Ось новий варіант: Наступний етап: 4 українських гравців, яким настав час перейти в провідні футбольні ліги.
Якщо раніше дебати щодо доцільності виїзду українських футболістів до провідних європейських ліг викликали значні суперечки, з аргументами на користь кожної з точок зору, то в останні роки всі прийшли до спільного висновку — це необхідно.
УПЛ швидко втрачає свої позиції, а її представники вже на стартовій стадії кваліфікації. Водночас, як демонструє досвід, найталановитіші футболісти можуть стати кращими бомбардирами Ла Ліги і отримати можливість виступати за провідні клуби.
Чемпіон створив матеріал, в якому аналізується ймовірність переходу гравців до чемпіонатів "великої п'ятірки" (Англія, Франція, Італія, Іспанія та Німеччина).
Що дає привід сподіватися. Олег відмінно провів молодіжний Євро. Тільки у чотирьох гравців більше зіграного часу на турнірі. Нещерет, як воротар, за визначенням на особливому рахунку, від Вівчаренка, Батагова і Брагару можна чекати прогресу в їх нинішніх клубах - а ось з Очеретьком клуб може розлучитися без зайвої рефлексії.
Якщо дивитися об'єктивно, це може перетворитися на серйозну проблему для Шахтаря. "Гірники" поступово відмовляються від українських гравців: Зубков, Сікан, Степаненко, а також з'являються чутки про Бондаренка... На даний момент бразильці не посилили команду, яка у 2023 році здобула чемпіонство, здебільшого завдяки українським футболістам.
Проте, врешті-решт, це питання виключно для цього клубу. У ситуації, коли Шахтар втрачає навіть ключових футболістів основного складу, йому не складе труднощів попрощатися зі своїм багажем без ручки.
Очеретько – це багатогранний півзахисник, який має вражаючий досвід на футбольному полі навіть у свої 22 роки. Його досягнення виходять за межі простого статистичного показника "більше ста матчів за клуби та національні команди". У січні він уже забезпечив собі титул чемпіона сезону 2023/2024, перейшовши з Шахтаря до Дніпра-1, адже саме ці дві команди боролися за чемпіонство.
А ще він грав за Карпати, яким своїми трьома голами і трьома асистами допоміг провести прекрасний дебютний сезон в УПЛ, до того ж він викликався до національної збірної... Про молодіжку і не кажу: 29 матчів роблять Олега одним з рекордсменів команди за кількістю ігор.
Що може завадити. Очеретько може зіграти атакувального півзахисника, може на кожному з флангів нападу, він іноді затикає позиції форварда і в центрі поля - і все це формує картину, при якій занадто складний для слабких команд і занадто слабкий для сильних.
Він дуже часто використовується як "затичка", як людина на проблемній позиції - але через те, що навіть у Карпатах він метався між різними позиціями, вирости в стабільно класного гравця він не може.
У Ліверпулі Мілнер став справжньою легендою як універсальний гравець, тоді як у Барселоні такою ж популярністю користується Серхі Роберто. Проте, всі усвідомлюють, що команди на кшталт Очеретька навряд чи звернуться до них. Що стосується середняків та аутсайдерів, то при виборі дванадцятого гравця (не маючи на увазі фанатів) вони, ймовірно, не шукатимуть іноземців.
Профіль цього гравця не можна звести до декількох слів, як-от "талановитий плеймейкер" або "сильний у відборі", що, в свою чергу, свідчить про те, що його особистість викликає менший інтерес.
Кого б він міг підкріпити. Еспаньйол, який виходить на поле не лише для гри, а щоб боротися, вже згадувався у зв'язку з Олегом. І навіть якщо ці чутки не мають реального підґрунтя, це не заперечує того, що гравець і клуб добре поєднуються.
Давід Нікола, котрий протягом усієї своєї кар'єри бореться за виживання, нещодавно прийняв керівництво Кремонезе. У його простій та ефективній стратегії гри Олег міг би знайти своє місце. Загалом, О. О. мав би можливості в командах, що не відзначаються гучними назвами, але мають чітко налагоджену модель гри – та, зізнаємося, з не надто високим рівнем конкуренції.
Що дає привід сподіватися. Так, власне, інтерес Вулвергемптона, який офіційно підтвердив сам Ігор Суркіс. Вносити Бражко в такі списки навіть трохи схоже на читерство, тому що його з Європою асоціюють, не приховуючи, самі іноземці.
Що може стати перешкодою? Те, що він опинився в резерві Динамо. Київський клуб, безумовно, є видатною кузнею талантів, адже нові зірки з'являються навіть тоді, коли попередні ще не досягли свого піку. Це може тішити Динамо і Михайленка, але навряд чи приносить задоволення самому Бражку.
Вилучення на молодіжному Євро також негативно вплинуло на очікування: Володимир пропустив один з трьох матчів, і зараз виглядає так, що ідеальний момент для прощання вже пройшов.
Кого б варто було підсилити? У випадку з Вулвергемптоном, це питання вже неактуальне: "вовки" у січні уклали угоду з Реймсом, підписавши опорного півзахисника Мунетсі, який відразу ж продемонстрував відмінну гру. Схоже, що Реймс, навіть у складних умовах, виявляється більш гнучким, ніж Динамо, навіть в умовах війни. Щодо інтересу Мілана, який колись активно обговорювався в засобах масової інформації в лютому, то зараз він виглядає надто перебільшеним і "жирним".
І все ж молодий розігруючий опорник - занадто цінний ресурс, щоб списувати гравця після слабкої половини сезону. Челсі 200 мільйонів викладав за Лавію з Кайседо, а Ліверпуль три міжсезоння поспіль не міг купити нікого в основу, така велика конкуренція за гравців даної позиції.
Рік тому обговорювали можливий інтерес Бетіса, і я вважаю, що це було б ідеальним варіантом для Володимира. Це чудова атакуюча команда, яка надає безліч можливостей для продовження атак будь-якому опорному півзахисникові, і їй дійсно потрібен гравець на цю позицію. Вільям Карвалью вже має поважний вік і не виправдав сподівань у минулому сезоні, Марк Рока не продемонстрував нічого вражаючого, а Джонні Кардосо може отримати можливість перейти до більш сильного клубу.
Також перспективний варіант з Реалом Сосьєдад, який тільки-но продав свого опорника Субіменді в Арсенал - але тут проблем більше. По-перше, в цьому клубі щойно змінився тренер, причому пішов чоловік, який працював сім років, зібрав всю відмінну команду - і ніхто не гарантує, що без нього клуб буде таким же сильним.
Іманола Альгуасіля змінив колишній наставник дублю - Серхіо Франсіско, який вперше отримав можливість працювати у вищій лізі будь-якої країни. По-друге, тут спостерігається та ж проблема, що й з переходом Забарного з ПСЖ: росіянин залишається на лаві запасних. Арсен Захарян отримує обмежену ігрову практику, але клуб може не захотіти його відпустити заради трансферу Бражко.
Що може надавати підстави для оптимізму? У ситуації з Ванатом все зрозуміло. Ось кілька аргументів на його користь:
Ці досягнення привертають увагу навіть тих, хто не стежить за українським футбольним чемпіонатом. Владислав повторив рекорд ліги за кількістю титулів найкращого бомбардира, а його початок у збірній був вражаючим (по суті, це був лише старт: довгий час він виходив на заміну або грав з перших хвилин лише в матчі проти Мальти). Можливо, йому вже встигли приписати ярлик "Новий Шевченко".
Не варто перебільшувати значення селекційної діяльності клубів усіх 96 команд топ-чемпіонатів: численні команди й далі зосереджуються лише на яскравих моментах при наборі нових гравців.
Що може завадити. Пасивність при більш швидкому темпі, ніж у 90% матчів УПЛ. 28 матчів в єврокубках принесли в гольову скарбничку ВВ тільки три голи.
Кого посилив би. Жирона. Іспанський клуб вже не приховує український вектор: навіть далеко не найзірковіший воротар УПЛ Крапивцов отримав свій шанс і навіть після явної помилки на самому старті отримав "підвищення" до статусу першого змінника Газзаніги.
Циганков вже фактично став легендою клубу, безсумнівно, він є одним з найяскравіших гравців, які коли-небудь виступали за Жирону в Ла Лізі. Що стосується Довбика, то у нього є всі шанси залишитися найдорожчим трансфером та єдиним володарем трофею Пічічі в історії команди на довгий час.
Отже, Жирона, яка в минулому сезоні пережила справжні труднощі, стала прикладом відсутності результативності, особливо в плані нападників. Найкращий бомбардир Ла Ліги покинув команду, а на його місце прийшов новий, який, на жаль, не виправдав сподівань. Конкуренція за звання найгіршого бомбардира в Жироні також не спить: Абель Руїс, який приєднався з Браги, за 21 матч відзначився лише 4 голами, тоді як Бояна Міовскі, взятий з Абердіна, забив всього 2 голи в 17 матчах.
Таким чином, наслідком цього катастрофічного спаду в позиції завершувача стало 16-те місце в турнірній таблиці, зокрема після попереднього третього. Крім того, каталонці можуть бути вдячні за те, що Стуані не втрачає форму з віком.
Більшу частину сезону він виходив на поле лише замість інших гравців, але навіть у такій ролі залишався найкращим бомбардиром команди. Наприкінці сезону він перейшов у стартовий склад і забив важливі голи, які допомогли уникнути вильоту. Однак, у його 38 років, Стуані, ймовірно, буде приємно зосередитися на ролі "джокера". Тим часом, Брага та Абердін можуть стати перспективними місцями для пошуку нових талантів, і це відкриває можливості для Жирони звернути увагу на українську Прем'єр-лігу у пошуках форвардів.
Що може надихати на оптимізм? А як же без особи, чия прізвище стало вже справжнім брендом. Чутки про Судакова ходять вже три роки — приблизно з того моменту, як він почав регулярно з’являтися на полі. І це не без підстав: молодий півзахисник з видатною креативністю і технічними навичками вже давно здобув статус лідера команди, зігравши ключову роль у двох чемпіонатах та всіх єврокубкових досягненнях, які команда здобула за цей час.
Що може стати на заваді? Вміння залишатися в динаміці, не зупиняючись на півдорозі між захистом і нападом, є критично важливим для кожного півзахисника. Судаков, безумовно, має цей баланс, проте він та його команда опинилися в стагнації в більш широкому контексті.
Обговорення Ліверпуля, Тоттенгема та Ювентуса, що мали місце рік або два тому, розбестили Судакова та його команду. Це оточення в найширшому значенні цього слова, включаючи і сам клуб Шахтар, який у 2024 році через Палкіна заявляв, що Наполі пропонував за гравця 40 мільйонів, а "гірники" вимагали 50. Наразі, згідно з джерелами, Шахтар вже готовий погодитися на 40 мільйонів, але Наполі не планує давати більше 25.
Через рік Шахтар може погодитися на 25 мільйонів, але чи буде Георгій все ще затребуваним? У команді Судакова є особа, здатна пояснити, чим закінчується така вибагливість. У 2020 році на Миколу Матвієнка звертав увагу сам лондонський Арсенал, але "гірники" виставили занадто високу ціну, і це призвело до невдачі. У 2023 році ситуація повторилася з Брайтоном, а тепер питання про перехід Миколи в топ-лігу навіть не обговорюється. Всі спостерігають, як часто захисник помиляється.
Чесно кажучи, саме розганяння чуток навколо Наполі може бути корупційним "прогріванням" кишенькових ЗМІ. Судаков, може, і не завадив би "адзуррі" в минулому сезоні, в боротьбі за чемпіонство - але тепер, коли титул виграно і Конте вдалося вмовити залишитися, він повинен отримати просто колосальний бюджет, і навіть Георгій виглядає занадто дрібною рибою для апетитів Антоніо.
Щодо Ліверпуля, чия креативність, на мою думку, досягла найвищого рівня у світі, тут, в принципі, немає про що говорити. Перехід до Челсі виглядав би як ідеальний вихід, оскільки міг би врятувати кар'єру Мудрика, але, на жаль, ця можливість вже залишилася в минулому.
Кого б посилив. Якщо Вест Гем продасть Пакета (або ж якщо бразильця дискваліфікують за ставки на самого себе), Судаков міг би ідеально його замінити. Заодно продовжилася б спадкоємність українців у цьому славному клубі - після Реброва і Ярмоленка.
Судаков, безумовно, допоміг би і Жироні, яка втратила значну частину креативу після продажу Гарсії, але для цього Шахтарю потрібно сильно знизити апетити. Найдорожча покупка клубу в історії (Ясер Аспрілья) була зроблена за 18 мільйонів євро, а більше ніхто і ніколи в нього не переходив за суму понад дев'ять.
