Творець гри та майстер Джабулані. Пірло і Форлан відзначають свій день народження.
Італійцю й уругвайцю виповнилося по 46 років
19 травня святкують свій день народження видатний півзахисник Андреа Пірло та талановитий нападник Дієго Форлан. Італієць вразив світ своєю елегантністю на полі, тоді як уругвайець славиться вмінням втілювати шанси в голи.
Андреа розпочав свою футбольну кар'єру ще в ранньому дитинстві. У 13 років він уже вирізнявся серед своїх однолітків у Брешії. Його спокій та впевненість на полі привернули увагу скаутів "Брешії", які запросили його до юнацької команди. Згодом, під керівництвом тренера Мірчі Луческу, який тоді активно омолоджував склад, Андреа отримав шанс перейти до основного складу команди.
21 травня 1995 року Андреа вперше вийшов на поле в складі "Брешії" під час матчу чемпіонату проти "Реджини", ставши при цьому наймолодшим футболістом клубу, який зіграв у матчі Серії А.
Після закінчення сезону 1996/97 "Брешія" намагалася якомога довше зберегти в складі 17-річного Андреа. Проте вже під час наступного трансферного вікна між провідними клубами Серії А розгорілася справжня боротьба за цього молодого таланта. В результаті, перемогу в цій запеклій конкуренції здобув міланський "Інтер", за який Пірло вболівав із самого раннього дитинства.
У ході першого сезону в новому клубі італійський півзахисник не зміг зайняти ключову позицію в команді, адже за цей час у клубі відбулося чотири зміни головного тренера (Луческу, Сімоні, Кастелліні, Ходжсон).
У наступному сезоні Пірло перейшов в оренду до "Реджини" для отримання ігрового досвіду, а після вражаючої перемоги на молодіжному Євро-2000 він повернувся до команди "нерадзуррі".
Не зумівши закріпитися в основному складі "Інтера", Андреа на умовах оренди повернувся до своєї рідної "Брешії", а згодом підписав контракт із заклятим суперником "нерадзуррі" - "Міланом".
Пірло приєднався до "россонері" влітку 2001 року, коли клуб витратив на нього 10 мільйонів доларів. У новій команді італійський футболіст розкрив свій потенціал і став ключовою фігурою в основному складі.
Новий наставник "Мілана" Карло Анчелотті вирішив змінити позицію Пірло, перевівши його з ролі атакуючого півзахисника на позицію опорного хавбека. Там Андреа почав грати в тандемі з Дженнаро Гаттузо, і разом вони створили чудовий баланс у центрі поля.
У команді "россонері" італійський футболіст провів свої найяскравіші роки кар'єри, а в 2011 році перейшов до "Ювентуса". Джіджі Буффон, який був близьким товаришем півзахисника, не зміг стримати своїх емоцій під час цього переходу.
У 2012 році Пірло виграв друге скудетто поспіль та став третім гравцем в історії, який здобув цей титул два роки поспіль з різними командами.
Успішна кар'єра Пірло в "Ювентусі" продовжувалась, а останнім знаковим моментом стала участь у фіналі Ліги чемпіонів 2015 року, який став для нього четвертим. На превеликий жаль, Пірло не вдалося завершити кар'єру в Європі на мажорній ноті - його команда програла фінал Ліги чемпіонів "Барселоні" з рахунком 1:3.
Останньою командою італійця став "Нью-Йорк Сіті", після чого він завершив професійну кар'єру гравця.
Андреа зіграв 116 матчів за національну команду Італії, в яких відзначився 13 голами та зробив 25 асистів, а також здобув титул чемпіона світу у 2006 році.
Протягом своєї професійної кар'єри Пірло виграв 18 трофеїв:
На клубному рівні італійський півзахисник взяв участь у 756 матчах, відзначившись 73 голами та 133 асистами.
Форлан розпочав свій футбольний шлях у юнацьких командах "Данубіо", "Пеньяроль" і "Індепендьєнте". Свій перший виступ на професійному рівні він здійснив у 1998 році, граючи за основний склад "Індепендьєнте".
У період з 2002 по 2004 рік Дієго грав за "Манчестер Юнайтед", але так і не зміг закріпитися в ролі основного нападника команди. У 2004 році він вирішив змінити обстановку й переїхав до Іспанії, де підписав контракт з "Вільярреалом". У новій команді уругваєць мав вражаючий дебютний сезон: він не тільки став найкращим бомбардиром клубу, але й здобув "Золоту бутсу".
Наступним клубом у кар'єрі форварда став мадридський "Атлетіко", трансфер до якого коштував 21 млн євро. Форлан був у складі "матрацників" протягом чотирьох сезонів і здобув трофеї Ла Ліги та Ліги Європи.
У 2011 році, у віці 33 років, Дієго приєднався до італійського клубу "Інтер". Однак через обмежений ігровий час він вирішив залишити команду вже за рік і завершити свою кар'єру в європейському футболі.
У період з 2012 до 2016 року Форлан виступав за бразильський "Інтернасьйонал", японський "Сересо Осака", уругвайський "Пеньяроль" та індійський "Мумбаї Сіті", а вже у 2018 році залишив гонконзький "Кітчі" та остаточно завершив ігрову кар'єру.
Дієго особливо запам'ятався у складі національної збірної під час чемпіонату світу 2010 року, де він відзначився п'ятьма голами. Його головною перевагою став м'яч Джабулані, з яким уругваєць демонстрував вражаючу траєкторію своїх ударів.
На глобальному рівні Форлан зіграв 112 поєдинків, у яких відзначився 36 голами та 13 асистами, а також здобув Кубок Америки в 2011 році.
Протягом своєї клубної кар'єри Андрес провів 694 матчі, в яких відзначився 273 голами, зробив 79 асистів та завоював 7 трофеїв.
