Моніторинг Національної ради: аналіз роботи з затриманими повноваженнями, внутрішні суперечки серед членів, проведення конкурсів та накладення штрафів.

Перші шість місяців 2025 року для медійного регулятора, Національної ради з питань телебачення та радіомовлення, відзначилися внутрішніми суперечками серед членів, а також новими конкурсами і реєстраційними процесами. Водночас, відповідний парламентський комітет оцінив діяльність Нацради як задовільну та запропонував Верховній Раді затвердити річний звіт.

Однак парламент розглядати це питання не квапиться, як і проводити конкурс на нового члена регулятора. Адже повноваження Максима Онопрієнка завершилися ще у травні 2024 року, з лютого минулого року триває відбір на цю посаду. І навіть попри те, що Комітет ВР з гуманітарної та інформполітики підтримав звільнення члена Нацради Максима Онопрієнка і на конкурсі були відібрані троє кандидатів на цю посаду , на голосування у залі це питання не виносили.

З одного боку, це зумовлено тим, що парламент наразі розглядає лише найактуальніші питання, а з іншого — можливо, влада має намір комплексно узгодити новий склад регулятора. Адже навесні закінчився термін повноважень ще чотирьох членів, призначених за квотою президента: Валентина Коваля, Юрія Зіневича, Олени Ніцко та Тетяни Руденко. Таким чином, більшість складу наразі працює з простроченими повноваженнями, але продовжує виконувати свої обов'язки до призначення нових членів.

Соревнования

Суперечка навколо скасування конкурсу на полтавську цифрову платформу.

На засіданнях Нацради на початку року трапилося дві історії, які викликали суперечки серед членів. Олександр Бурмагін назвав їх небезпечними прецедентами і навіть виписав свої окремі думки у протоколі.

Перший пункт стосується скасування конкурсу на регіональний мультиплекс "Зеонбуд" у Полтавській області, в якому участь взяв лише один претендент — телеканал "Еспресо". Сам телеканал не висловлював жодних претензій до дій регулятора, а навіть більше — не брав участі у повторному конкурсі на ці ж частоти мультиплексу. Проте один із членів комісії вважає цю ситуацію прецедентом, який може призвести до негативних наслідків. Тому варто розглянути цю історію більш детально.

9 січня Національна рада не організувала конкурс на цифрове мовлення в мережі МХ-5 "Зеонбуд" для Полтавської області, натомість призначила новий конкурс на ті ж частоти. Причиною скасування попереднього конкурсу регулятор назвав недостатність часу для його проведення відповідно до законодавчих термінів. Заступник голови Олег Черниш висловив пропозицію скасувати конкурс.

"В Україні не існує чітко прописаного механізму для анулювання конкурсу у разі порушення строків його проведення самим регулятором. Це створює небезпечний прецедент, оскільки в подальшому можна буде скасовувати конкурси, навіть якщо на них зареєстровані лише один, п’ять або десять учасників. Регулятор може зволікати та маніпулювати умовами конкурсу, подібно до гри в рулетку," – зазначив Олександр Бурмагін.

Головне питання полягає в тому, чи було рішення про скасування конкурсу спрямоване на те, щоб позбавити "Еспресо" можливості отримати нову частоту. Канал планував розвивати мережу регіональних мовників, про що неодноразово інформувала керівниця компанії Катерина Єрмолович на засіданнях. "Еспресо" вже отримав ліцензії на мовлення в Білій Церкві та Києві. Окрім того, канал подав заявки на участь у конкурсі в Тернополі (де Національна рада відмовила єдиному кандидатові) та в Полтаві (де конкурс було скасовано). Ці два випадки можуть бути випадковістю, але також можуть свідчити про те, що влада не погоджує повернення "Еспресо" в цифровий ефір через намір розвивати регіональну мережу по всій Україні.

Проте, коли регулятор у травні знову організував скасований конкурс, телеканал "Еспресо" не подав заявки, оскільки, за словами директора з маркетингу Миколи Типусяка, не вбачає в цьому достатньої ефективності.

Переможцем цього конкурсу стала комунальна "Кременчуцька міська телерадіокомпанія". У змаганні також взяла участь комерційна компанія ТОВ "ТРК Еко-ТВ", яка здійснює мовлення через супутник та у цифровому форматі в Києві, але планує розширити свою діяльність на інші регіони.

Форматний змагання для мультиплексів "Зеонбуд"

Нацрада ухвалила рішення про те, що в загальнонаціональному ефірі повинні з'явитися три канали, присвячені телеторгівлі, і оголосила конкурс для реалізації цього формату. Мотиви цього кроку зрозумілі: телемагазини мають інтерес до цифрового мовлення і вже не раз брали участь у конкурсах на загальнонаціональні мультиплекси. Водночас, цифрові оператори шукають фінансово спроможні канали, адже за трансляцію необхідно платити понад мільйон гривень щомісячно. Не всі мовники, які мають ліцензії, здатні покривати ці витрати. Проте виникає питання: чи справді глядачеві потрібні три канали телеторгівлі? Це питання виглядає практично риторично, адже навряд чи хтось проводив дослідження чи оцінював реальні потреби аудиторії безкоштовного телебачення Т2 перед ухваленням цього рішення.

У результаті січневого конкурсу переможцями стали: ТОВ "Тайм медіа солюшн" з логотипом "Rozpakuy", ПП "Тюсо" з логотипом "Тюсо" та ТОВ "Телекомпанія "Фенікс-ТВ" з логотипом "BTQ Beauty Trust Quality". Ці канали подали свої заявки так, що не стикалися з жодними конкурентами: "Rozpakuy" претендував на позицію в МХ-2, а "Тюсо" і "BTQ Beauty Trust Quality" — на місця в МХ-3.

Цікаво, що ще один телеканал телемагазинів ТОВ "Телемедіагруп" (Milady Television) у липневому конкурсі отримав чотири частоти: одна на 27 ТВК в Одесі та три на 51 ТВК, які охоплюють чотири населені пункти в Одеській області. Проте існує певна проблема з цими частотами.

"Цей мультиплекс від Концерну РРТ забезпечує найкраще покриття для Одеської області. Проте ці частоти підлягатимуть звільненню в рамках гармонізації, що викликає невизначеність щодо їх подальшої долі," — зазначив заступник голови Національної ради Олег Черниш.

Радіо змагання

У цьому медіасегменті з'явилися нові гравці ("Радіо "Ми -- Україна"" та "Чемпіон"), які прагнуть розбудувати свої мережі. При цьому на ринку є радіогрупи, які зацікавлені "доукомплектувати" своє покриття для своїх радіостанцій. Про основних гравців, розбудову радіомереж і те, як можна заробити на радіо, детальніше -- у матеріалі "Детектора медіа" з назвою "Радіоринок. Хто основні гравці, як побудувати радіомережу і чи можна на цьому заробити".

У першому півріччі Нацрада провела чотири радіоконкурси. Ключовими були частоти в обласних центрах і великих містах. На конкурсі у лютому частоту в Запоріжжі отримало радіо "Ми -- Україна", Нацрада не підтримала "Громадське радіо", яке також брало участь у конкурсі. На конкурсі у березні частоти в чотирьох обласних центрах отримали "Наше радіо", "Радіо Чемпіон", "Радіо "Ностальжі", "Радіо Конкурент". А "Ми -- Україні" дістався Тернопіль.

Більше інформації про проведення цих двох конкурсів можна знайти в статті "Детектора медіа" під назвою "Вони цілий день подаються -- і ще нічого не отримали". У матеріалі розглядається радіоконкурс Нацради та оголошуються переможці. Також тут обговорюється, що спонукало членів Нацради до участі в конкурсі.

На травневому радіоконкурсі знову відзначилися радіостанції "Чемпіон" і "Ми -- Україна", а також "Перець Галичина", NovaLine, "Тавра" та "Люкс".

Якщо розглянути, яким чином регулятор ухвалював рішення стосовно частот у обласних центрах під час останніх конкурсів, можна виявити певні тенденції та визначити компанії, які наразі мають пріоритет.

Конкурс по МХ-7

У травні Нацрада оголосила новий конкурс на два місця у МХ-7. Але черги, щоб мовити у державному мультиплексі, немає. У державного мультиплекса є проблема з залученням аудиторії. Він має дуже хороше покриття і доступний у місцях, де не транслюються приватні мультиплекси "Зеонбуду". Однак МХ-7, як уже писав "Детектор медіа", збудований в іншому (метровому) діапазоні, ніж решта цифрових мультиплексів "Зеонбуду" (вони мовлять у дециметровому діапазоні). Тож, щоб бачити нові канали, слід використовувати метрову антену, якщо дециметрова не зможе приймати хвилі в метровому діапазоні. А також для налаштувань нових каналів користувачам потрібно запустити на телевізорі або приставці автоматичний пошук. А глядачі з великих міст, які й так мають у цифрі три десятки каналів, не сильно вмотивовані підключатися до державного мультиплекса. У менших містах, навпаки, нові канали були б бажаними. Однак така аудиторія не монетизується, оскільки для продажу реклами використовується телевізійна панель вимірювань. А зараз у часи війни ринок здатен інвестувати лише в дослідження у містах із населенням понад 50 тисяч людей.

Тому регулятор почав дозволяти відкласти граничний термін початку мовлення деяким медіа до завершення воєнного стану. Серед них ті, хто здобув ліцензії саме у МХ-7. Так, наприклад, канал "Уніан-2" (юридична особа ТОВ "Дідживан", позиціюється як приватний бізнес менеджерів групи "1+1" Ярослава Пахольчука та Світлани Міщенко) став переможцем ще на першому конкурсі у державний мультиплекс у листопаді 2023 року. На вихід в ефір, згідно з ліцензією, відводиться рік. Однак наприкінці минулого року Національна рада з питань телебачення та радіомовлення дозволила відкласти граничний термін початку мовлення до закінчення воєнного стану.

Окрім "Уніан-2", дозвіл на мовлення також отримав канал "Сонце+" (юридична особа ТОВ "Солар медіа"). Ця компанія стала переможцем конкурсу на мультиплекс "Зеонбуду" і перенесла свій основний канал на цей майданчик, але запуск "Сонце+" був відкладений. Регулятор скористався процедурою, яка не вимагає обговорення таких питань на засіданнях і має відповідні обґрунтування.

Дуже ймовірно, що така доля чекатиме і кан ал "Інтер Україна", який переміг торік на конкурсі у серпні та мав би вийти в ефір упродовж року. Однак зараз у медіагрупі -- скорочення людей і зарплат. Член наглядової ради "Інтера" Сергій Созановський також очолює медіагрупу Film.ua, в якої є свій цифровий канал у державному мультиплексі -- "Світло". "Детектор медіа" також звернувся до директора з мовлення, дистрибуції та розвитку Film.ua Broadcasting Нарімана Гусейнова з запитаннями, чи розглядається можливість призупинення мовлення у МХ-7 і чи задоволений канал державним мультиплексом. Детальніше про це -- у матеріалі "Детектора медіа" "Ліцензії про запас. Чому Нацрада дозволяє новим каналам у цифрі відкладати мовлення".

Соревнования на київський, одеський і миколаївський мультиплекси

У лютому регулятор провів конкурс на місце в київському мультиплексі. "ТРК "Експрес-інформ" перемогла ТОВ "ТРК Чорноморська". Це нова юридична особа, яку створила команда Чорноморської телерадіокомпанії, що після російської окупації Криму перебралася в Київ. Власником Чорноморської телерадіокомпанії був народний депутат України, член ВО "Батьківщина" Андрій Сенченко. Представники "Чорноморки" розповіли, що компанія орієнтується на внутрішньо переміщених людей з окупованого Криму. Фінансування вони отримують від інвесторів із бізнесу. За словами представників каналу, ці інвестори не мають стосунку до політики.

Нагадаємо, що 27 червня 2024 року Національна рада оголосила про результати конкурсу на вакантні місця в мультиплексі ТРК "Експрес-інформ" (43 ТРК). Переможцями стали сім компаній.

Натомість залишається невідомою доля ще одного київського мультиплексу, що належить Віталію Кропачову. Минулого року, під час конкурсу в червні, регулятор не оголосив переможців. В даний час сам бізнесмен знаходиться під арештом.

Провайдер "Лиман ТВ" став переможцем конкурсу Національної ради і планує звести цифрові мультиплекси в Миколаївській та Одеській областях. Конкурс охоплював два телевізійні канали: 47 ТВК в місті Южне Одеської області та 37 ТВК у селі Красне Миколаївської області. У цих місцях компанія зобов'язалася реалізувати проект зі створення цифрових мультиплексів.

"Лиман ТБ" виступає як постачальник послуг телебачення та інтернету, а також управляє власним телеканалом під назвою "Інфо канал". Основним бенефіціаром компанії є Віталій Кутателадзе.

Представник організації Максим Поддубний повідомив, що "Лиман ТБ" планує розпочати трансляцію мультиплексу протягом наступних шести місяців.

Указания

Указания були найбільш популярним засобом реагування у першому півріччі 2025 року, більшість із них виносили через недотримання правил мовлення у дні пам'яті та через невчасні зміни у реєстрі. Найчастіше компанії невчасно інформували Нацраду про зміну керівника, власника, адреси, технічні характеристики.

Внаслідок перевірок, санкції отримали такі медіа: "Радіо Самара" (юридична особа ТОВ "Комерційна радіостудія "Самара") з Павлограда Дніпропетровської області, провайдер "Місто ТБ сервіс", ua.news (медіа ТОВ "Інформаційне агентство "Ньюз флеш"), а також провайдер "Фірма "РТВ-Сервіс" ЛТД". До списку також входять видання Національного університету "Острозька академія", медіа "Місія "Патріарша комісія у справах молоді" Української греко-католицької церкви", а також медіа Одеського університету внутрішніх справ і Львівського медичного університету. Крім того, канал "Київ" отримав зауваження через зменшення частки новин на місцеві теми.

Ще однією поширеною проблемою, яка призводила до винесення приписів, була відсутність вихідних даних і контактної інформації на веб-сторінках зареєстрованих онлайн-ЗМІ. Це стосувалося таких ресурсів, як ua.news, "За Васильків", Socialization & Human Development: International Scientific Journal, "Культурний дипломат", "Повернись на 100%", "Інформаційна служба України RePost", "360 Медіа", "Голос-Інфо", "Заборона", "TBN ua", ГО "Молодіжний альянс "За закон і порядок", "Галицький кореспондент" та інших. Деякі з цих медіа отримали повторні зауваження через відсутність необхідної інформації, тоді як інші були покарані за несвоєчасне оновлення даних.

На адресу незареєстрованого онлайн-видання ГО "Громадянський рух "Всі разом!" (вебсайт vsirazom.ua) було зроблено зауваження через публікації, що містили заклики до дискримінації за ознакою сексуальної орієнтації. В результаті цього інциденту медіа також отримало штраф за порушення.

Указания через недотримання правил мовлення у дні пам'яті отримали: Прямий канал, "Світло", радіо "Промінь", "М1", "Піксель TV", "Мелодія FM", "Наше радіо", канал телемагазинів "Тюсо" та регіональні медіа, "Еспресо", "Розпакуй", "Чернівецький промінь".

Наприклад, канал спортивної OTT-платформи "Megogo спорт" зафіксував три приписи в першій половині року через дні пам'яті. У коментарях до статті на "Детекторі медіа" користувачі висловлювали занепокоєння з приводу можливого закриття каналу. Проте ці побоювання є абсолютно безпідставними, оскільки самі приписи не передбачають подібних наслідків. Це лише дрібне порушення (докладніше про припис можна прочитати у матеріалі "ДМ"). Якщо до кінця року набереться п'ять або більше приписів, тоді активується міра реагування у вигляді штрафу. Як пояснив член Національної ради Олександр Бурмагін, штраф накладається лише після п'ятого припису: "Шостий припис призводить до подвійного штрафу від суми, вказаної в п'ятому". Він також зазначив, що враховуються всі приписи, незалежно від їх характеру.

Орган, відповідальний за співрегулювання в галузі аудіовізуальних медіасервісів, розробив проект "Правила мовлення в дні пам'яті для лінійних аудіовізуальних медіа" та представив його для громадського обговорення. Цей новий проект, створений у рамках співрегулювання, має більш м'який підхід. Більше інформації можна знайти в матеріалі "Детектора медіа".

Пеня

Пеня медіа та провайдери найчастіше отримували через зміну технічних характеристик, про які не повідомляли регулятора (наприклад "Львівська хвиля", "Перець ФМ", "Радіо М" і "Вільне радіо королівського міста", "106,0 FM"), а також через відмову у проведенні перевірки. Це було у тих випадках, коли представники Нацради не знаходили медіа за адресою, вказаною у реєстрі. Наприклад, такі історії стосувалися "ВТВ+", "Академ ТV", "Радіо Одеса".

Канал "Так TV", що належить бізнесмену Віталію Кропачову, який наразі під арештом, отримав штраф на суму майже півмільйона гривень через відсутність мовлення. Іноді телеканали, які припиняють свою діяльність, не інформують про це регуляторні органи, що призводить до накладення великих штрафів. Це серйозне порушення, за яке передбачено штраф у розмірі 10% від ліцензійного збору.

Два провайдери були оштрафовані на значні суми: ПП "Телерадіокомпанія "Телком"" з селища Десна в Чернігівській області отримало штраф у розмірі 248 тисяч гривень за трансляцію російських телеканалів, а ТОВ ВКФ "Запорожелектронснаб" було покарано на 8 тисяч гривень за діяльність без належної реєстрації. Більше інформації про те, як Національна рада здійснює моніторинг та накладає штрафи на провайдерів, можна знайти в статті "Детектора медіа".

Національна рада з питань телебачення і радіомовлення поки що не наклала штраф на канал НТН за трансляцію серіалу англійською мовою. Це питання викликало окрему думку члена регулятора Олександра Бурмагіна, який зазначив про нерівність у ставленні до різних компаній і можливі порушення законодавства. Представники каналу вказували, що ситуація виникла через технічні неполадки, які, за їх словами, відбулися внаслідок блекауту. Вони також додали, що неможливо було зупинити показ серії, оскільки система працює в автоматичному режимі, що не передбачає ручного втручання. Крім того, канал підкреслював, що від цього інциденту не було жодних вигод, адже англійська мова не є мовою країни-агресора, і жодних скарг від глядачів не надійшло; серії "9.11" виходили українською і до, і після цього випадку.

Згідно з чинним законодавством, це є серйозним правопорушенням, яке карається штрафом у розмірі 10% від ліцензійного збору. Оскільки канал має загальнонаціональну цифрову ліцензію, штраф складає 454 502,80 грн. Для групи "Інтер" це досить суттєва сума, особливо враховуючи їхні нинішні фінансові труднощі. Тому 9 січня на засіданні Національної ради у складі з юристом та керівником дистрибуції присутнім був і член Наглядової ради групи Сергій Созановський.

"Витрати на підтримку цього сервісу в півтора рази більші за розмір штрафу. Національна рада має право накладати штрафи, але це не є її обов'язком. Ці кошти є значними, і їх отримання є складним процесом для нас. Закликаємо врахувати це", -- зазначив він. Крім того, він підкреслив, що "існує буквальне трактування, але також є і суть закону".

З такою мотивацією телеменеджери приходять пояснювати свої порушення не вперше. Тому і члени Нацради одразу пригадали ще один мовний штраф "24 каналу" за перебір російської в ефірі. Згідно з нормами закону "Про медіа", програми українською мовою мають становити не менш як 90%, однак тоді каналу не вистачило для цього трьох відсотків -- частка української в нього була 86,82%. Тоді з фразою про "дух і букву закону" на засідання прийшов очільник каналу Роман Андрейко. Однак його каналу Нацрада штраф виписала.

У контексті ситуації з НТН, багато представників регуляторного органу вважають, що рішення про відмову від накладення штрафу є обґрунтованим. Проте, чи можуть виникнути ризики для медіарегулятора внаслідок цього? Олександр Бурмагін висловив свою точку зору з цього питання, підготувавши окремий коментар.

Реєстраційний процес

Реєстраційний процес нових медіа займають більшу частину порядку денного кожного засідання Нацради. Зараз найбільше реєстрюється онлайн-медіа. При цьому справжній бум -- на спортивні сайти, медіа футбольних клубів, про букмекерську діяльність, зі спеціалізацією "азартні ігри". І все тому, що, як уже повідомляв "Детектор медіа" з 1 квітня запрацювали нові правила, які стосуються ринку реклами азартних ігор. Набрав чинності закон "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з метою боротьби з ігровою залежністю (лудоманією) та вдосконалення державного регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор та лотерей". Він хоч і декларує заборону реклами азартних ігор, однак насправді дозволяє її з певними обмеженнями, зокрема і в зареєстрованих онлайн-медіа.

Ще однією тенденцією є перша реєстрація платформ спільного доступу до відео:

Новий закон, що стосується професійної діяльності, включає положення, які регулюють платформи для спільного доступу до відео. "Це ресурси, на яких розміщується контент, створений користувачами у форматі відео," – зазначила Тетяна Авдєєва, старша юристка Лабораторії цифрової безпеки. До таких платформ відноситься і YouTube. Нормативні акти, що стосуються платформ спільного доступу до відео, були розроблені з метою впровадження Директиви Європейського Союзу про аудіовізуальні медіапослуги, яка регулює діяльність компаній, таких як YouTube та TikTok.

Проте, у законі "Про медіа" йдеться про регулювання лише тих платформ, які мають реєстрацію в Україні. До цього засідання такі компанії не підлягали реєстрації. Закон "Про медіа" також передбачає, що для таких платформ буде створено власний орган співрегулювання.

Ось список новин щодо реєстрацій:

6 лютого Національна рада України офіційно зареєструвала новий OTT-сервіс, а також включила до списку сім онлайн-медіа "1+1", водночас скасувавши реєстрацію тридцяти газет.

13 лютого -- Нацрада зареєструвала чотири нові медіа та одного провайдера.

20 лютого - Національна рада вперше офіційно зареєструвала трьох постачальників платформ для спільного перегляду відео.

27 лютого -- Нацрада зареєструвала сім онлайн-медіа та не зареєструвала канал "Сварожичі".

13 березня -- Національна рада здійснила реєстрацію п'яти телеканалів.

27 березня Національна рада зареєструвала нові видання, серед яких газета "Європейська солідарність", медіа Megogo, футбольна Прем'єр-ліга, а також ще чотири спортивні платформи.

10 квітня – Національна рада повідомила про реєстрацію нового інформаційного каналу, який об'єднує медіа футбольних клубів та інформаційних агентств.

24 квітня -- Нацрада зареєструвала тікток "УПЛ-ТБ", телеграм-канал "Футбол Україна" та ще тринадцять онлайн-медіа.

1 травня -- Національна рада офіційно зареєструвала веб-ресурси, що присвячені спорту та букмекерським послугам.

30 травня — Національна рада внесла до реєстру спортивні онлайн-платформи та видання, що спеціалізуються на тематиці "ігри на гроші".

12 червня -- Нацрада зареєструвала кілька десятків онлайн-медіа про футбол та втретє не підтримала реєстрацію каналу "Сварожичі".

26 червня Національна рада зареєструвала спортивну медіа "Конкурент" з Луцька, а також "Горила FM" та ще 30 інших медіа.

При цьому деякі медіа та платформи реєстрації не отримали. Приміром, регулятор відмовив компанії ТОВ "Ківі ОТТ" в реєстрації провайдера платформи спільного доступу до відео. Компанія раніше розробляла додатки для телевізорів "Ківі", а тепер хотіла зробити його доступним для всіх споживачів та надати доступ до різних каналів.

Заступник голови Національної ради Олег Черниш поцікавився у представниці "Ківі ОТТ": "Чи є можливість розмістити свою інформацію на вашій платформі, адже платформи для спільного доступу до відео, такі як YouTube та Facebook, вже існують?" Однак вона відповіла відмовою. Можливо, компанія вирішить впровадити інший підхід до реєстрації.

Канал Миколи Фельдмана разом із "Сварожичами" не отримали реєстрацію, але це сталося не через відмову, а через недостатню кількість голосів від членів Нацради. Більшості просто не вистачило рішучості під час голосування з цих питань. "Сварожичі" вже тричі намагалися зареєструватися, але всі спроби виявилися невдалими.

Чорні списки для країни-агресорки

Нацрада продовжує роботу щодо протидії впливу країни-агресорки. Семеро росіян поповнили Перелік осіб, які створюють загрозу національній безпеці. До нього регулятор додав: актора Юрія Чернова, п'ятьох російських співробітників пропагандистського каналу Russia Today (директор дирекції креативних розробок каналів мережі Russia Today Борис Горлов, телеоператор Ілля Грачов, режисери Вадим Маслов і Геннадій Навник, керівниця відділу продюсерів Марія Тумар), актора, гумориста й телеведучого Азамата Мусагалієва.

Крім того, регулятор додав 21 російський ресурс до списку медіасервісів, які підлягають обмеженню в Україні. Серед цих сайтів можна знайти Kinogo, Kinokrad, Kinotochka, KinoZapas, "ГидОнлайн", Kinobar, "Онлайн ТВ", "Смотреть ТВ", TIVIX, "Показз" (Pokazz), Telik.live, Movix, viks.tv, "Дебилизатор.ТВ", Online TV, TeleVizorus, "ГлазОк", vip.tvua.biz, Tartugi та Kinozed.

Ці платформи охоплюють сотні сайтів, які зараз заборонено транслювати провайдерам.