Серія А залишилася яскравою та динамічною. Італійці займають друге місце у світі за рівнем добробуту.
В останні як мінімум десять, а то й п'ятнадцять років для багатьох шанувальників футболу стало очевидним, що італійська Серія А більше не є найсильнішою та найбагатшою лігою Європи (а разом із тим - і світу). Чемпіонат, який у "дев'яності" та "нульові" привертав загальну увагу і був найбажанішим місцем продовження кар'єри для переважної більшості зірок футболу тих років, в певний момент почав стрімко втрачати позиції. Величезну "свиню" Серії А підклали, безумовно, корупційні скандали, після яких належним чином оговтатися та повернутися на вершину цьому чемпіонату вже так і не вдалося.
Ситуація досягла такого рівня, що в певний момент гравці, фахівці та вболівальники почали вважати не лише англійську Прем'єр-лігу, а й іспанську Ла Лігу та німецьку Бундеслігу більш привабливими за італійську Серію А. Відзначалося, що клуби цих ліг демонструють більш сучасний стиль гри і мають економічні можливості, які дозволяють їм легко конкурувати з італійськими командами. Внаслідок цього Серія А поступово втрачала свою популярність, і в очах багатьох стала, дипломатично кажучи, найменш привабливою з європейської топ-четвірки, а відверто кажучи, виглядала досить бідно і безбарвно.
Втім, оцінюючи Серію А саме подібними категоріями, експерти та вболівальники, вочевидь, забували, що успіхи та могутність іспанського клубного футболу багато в чому ґрунтуються лише на Реалі та Барселоні, а головним законодавцем мод у Німеччині є беззмінний тамтешній гранд Баварія.
В Італії існує значно більше команд, які прагнуть завоювати золоті медалі та отримати місце в Лізі чемпіонів, ніж у Ла Лізі чи Бундеслізі. Це призводить до більшої конкуренції в національному чемпіонаті, що змушує клуби постійно шукати нові економічні можливості та максимально ефективно діяти на трансферному ринку для досягнення успіху.
Італійці демонструють вражаючі результати у футболі. Згідно з даними Міжнародного центру футбольних досліджень (CIES Football Observatory), за останні десять років Серія А посідає друге місце у світі за фінансовими можливостями своїх клубів. Італійська ліга поступається лише англійській Прем'єр-лізі, але перевершує іспанські, німецькі та всі інші чемпіонати як у Європі, так і на глобальному рівні.
Протягом останнього десятиліття, за даними експертів CIES Football Observatory, клуби італійської Серії А реалізували своїх гравців на загальну суму 9,417 мільярдів євро. Лише клуби англійської Прем'єр-ліги змогли заробити більше на продажу футболістів — їхній дохід склав 11,498 мільярдів євро. Інші ліги помітно відстали: французька Ліга 1 зайняла третє місце з показником 7,719 мільярдів євро, за нею йде іспанська Ла Ліга з 7,204 мільярдів євро, а німецька Бундесліга завершила п'ятірку з 6,615 мільярдів євро. До десятки лідерів за сумарною вартістю проданих футболістів також увійшли: португальська Прімейра (4,158 млрд євро), англійський Чемпіоншип (4,054 млрд євро), бразильська Серія А (2,962 млрд євро), нідерландська Ередивізі (2,838 млрд євро) та бельгійська Про-ліга (2,452 млрд євро).
Цікаво відзначити, що італійська Серія А займає друге місце у світовому футболі за фінансовими витратами клубів на підписання нових гравців протягом останніх десяти років. Лідером у цьому рейтингу залишаються команди англійської Прем'єр-ліги, які інвестували в новобранців понад 23,146 мільярда євро. Витрати італійських клубів елітного дивізіону з 2015 по 2024 роки склали 10,886 мільярда євро, тоді як іспанська Ла Ліга завершує трійку "найбільших витратників" з 7,953 мільярда євро. При цьому клуби французької Ліги 1 за десятиліття витратили на трансфери навіть більше — 7,449 мільярда євро, ніж їхні суперники з німецької Бундесліги, які витратили 7,176 мільярда євро.
Наведені вище дані чітко свідчать про те, що італійська Серія А дійсно є привабливим чемпіонатом для більшості футболістів. Це особливо стосується тих, хто не отримав запрошень від клубів англійської Прем'єр-ліги.
Ще одним важливим фінансовим аспектом, який привернув увагу спеціалістів CIES Football Observatory і заслуговує на окреме виділення в нашому дослідженні, є торговельний баланс – різниця між доходами від продажу гравців та витратами на їх придбання.
Логічно, що найсуттєвішою різницею на тлі інших виділяються клуби АПЛ. Вони за десять років витратили на покупки на 11,648 млрд євро більше коштів, аніж виручили від продажу своїх виконавців. Порівнятися із цим показником не може жодна інша футбольна ліга світового футболу, оскільки різниця з другим, третім та рештою рядків у такого роду рейтингу неймовірно велика. На другому рядку опинилася саудівська Про-ліга (її клуби витратили на покупку футболістів на 1,821 мільярда євро більше, аніж заробили на продажах), а слідом за нею йде італійська Серія А (торговий баланс: -1,469 млрд євро).
Безсумнівно, цей аналіз не є повним і абсолютно об'єктивним, однак він базується на трансферних операціях клубів з провідних футбольних ліг світу, що дозволяє оцінити їх економічну стабільність та привабливість за останні десять років. З огляду на строгі вимоги, які ставлять перед клубами УЄФА та ряд європейських національних асоціацій щодо дотримання фінансових норм, що значно обмежує можливість безмежних інвестицій з боку спонсорів, можна вважати, що цей рейтинг має конструктивний і репрезентативний характер для визначення найбагатших ліг у сучасному футболі.
Отже, хоча до рівня гри сучасних команд, зокрема грандів, в італійській Серії А є чимало запитань, навіть якщо цей дивізіон і не може похвалитися титулом найсильнішого у світі, як це було раніше, він все ж залишається надзвичайно багатим турніром. За рівнем фінансових ресурсів він займає друге місце у світі, а це, безумовно, підстави для фанатів Серії А відчувати задоволення.
P.S. До речі, як справи з таблицею української Прем'єр-ліги? Якщо говорити про доходи від трансферів за останні десять років, ситуація виглядає відносно цікаво: чемпіонат займає 24-те місце у світі з загальним доходом у 623 мільйони євро. Проте, коли мова йде про витрати на нових гравців, УПЛ опинилася на 27-му місці, з не надто вражаючими 288 мільйонами євро. Це означає, що кожен рік клуби нашої ліги в середньому витрачають близько 29 мільйонів євро на новобранців. Якщо розділити цю суму на 16 команд, виходить всього по 1,8 мільйона євро на клуб на рік, або ж 0,9 мільйона євро за одне трансферне вікно... Це справді скромно, а, можливо, навіть бідно і сіро, не так чи як?
