Психологічний тягар в українському футболі: як війна та повітряні тривоги позначаються на іграх і результатах команд.
Футбол в Україні давно вийшов за межі стадіону - тепер він змагається не лише за м'яч, а й за психологічний стан гравців під час тривог і обстрілів.
Повітряні тривоги стали звичним сигналом, який змінює життя в українських містах - і не оминає спортивні події. У матчах української Прем'єр-ліги сирени змушують переривати ігри, а гравців, тренерів та суддів - покидати поле та прямувати до укриттів. Повернення після такої перерви часто відбувається в зовсім іншій атмосфері: змінюється ритм гри, психологічний стан футболістів і загальна динаміка матчу.
Аларм повітряної тривоги як елемент регламенту
За інформацією, наданою УПЛ, протягом сезону 2024/25, станом на 30 квітня, повітряна тривога переривала щонайменше 23 матчі української Прем'єр-ліги, зокрема у 21 матчі було затримано початок гри. Деякі з цих поєдинків доводилося зупиняти двічі або навіть більше разів, що ще більше ускладнювало контроль над грою, а також погіршувало фізичний і психологічний стан спортсменів (10 матчів мали більше однієї повітряної тривоги). Крім того, деякі поєдинки першого кола лише нещодавно були дограні.
"Я вбивав. На війні до цього швидко звикаєш," - зізнається хрещений син відомого Поркуяна, який пройшов шлях від арбітра в УПЛ до служби в окопах.
На жаль, такі переривання стали звичним явищем, і виникає питання: чи можливо взагалі говорити про повноцінну підготовку команд до матчів у таких умовах? Чи можуть тренери об'єктивно оцінювати стан підопічних та аналізувати результати, коли на перебіг гри впливають фактори, що не піддаються контролю? Відповіді на ці запитання потребують комплексного підходу, який враховує не лише фізичні, а й психологічні аспекти, адже таке середовище створює значне емоційне навантаження на всіх учасників дійства.
Удар по Кривому Рогу – это удар по Кривбасу.
Кривий Ріг є одним із міст, яке найбільше потерпає від атак ворога. За останні кілька місяців ситуація там значно ускладнилася.
Ще в минулому сезоні Кривбас показував стабільні результати: команда здобула бронзову медаль УПЛ і виглядала як один з найорганізованіших та надійних колективів у чемпіонаті. Перший етап сезону 2024/25 також пройшов на хорошому рівні – гравці підтримували високий темп і займали місця в верхній частині таблиці. Однак після різкого загострення ситуації в країні, особливо в рідному місті, коли збільшилася кількість обстрілів і повітряних тривог, результати команди почали швидко погіршуватися.
Гендиректор Кривбаса прокоментував втечу легіонерів з клубу: "Хлопці важко сприйняли терористичний акт недофедерації"
Четвертого квітня 2025 року місто стало жертвою нового ракетного удару, що спричинило численні жертви та значні руйнування. Унаслідок цього акту насильства загинули 21 особа, серед яких дев'ятеро дітей. Більше 70 людей отримали поранення. Хоча базі клубу та стадіону не завдано прямих ушкоджень, команда змушена зосереджуватись не лише на спортивних досягненнях, але й шукати резерви для емоційного та фізичного відновлення після кожного нападу.
Відразу після теракту Кривбас зазнав трьох поразок поспіль - проти Олександрії, Динамо та в дограванні з Шахтарем.
Підрахунки лише підтверджують вплив зовнішніх факторів на гру Кривбасу: до цього в чемпіонаті 2024/25 колектив жодного разу не зазнавав трьох поразок поспіль. І хоча в наступному турі вдалося перервати серію невдач, розгромивши Зорю, результати команди Юрія Вернидуба все одно залишають бажати кращого: дві нічиї з середняками, розгром аутсайдера і поразка від Колоса, який не так давно також був претендентом на виліт.
"Хронічна напруга та постійні переривання можуть мати кумулятивний ефект і викликати довготривалі наслідки. У таких умовах нервова система перебуває в постійному стані тривожної готовності. Це може призвести до зниження загальної стресостійкості, дратівливості, емоційного вигорання, а іноді - до початкових симптомів ПТСР (посттравматичного стресового розладу). Особливо вразливі молоді гравці, чия психіка ще формується", - зазначає спортивний психолог Владислав Клочан ексклюзивно для "Футбол 24".
Проблема залишається актуальною - в Україні досі не створено ефективних систем довгострокової психологічної реабілітації для спортсменів, які перебувають у стані постійного стресу. Команди, такі як Кривбас, змушені покладатися в першу чергу на власні ресурси та внутрішню силу духу.
Не лише Кривбас
Кривий Ріг — це лише одне з багатьох міст, які відчувають психологічний та фізичний тиск через ракетні обстріли та повітряні тривоги. Інші команди, що знаходяться в зоні конфлікту або змушені проводити домашні ігри в умовах війни, також стикаються з аналогічними труднощами. Це негативно позначається на їхній конкурентоспроможності та впливає на емоційний стан спортсменів.
Металіст 1925 - команда, що була змушена покинути Харків через постійні обстріли та небезпеку для життя. Матчі, які раніше відбувалися в рідному місті, тепер проводяться в Києві. Цей фактор суттєво впливає на взаємодію команди з уболівальниками, адже втрачається зв'язок із рідною аудиторією.
Можливість підтримки від фанатів є важливою складовою, адже це допомагає спортсменам зберігати моральний дух. Натомість відсутність цієї підтримки через вимушену евакуацію ускладнює ситуацію.
"Відсутність матчів у Харкові, безумовно, позбавляє нас унікальної підтримки рідних трибун. Це знижує моральний дух, адже грати на очах у своїх вболівальників - це особлива мотивація. Водночас ми намагаємося зберігати єдність команди й відчуваємо щиру підтримку наших уболівальників навіть на відстані", - зазначила ексклюзивно для "Футбол 24" футболістка Металіста 1925 та збірної України Ольга Басанська.
Футбольний клуб Ворскла, що представляє Полтаву, також має справу з частими повітряними тривогами. Постійні зупинки в тренуваннях і матчах змушують команду пристосовуватися до нових реалій, що створює стресову обстановку як для гравців, так і для інших членів клубу. Відомо, що такі зовнішні фактори негативно впливають на стабільність виступів та здатність зберігати високий рівень уваги.
Різка зупинка гри через повітряну тривогу викликає потужний стрес, що змушує мозок перейти з "ігрового" режиму в режим "виживання". У цей момент активується симпатична нервова система, яка відповідає за реакції "бий або тікайте". Це призводить до значного зниження концентрації, зменшення точності рухів і ускладнення ухвалення рішень. Коли матч відновлюється, гравцям важко швидко повернутися до високої когнітивної продуктивності – їм потрібно трохи часу, щоб знову зануритися в гру і "перемкнутися" назад у звичний режим, - зазначає спортивний психолог Владислав Клочан.
Не тільки вказані команди, а й багато інших, які часто змушені організовувати перевезення своїх гравців, стикаються з численними труднощами. Наприклад, Шахтар та Зоря з 2014 року постійно змінюють локації для тренувань і матчів, що позбавляє футболістів звичної атмосфери та усталеного графіка. Проте, з іншого боку, ці команди, схоже, вже успішно адаптувалися до викликів, які приносить війна...
Баланс між грою та безпекою
Усі ці фактори складають тяжкий мозаїчний образ того, з чим стикаються українські клуби в нинішніх умовах, і демонструють, наскільки важлива саме психологічна стійкість, а не тільки фізична підготовка.
"Шукав роботу, що знадобиться на кінець світу": футболіст-рятувальник у Запоріжжі - ДніпроГЕС, Мальдіви, клас із зірками
Організація спортивних матчів в українських містах повинна враховувати постійні ризики, пов'язані з військовими загрозами та повітряними тривогами. Це суттєво впливає на підготовку команд, адже неможливо дотримуватись звичного тренувального графіка. Під час обстрілів гравці зазнають емоційного та фізичного виснаження, що безпосередньо впливає на їхню здатність адаптуватися. Тому наявність кваліфікованого психолога в кожному клубі вже давно стала не розкішшю, а необхідністю. Це стосується не лише підтримки після перерв у іграх, викликаних тривогами, але й довгострокової допомоги в адаптації до нових умов, які супроводжуються постійними стресами, тривожними новинами та фізичним напруженням.
Психолог повинен працювати як з окремими спортсменами, так і з колективом в цілому. Це включає проведення індивідуальних консультацій, організацію тренінгів для покращення командної взаємодії та застосування методів для подолання стресу. В умовах війни змінюються не лише ритм життя, а й звички та плани, що вимагає від атлетів високої ментальної стійкості. Саме тому клубам слід запроваджувати комплексні програми психологічної підтримки, що допоможуть не тільки зберігати фокус під час змагань, але й впоратися з викликами у повсякденному житті.
Беззаперечно, українські футбольні колективи вже тривалий час активно пристосовуються до умов, що виникають внаслідок війни, і досить успішно знаходять шляхи для подолання труднощів. Це не лише сприяє збереженню високого професійного рівня футболу в Україні, а й демонструє їх здатність адаптуватися до нових викликів.
