Коли відсутні трансфери, або новий шанс для атаки Динамо.
Матвій Пономаренко вперше зіткнеться зі статусом ключового центрфорварда столичного гранду
У світі футболу часто трапляється цікава ситуація: клуб інвестує значні кошти в нових гравців, які повинні посилити певні позиції, але в підсумку на перший план виходить власний вихованець академії, за якого не потрібно було платити жодної копійки. Яскравим прикладом такої ситуації є київське "Динамо", яке готується до поновлення сезону з трьома номінальними центрфорвардами. Двоє з них — легіонери, які фактично стали резервістами для третього, що не тільки молодший, але й є продуктом клубної академії.
За останні два роки "Динамо" витратило 4,5 мільйони євро у спробах реально підсилити власний центр нападу. Влітку 2024-го за 2,5 мільйони з "Зорі" прийшов панамець Едуардо Герреро, а через дванадцять місяців із румунської "Університаті Крайова 1948" за 2 мільйони євро прийшов Владіслав Бленуце.
Герреро, який демонстрував пристойну, хоча й не надто вражаючу результативність у "Зорі", встиг непогано розчарувати під час роботи з Олександром Шовковським. У своєму першому сезоні в "біло-синіх" в рамках УПЛ панамець відіграв 16 матчів, проте не зміг забити жодного голу. Тож не дивно, що "Динамо" в якийсь момент почало розмірковувати над необхідністю підписати ще одного центрфорварда, яким зрештою став Бленуце.
Говорити про румунського форварда, який не виправдав сподівань, навряд чи має сенс. Від моменту його прибуття в Україну навколо Владіслава виникло безліч обговорень і суперечок, але, на жаль, не в контексті його футбольних досягнень. Бленуце став фігурантом гучного скандалу через свої лайки на соціальних мережах на підтримку відверто проросійського контенту. У часи четвертого року повномасштабної російсько-української війни це викликало обурення та неприйняття з боку багатьох, хто слідкує за футболом в Україні. На полі ж Бленуце не зміг довести свою цінність: за шість матчів в УПЛ він не забив жодного голу і не зробив жодної асистентської передачі.
У якийсь момент Олександр Шовковський почав використовувати в центрі нападу "Динамо" навіть Андрія Ярмоленка, чим фактично визнав - футболістів, які є у його розпорядженні, йому недостатньо, щоб команда демонструвала гарні результати. Змінитися все могло лише у двох випадках: або Шовковському потрібно було придбати ще якогось центрфорварда, або - міняти головного тренера із надією, що його наступник зуміє розібратися у кадровій проблемі куди більш фахово.
Наприкінці листопада місце головного тренера "Динамо" зайняв Ігор Костюк, колишній наставник молодіжної команди, який спочатку отримав статус "в.о.", а згодом був призначений на цю посаду на постійній основі. Його прихід суттєво вплинув на ситуацію в центрі нападу команди, адже, схоже, ця проблема була успішно вирішена, принаймні, на найближчі чотири місяці.
Ні, офіційно "Динамо" під час зимового трансферного вікна активно шукало (і, очевидно, ще шукає) перспективні варіанти для зміцнення центральної лінії нападу. Проте, враховуючи обмежені фінансові ресурси київського клубу та останні невдачі у селекційній діяльності "біло-синіх", цілком зрозуміло, якщо Ігор Суркіс вирішить не підписувати жодного нового форварда, покладаючись на те, кого Костюк бачить як основну фігуру в атаці.
Після чуток про можливе підписання колишнього найкращого бомбардира Ліги конференцій Афіміко Пулулу з польської "Ягеллонії", які насправді виявилися лише маніпуляціями агентів, в "Динамо" вирішили зосередитися на наданні можливості 20-річному вихованцю своєї академії Матвію Пономаренку.
Молодий форвард добре знайомий Ігорю Костюку, адже під його керівництвом у "Динамо" U-19 він забив вражаючу кількість голів, демонструючи неймовірні здібності на юніорському рівні. У юнацькому футболі результативність Пономаренка стабільно перевищувала один гол за гру, що є мрією для будь-якого тренера. Однак, ми вже бачили чимало таких талантів у дитячому футболі, і питання в тому, куди зникли більшість з них, коли вони перейшли до дорослого спорту?
Матвій Пономаренко вперше вийшов на поле в офіційному матчі за "Динамо" 3 листопада 2023 року, з'явившись на заміну в наприкінці важливого поєдинку УПЛ проти "Шахтаря" (0:1). Цікаво, що можливість дебютувати у біло-синій формі Матвій отримав завдяки Мірчі Луческу. Проте під його керівництвом Пономаренко більше не виходив на поле. За наступного тренера Олександра Шовковського, хоча він і потрапив у склад команди, зігравши 20 матчів, більшість з них проходила в статусі гравця глибокої ротації. Не можна не звернути увагу на те, що за цей час Матвій провів всього 341 хвилину на полі. Тому два забиті м'ячі в його активі можна вважати значним досягненням, адже не кожному центрфорварду вдається бути настільки результативним, виходячи на заміну, як це робив легендарний Уле-Гуннар Сульшер під керівництвом Алекса Фергюсона в "Манчестер Юнайтед", якого часто називали суперсубом.
Очевидно, що Шовковський не поспішав довіряти Пономаренку, адже на той момент його перебування на посту коуча "Динамо" вже було під величезним питанням. Ризикувати в такій ситуації, довіряючи вчорашньому юніору, видалося абсолютно не очевидним рішенням для Шовковського, й навряд чи за це Олександру варто дорікати, якщо оцінювати об'єктивно увесь комплекс проблем та обставин, із якими доводилося стикатися фахівцю під кінець його роботи на посаді головного тренера "Динамо".
Прихід Костюка до основного складу команди став важливим моментом, адже непереконливі виступи Герреро та його скандальна репутація, разом з труднощами у адаптації до нового колективу, лише підкреслили переваги Пономаренка. В результаті, в останніх двох матчах перед зимовою перервою в УПЛ, "біло-сині" завдяки Матвію здобули перемоги: він забив по голу у матчах проти "Кудрівки" (2:1) та "Вереса" (3:0). Під час зимових зборів, після того як стало очевидно, що підписати новачка на позицію центрального нападника в "Динамо" не вдасться в короткі терміни, Пономаренко отримав повну підтримку нового тренерського штабу в товариських матчах.
На зимових зборах вболівальники та тренерський штаб "Динамо" не стали свідками гольового дива від Пономаренка. У п'яти матчах Матвій зміг забити лише два голи – один у ворота грузинської команди "Іберія 1999", а інший – з пенальті у зустрічі з латвійським РФШ. Однак його суперники, Герреро та Бленуце, також не змогли продемонструвати вражаючі результати, що не дало Костюку підстав для довіри до них, адже він краще знає Пономаренка.
Об'єктивні переваги Пономаренка як основного нападника "Динамо" у другій половині сезону 2025/26 можна визначити за багатьма факторами, які значно перевищують ті, що стосуються його основного суперника Герреро (про Бленуце, вважаючи певну делікатність, краще не згадувати). Матвій виявляється більш відповідним до стилю гри команди Костюка, ніж Едуардо. Він демонструє вищу ефективність у єдиноборствах, виграючи 44% дуелей в УПЛ порівняно з 37% у панамця. Крім того, його середній показник ударів у площину практично зрівнявся з легіонером (0,8 проти 0,9), проте Пономаренко може похвалитися значно кращою конверсією голів (29% у порівнянні з 11%). Це є критично важливим показником для оцінки гри будь-якого центрфорварда.
Окрім того, Пономаренко – молодший гравець у порівнянні з Герреро, він є українцем, що робить співпрацю з ним для Костюка значно легшою й приємнішою, ніж з панамцем, який за час своєї кар'єри зустрічав багато тренерів і поки що не проявляє бажання віддаватися на полі за "Динамо" на повну. Психологічно мотивувати Пономаренка буде для Костюка простіше, ніж Герреро, що також є важливим фактором у виборі форварда № 1 на весняну частину сезону для київської команди, де Матвій, безсумнівно, отримує пріоритет перед Едуардо.
Чи варто покладати великі сподівання на Пономаренка? Ймовірно, це ситуація, коли надмірний тиск з боку оточення може негативно вплинути на молодого форварда. Матвій дійсно має ігрові якості, які можуть зробити його важливим гравцем у команді Костюка, але... Варто усвідомлювати, що молоді українські футболісти зазвичай рідко демонструють стабільність. Після кількох невдалих матчів вони можуть впасти в стан, схожий на депресію, і буквально зникнути на полі.
З іншого боку, у ситуації, коли "Динамо" не може дозволити собі купівлю дійсно якісних центрфорвардів, значно розумніше зробити ставку на Пономаренка і надати молодому форварду можливість грати. Це буде кращим рішенням, ніж витрачати кошти на чергового маловідомого гравця. Стратегія Ігоря Суркіса в цій ситуації підкреслює, що коли фінансові ресурси обмежені, краще не ризикувати, намагаючись отримати великий виграш, а покладатися на тих, хто вже є в команді. Можливо, саме серед них ховається несподіваний талант, а чи стане ним Пономаренко, дізнаємося вже ближче до кінця травня. У будь-якому випадку, у Матвія навряд чи буде краща можливість проявити себе в "Динамо", ніж ця.