"Приклали дуло пістолета до черепа." Маркевич знову пережив спогади про п’ятигодинні муки, які він витерпів.
У неділю, 1 лютого, знаменитому наставнику виповнилося 75 років. В інтерв'ю Українському футболу Маркевич розповів про жахливий випадок, після якого, за його словами, він уже нічого не боїться.
Розповісти про напад? Батька вже не було, а мама ще жила. Знаєте, після п’яти годин мук, коли неясно, чим усе завершиться, сприймаєш будь-які проблеми зовсім інакше. Коли не знаєш, чи пролунав постріл чи ні. Пістолет тримали біля голови: "Якщо не скажеш, де гроші – ми тебе знищимо!". Найгірше було, коли вони були п’яні і накурені. Могли вчинити щось непередбачуване. Але один із них виявився більш-менш адекватним і зупиняв інших. Найстрашніше – це безсилля... Троє з них не повернулися з в’язниці, а двох я потім бачив – зовні виглядали цілком нормальними.
Мабуть, злочинці були впевнені, що у мене десь є немалі гроші. Напередодні я отримав 10 тисяч доларів, з яких дві тисячі пішли на потреби дитячих тренерів. Залишилося 8 тисяч — добре, що хоч щось вдалося віддати. Але їм цього виявилося замало. Вони перевернули весь будинок догори дригом, розбили стіни. А катування були такими жорстокими, що, мабуть, будь-хто на моєму місці віддав би все, що мав. Але більше нічого не залишилося.
Це абсолютно безсоромне пограбування, яке не має жодного стосунку до футболу? Не впевнений. Чули, що це, можливо, справа рук твого колишнього президента. Він стверджував, що до цього не причетний.
Це про Димінського? Так. Але зараз мені якось уже все одно. Після такого зовсім по-іншому на життя дивишся. Не лякає вже нічого абсолютно".
Маркевич є першим і єдиним тренером національної збірної України, який не зазнав жодної поразки під час свого керівництва. Він обіймав посаду головного тренера протягом 6 місяців і 18 днів. За цей короткий проміжок часу команда здобула вражаючі перемоги: розгромила Литву з рахунком 4:0, перемогла Румунію 3:2, мінімально виграла у Норвегії 1:0, а також зіграла внічию з резервом срібного призера чемпіонату світу 2010 року – Нідерландами – у Донецьку. Усі ці ігри мали товариський характер.
Раніше надходила інформація про те, що під час російського обстрілу загинув гравець футбольної команди Нікополя.
