Дмитро Різник: інтерв'ю воротаря Шахтаря про сезон УПЛ, команду Туран та відбірковий процес до ЧС-2026 - Футбол 24.

"На мою думку, наша гра не є поганою."

Дмитре, цей рік став для вас справжнім випробуванням: участь у матчах Європи з командою Шахтаря, кваліфікаційні змагання з національною збірною, а також виступи в УПЛ. Якщо розглядати ваш час у Шахтарі в контексті розвитку кар'єри, як ви оцінюєте свою теперішню позицію? Чи відчуваєте ви, що наближаєтеся до піку своїх можливостей, чи все ще перебуваєте на етапі формування?

- Можна сказати, десь посередині. Такий стабільний "середній політ", якщо так образно. Я прийшов із Полтави й зараз у Шахтарі активно набираюся досвіду, який, упевнений, у подальшій кар'єрі принесе мені багато користі.

- Якщо оцінювати ваш прихід у Шахтар уже в більш зрілому віці, а не на старті кар'єри, з певним ігровим багажем за плечима: чи можете сказати, що нинішній етап - один із найкращих у вашій кар'єрі, можливо, період розквіту саме для вас?

- Безумовно, Шахтар - це дуже великий клуб, який уміє розкривати та правильно спрямовувати таланти, а згодом і продавати їх у Європу. Для мене це тільки плюс. Розвиватися в такому середовищі, поруч із футболістами високого рівня, - це велика можливість і серйозний крок уперед.

Чи є у вас якийсь власний ритуал перед іграми, який допомагає налаштуватися і відчути впевненість? Або, можливо, ви з тих гравців, для яких хвилювання перед виходом на поле вже стало минулим?

Можливо, найбільше хвилювання я відчував на початку своєї кар'єри, коли вперше виходив у ворота. Тоді страх помилитися був дуже сильний. Зараз це вже не стільки тривога, скільки усвідомлення відповідальності. Особливо, коли ти граєш на позиції воротаря.

Команда бере зимову паузу в середині сезону. Яким чином, на вашу думку, можна охарактеризувати динаміку виступів Шахтаря під керівництвом нового тренерського складу після аналізу всіх проведених матчів?

- Часи змінюються, приходять нові тренери зі своїм баченням футболу. Тому, на мою думку, порівнювати минулий сезон із нинішнім не зовсім коректно. Але загалом я впевнений, що в другій половині сезону ми ще додамо. Зараз у нас зібрався дуже класний колектив і сильний тренерський штаб, тож наше головне завдання - працювати.

Протягом сезону ми спостерігали як успішні моменти, так і зустрічі, в яких команда втратила очки, і ці ситуації важко зрозуміти. Як ви бачите цю ситуацію? Як довго, на вашу думку, знадобиться команді для досягнення стабільної та якісної гри, а також позитивних результатів?

- Тут важливо розуміти, що саме мається на увазі під позитивними відрізками. Наприклад, вихід і перемога в групі - це теж позитивний результат. Якщо говорити загалом, я не можу сказати, скільки саме часу нам потрібно. Я не вважаю, що ми погано граємо. У нас дуже молода, амбітна команда. Раніше в Шахтарі було більше досвідчених футболістів, зараз склад значно молодший. Часи змінюються, футбол змінюється, і ми рухаємося вперед. Наше завдання - працювати й викладатися на полі.

Різник оберігає помаранчево-чорну футболку, починаючи з 2023 року / Фото ФК Шахтар.

Цього сезону УПЛ демонструє цікаву різноманітність. Які стилі гри суперників виявилися найскладнішими для аналізу або стали справжнім сюрпризом?

У нас є відмінна аналітична команда, яка ретельно вивчає кожного суперника. Завдяки цьому, ми заздалегідь знаємо стиль гри противника та його ключові моменти. Перед кожною грою нас якісно готують, що дозволяє нам виходити на поле в найкращій формі.

Ви пережили роботу з кількома тренерськими командами в клубі. Кожна з них, безумовно, впроваджувала свій власний підхід – як до загального стилю гри, так і до специфічних вимог до голкіперів. Як змінилися ці вимоги в вашому випадку, і чи стикалися ви з труднощами під час адаптації?

Ні, вимоги до голкіперів, зокрема, залишилися незмінними. Вони повинні вміти грати короткими передачами, фактично виконуючи функції польового гравця. Таким чином, у цьому аспекті ситуація залишається сталою - це базова структура гри, яку необхідно дотримуватися.

"Мені б хотілося спробувати свої сили в англійській Прем'єр-лізі та в іспанському чемпіонаті."

Ви встановили рекорд Ліги чемпіонів за найбільшою кількістю сейвів у одному матчі. Як ви вважаєте, чи вплинув поєдинок проти ПСВ на ваше сприйняття власних здібностей?

Це був один з матчів, у якому ми залишилися без жодного очка. Так, я виконав 15 сейвів, але найголовніше, щоб вони приносили користь команді. Для мене особисто цей рекорд не має значення. Я не граю заради статистики – моя мета полягає в тому, щоб підтримувати команду.

Якщо згадати про ще одну цифру, то в матчі проти Брейдабліка, де результат закінчився з рахунком "нуль", команда відзначила свій "сухий" ювілей – 70 проведених матчів. Чи вважаєте ви це важливою віхою? Чи приділяєте ви увагу подібним статистичним показникам загалом?

Чесно кажучи, я навіть не був обізнаний про цю кількість. Я не стежу за цим. Якщо їх вже стало 70, то варто продовжувати працювати, щоб їх стало ще більше.

З огляду на кількість сейвів, чи не відчуваєте ви ностальгію за тим захоплюючим моментом, коли воротаря прямо "засипають" ударами?

(Сміючись) Ні, звісно ж!

- А якщо пригадати, коли востаннє таке було?

- Останнє, що зараз одразу спадає на думку, - програний матч в УПЛ проти ЛНЗ із Черкас.

Чи встановили ви для себе якусь особисту межу - мінімальний рівень, після досягнення якого можете вважати, що задоволені своєю грою?

- Я не заглиблююся в це. Моє завдання - виходити на кожен матч, допомагати команді і грати на максимум у кожній зустрічі.

Якщо не зосереджуватися на числах, а розглянути суперників, з якими ми зустрічалися цього року: чи є хтось, хто вразив вас своїм стилем гри, майстерністю чи емоційною віддачею?

- УПЛ зараз стає цікавішою. З'являються команди з фінансами, які можуть дозволити собі підписувати якісних гравців. Це добре для чемпіонату. Якщо приїжджають легіонери - рівень зростає.

Щодо єврокубків, наша група виявилася досить конкурентною, і "Шахтар" мав би впоратися з цим викликом. У складі учасників є потужні команди, які успішно виступають у своїх національних лігах. Проте, в цілому, ми успішно подолали початкові етапи, пройшовши безпосередньо до 1/8 фіналу та уникнувши зайвих матчів у лютому. Це, безумовно, є позитивним моментом для нас. Наша мета – максимально віддаватись як в українському чемпіонаті, так і в єврокубках, і ми дійсно працюємо над цим.

Протягом року ви з Кирилом Фесюном неодноразово змінювалися місцями, зокрема через різні травми. Яке у вас враження від конкуренції між воротарями в Шахтарі?

- У нас в Шахтарі з цим усе добре. Є хлопці, які підростають і дають конкуренцію. А конкуренція - це завжди плюс. Для тренера це приємний головний біль, а для нас - можливість зростати. Тільки через конкуренцію можна прогресувати.

Цього року ви також здобули перемогу у своїй десятій пенальтійній дуелі в УПЛ. Як ви вважаєте, що сприяє вашій стабільності під час цих напружених моментів? Чи приділяєте увагу розвитку психологічної витривалості - займаєтеся цим самостійно чи з допомогою професіоналів?

Звичайно, коли мова йде про виконання пенальті, ми спираємося на аналіз. Є команда, яка надає інформацію про те, як гравці зазвичай виконують удари: куди частіше направляють м'яч, їхні стилі гри тощо. Ми ретельно це вивчаємо і готуємося. Але в кінцевому підсумку все залежить від мене, від моїх відчуттів і ухвалених рішень у той момент. Тут немає жодних таємниць.

Чи траплялося вам, що без жодних підказок ви інтуїтивно вгадали напрямок удару суперника під час пенальті, і цей момент залишився в пам’яті?

- На високому, професійному рівні - ні. Завжди була підготовка, завжди була аналітика. Ми всюди ставимося до цього професійно.

- Ваш контракт із клубом діє до 2027 року. Попереду ще чималий період у складі Шахтаря. Які цілі ви ставите перед собою на ці роки і чи вже думаєте про те, що буде далі?

- Які цілі? Перемагати і допомагати команді. Особисто від себе - допомагати всім, чим можу і де можу. А що буде далі - я не знаю, життя покаже. Зараз я добре почуваюся в Шахтарі, мені комфортно, усе супер.

- Майже кожен футболіст має своїх кумирів. Іноді це гравці не з твоєї позиції, а просто ті, хто імпонує як особистість. А як у вас? За ким стежите, хто подобається?

Якщо бути відвертим, я спостерігаю за різними воротарями і черпаю з їхньої гри щось корисне для себе. Мене цікавлять їхні сильні сторони, те, що робить їх особливими, і чим вони можуть вразити. Після цього я намагаюся впровадити ці елементи в свої тренування, щоб зрозуміти, чи підходять вони мені, чи варто їх вдосконалювати, або ж, навпаки, чи заважають моїй грі.

"Моя роль полягає в підтримці команди" / Фото ФК Шахтар

Відомі воротарі світу також стикалися з помилками. Вони поступово формували свої навички, крок за кроком наближаючись до своїх цілей — грати на найвищому рівні в провідних командах. Я спостерігав за ними, переймав щось нове і намагався вдосконалити себе, роблячи ще один маленький крок вперед. Сподіваюся, що з часом зможу продовжити свій шлях до гри на топ-рівні.

- Експериментуючи й пробуючи нові елементи, чи зрозуміли ви для себе, в якому чемпіонаті могли б почуватися найбільш комфортно і який стиль гри вам підходить?

- Завжди хочеться грати на найвищому рівні. Хотілося б пограти і в АПЛ, і в Іспанії - там теж дуже сильний чемпіонат. Та, загалом, усі топ-5 ліг - це високий рівень, хороші команди і сильний футбол. Тут навіть не потрібно нічого доводити.

- З Європи до вас уже доходили контакти щодо можливого трансферу. За чутками, вони виглядали доволі реальними. Наскільки ці розмови відповідали дійсності? Чи доходило до конкретних пропозицій, не називаючи клуби?

Контакти мали місце. А потім... Все відбулося так, як і повинно було. Тепер я в Шахтарі.

Це було колективне рішення – залишитися в клубі на цей час, або ж, можливо, зацікавлені сторони просто не перейшли до конкретних дій?

Зараз я перебуваю в Шахтарі, і на даному етапі мене абсолютно все влаштовує. Більше немає потреби обговорювати цю тему.

"Існує справжня можливість пробитися на світовий чемпіонат."

Якщо звернутися до питання національної збірної України і трохи відволіктися від клубних справ, варто зазначити, що кваліфікація до ЧС-2026 виявилася неоднозначною за своїми результатами, але команда змогла пробитися в плей-офф після поєдинку з Ісландією. Які ваші думки щодо цього відбору та актуального рівня конкурентоспроможності збірної?

Наша команда дійсно вражаюча. На початку ми трохи ускладнили собі ситуацію, але приємно, що змогли все виправити. Попереду нас чекають вирішальні ігри, а далі, як кажуть, час покаже.

- У воротарській лінії збірної зараз одна з найвищих конкуренцій. Як відчувається ця боротьба за ігровий час у межах циклу?

Прибуття до національної збірної – це справжня честь. Є тренерський склад, який вирішує, хто найкраще відповідає ігровій стратегії. Вибір великий, і конкуренція лише зміцнює нашу команду. Ми маємо чудові стосунки один з одним, тому з цим усе в порядку.

Які команди, з якими наша збірна зустрічалася цього року, стали для вас найбільш значущими з точки зору аналізу та особистісного розвитку? Який матч справив на вас найбільше враження?

Якщо говорити про найвищий рівень, варто згадати матчі з Францією. Це команда, гравці якої оцінюються у сотні мільйонів. Проте навіть у таких поєдинках нам вдавалося проявити себе на полі. Кожна збірна має своїх футболістів, які грають на екстракласі, і це надає нам цінний досвід.

"Сам факт потрапляння до збірної - це величезна привілегія" / Фото Динамо Київ від Шуріка

Поєдинки за кваліфікацію на чемпіонат світу завжди супроводжуються унікальним рівнем емоційного напруження. Якою мірою ви усвідомлюєте свою роль у таких матчах? Чи несе на собі воротар особливий тягар відповідальності в порівнянні з іншими гравцями?

Воротар є невід'ємною складовою команди, тому його відповідальність дорівнює відповідальності інших гравців. Проте, в таких важливих матчах тягар відповідальності значно зростає, адже є реальна можливість потрапити на чемпіонат світу. Це історична можливість, як я розумію, тому потрібно підходити до цих зустрічей з максимальною підготовкою та концентрацією, ретельно готуючись до них.

Коли ви покидали місце збору команди, які вказівки дав тренерський склад перед наступним матчем навесні? Що саме було сказано?

Усі були в захваті від результату. Ми здобули перемогу та пробилися до плей-офф. Тож висловили вдячність усім і побажали всього найкращого - на цьому наші зустрічі закінчилися.

Якою мірою тренерський склад національної команди стежить за вашими виступами під час клубного сезону та підтримує з вами зв'язок?

- Я точно цього не знаю, але вважаю, що тренери й аналітики збірної досить часто дивляться матчі. Є люди, які за цим цілеспрямовано стежать.

"Коли приходиш додому, тебе зустрічає син, обіймає дружина - це теплі моменти"

Якщо заглянути в минуле: яким у вас було сприйняття воротарської ролі в дитинстві, і як це уявлення трансформувалося з часом?

Все починалося повільно і поступово. Я вирішив спробувати різні ролі на полі, спочатку граючи правого захисника. Пізніше спробував себе на позиції воротаря — іноді вдавалося, іноді ні, проте з часом це стало мене захоплювати. Я почав активніше працювати над своїм розвитком. У 19 років мені пощастило, і я почав пробиватися на професійний рівень. Тоді з'явилися перші заробітки, і я усвідомив, що це, напевно, те, чим я хочу займатися все своє життя.

Чи відчували ви ностальгію за іншими ролями, в яких встигли пограти, скажімо, за позицією правого захисника?

Ні, це надзвичайно складна роль. Вимагає значної витривалості, добрих фізичних кондицій і виконання безлічі завдань – як в обороні, так і в атаці. Потрібно активно підтримувати фланг і здійснювати забігання. Це одна з найскладніших позицій на полі.

Якщо зазирнути у майбутнє і помріяти про 2026 рік, якими критеріями ви визначите успіх — чи то на рівні національної команди, чи у клубному контексті?

Мої цілі орієнтовані переважно на командну діяльність, а не на індивідуальні досягнення. Якщо ж ви шукаєте особисті цілі, тоді прагніть до самовдосконалення. Ставте перед собою завдання стати сильнішими і розвивати свої можливості на максимум. А далі – все залежить від обставин.

Якщо б ви мали можливість поділитися порадою з собою у віці 18 років, що б ви сказали?

- Я б сказав: не зупинятися і працювати ще більше.

- А яку фразу вам хочеться сказати собі вже зараз, на майбутнє?

- Таку ж. Не зупинятися, тільки розширювати.

- У такому щільному ритмі, з постійними матчами й концентрацією, що допомагає вам психологічно й фізично перемикатися з футболу?

- Сім'я. Сім'я і дитина дуже допомагають. Це трохи відмикає фокус від футболу. Коли ти постійно в грі, голова завжди у футболі, максимальна концентрація. А коли приходиш додому, тебе зустрічає син, обіймає дружина - це теплі моменти, які дають багато спокійних емоцій.

Дмитро з найціннішими моментами / Instagram

- Зараз серед футболістів популярним стає падел-теніс. Вас поки не бачили з ракеткою в соцмережах. Пробували?

- Так, пробував, грали з хлопцями. Цікава гра. Я і великий теніс також пробував. Буду грати там, куди покличуть.

Чи з часом ваше ставлення до різних видів спорту трансформується, а також ваше усвідомлення кар'єрних етапів атлетів?

Це викликає в мене інтерес. Раніше я, наприклад, часто переглядав біатлон. Взагалі, я захоплююся різними спортивними дисциплінами, тому регулярно їх відстежую. Спорт супроводжує мене з раннього віку.

Наприкінці розмови. Ви вже згадували: якщо з'явиться можливість - ви готові спробувати. А якщо уявити, що футболу в вашому житті не існувало, то в якому іншому виді спорту ви могли б знайти своє місце?

Якби не футбол... Можливо, я б обрав боротьбу.