"Міста-спонж" — спадок китайського архітектора Ю Кунцзяня.

23 вересня 2025 року в результаті авіакатастрофи загинув китайський архітектор Ю Кунцзянь (Yu Kongjian, 俞孔坚), відомий своєю концепцією "міст-губок". Йому було 62 роки. Трагедія сталася в бразильському регіоні Пантанал, найбільшому тропічному болотному масиві на планеті. У катастрофі також загинули три інші особи: пілот Марсело Перейра де Баррос (Marcelo Pereira de Barros) та кінорежисери Луїс Фернандо Ферес да Кунья Ферраз (Luiz Fernando Feres da Cunha Ferraz) і Рубенс Кріспім-молодший (Rubens Crispim Jr.), які працювали з Ю над документальним фільмом про міста-губки. В даний час тривають розслідування причин аварії.

Робота Ферраза була зосереджена на документальних фільмах, включно із серіалом про авіакатастрофу 2016 року, в якій загинула бразильська футбольна команда "Шапекоенсе". Кріспім-молодший працював над такими проектами, як документальний фільм про бразильського архітектора Віланову Артігаса та інший фільм про першу жіночу національну футбольну команду Бразилії.

Президент Бразилії Луїс Інасіо Лула да Сільва поділився своїми співчуттями на своїй сторінці в мережі Х, акцентуючи увагу на важливості діяльності Ю.

Com grande pesar e choque, soube do trágico acidente aéreo que vitimou o Pantanal no começo da noite desta terça-feira, dia 23. Este infortúnio, lamentavelmente, resultou na perda do piloto Marcelo Pereira de Barros, assim como dos documentaristas Luiz Fernando Feres da Cunha Ferraz e Rubens...

-- Lula (@LulaOficial) September 24, 2025

З великим сумом і тривогою отримав повідомлення про авіаційний інцидент, що стався в районі Пантанал ввечері у вівторок, 23 вересня. На жаль, ця трагедія забрала життя пілота Марсело Перейра де Барроса, документалістів Луїса Фернандо Фереса да Кунья Ферраза і Рубенса Кріспіма-молодшого, а також китайського архітектора Ю Кунцзяня.

У епоху змін клімату Ю Кунцзянь здобув визнання як міжнародний експерт у концепції "міст-губок", які гармонійно поєднують покращення якості життя з охороною навколишнього середовища — те, до чого ми прагнемо та що є необхідним для нашого майбутнього. Висловлюю щирі співчуття всім друзям, родичам і колегам загиблих.

Ю перебував у Бразилії для роботи над документальним фільмом, однак нещодавно він відвідав Міжнародну Архітектурну Бієнале в Сан Паулу, темою якої була: "ЕКСТРЕМИ -- Архітектура для перегрітої планети". Президент Інституту архітектури Бразилії Ракель Шенкман, відповідальна за організацію Бієнале, розповіла G1, що Ю був "одним з лідерів трансформацій великих урбаністичних центрів, що стикаються зі змінами клімату".

На своєму веб-сайті Бієнале опублікувало заяву, в якій зазначило: "Як творець концепції міст-губок, Ю Кунцзянь залишив величезну спадщину, яка є критично важливою для вирішення проблем зміни клімату в урбаністичному середовищі". Додатково було підкреслено, що його дослідження, що ґрунтуються на принципах екосистемної гармонії, "демонструють, як ландшафт може стати життєво важливою інфраструктурою для забезпечення стійкості міст та сталого інтегрування людини в природу".

Головним спадком Ю є дизайн та реалізація проєктів, що базуються на його теорії про міста-губки. Ю Кунцзянь був професором Пекінського університету, а його концепція "міст-губок" стала головним національним пріоритетом Китаю у 2013 році після масштабних повеней у регіоні Пекіну в 2012 році, в результаті яких загинуло 79 осіб і десятки тисяч людей залишились простонеба. Також він заснував Turenscape, одну з провідних компаній світу в сфері ландшафтної архітектури, що базується в Китаї.

Ю висловлював занепокоєння з приводу надмірно "сірих" міст, які занадто сильно залежать від бетону та асфальту, що ускладнює природний водообіг і перешкоджає вбиранню води землею. У той час як традиційні методи управління водними ресурсами акцентують увагу на відведенні води за допомогою інженерних систем дренажу, таких як труби та водопроводи, міста-губки використовують інноваційні рішення. Серед них – зелені дахи, системи для збору та інфільтрації дощової води, заглиблені зелені зони, проникаюча бруківка, біозатримувальні ставки, відновлення болотних угідь, відновлення природних водотоків та інші технології.

"Повені не є нашими супротивниками," - зазначив Ю в інтерв'ю для WeForum. "Ми здатні знайти спільну мову з повенями. Ми можемо налагодити дружні стосунки з водою."

Методологія Ю у сфері містобудування знайшла успішне втілення в багатьох містах Китаю, особливо після того, як у 2018 році президент Сі Цзіньпін поділився своїми ідеями про екологічну цивілізацію.

Протягом останніх десяти років його методика роботи з природними ландшафтами набула значення як ключовий інструмент у галузі містобудування та управління водними ресурсами в різних куточках планети.

У Південно-Східній Азії, де часті екстремальні погодні умови призводять до значних затоплень, що змушують тисячі людей покидати свої домівки, багато архітекторів і міських планувальників звертають увагу на концепцію міст-губок як можливий шлях для вирішення проблеми зростаючих обсягів опадів.

На сьогоднішній день ця ідея в основному впроваджується в обмежених масштабах у певних районах, вулицях або місцевостях. Це означає, що її ефект щодо зменшення наслідків повеней зазвичай залишається на локальному рівні, не охоплюючи місто чи країну в цілому.

У соціальній мережі X, туристичному промоційно-інформаційному ресурсі Чжуншаня, віддають данину пам'яті Ю, підкреслюючи один із його ландшафтних проектів у південнокитайському місті:

23 вересня (за бразильським часом) професор Ю Кунцзянь з Коледжу архітектури та ландшафтної архітектури Пекінського університету трагічно загинув у авіакатастрофі на 62-му році життя. Професор Ю був відзначений багатьма міжнародними нагородами в сфері дизайну, серед яких премія Оберландера та премія Джона Кобба за внесок у загальне благо. Його найзнаковішим проектом є Qijiang Park у Zhongshan, провінція Guangdong. Цей парк, створений на базі колишньої корабельної гавані, був відкритий у 2001 році і швидко став предметом міжнародної уваги, отримавши численні вітчизняні та світові нагороди в галузі дизайну. У процесі розробки та реалізації проекту професор Ю та його команда зуміли зберегти оригінальні промислові артефакти, такі як корабельне обладнання та доки, надавши їм нове життя. [оригінал англійською мовою від @Amzhongshan]

Ю сам розумів, що розширення пілотних проєктів у китайських містах є складним завданням. Один з його проєктів "міста-губки" в Чженчжоу зіткнувся з негативною реакцією після сильної повені в 2021 році, яка забрала життя 12 людей у місті, що змусило багатьох висловити сумніви щодо практичної доцільності його ідеї. Більше того, оскільки прибережні регіони Китаю є високоіндустріалізованими, для відновлення бетонних берегів річок і морських дамб до болотних угідь необхідна міжвідомча співпраця, сильна політична воля та широка адміністративна координація.

В інтерв'ю бразильському інформаційному агентству G1 Ю висловив, що на шкалі від 1 до 10 його впевненість у можливостях світу подолати кліматичні зміни оцінюється на рівні 4. Він також зазначив, що нестача води є однією з ключових проблем, яку його проекти намагаються вирішити, і вважає її основною викликом для людства в найближчі 25 років.

Журналістка, що мешкає в Китаї, Ізабела Ши, опублікувала нове повідомлення Ю Кунцзяня на китайській соціальній платформі: