності від обраних гравців. Безумовно, фулбеки також активно долучаються до атак і виконують багато навісів. Ми готові до всіх ігрових ситуацій. Саме так ми формуємо нашу стратегію на матч, оскільки, стикаючись з такою командою, як "Панатінаїкос", важливо бути підготовленими до всіх аспектів гри.
Ви вже мали можливість зіграти проти команди з вашої країни, "Бешикташа", а тепер зустрічаєтеся з командою, яку раніше тренував турецький фахівець Фатіх Терім. Також варто згадати про ще одного турецького тренера в баскетболі - Ергіна Атамана. Ви зазначали, що знайомі з атмосферою, що панує на грецьких стадіонах. Мені цікаво дізнатися, чи слідкуєте ви за баскетболом і чи спостерігали за поведінкою фанатів "Панатінаїкоса", особливо тепер, коли команду тренує Атаман? Які, на вашу думку, особливості цієї атмосфери?
По-перше, як турок, я чудово усвідомлюю атмосферу, про яку йдеться. Від Фатіха Теріма я отримав цінні знання про енергію та пристрасть місцевих вболівальників. З усіх імен, які ви згадали, Фатіх для мене – як батько, а Ергін Атаман – як старший брат. Я мав нагоду бути на цьому стадіоні під час плейоф, неподалік лави запасних. Тож я добре знаю, що таке "Гейт 13", їхню енергію та унікальність фанатів. Грати у футбол в такій атмосфері з такими вболівальниками – це справжнє задоволення. Якщо буде можливість, я би дуже хотів одного дня запросити вас насолодитися такою атмосферою в Україні.
Я також маю тісні стосунки з баскетболістом Джеді Османа, він для мене справжній брат. Завдяки йому я зрозумів, якою сильною є пристрасть місцевих фанатів. Футбол наповнений життям завдяки уболівальникам, і така атмосфера просто неймовірна. Замість того, щоб боятися натовпу, ми намагаємося насолоджуватися цим досвідом. Грати на порожніх аренах без публіки — це не те, що ми бажаємо, адже грати в такій атмосфері — це справжній привілей. Я вважаю, що фанати "Панатінаїкоса" дуже відомі та високо цінуються по всьому світу, і це справді чудово.
- Моє запитання про Кевіна. Він є дуже важливим гравцем у вашій команді, але завтра не зіграє. Що можете сказати про цю ситуацію?
Кевін має велике значення для нашої команди, я це розумію, але кожен з моїх гравців важливий так само. Всі вони на одному рівні, коли мова йде про їхню значущість. Проте Кевін займає особливе місце в наших атаках. Я ставлюся до нього як до брата, не лише як до футболіста. Його відсутність викликає сум, але ми з нетерпінням чекаємо на його повернення. Це станеться досить швидко, але найголовніше, щоб він був готовий. Коли він відновиться, ми зможемо обговорити його ситуацію. Лікарі знають краще, тому я покладаюся на їхню інформацію. Це справді важливо для нас. Зараз ми зосереджені лише на завтрашньому матчі. Кевін теж думає про цю гру, хоча йому нелегко.
- Ви вже увійшли історію в "Шахтарі", ставши наймолодшим тренером команди в чемпіонаті України. Проте у мене склалося враження, що ви вже дуже досвідчений тренер. Чого ви як тренер навчилися за цей час в Україні, в "Шахтарі"? І чи могли б ви коротко підсумувати цей період у команді? А також, можливо, кілька слів про ваш перший досвід перетину кордону на виїзний матч?
По-перше, я неймовірно щасливий, що став наймолодшим тренером, який здобув перемогу з "Шахтарем". Проте я не вважаю, що це вже означає якусь перемогу. Якщо ми і зможемо досягти успіху, то лише в кінці сезону. У той же час, я надзвичайно задоволений прогресом, енергією та грою своїх гравців. Хоча я ще не вважаю себе досвідченим тренером, я маю чималий досвід як перемог, так і поразок у спорті. І я впевнений, що зможу підтримати своїх футболістів у цьому процесі.
Незалежно від того, чи здобуваємо ми перемогу, чи зазнаємо поразки, я завжди ставитимуся до своїх підопічних з повагою, адже вони - люди. Лише у часи благополуччя кожен може виявити себе як добрий тренер. Проте найважливіше - підтримувати своїх футболістів у непрості часи, зберігати довіру між нами та демонструвати відданість у важких ситуаціях. Що стосується перетворення кордону, то це дійсно викликає у мене глибокі переживання, адже я згадую про безліч історій, пов'язаних із сучасними викликами. Це надзвичайно важко, але є люди, які з цим живуть вже три-чотири роки, і їм це далеко не легко. На жаль, у всіх цих випробуваннях найбільше страждають саме люди - молодь та діти.
Коли ми щоразу перетинатимемо кордон, ми не будемо робити з цього виправдання, а зосередимося лише на позитиві. Позитив у тому, що ми вдягаємо футболки "Шахтаря" і робимо щось, щоб приносити людям радість. Нас нічого більше не цікавить. Ми думаємо лише про те, щоб зробити людей щасливими й завершити цю історію якнайкраще. Також у Тернополі було нелегко ходити містом і бачити всі ці фотографії молодих людей.
