Борнмут влітку розпрощався з усіма своїми захисниками, а тепер демонструє вражаючі результати в АПЛ.
Понад командою Андоні Іраоли в рейтингу знаходиться лише "Арсенал".
Це не повинно відбуватися, але, на жаль, так і є. У літній період міжсезоння "Борнмут" втратив (фактично, розпродав) практично всю свою захисну лінію. Проте на даний момент команда, в якій раніше грав Ілля Забарний, займає друге місце в чемпіонаті, відстаючи від лідера - "Арсеналу" - лише на чотири очки.
Однак, за словами головного тренера "Атлетико" Дієго Симеоне, "Арсенал" є найсильнішою командою нового сезону на всьому континенті. А ось "Борнмут", який раніше не відзначався видатними досягненнями, намагається йти в ногу з "канонірами", хоч і відстає від них лише незначно. Як таке можливо, якщо це здається зовсім неможливим?
Для усвідомлення трагізму/краси моменту дозволю собі нагадати, або, швидше, посмакувати трансферну діяльність "вишень" цього літа.
Отже, основний центрбек Дін Гейсен за 62,5 мільйона євро перебрався до "Реалу". Ще один основний центральний захисник Ілля Забарний за 63 мільйони євро перейшов до "Парі Сен-Жермен". Фланговий захисник Мілош Керкез став гравцем "Ліверпуля". За угорського оборонця "червоні" заплатили "червоно-чорним" майже 47 мільйонів. Основний минулого сезону голкіпер "Борнмута" Кепа Аррісабалага перебрався до "Арсеналу". На цьому трансфері "вишні" заробили небагато - "лише" п'ять мільйонів фунтів стерлінгів. Ну і, до того ж, ще один фланговий захисник - Адам Сміт - хоч і залишається в команді на даний момент, проте вже не є основним.
Отже, головному тренеру "Борнмуту" Андоні Іраолі довелося кардинально, підкреслюю - кардинально, змінити захист команди. "Вони балансуватимуть на межі вильоту" - саме так я оцінював шанси колишньої команди нашого Іллі Забарного перед початком нового сезону. І як я помилився в своїх прогнозах! Не відчуваю жодного сорому, але готовий вибачитися як перед талановитим тренером Іраолою, так і перед не менш вмілим селекційним відділом "Борнмуту".
Проте це не єдині зміни у складі "червоно-чорних", якщо порівнювати з минулим сезоном. У поточному сезоні Іраола кардинально трансформував і опорну зону. Тепер на цьому ключовому посту виступають, і я не побоюсь цього сказати, видатні Алекс Скотт і Тайлер Адамс.
Що, надто багато у мене блискучих епітетів щодо цього клубу й цієї команди? Так, є таке. Ну, а як тут утриматись, щоб їх не хвалити? Команда, яка змінила мінімум сімох гравців стартового складу, дуже хороших гравців, про що так чи інакше твердять їхні цінники, не тільки не просіла, не прогнулась, не посипалася, а й відверто стала ще кращою.
Безумовно, варто знову підкреслити вміння Іраоли. Цей іспанець вражаюче здатен виявляти таланти, знаходити найефективніші підходи до психології футболістів і закріплюватися в їхніх серцях. При цьому він залишається прихильником високого пресингу — тієї самої стратегії, яку Юрген Клопп охрестив "гегенпресингом".
Сучасний "Борнмут" демонструє пресинг, що не поступається відомому "Ліверпулю" під керівництвом Юргена Клоппа. Проте варто зауважити, що Іраола має в своєму розпорядженні далеко не такий зірковий склад, як його німецький колега.
Футбол, який практикує Іраола у "Борнмуті", не можна вважати вражаючим, особливо якщо порівнювати його з грою Клоппа в "Ліверпулі", зокрема в його найкращі часи. "Борнмут" можна впевнено охарактеризувати як одну з найбільш "вертикальних" команд у Прем'єр-лізі.
Можливо, деякі можуть вбачати в цьому елемент старої школи, проте такий стиль гри приносить плоди. Незважаючи на стрімку зміну складу та серйозний рівень суперників у лізі, він залишається ефективним. Цікаво, що минулого сезону "Борнмут" лише намагався пробитися до топ-четвірки, а тепер, після дев'яти турів, займає друге місце. Напевно, чимало фанатів "Ліверпуля" були б раді бачити свою команду, яка грає в подібному "олдскульному" стилі, що дозволяє залишатися на висоті, незважаючи на будь-які кадрові зміни.
Of course! Please provide the text you'd like me to make unique.
Ну, а тепер обов'язково потрібно хвалити селекційний відділ "Борнмута" за вміння оперативно підшукувати заміну для зірок, що пішли на підвищення. Зверніть увагу - навіть натяку не було на паніку у таборі "вишень", коли вони там втрачали одного за одним гравців основи. Як поводився, наприклад, "Ньюкасл", який намагався втриматися всіма силами та засобами за Ісака, і як поводився "Борнмут". Адже це не дві, а навіть три великі різниці.
На місце Кепи прийшов Джордже Петрович, що зробило "останній редут" команди ще більш надійним. Ветерана Сміта на правому фланзі захисту змінив молодий Алекс Хіменес, орендований у "Мілана", і, принаймні, у іспанця справи йдуть не гірше. Тепер на позиції Гейзена грає Маркос Сенесі. Цей футболіст не є новачком у команді, адже раніше вже виступав під керівництвом Іраоли. Він був основним гравцем, але через травму його місце зайняв Гейзен, який так впевнено заграв, що навіть після одужання Сенесі не зміг повернутися в стартовий склад.
Щодо Забарного: замість нього зараз виступає Бафоде Діакіте, який був придбаний у "Лілля" за 35 мільйонів євро. Незважаючи на всю повагу до українського захисника, французький гравець, ймовірно, не поступається йому в якостях. Можливо, він не так ефективний у боротьбі за верхові м'ячі, але в плані швидкості та маневреності може перевершити.
Отже, на позиції лівого захисника виступає Адрієн Трюффер, який, безсумнівно, не поступається Керкезу. Ось так складається ситуація.
Заради справедливості треба обов'язково відзначити, що свій головний атакуючий актив "Борнмут" у літнє трансферне вікно не продав. Хоча інтерес був дуже предметний. Йдеться, зрозуміло, про Джастіна Клюйверта, здатного зіграти і форварда, і розігруючого, і Антуана Семеньйо, який виступає на позиції лівого вінгера.
Ось ці двоє зараз вражають англійську Прем'єр-лігу. Особливо британський гравець, який на даний момент беззаперечно є найкращим у складі "вишень". Можна не сумніватися, що в наступному літньому трансферному вікні він за значну суму перейде або до "Ліверпуля", або до "Манчестер Юнайтед".
А все це тому, що "Борнмут" дуже грамотно будує свою клубну політику. Якщо раніше цей клуб підбирав за британськими грандами те, що у них погано лежало, і при цьому часом вдавалося провертати круті угоди, як, наприклад, історії з Соланке, Аке чи Ремсдейлом, то тепер такі "операції" поставлені на потік. Вони стали регулярними. А регулярними вони стали насамперед тому, що "Борнмут" вийшов у пошуках талантів, яких можна потім вигідно перепродати, на міжнародний ринок. І не тільки вийшов, а й досяг успіху.
Уміння не тільки ефективно планувати, але й ризикувати — це ще одна характерна риса "Борнмута". Забарний викликав інтерес у "Тоттенхема", проте "шпори" не наважилися викласти більше 20 мільйонів для "Динамо". Натомість "Борнмут" не побоявся витратити майже 23 мільйони. Яка вигода від цього — вже згадувалося раніше. Керкеза "АЗ" придбали за 18 мільйонів, а продали за більш ніж вдвічі вищу суму. Гейсена у "Ювентус" купили за 15 мільйонів, а його продаж відбувся вчетверо дорожче. Можна бути впевненим, що наступного літа, а можливо, навіть під час зимового трансферного вікна, Семеньйо та інші гравці залишать клуб за значні суми.
Проте для заміни лідерів – як минулих, так і сучасних, а також тих, хто ще прийде – у "Борнмуті" завжди знайдеться гідна альтернатива. Адже цей клуб тримає курс на стабільність і впевнено рухається вперед, не відхиляючись від обраного шляху.
