Час, мій друже, час. Анчелотті повинен покинути Реал.
У переддень другого матчу чвертьфіналу Ліги чемпіонів між "Реалом" та "Арсеналом", я, як і тисячі вболівальників "Мадрида" (хоча сам не належу до їх числа), сподівався на "ремонтаду". Це означає, що найуспішніший клуб світу зможе подолати відставання у три м'ячі.
Моя віра, перш за все (і в остаточному підсумку також), формувалася під впливом історичної пам'яті. Вона черпала натхнення з героїчних прикладів мадридського духу, які неможливо було не захоплюватися. Я маю на увазі тріумф над "Боруссією" з Гладбаха після поразки 1:5 та інші подібні епохальні події.
Простіше кажучи, якщо хтось і міг відіграти виїзну поразку з різницею у три м'ячі, то це насамперед саме "Мадрид". Та й його наставник після гри на "Емірейтс" зазначив, що, мовляв, програли без шансів, але на "Бернабеу" траплялося й не таке.
Таке вже траплялося раніше. Але цього разу все склалося інакше. "Ремонтада", яку всі так активно обговорювали, не відбулася. "Реал" не лише не зміг здобути перемогу, а знову зазнав поразки. І знову - цілком заслужено. Після фінального свистка другого матчу з лондонською командою, Карло Анчелотті, відповідаючи на запитання про своє майбутнє, з кислою усмішкою зазначив: "Не знаю, що чекає попереду. І не прагну це дізнатися".
Малоймовірно, що Карло брав участь у обмані. Якщо ж і мав на увазі щось хитре, то зовсім незначне. Адже, перебуваючи під враженням свіжих поразок, він насправді не здогадувався про те, що чекає його попереду.
Він навіть не здогадувався, що перед матчем-відповіддю проти "канонірів" провідні іспанські медіа та експерти однозначно заявляли: якщо "Реал" не проб'ється до півфіналу Ліги Чемпіонів, Анчелотті можуть звільнити. Виявляється, президент "вершкових" Перес був налаштований досить рішуче.
Ці найсерйозніші ЗМІ та інсайдери стверджували, що в такому разі, коли Анчелотті вкажуть на двері за півтора місяці до закінчення сезону, тимчасовим наставником "Мадрида" стане Сантьяго Соларі, а повноцінного тренера призначать вже в міжсезоння. І майже зі стовідсотковою впевненістю можна стверджувати, знову-таки, зі слів цих серйозних джерел, що цим новим наставником "вершкових" стане нинішній керманич "Байєра" Хабі Алонсо.
Нажаль, для всіх серйозних медіа та інсайдерів, Карло не був звільнений після чергової поразки від "Арсеналу". Тепер, однак, не менш авторитетні джерела повідомляють, що чинний наставник "королівського клубу" може покинути "Бернабеу" після фіналу Кубка Іспанії, де його команда зустрінеться з "Барселоною".
Фінальна гра Кубка Короля відбудеться в найближчу суботу, 26 квітня. Тоді ми зможемо оцінити, наскільки точні прогнози тих, хто має безсумнівну експертизу та авторитет у цій справі.
Проте, навіть якщо італійський тренер залишиться на "Бернабеу" після фіналу кубка, слід визнати, що його час у "Мадриді" добігає кінця. Це викликано простою причиною: навряд чи він зможе принести більше успіху найкращому клубу світу. Традиційний, якщо не сказати класичний, стиль футболу, який пропагує італійський спеціаліст, уже не забезпечує необхідні результати. А насправді, цей підхід навіть гальмує прогрес гегемона Ліги чемпіонів. Отже, настав час для змін. І ці зміни повинні стосуватися в першу чергу "Реала", адже сам Карлетто вже не здатен адаптуватися. Вік не дозволяє, та й тягар численних трофеїв занадто важкий.
Sure! Please provide the text you'd like me to make unique, and I'll be happy to help.
У будь-якому клубі, де працював Анчелотті, він здобув репутацію майстра у спілкуванні з найвідомішими власниками команд — будь то Танці, Берлусконі або Перес. Крім того, йому вдавалося як нікому іншому підбирати для своїх гравців оптимальні позиції на полі.
А з третього боку, у клубах з порівняно обмеженими бюджетами, як, наприклад, в "Евертоні" чи "Наполі", він не зміг досягти хоча б локальних успіхів, оскільки не міг розраховувати на те, що клубний бос купить йому суперзірку, до якої найдосвідченіший і найавторитетніший Анчелотті в будь-якому разі знайде і підхід, і місце в основі.
Як би там не було, після минулого блискучого сезону "вершкових" було відчуття, що новий сезон для тата Карло та його підопічних буде ще крутішим. Та було б дивно, адже на "Бернабеу" приходить не хто інший, як сам Кіліан Мбаппе. І вже з ним "Реал" стане взагалі нестримним і непереможним. А відхід Крооса виявиться не такою вже й проблемою.
Проте реальність виявилася зовсім іншою. Відхід Крооса став великою втратою для "вершкових". Наставник, який вважається справжнім майстром, не зміг за майже рік знайти рішення для проблеми в центрі поля. Він намагався, змінюючи склад, експериментуючи з такими гравцями, як Васкес, Гюлер та Модрич, але всі його зусилля виявилися безрезультатними. Таке трапляється.
Однак те, що Анчелотті не зміг знайти ефективне рішення для атакуючої гри, вже виходить за межі розумного. Такого бути не повинно. З огляду на його досвід та авторитет, проблеми «об’єднати» Вінісіуса, Родріго, Джуда і Мбаппе не повинні були виникнути. Але цього не сталося. У результаті в цьому квартеті хтось пішов у ліс, а хтось — за дровами.
І ось у цьому одна з головних причин невдач "Реала" та його тренера цього сезону. Інша причина - невміння нинішнього тренера "Реала" грати проти системних команд. Таких, як той самий "Арсенал".
Артета в обох зустрічах з Анчелотті влаштував своєму відомому супернику справжню шахову баталію, і досягнув успіху в цій грі. Водночас, його знаменитий опонент зазнав значних невдач. Якщо ж кращим гравцем "Реала" в цих двох матчах визнали Куртуа, це яскраво свідчить про те, що тренер "Реала" не впорався зі своїм завданням.
Отже, немає сенсу сподіватися на системну гру від "Мадрида". У виконанні "Реалу" такої гри не спостерігалося вже багато років. Хоча Моурінью намагався впровадити щось подібне, його зусилля не призвели до позитивних результатів. Адже в першу чергу, а також у тисячах інших випадків, "Реал" – це пристрасть, велич і зірки, які заповнюють кожен сантиметр футбольного поля.
Саме так формувалася репутація "Реала" в минулому столітті. Під час виступів Пушкаша та Ді Стефано, а також Сантільяни і Бутрагеньйо, клуб здобував популярність. І в новому столітті пристрасть, разом із видатними гравцями, залишилася ключовою характеристикою "королівського клубу".
Сьогодні спостерігається повна відсутність пристрасті. Колектив не відчуває єдності — кожен зосереджений лише на власному захисті. Крім того, головний тренер, здається, втратив здатність швидко орієнтуватися в ситуації та наводити порядок у команді.
А далі ситуація може ускладнитися ще більше. І в кілька разів. Необхідно провести очищення складу команди. Слід розглянути можливість відмови від Менді, Гарсії, а можливо, й Васкеса, знайти гідну заміну Модричу. Також важливо визначитися з наступником Крооса. Варто з'єднати Віні з Кіліаном. І, зрештою, треба навчитися протистояти суперникам, які надають перевагу розумовій грі, а не емоціям.
Сучасний Карло Анчелотті, незважаючи на всю повагу до його досягнень, навряд чи зможе повторити свій колишній успіх. Схоже, він не в змозі знову піднятися на ту ж вершину. Відчувається, що він втомився і не має тієї ж енергії. Очевидно, настав час для нових змін.
У цьому контексті Хабі Алонсо виглядає чудовим вибором. Але про нього поговоримо згодом.
Багато людей вважають Карло відмінним кандидатом для посади в директораті "Мадрида". Однак, якщо він несподівано відмовиться від цієї можливості, а за інформацією, яку ми маємо, Перес вже планує його призначення, і вирішить обрати, наприклад, збірну Бразилії, я лише порадію за одного з останніх із могікан. Він справді заслуговує на те, щоб піти з футболу з гідністю, а не через службове звільнення.
