Фурса: Розвиваймо неприязнь до росіян, а не до своїх співвітчизників.
Росіяни намагаються втягнути нас у темряву, сподіваючись, що ця темрява вирине з глибин наших душ.
Завжди вражає, коли перетинаються різні всесвіти.
От топменеджер Укренерго гине на своєму посту, нехтуючи правилами безпеки й ризикуючи, щоб якомога швидше відновити енергетичну систему. Бо якби він і його колеги поводили себе інакше, то світло б зникло ще у 2022 році.
А десь поряд відомий футболіст і типу тренер, а потім і топменеджер Динамо Київ Михайличенко відправляє сантехніка у лікарню, бо, певно, зірочці не сподобалось, що особисто йому не дають чи то тепло, чи то воду. Цікаво, якби вболівальники Динамо так висловлювали своє глибоке занепокоєння з приводу гри команди.
От водолази у 15-градусний мороз під водою лагодять систему, яка має допомогти відновити теплопостачання. А десь люди виходять на протест, і навіть б'ють енергетиків, бо їм не подобається, що вимикають світло. Вінниця чи Хмельницький, не так важливо. Далеко від лінії фронту так точно.
Наступний герой втрачає життя на передовій. Він може бути знаменитим фотографом або просто чудовим хлопцем із маленького містечка. А поряд з цим, якийсь гуморист, приміром, Фєлікс Рєдька, Кіріл Будяк чи навіть Інокєнтій Хрін, жартує, що світло зникає через те, що демонтували пам'ятник Булгакову.
І завжди вражає, що ці різні світи співіснують в одній Україні.
Отже, ця країна має корупціонерів на керівних позиціях. І мільйони виборців, які їх обрали. Можливо, деякі з них також не відмовились би від можливості додаткового заробітку в такий спосіб.
Проте в нас немає жодної іншої держави.
Росіяни прагнуть забрати цю країну у нас. Тому вони намагаються занурити нас у темряву, сподіваючись, що ця темрява вийде назовні з кожного з нас. І тоді переможе наш внутрішній Інокентій Хрін або Олексій Михайличенко.
І питання лише в тому, чи хочемо ми дозволити росіянам досягти свого успіху. Чи хочемо ми шукати ворога поруч, замість того, щоб згадати, що ворог у нас один. І ненависть саме до росіян, яка іноді так дивує і навіть лякає європейців, ми маємо плекати.
До росіян. А не один до іншого.
