Неймовірні футбольні правила: історичні зміни, які залишалися поза увагою навіть найвідданіших уболівальників.
Фокус розбирає найцікавіші й часом абсурдні правила, які реально діють або недавно були змінені.
Хоча більшість положень регламенту здаються знайомими та зрозумілими, саме ті тонкі деталі, які на перший погляд можуть залишатися непомітними, демонструють, наскільки ретельно регулюється футбол і як цей вид спорту еволюціонував, адаптуючись до нових часів, технологічних досягнень та змін у поведінці спортсменів.
Наприкінці XIX -- на початку XX століття футбол ще тільки відокремлювався від регбі. У книжці Вальтера Кемпа про студентський спорт (одного з "батьків" американського футболу) описується модель гри, в якій гравець не має права бігти з м'ячем у руках або руках і руках, а повинен вести його по землі ногами. Якраз у цей момент, логіка "граємо ногами, а не руками" почала закріплюватися в правилах.
Сьогодні цей принцип оформлений у Правилі 12 IFAB: будь-яка навмисна гра рукою польового гравця (крім вкидання) є порушенням. Для воротаря є окремі застереження. Вважається, що він контролює м'яч руками, якщо тримає його між долонями, рукою і поверхнею або на відкритій долоні.
Отже, стара історична заборона "не бігти з м'ячем у руках" фактично еволюціонувала в загальні принципи гри: польові гравці повністю заборонено використовувати руки, в той час як воротар має право на це, але лише в межах штрафного майданчика і за певними обмеженнями, яких, як ми з'ясуємо далі, стало надзвичайно багато.
Майже всі фанати футболу знають правило, що знявши футболку під час святкування можна отримати жовту картку. Однак це не єдина заборона. У розділі про святкування голу IFAB і Футбольна асоціація Англії (FA) окремо прописують, що виходити за межі поля під час святкування можна, і це саме по собі не є порушенням, але гравця мають попередити, якщо він знімає футболку або накриває нею голову, залазить на паркан або огорожу, святкує так, що створює проблеми з безпекою або істотну затримку часу.
IFAB надає пояснення цим правилам з двох основних причин. Перша причина стосується забезпечення безпеки під час матчів, а друга — необхідності запобігання затримкам у грі.
До 1992 року можна було нескінченно пасувати м'яч воротареві, який міг узяти його в руки. Захисник віддавав пас назад, кіпер брав його руками, лягав, чекав кілька секунд, а потім ситуація повторювалася. Це було ідеальним інструментом для вбивства часу і яскравим прикладом антифутболу.
Після нудного і "задушливого" Чемпіонату світу 1990 року IFAB ухвалив знамените правило зворотної передачі (back-pass rule). Воротареві заборонено брати м'яч у руки, якщо пас був навмисне відданий ногою партнера. З 1997 року було додано заборону і на прийом у руки м'яча безпосередньо з ауту. Подібні порушення караються непрямим вільним ударом у штрафному.
Спочатку правило було сприйнято з негативом: на Олімпіаді-1992 збірна Італії вже в першому матчі попалася на нововведенні, подарувавши США небезпечний непрямий за 15 метрів від воріт. Однак пізніше стало зрозуміло, що різко скоротився час безглуздого катання м'яча по полю, а воротарі почали вчитися грати ногами. Саме тоді й народився образ сучасного голкіпера, як 11-го польового гравця.
Одним із найдивніших на побутовому рівні пунктів залишається правило кольору тейпа/скотча на гетрах. У 2012 році FIFA змінила Правило 4 ("екіпірування гравця"), зобов'язавши, щоб:
IFAB та інші федерації пояснюють це нововведення можливістю зберегти візуальну ясність для суддів і асистентів (особливо під час офсайдів і єдиноборств за м'яч). Також це дало змогу уніфікувати вигляд команди та уникнути візуального "шуму".
Один з найменш очевидних аспектів правил футболу — це ситуація, коли офсайд не може бути зафіксований, якщо гравець отримує м'яч безпосередньо з ауту, кутового або удару від воріт. Цей пункт часто викликає запитання у вболівальників, адже здається, що він суперечить логіці гри. Проте, IFAB вважає його важливим для уникнення перетворення стандартних відновлень гри на лотерею, де постійно виникають ситуації з офсайдами.
У 2025 році навколо офсайду спалахнула нова історія, цього разу з розряду "футбольних лайфхаків". Шведський клуб Torns IF знайшов потенційну лазівку: так званий "scoop pass", коли гравець утримує м'яч на згині стопи і ніби "несе" його перед собою перед передачею. Клуб почав листування з IFAB і показав цей трюк на відео.
Після тривалого листування IFAB внесла корективи у визначення офсайду для сезону 2025/26:
"Scoop pass" офіційно не був заборонений, проте IFAB фактично визнав його несумісним із духом гри, внесши уточнення в правила для обмеження подібних передач.
Для тих, хто звик до традиційних кольорів "жовта/червона", впровадження в футбол тимчасових вилучень, відомих як sin bin, може здатися досить незвичним — це нововведення запозичене з хокею та регбі.
У 2017 році IFAB ухвалив рішення про введення тимчасових вилучень для певних попереджень у молодіжному, ветеранському та аматорському футболі. Англійська Футбольна асоціація запустила цю ініціативу в рамках своєї програми. Таким чином, гравець, який отримав жовту картку за спір із арбітром, відправляється до зони тимчасового вилучення на 10 хвилин. Це правило поширюється на чоловічий та жіночий футбол на нижчих рівнях. Якщо гравець знову порушує правила після повернення на поле, його чекає вже повне вилучення.
Метою такого нововведення став не тільки контроль за дисципліною, а й поліпшення атмосфери на футбольному полі. Багато представників футбольних федерацій прямо говорять про боротьбу з токсичністю та агресією щодо арбітрів.
Раніше Фокус писав, про день народження каталонської "Барселони". Як з'явився клуб, який змінив історію футболу можете докладніше почитати в нашому матеріалі.
Крім того, з'явилася інформація про те, як прихильники Дієго Марадони створили церкву в його вшанування. Те, що спочатку здавалось жартом, незабаром перетворилося на справжній культурний явище.
