Фонсека постійно привертає увагу до України, що робить його унікальним.
Можливо, дружина Паули має свій вплив, проте не слід забувати й про його щиру любов до нашої країни.
Нещодавно 52-річний тренер "Ліона" Паулу Фонсека в черговий раз звернув увагу журналістів на жахливу війну, яку розпочала росія проти України, відзначивши, що активна фаза конфлікту триває вже п'ятий рік. У своєму інтерв'ю для шанованого французького видання L'Equipe португальський спеціаліст висловив своє обурення, коли дізнався, що Міжнародна федерація футболу (ФІФА) під керівництвом Джанні Інфантіно створила спеціальну премію миру, яку планувалося вручити президентові США Дональду Трампу. Фонсека відкрито зауважив, що через занепокоєння економічними інтересами світові лідери часто забувають про простих людей, що не може призвести до справедливого вирішення конфлікту і досягнення стабільного миру.
Крім цього, Фонсека чітко висловив власну позицію, що про жодне повернення росії у світовий футбол не може бути й мови, доки війна в Україні триватиме. Ці слова португальця, котрий свого часу відпрацював у нашій країні три повні сезони, будучи наставником "Шахтаря" із 2016 по 2019 роки, є дуже важливим елементом підтримки нашої країни у світовому футбольному просторі. Як не крути, а Фонсека - це певна величина у європейському футболі, і його слова у якійсь мірі впливають на громадську думку, особливо у країнах, де португалець працював та працює.
Значущим є також те, що поточні висловлювання Фонсеки мають постійний характер, а не є епізодичним явищем. Він регулярно ділиться своїми думками про ситуацію в Україні, війну та страждання нашого народу в інтерв'ю з різними засобами масової інформації – від місцевих до найбільших і найвідоміших у своїх країнах. Ця активність викликає не лише глибоку повагу, а й щиру людську вдячність.
Навіть звичайний пошук на сайті Sport.ua виявляє безліч інтерв'ю, в яких Фонсека ділиться своїми думками про Україну, згадує про час, проведений тут, і закликає світову спільноту не зупиняти підтримку, а не вдавати, що втомилася від війни на східних кордонах Європи. Ось кілька інтерв'ю, які ми регулярно публікуємо на наших сторінках, що дають уявлення про позицію та відданість Фонсеки Україні:
Насправді, це лише крихітна частинка тих зусиль, які Паулу прикладає для підтримки України та її народу. Важливо підкреслити, що Фонсека ніколи не втомлювався піднімати питання війни в нашій країні, працюючи як у "Ліллі", так і в "Мілані", а також тепер, коли повернувся до роботи у Франції з "Ліоном". Завдяки зусиллям Паулу, тема підтримки України вже п'ятий рік залишається на перших шпальтах італійських, французьких і португальських видань, газет, журналів та онлайн-ресурсів.
Дехто може заперечити, мовляв, Фонсека говорить так, оскільки його дружина — українка, і вона впливає на його думки. Але цей довід не є переконливим. Наприклад, у екс-вінгера "Шахтаря" Тете теж дружина з України, але чи багато ви чули від нього висловлювань або інтерв'ю на підтримку нашої країни з моменту початку повномасштабної війни? Навпаки, футболіст, якому "Шахтар" надав чудову можливість почати кар'єру в професійному спорті, після того, як Україна опинилася у важкій ситуації, просто залишив країну. Більше того, він навіть не дав шансу своєму колишньому клубу отримати справедливу компенсацію за свій вихід...
Очевидно, що далеко не на повну використовує увесь свій імідж у світовому футболі, аби допомогти Україні, і 80-річний наставник збірної Румунії Мірча Луческу, котрий також свої найкращі роки у тренерській кар'єрі провів саме у "Шахтарі". Повномасштабне вторгнення російських військ застало Мірчу в Україні, де він працював із "Динамо", а тому певний час Луческу доводилося висловлюватися на цю тему, проте... Після того, як Мірча покинув київський клуб пізньою осінню 2023-го, кількість інтерв'ю, у яких він закликає світову спільноту продовжувати допомагати Україні різко пішло на спад, якщо й не зовсім зійшло до нуля. Зрозуміло, що останнім часом Луческу підводить здоров'я, однак він продовжує бадьоритися й залишатися на посаді коуча румунської збірної, а одразу після відходу з "Динамо" ще й "відзначився" вкрай неоднозначним, якщо не сказати, скандальним інтерв'ю російським ЗМІ, за яке згодом намагався виправдовуватися вже у спілкуванні із українськими журналістами, видаючи не менш резонансні фрази, як, наприклад, ось ця: "Я люблю Україну і період роботи в цій країні, але я працював і в росії, і там у мене були нормальні стосунки..."
Безсумнівно, діяльність Паулу Фонсеки в "Шахтарі" стала для нього відмінним стартовим майданчиком для подальшої кар'єри у висококласному європейському футболі. Раніше, до свого переїзду в Україну, про цього тренера знали виключно в Португалії, де, за його власними словами, наставників не завжди належно цінують. Проте, після трьох вражаючих років і численних здобутих нагород з "гірниками", Паулу отримав пропозицію від "Роми", а згодом мав можливість працювати з кількома іншими відомими командами в Італії та Франції.
Для Луческу 12-річна діяльність у "Шахтарі", а також пізніший етап у "Динамо", безсумнівно, стали найяскравішими моментами його тренерської кар'єри. Подібно до Тете, який отримав в Україні величезні можливості у великому футболі, бразилець, на жаль, не зміг їх реалізувати через особисті труднощі. Проте варто зазначити, що серед іноземців, які раніше працювали в УПЛ і тепер живуть за межами України, Паулу Фонсека є єдиним, хто так часто піднімає питання війни в Україні у публічних дискусіях.
Саме ця обставина робить Фонсеку особливим. Хоча він і не схожий на колишнього Жозе Моуріньо в Англії, його роль стає ще більш вагомою та цінною. У часи, коли в багатьох країнах-союзниках все частіше проявляється втома від війни в Україні, такі спікери, як Фонсека, стають надзвичайно важливими для всіх нас. Важливо, що Паулу — це не біженець з України, а представник європейської нації, котрий глибоко перейнявся військовими жахами, що відбуваються в Києві, Харкові, Одесі, Дніпрі, Краматорську, Слов'янську та інших містах України. Це дозволяє іншим європейцям уважніше дослухатися до його думок, адже він ментально ближчий до них, ніж багато хто з нас. І, зрештою, це дає нам надію, що Україна не залишиться забутою, і підтримка їй продовжить надаватися.
Звісно, Фонсека не є центральною постаттю, що формує міжнародну підтримку для України. Зовсім ні. Він – звичайний футбольний тренер. Однак його унікальність полягає в тому, що, замість того, щоб просто займатися своєю професією і намагатися забути про те, що пережив у Києві на початку повномасштабного вторгнення, Паулу продовжує регулярно інформувати Францію, Італію, Португалію та інші країни світу про реалії, з якими ми, на жаль, стикаємося щодня протягом багатьох років...
Паулу Фонсека безумовно заслуговує на велику повагу і вдячність. У такі моменти всі футбольні змагання та досягнення втрачають своє значення, а на перший план виходять людські якості. Саме вони роблять людей справді особливими. Зверніть увагу, мова йде про особливість без жодної помпезності та без лапок, коли йдеться про різноманітні прізвиська журналістів та вболівальників.
