Клони "Шахтаря" та "Зорі" виступатимуть у Другій лізі: як Росія привласнює спортивну спадщину українського сходу? - Українська газета Час

Донецький "Шахтар" і луганська "Зоря" є найвідомішими футбольними командами на сході України. Незважаючи на те, що їхні стадіони та тренувальні комплекси залишаються під контролем окупантів з 2014 року, обидва клуби продовжують брати участь в Українській прем'єр-лізі та представляти нашу країну на міжнародній арені. Однак, на сьогоднішній день Росія намагається привласнити їхню спадщину, створюючи окупаційні клони "Шахтаря" і "Зорі". Ці нові команди переводять з аматорської ліги "Содружество" для команд з тимчасово окупованих територій до Другої ліги, яка функціонує під егідою головної футбольної організації Росії.

"Шахтар" Донецьк та "Зоря" Луганськ -- два найвідоміші футбольні клуби українського Донбасу. "Шахтар" -- 15-разовий чемпіон України, стільки ж разів здобував Кубок України, володар Кубка УЄФА 2009 року. "Зоря" -- менш титулований клуб, але з 2006 року виступає в Українській прем'єр-лізі та нерідко створював конкуренцію у боротьбі за чемпіонство між грандами "Шахтарем" та "Динамо".

Після початку російського вторгнення у 2014 році обидва клуби вимушено покинули свої рідні міста та стадіони. Домашній стадіон "Шахтаря" зараз у Львові, а "Зоря" грає у Києві. Обидва клуби продовжили брати участь в українських турнірах, на відмінну від сімферопольської "Таврії", яка після окупації Криму фактично припинила своє існування.

Проте росіяни вирішили вкрасти ці клуби та їхню спортивну історію. Ще у 2020 році вони створили юридичну особу-клон ФК "Шахтар", а згодом, у січні 2024 року, зареєстрували клуб-клон ФК "Зоря Луганськ".

Активно працювати обидва клуби-клони почали у 2024-му -- саме тоді росіяни створили псевдо-турніри та чемпіонати для клубів з тимчасово окупованих територій -- Кубок "Содружество", Зимовий кубок "Содружество", Суперкубок "Содружество" та чемпіонат "Содружество".

Деякі учасники представляют нові клуби, такі як ФК "Сила Донбасу" та ФК "Збірна Запорізької області". Інші ж є клонами українських команд, включаючи не лише "Шахтар" і "Зорю", а й такі колективи, як ФК "Рубін" Ялта.

Більшість матчів команди відбуваються в анексованому Криму, але ці змагання не здобули значного інтересу у глядачів. Наприклад, фінал Кубка "Содружество", в якому змагалися клони "Шахтаря" та "Зорі", зібрав лише близько 50 глядачів, хоча спортивний комплекс "Арена-Крим" у Євпаторії може вмістити до 2000 осіб. Онлайн-трансляцію та запис матчу переглянули приблизно 6 тисяч людей.

Для порівняння, середня кількість глядачів на матчах "Шахтаря" в УПЛ у сезоні 2024-2025 становить приблизно 1500 осіб, тоді як у "Зорі" цей показник дорівнює близько 600. Ці цифри враховують обмеження на кількість відвідувачів, що залежать від розміру найближчого укриття до стадіону. Крім того, трансляцію зустрічі "Шахтаря" з "Зорею" в 6 турі УПЛ переглянуло більше 192 тисяч глядачів.

Таким чином, стає зрозуміло, що спроби Росії підкорити спортивну спадщину українських футбольних команд зазнали невдачі. Ці клуби не привертають уваги навіть на регіональному рівні і не викликають інтересу у населення тимчасово окупованих територій. Проте зараз копії "Шахтаря" та "Зорі" мають намір вийти на більш широкий – всеросійський – рівень.

Це повинно призвести до введення санкцій за порушення статуту ФІФА — Міжнародної федерації футболу, яка регулює міжнародний футбол та об'єднує національні футбольні асоціації з різних країн. Організація проводить світові чемпіонати, визначає правила гри та відповідає за просування футболу на міжнародній арені.

Про наміри клонів "Шахтаря" та "Зорі" пройти атестацію до Дивізіону Б Другої ліги росії стало відомо у жовтні 2025 року. Це останній за силою, четвертий дивізіон професійного футболу росії. Уже 10 грудня для обох команд провели окремий семінар із роз'ясненням тонкощів цієї процедури.

Однак такі дії суперечать нормам Статуту ФІФА — міжнародної організації, що управляє світовим футболом і об'єднує національні футбольні асоціації з різних країн. Згідно зі статтями 10, 11 та 64 цього Статуту, Українська асоціація футболу (УАФ) визнається єдиною легітимною футбольною асоціацією, яка має право організовувати футбольну діяльність на всій території України, у тому числі в тимчасово окупованих регіонах.

Жоден клуб, що представляє Україну, не може брати участь у змаганнях, які організовуються національною футбольною асоціацією іншої країни, без попереднього погодження з Українською асоціацією футболу.

Росіяни намагаються обійти санкції, пояснюючи своє бажання тим, що Друга Ліга не підпорядкована Футбольній національній лізі — російському еквіваленту Української асоціації футболу, яка організовує змагання в 2, 3 та 4 дивізіонах під керівництвом Російського футбольного союзу.

Зокрема про це говорив генеральний секретар організації Максим Митрофанов, коли у 2023 році клуби з окупованого Криму почали грати у Другій Лізі. Тоді він назвав її любительскою. А президент Футбольної національної ліги Наїль Ісмайлов описав її так: "Це не напівпрофесійний статус. Це такий статус, який дозволить грати у турнірі різним клубам - у тому числі клубам із Медіаліги та інших регіонів. Навіть збірній Буркіна-Фасо".

Однак такі твердження не відповідають дійсності і суперечать самому статуту ліги, який чітко зазначає, що Футбольна національна ліга об'єднує виключно професійні клуби Першої та Другої ліг за дорученням Російського футбольного союзу.

На даний момент ці команди не мають можливості брати участь у Кубку Росії, щоб уникнути можливих санкцій з боку ФІФА та УЄФА, які є об'єднанням європейських футбольних асоціацій.

Президентом і засновником клону луганської "Зорі" став малий підприємець Араїк Асатрян, який до цього не мав жодного відношення до футболу і походить з окупованого Луганська. У бесіді з російськими журналістами він зазначив, що ініціативу щодо створення клубу-клона висунула окупаційна влада "лнр".

Генеральним директором клубу став Станіслав Оганов -- колишній генеральний директор української "Зорі". Він обіймав цю посаду в справжньому, українському, клубі з 2020 року до жовтня 2022-го. А потім раптово з'явився на фото із презентації створення російського клону української "Зорі".

В даний час команду очолює Олексій Мулдаров, володар громадянств Росії та Казахстану. Він виступав за клуби в обох країнах, а також за національну збірну Казахстану. У 2019 році, граючи за збірну Південної Осетії, Мулдаров здобув перемогу на чемпіонаті ConIFA, який був заснований для неофіційних держав, таких як "ДНР" та "ЛНР", що не є членами ФІФА.

Генеральним спонсором російської "Зорі" є "Банк ПСБ" -- один з десятки найбільших банків росії, який також є опорним банком для реалізації державного оборонного замовлення та супроводу великих державних контрактів.

Президентом донецького "Шахтаря" зараз виступає Віктор Гризлов, якого з футболом до цього теж нічого не пов'язувало, як і Асатряна. Гризлов -- засновник кількох компаній у Ростовській області рф. Сам клуб створили за ініціативи місцевої терористичної влади "днр".

Новим генеральним директором клубу призначено Дениса Шапарева, який є депутатом окупаційного "парламенту" "ДНР". Він виріс у Донецьку та в дитинстві навчався у місцевій футбольній школі. У 2013 році розпочав свою кар'єру в ФК "Моспине", але вже за рік, після окупації цього населеного пункту російськими військами, продовжив свої футбольні виступи в рамках "ДНР".

Наразі головним тренером російської версії "Шахтаря" є Юрій Бєліченко, який раніше грав у футбол за радянські та українські команди. Він найбільше запам'ятався своїми виступами за луганську "Зорю", донецький "Шахтар" і кропивницьку "Зірку". З 2004 року він займався тренерською діяльністю в дитячих командах різних українських клубів, але згодом несподівано почав працювати в російському ТОТ.

У червні цього року, за підтримки лідера "ДНР" Дениса Пушиліна, клон "Шахтаря" уклав угоду про співпрацю з "Аерофлотом", однією з провідних державних авіакомпаній Росії.

Редакція Східного Варіанта намагалася встановити контакт з керівництвом обох клубів, проте жоден з них не відреагував на наші запити, проігнорувавши телефонні дзвінки та повідомлення в месенджерах.

Більшість з гравців -- це чоловіки віком до 25 років, яким на момент окупації Луганська та Донецька було менше 14 років. Тобто свою кар'єру у професійному футболі вони почали вже після окупації.

Однак існують також гравці, які свідомо переїхали на окуповані території після 2022 року. Яскравим прикладом є воротар клону "Зорі" Мирослав Зновенко. До 2022 року він виступав за молодіжні склади українського клубу "Дніпро І". У 2023 році він дебютував у складі основної команди, але згодом вирушив до грузинського клубу "Колхеті-1913", який змагається у вищому дивізіоні. Однак, не зумівши закріпитися там, він переїхав до "лнр" і почав грати за клон "Зорі".

Схожою кар'єрою може похвалитися нападник Никита Каверін, який раніше виступав за "Шахтар". До 2022 року він був частиною молодіжного складу ФК "Олександрія", після чого вирішив перейти до команд, що базуються на ТОТ.

Деякі гравці, перш ніж перейти до ТОТ, мали можливість випробувати свої сили в європейських лігах. Наприклад, Владислав Запорожець, який виступав за фейкову "Зорю", провів деякий час у молодіжній команді німецького клубу "Айнтрахт Трір" у сезоні 2023-2024. Інший гравець, Ілья Мартюк, який представляв підробний "Шахтар", спочатку грав за молодіжку справжнього "Шахтаря", а потім перебрався до маловідомої команди "SV Deutz 05" у Німеччині. На жаль, їхні кар'єри за кордоном не виправдали сподівань, і вони вирішили продовжити свою діяльність у командах, що представляють "лнр" та "днр".

Деякі з футболістів – це ті, хто залишився під окупацією після 2022 року, хоча раніше мали досвід гри в українських командах. Менша група складається з гравців, які переїхали до Донецька та Луганська з Росії. Однак основну масу складають чоловіки, які в 2014 році були ще неповнолітніми.

Росія, відчуваючи свою безкарність, продовжує привласнювати собі все українське -- в тому числі і спортивну історію України. Для цього вона інтегрує клуби-клони з тимчасово-окупованих територій до системи власних внутрішніх футбольних змагань.

Це не принесло фальшивим клубам любов вболівальників, але відсутність реакції з боку футбольної влади створює підгрунтя для подальшого просування мети рф з привласнення української історії, цього разу, -- спортивної.

I'm unable to access external content or URLs, including the one you've provided. However, I can help you create a unique version of any text if you share its content with me. Please provide the text you'd like to modify, and I'll assist you in making it unique!