"Відбулася жорстока битва. Не всі змогли покинути поле бою": полтавські журналісти з нетерпінням очікують на повернення свого зниклого колеги Володимира Паршевлюка.

Медіа-спільнота Полтави вирішила встановити на столі для журналістів у сесійній залі міськвиконкому пам'ятну табличку на честь головного редактора сайту 0532.ua Володимира Паршевлюка, який з кінця 2023 року вважається безвісти зниклим. Цей військовослужбовець Збройних сил України, відомий під позивним "Журналіст", не зміг повернутися з бойового завдання, яке він виконував у зоні конфлікту поблизу Синьківки в Харківській області.

"Я пропоную встановити металеву табличку з написом 'Місце чекає. Ми всі - теж'. Також важливо, щоб стілець завжди залишався вільним. Володя був невід'ємною частиною медійної спільноти, тому я хочу, щоб це було постійним нагадуванням до його повернення. Раніше кожна сесія проходила за його участі, а тепер складається враження, що будь-яка офлайн-зустріч неповна без нього", - зазначила ініціаторка ідеї Анастасія Мацько з "Полтавської хвилі".

Фінансування для створення таблички було забезпечено завдяки медіа-спільноті. І вже 10 червня ця задумка втілилася в життя.

Деякі вважають, що коли Володимир знову з'явиться, табличку знімуть і вручать йому як пам’ятний подарунок. А наразі це стане символічним виявом поваги до колеги.

Свій творчий шлях випускник Кременчуцького національного університету ім. Остроградського Володимир Паршевлюк, який отримав спеціальність "Видавнича справа та редагування", розпочав у 2006 році з роботи в районній газеті "Злагода" в Нових Санжарах. Протягом 2008-2014 років працював кореспондентом тижневика "Ехо" у Кобеляках.

Брав активну участь у подіях Революції гідності в Києві та Нових Санжарах. За свій внесок у боротьбу з тодішньою владою був призначений головою Новосанжарської районної державної адміністрації.

Згодом чоловік усвідомив, що його справжнє покликання не в політиці, а в журналістиці. Тож незабаром він повернувся до рідної професії. На початку 2018 року він приєднався до команди 0532.ua і до мобілізації обіймав посаду головного редактора.

Володимир дотримувався активного способу життя і мав пристрасть до різних спортивних дисциплін. Зокрема, він із задоволенням займався дайвінгом, бігав на довгі дистанції та грав у футбол.

Я активно долучався до марафонів, що організовувалися у місті, а також пірнав на глибину 27 метрів у каньйоні на Дніпропетровщині. Крім того, я виступав основним гравцем у футбольній команді "Полтавських спортивних журналістів" ("ПСЖ"), з якою брав участь у благодійних матчах по всій області.

"Під час свого перебування в Нових Санжарах я очолював районну федерацію футболу та активно залучався до організації різних заходів і турнірів", - згадує Станіслав Майзус, виконавчий директор спортивного клубу "Полтава" та гравець "ПСЖ".

Крім того, Володимир був донором Полтавської обласної станції крові і відчував задоволення від того, що іноді може допомагати людям таким чином.

Обожнював музику, найбільше своїх дітей, вуличну фотографію. І просто насолоджувався життям.

Журналіст, який активно підтримував Збройні Сили України з 2014 року, під час повномасштабної війни проводив інтерв'ю з військовими та відвідував гарячі точки, доставляючи допомогу нашим захисникам, - зазначає редактор щотижневика "Ехо" Ігор Філоненко. - Знаючи його як невтомного ідеаліста та романтика, я впевнений, що він пристрасно прагнув приєднатися до рядів ЗСУ, але спочатку його не взяли через проблеми зі здоров'ям. Однак зрештою його зарахували.

Присягу на вірність Україні Володимир Паршевлюк прийняв у символічний для українців день - 14 жовтня 2023 року. "Все буде Україна, але тільки за нашої безпосередньої участі. Я задоволений, тому що нас годують дуже добре. І форму красиву видали. І час для корисних фізичних навантажень теж знаходиться. Буду вчитися, щоб бути максимально корисним", - писав він у соцмережах.

4 грудня Володимир закінчив військову підготовку, а вже за пів місяця новоспечений воїн у складі великої групи бійців відбивав втрачені позиції у гарячій фронтовій точці. "Була суцільна рубка, є точні втрати, а кілька хлопців не вийшли із зони", - повідомили Розі Тумановій, колишній дружині зниклого безвісти журналіста, достовірні джерела.

"Отже, жоден Володимир не зміг покинути ворожу територію. Я щиро сподіваюся, що, незважаючи на всі труднощі, він живий. Є багато людей, які небайдужі до нього і чекають новин. Мене радує, що таких небайдужих чимало," - сказала жінка, яка зараз перебуває в Німеччині разом із двома синами.

Зазвичай, військовослужбовців, які вважаються зниклими безвісти, ідентифікують у випадках, коли їхні тіла не можна забрати з місця бою або коли їх неможливо впізнати. Ще один варіант — це потрапляння в полон. На жаль, ймовірність того, що солдата знайдуть живим і неушкодженим, вкрай мала. Проте, варто зберігати надію на ці незначні шанси. Зважаючи на характер Володі, я впевнений, що він без вагань міг взятися за виконання найскладнішого завдання і сміливо вирушити в саме "пекло", - підсумовує редактор "Еха" Ігор Філоненко.

Прізвище Паршевлюка було офіційно зареєстроване у реєстрі зниклих осіб Міністерства внутрішніх справ України.

Мама та тато з нетерпінням чекають на повернення свого сина, який зараз перебуває у Великих Сорочинцях на Миргородщині.