Огляд футбольних новин

Перчатки для Артема

Артем є одним із 40 дітей, що проживають у прифронтовій Харківщині і написали листи Святому Миколаю. Вік цих дітей варіюється від 8 до 18 років. У селищі Пролісне, що в Чугуївському районі, влада заборонила збирати дітей у групи з метою забезпечення їхньої безпеки. Гуртки та секції не функціонують, а стадіон та околиці заміновано.

Артем — хлопець із характером, який не любить хизуватися. Його мрія — мопед, адже він живе самостійно, подалі від матері, але в своєму листі обмежився лише проханням про рукавички.

На початку окупації 2022 року російські солдати вбили його батька. Протягом шести місяців родина не могла отримати тіло для поховання.

"Цей юнак змушений був занадто рано взяти на себе дорослість," -- зазначає психологиня Світлана Борисюк.

Саме вона стала ініціатором написання листів до Миколая. Пані Світлана запропонувала цю ідею своїм підопічним — дітям з Чугуївського району. За два дні вона отримала 40 листів, кожен з яких містив маленьку, зворушливу історію, наповнену теплом і емоціями.

Міша, 15 років. Разом із великою родиною виїхав із Куп'янська. Вітчим служить у ЗСУ. Хлопець мріє про набір для боксу -- шолом, рукавиці, грушу. Але так і не попросив його у Миколая...

"Привіт, Миколайчику! Три місяці тому я залишив Куп'янськ — саме тоді маму затиснуло уламками. У бабусі, після вибуху, серйозна травма: у неї пробиті легені, і її самопочуття стало значно гіршим. Я дуже прошу тебе про кондиціонер для неї — він суттєво полегшує дихання. Це став би найчудовіший подарунок і неабияка підтримка для нас."

Пані Світлана запитала свою бабусю про кондиціонер, на що бабуся погодилася: "Так, він справді необхідний".

Оріна святкуватиме свій 18-й день народження наприкінці грудня. Вона пройшла через тяжкі випробування: пережила насильство в сім'ї, роки в інтернатах та дитячому будинку.

"Любий Миколаю, цього року я поїду навчатись в академію на вчителя молодших класів, зараз шукаю квартиру, щоб її орендувати. Мені потрібно багато всього: ковдра, подушка, постіль, каструлі, сковорідка. Прошу тебе, допоможи мені облаштувати мою орендовану квартиру. Якщо ти читаєш цей лист, то я бажаю тобі гарного настрою. Хоч я вже й не дитина, але я досі вірю в дива, а особливо у Святого Миколая".

Для багатьох молодих людей, які щойно стали повнолітніми, це звичний перелік необхідних товарів для дому. Але для Орини цей список означає щось більше — це шлях до самостійності.

Вероніка, 8 років. Батько поранений на війні, й дівчинка дуже турбується про нього, адже поранення складне.

Я щиро бажаю, щоб мій тато швидше одужав. У мене також є кішка на ім'я Зоя, яка дуже любить гратися. Хотіла б попросити в тебе валізу для поїздки до моєї подруги в Тернопіль. Обіцяю, що буду обережною з нею. Дякую тобі за щирі подарунки для дітей і за ту радість, яку ти приносиш!

Мрія про валізу — це крихітна надія на пригоди, які принесуть відчуття свободи і радості, — розповідає пані Світлана. Саме такі миті повинні наповнювати дитинство.

Злата, 11 років. Її сім'я зазнала важких втрат через війну. Батька вважають зниклим безвісти, а мама, створивши нову родину, вдруге вийшла заміж та народила хлопчика. Дідусь наразі служить на фронті під Покровськом. Наразі основною опікункою дівчинки є бабуся.

Шановний Святий Миколай! Я обожнюю музику та танці. Моя найбільша мрія — це щоб тато, який вже три роки вважається зниклим безвісти, повернувся додому. Також мій дідусь захищає нашу рідну Україну. І ще, я б дуже хотіла отримати музичну колонку з флешкою! Бажаю всім миру і спокою в небі!

Кіра Сергіївна, 13 років, має пристрасть до організації і мріє про кар'єру в правоохоронних органах.

"Я стараюся завжди допомагати іншим, але при цьому не забуваю про підтримку близьких. У подарунок на Святого Миколая -- кросівки Adidas, розмір 38, давно їх хотіла)) Жіночі. Дуже давно про них мрію".

Пані Світлана додає: "Кіра -- з тих дітей, які чіпляються за життя. Їй просто треба трішки підтримки, щоб не впасти".

"Я люблю їздити на велосипеді та грати з друзями. А у подарунок дуже хочу ноутбук, аби вчитися. Можна б/у. Бо мій старий розбився. А ще я хочу, щоб настав мир".

Женя, 17 років. Колись захоплювався футболом, мріяв про велике поле. Тепер він -- опора сім'ї, адже батько воює з 2014-го.

"Доброго вам дня або вечора. Я Євгеній, маю 17 років, до війни був у молодіжному футбольному клубі "Металіст Харків", зараз живу з мамою, братом і сестрою, вчуся на електромонтера та працюю. Хотів би попросити Миколая, щоб він подарував українським людям мирного неба, а ще, якщо йому не важко, мені блок живлення для комп'ютера."

Проте існують послання, в яких діти не вимагають нічого для себе.

Святий Миколаю, мене звуть Олег. Я пишу тобі з глибоким бажанням: нехай війна скоро закінчиться, нехай зникнуть ракети, "шахеди" та тривожні нічні дзвінки. І щоб я нарешті зміг знайти свого тата.

"Дорогий Святий Миколай, мене звати Владислав, мені 13 років. Я мрію, щоб ти допоміг нашим воїнам, щоб мій батько обов'язково знайшовся і повернувся додому живим і неушкодженим. Прошу тебе, зупини кровопролиття і подаруй мир Україні. Я вірю, що ти мене чуєш! З повагою, Владислав".

Як має висловлювати свої мрії дитина? "Біль від війни не зникне завдяки жодним подарункам світу", -- зазначає пані Світлана. Вона зізнається: "Я очікувала, що вони попросять про дрібниці. Але ці листи... Їх важко читати без сліз. У них відчувається лише війна, травма і прохання, які не завжди можна вважати дитячими, адже діти просять Святого Миколая про мир у країні, про нагальні потреби для своїх рідних або просто про можливість навчатися".

Пані Світлана є співробітницею Центру психологічної підтримки "Конфіденс", де фахівці надають допомогу прифронтовим громадам Харківської та Сумської областей у рамках проєкту "ОбійМи для тебе". Цей проєкт, що стартував у березні 2025 року, реалізується за підтримки ЮНІСЕФ та фінансової допомоги Європейського Союзу. Орендована пані Світланою квартира в селищі Пролісне стала маленьким острівцем безпеки для дітей, які змушені жити в умовах війни.

До неї приходять діти, які пережили окупацію. Діти, батьки яких воюють або зникли безвісти. Діти з інвалідністю, з багатодітних родин, дитячих будинків сімейного типу. Ті, кого війна зробила дорослими зарано. Ці діти шостий рік навчаються онлайн.

"У мене є діти, які в 11 років майже не вміють читати, бо спочатку карантин, потім війна й окупація, а нині обстріли, -- каже пані Світлана. -- Є діти із суїцидальними думками, є ті, хто втратив батьків, ті, кого розлучила війна. Кожен із них несе в собі біль, часто такий, який і дорослий не дуже витримає".

Листи до Святого Миколая стали справжньою терапією для її підопічних. Проте пані Світлана вирішила, що цього недостатньо, і поставила перед собою амбітну мету: знайти для кожної дитини свого особливого Миколайчика, який зможе втілити їхні мрії в реальність.

Коли пані Світлана поділилася дитячими листами зі знайомими, а ті -- далі за ланцюжком зі своїми знайомими, відбулося те, що щоразу здається справжнім дивом: абсолютно незнайомі психологині люди без вагань стали Миколаями.

Основну частину дитячих листів до Святого Миколая зібрала родина киян — пані Ольга разом із чоловіком. Вони також вирішили опублікувати дитячі прохання у чаті свого будинку, на що відгукнулися сусіди. Пані Світлана звернулася до своїх знайомих, завдяки чому приєдналися військові з Харківщини, студенти Ніжинського університету, де викладає психологиня, а також команда Центру психологічної допомоги "Конфіденс". Усі вони відгукнулися без жодних умов і зайвих запитань, просто заявивши: "Ми допоможемо".

"Подарунки вже придбані", -- говорить пані Світлана, намагаючись стримати сльози. 6 грудня Кіра отримає нові кросівки, Аня -- ноутбук, а Ориня -- каструлі для свого гуртожитку.

Таким чином, жоден подарунок не зможе повернути Артему його батька чи вилікувати бабусю Міші. Він не зупинить війну за один момент. Проте 40 дітей відчують, що їх почули, про них піклуються, і їхні мрії мають значення. Це свідчить про те, що казка насправді існує. І всі їхні бажання неодмінно здійсняться.

Пані Світлана стверджує, що планує продовжувати збір листів і в наступному році. Адже діти не перестають вірити у свої мрії, навіть коли ми втомлюємося. А Миколай, що носить в серці безмежну любов, завжди знайде спосіб здійснити їхні бажання!

Читайте також