"Оксана, полька з акцентом", а також фейкові новини про депортацію біженців у TikTok: аналіз російських дезінформаційних кампаній за період з 1 по 7 липня 2026 року.
З 24 лютого 2022 року "Детектор медіа" моніторить український сегмент соцмереж і кремлівські медіа та документує хроніку російської дезінформації про війну Росії проти України.
Протягом періоду з 1 по 7 липня 2026 року аналітики "Детектора медіа" зафіксували 13 випадків дезінформації. Зокрема, у польському сегменті TikTok була поширена серія відео, створених за допомогою штучного інтелекту, які формували негативний образ українських біженок. Реальна інвестиція фармацевтичної компанії Biopharma в Румунії була представлена як доказ існування "біолабораторій", що нібито викликають рак. Крім того, пропагандисти вирвали з контексту заяви міністерки закордонних справ Фінляндії щодо підтримки України. Також банер польських футбольних фанатів, який з'явився на минулорічному матчі "Шахтаря" та "Легії" з написом "Львів -- польське місто", був поданий як реакція на загострення між Києвом та Варшавою. У моніторингу також зафіксували використання підроблених сюжетів відомих медіа: бренд Euronews був залучений для розповсюдження вигадки про нібито рішення Польщі депортувати 50 000 українських біженців. Ще одна частина виявлених фейків мала на меті розпалити конфлікт між Україною та Польщею.
"Оксана, полька з акцентом": як у TikTok створюється негативний імідж українок у Польщі.
У польському TikTok активно розгортається маніпулятивна кампанія: акаунт, присвячений вигаданій персонажу "Оксані" — "польській дівчині з акцентом", — створює негативний імідж українських біженок. Відео на цьому акаунті набрали значну популярність, перегляди деяких з них перевищують 700 тисяч. Частина користувачів у коментарях висловлює думку, що ці історії звучать правдоподібно, незважаючи на вказівку про використання штучного інтелекту. Фактчекери з Demagog спростували цю кампанію, а також Український центр протидії дезінформації (ЦПД) звернув увагу на даний акаунт, охарактеризувавши його як навмисну інформаційну атаку на українців.
Знімок екрана профілю "Oksana Warszawianka" у TikTok.
Сюжет цієї серії обертається навколо молодої дівчини, яка, здавалося б, залишає Україну в пошуках успіху в Варшаві. Головна героїня представлена як людина з недостатніми знаннями, невдячна та з надмірними вимогами. Вона вирішує продати дім своєї бабусі, аби переїхати до Польщі в пошуках заможного чоловіка. Проте, опинившись у Варшаві, починає вимагати соціальні виплати та виявляє зневагу до місцевих жителів.
Фахівці з фактчекінгу "Демагог" провели аналіз відео за допомогою інструментів для розпізнавання контенту на основі штучного інтелекту, зокрема Hive Moderation і Sightengine. Обидва сервіси підтвердили, що відео має штучне походження.
Якщо контент викликає сильну емоційну реакцію -- обурення, злість, жалість, -- це сигнал придивитися до нього уважніше, перш ніж поширювати далі: саме на емоціях й будуються подібні кампанії з дискредитації.
Міф про те, що українські біолабораторії розповсюджують рак в Румунії.
У соцмережах поширюють неправдиву інформацію, що українська фармацевтична компанія Biopharma відкриє в румунському місті Арад "біолабораторії", через які буцімто "поширюватимуть рак серед румунських виборців".
Автори статей з'єднали тему фінансування біологічних дослідницьких установ в Україні з фактом інвестування української компанії у виробництво лікарських засобів у Румунії, незважаючи на те, що ці два явища не мають жодного зв'язку. Румунські фактчекери з проєкту Factual розповіли про цей міф.
Приклад розповсюдження неправдивої інформації в Facebook.
Поширення фейку пов'язане з давньою російською тезою про нібито існування в Україні американських "біолабораторій для створення біологічної зброї". У публікаціях згадують розсекречені документи директорки Національної розвідки США Тулсі Габбард, намагаючись видати їх за "докази" таких програм. Однак ідеться про фінансування дослідницьких установ, зокрема Інституту експериментальної та клінічної ветеринарної медицини в Харкові, який займається діагностикою захворювань і розробкою ветеринарних вакцин, а не створенням патогенів.
Друга частина маніпуляції була сфокусована на справжній інвестиції Biopharma — 85 мільйонів євро, призначених для будівництва заводу в Араді, що планується запустити до кінця 2027 року. Цей завод займатиметься виробництвом препаратів з донорської плазми крові, таких як альбумін і імуноглобуліни. Важливо зазначити, що це підприємство не має жодного зв'язку з установами, згаданими у розсекречених документах США. Автори дезінформації свідомо поєднали дві дійсні новини для створення хибного уявлення про "небезпечні біолабораторії".
"ЄС не хоче миру": пропагандисти спотворили слова глави МЗС Фінляндії про підтримку України
Проросійські медіа розповсюдили неправдиву інформацію, яка має на меті підтримку кремлівської версії подій, стверджуючи, що "країни НАТО" та Європейський Союз нібито беруть участь у війні проти Росії. Пропагандисти спотворили висловлювання міністерки закордонних справ Фінляндії Еліни Валтонен, заявивши, що вона закликала держави ЄС "припинити спроби завершити конфлікт в Україні", а також що позиція Фінляндії нібито демонструє, що ЄС став на бік війни. Цю інформацію розповсюдило видання StopFake.
Зображення з публікації проросійського видання "Абзац", яке містить спотворене тлумачення висловлювань Еліни Валтонен. Джерело: "Абзац".
Насправді твердження ґрунтуються на вирваній із контексту частині інтерв'ю Валтонен виданню Frankfurter Allgemeine Zeitung від 28 червня 2026 року, у якому вона говорила про необхідність для європейських союзників зосередитися на обороні, стримуванні Росії й захисті свободи України. Міністерка сказала, що дії Кремля свідчать про небажання Росії припиняти війну, і Європі не варто створювати враження готовності до миру на будь-яких умовах: "Ми не є нейтральними посередниками. Ми підтримуємо Україну і хочемо захистити свободу нашого континенту", -- сказала Валтонен.
Очільниця Міністерства закордонних справ Фінляндії підкреслила, що Європі слід займати активну позицію на можливих мирних переговорах, виступаючи як сторона з власними безпековими інтересами, а не лише як нейтральний посередник. Вона також наголосила на тому, що для ефективного початку діалогу Росія повинна повністю зупинити військові дії. Це не означає заклик до продовження конфлікту, а стосується того, що мирні переговори не можуть проходити на умовах агресора.
Львів – "місто Польщі": як банер, створений минулого року, тепер сприймається як реакція на нове загострення відносин між Україною та Польщею.
У соцмережах поширюють повідомлення, що на матчі донецького "Шахтаря" з польською "Легією", що відбувся у жовтні 2025 року, польські вболівальники розгорнули банер "Львів -- польське місто", подаючи цей епізод як частину "територіальних претензій Польщі" на тлі війни й розмов про "розвал України". Дописи у телеграм-каналах здебільшого не вказують дату матчу, натякаючи, що це свіжа реакція Варшави, пише StopFake.
Приклад розповсюдження відеоматеріалу з рекламним банером у телеграм-каналі "Ukraine Reality".
Нагадаємо, що мова йде про матч Ліги конференцій УЄФА між командами "Шахтар" та "Легія", який відбувся в Кракові в жовтні 2025 року, а не в 2026-му. Під час цієї події польські ультрас дійсно продемонстрували банер, присвячений Волинській трагедії, з написом "Wołyń. Pamiętamy" та зображенням Львова, оформленим в польських кольорах. Посол України в Польщі Василь Боднар охарактеризував це як провокацію, яка не відображає офіційної позиції польської влади, внаслідок чого УЄФА наклало штраф на клуб "Легія" в розмірі 25 тисяч євро. Після матчу "Шахтар" опублікував у соціальній мережі Х подяку за теплий прийом і підтримку від польських фанатів. Відзначимо, що російська пропаганда з 2014 року активно поширює чутки про "передачу Львова Польщі", намагаючись спровокувати конфлікт між Україною і одним із її ключових партнерів.
Фейкова інформація: "Польща планує вислати 50 000 українських біженців через суперечку між Зеленським та Навроцьким."
Приблизно 20 російських та проросійських телеграм-каналів розповсюдили інформацію у вигляді відео та тексту про те, що Польща нібито прийняла рішення про депортацію 50 000 українських біженців. Це пов'язано з конфліктом щодо нацистських назв у складі української армії та затриманням українця, який погрожував Каролю Навроцькому. Згідно з цими повідомленнями, рішення "набрало чинності 22 червня 2026 року". Аналітики з "Детектора медіа" зафіксували поширення цього наративу.
Приклад повідомлення в інформаційно-пропагандистському каналі Telegram.
Відео, яке розповсюджується, є фальсифікацією під маркою Euronews: на офіційному сайті та в соціальних мережах телеканалу немає жодної інформації про "депортацію 50 000 українців". Це відео створено шляхом монтажу різноманітних фото- та відеоматеріалів, які неправомірно подаються як підтвердження масової депортації українців.
Кадри підробленого відео під маркою Euronews, що розповсюджуються в Telegram.
22 червня 2026 року в польському Сеймі не було ухвалено жодних рішень: згідно з офіційним графіком засідань, найближче пленарне засідання відбулося 10 червня, а наступне планувалося на липень. Зміни до законодавства щодо українських біженців ("ustawa wygaszająca") були затверджені ще 23 січня 2026 року. Ці зміни набрали чинності 5 березня і не передбачають депортацію, лише продовжують тимчасовий захист до 4 березня 2027 року, а також змінюють умови соціальної допомоги для певних груп людей.
Маніпуляція ґрунтується на справжній дипломатичній суперечці щодо історичної пам'яті між обома країнами. У червні 2026 року президент Навроцький позбавив Зеленського ордена Білого Орла, обґрунтувавши це своєю реакцією на указ про присвоєння підрозділу Сил спеціальних операцій ЗСУ імені Героїв УПА. Проте, заяви про "депортацію 50 000 українських біженців" є штучно створеним наративом, що поєднує фальшивий відеосюжет, представлений брендом Euronews, та вигадане рішення Сейму. Метою цього є підвищення відчуття ізоляції серед українських біженців у Польщі та поглиблення розколу між Варшавою і Києвом.
Головне фото згенероване Chat GPT з наданих скриншотів
