Шахтар підтримав Бондаря, а Динамо провело прощання із Шовковським: огляд єврокубкового дня в Україні.
Черговий єврокубковий день добіг кінця. Наших команд у ньому брало участь дві, але очки в скарбничку зможе принести лише Шахтар. І якщо з "гірниками" ще можна підбирати якісь слова, виділяти гарні та погані сторони гри, то Динамо зайвий раз наголосило, що потребує рішучих заходів.
"Чемпіон" ставить крапку в ігровому дні.
Ранок видався непростим. Динамо зазнало нової невдачі на Кіпрі, продовжуючи похмурий осінній період.
Чесно кажучи, не зовсім розумію, чому ці поразки сприймаються так негативно, наче це справжні катастрофи. Кіпрські команди вже давно демонструють відмінні результати в матчах проти нас: наприклад, Динамо в останні роки програвало і Пафосу, і АЕКу з Ларнаки. Дніпро-1 також зазнав невдачі проти того ж АЕКу, а інші клуби, окрім Шахтаря, програвали не лише кіпріотам, але й командам, які навіть слабші. Це видно й на полі: Динамо вже не може розраховувати на таких гравців, як Йоветич (колишній футболіст Манчестер Сіті, Фіорентини, Севільї) та Узохо (воротар збірної Нігерії, який раніше грав у Ла Лізі).
Узохо, який раніше разом із Максом Ковалем проводив час на лавці Депортіво, є воротарем, що володіє величезним потенціалом, хоча його виступи не завжди стабільні. Нажаль, четвер став днем, коли цей голкіпер, що має зріст майже два метри та важить 91 кілограм, проявив себе з найкращого боку. Він вражаюче відбив удар Кабаєва на самому початку матчу. Можна говорити про невдачу, але з іншого боку, коли востаннє Нещерет демонстрував таку впевнену гру? Воротар потрібен для того, щоб рятувати команду у найскладніші моменти.
Шовковський, за відчуттями, саме через дивовижну "пропускну здатність" оборони Динамо в останні роки випустив супероборонний склад. Після продажу Ваната не тішать ні Герреро, ні Пономаренко, ні Бленуце - і тренер вирішив зіграти без форварда загалом. Волошин блукав на цій позиції, але він був, звичайно, більш придатний для контролю м'яча, ніж для вирішальних ударів. Іншим ходом від СаШо були три номінальні центрбеки в основі: так, Михавко зайняв позицію лівого захисника, але під час розвитку атак він залишався в лінії з Поповим і Тіаре, тоді як Караваєв працював як вінгер.
Проте все це втрачає сенс, коли гравці допускають стільки індивідуальних помилок. Попов, здається, не помітив, що момент уже розпочався, і скинув суперника в карному майданчику, хоча обидва футболісти лише-но переступили межу. Пенальті був настільки очевидним, наскільки й безглуздим — і Віллі Семеду без проблем його реалізував.
Здавалося б, перевага всього в один м'яч - але вже вона змусила Динамо відмовлятися від стартового плану. Вже в перерві вийшов лівий захисник Дубінчак, незабаром і форвард в особі Герреро з'явився... але на той момент гра була зроблена. Кіпріоти спіймали Динамо на виході з оборони в атаці - і розпорядилися м'ячем так, що гравець із найкрасивішим прізвищем Неофіту мав дві спроби для гольового удару. Неофітами на міжнародній арені вже вкотре виглядають кияни.
Ситуація в Лізі конференцій досягла критичної точки. Наступний суперник - Фіорентіна, і якщо команда зазнає поразки, то матч з Ноа, ймовірно, не матиме жодного значення. Водночас важко уявити, як суперничати з "фіалками", які, хоча й займають останні позиції в Серії А, все ж виглядають як команда зовсім іншого рівня. Динамо продовжує переживати важкий осінній період, але не слід думати, що відставка Шовковського стане панацеєю для всіх проблем.
Шахтар у цей час змагався з командою, що стала еталоном ірландського футболу, яка представляла традиційні цінності гри. На емблемі клубу красувався трелісник, а біло-зелені кольори підкреслювали їхню ідентичність. У стартовому складі майже всі гравці були з Ірландії, і навіть капітан, родом з Кабо-Верде, не викликав здивування: "Піко" з'явився на світ в Ірландії, хоча має африканське походження. Шемрок Роверс демонстрував типовий ірландський стиль гри, де точні передачі поєднувалися з жорсткою боротьбою. Такий футбол, напевно, можна побачити лише на Зеленому острові.
З такою, відверто за залишковим принципом зібраною командою, Шахтар упорався - але як довго він ходив по лезу! Вечір перестав бути важким ще тоді, коли стало відомо про травму Різника. Кирило Фесюн після свого переходу таки грає зовсім мало. І не те, щоб грою на "Таллі" Фесюн підвищив свої акції. Швидше показав незіграність: багато разів грав авантюрно, марно залишав лінію як на стандартах, коли просто вилітав, так і в позиційній грі, коли виходив до центру поля.
При цьому Туран дуже грамотно вибрав у тих ситуаціях, де міг вибирати. Раніше я писав, що на Шахтар тисне ліміт - і я не відмовляюся від своїх слів, але факт у тому, що ті українці, які часто опиняються в запасі Шахтаря, були б основними в будь-якій з інших 15 команд ліги. Про Назарину говорить табло, але й інші українці внесли у перемогу не менший внесок. Криськів феноменальним пасом п'ятою фактично зробив перший м'яч: після його дії Вінісіусу з Еліасом залишалося лише розіграти м'яч до вірного. Бондар ще за 1:0 виніс м'яч з лінії, коли Фесюн уже ніяк не міг допомогти.
Результат все-таки справді списує все. Розумом розумієш, що така гра, з валідолом до останніх секунд, проти суперника раз на 20 дешевшого за тебе - це теж провал, але критикувати Шахтар так само, як Динамо, не має сенсу. У "гірників" довгий склад, внутрішня конкуренція - і, мабуть, у Дубліні вони показали свої скіли не в повному обсязі. Вирішальним став ляп воротаря Шемрока, без якого Шахтар міг би втратити очки на останніх хвилинах - але історія не знає умовного способу.
Особливо варто виділити Еліаса. Хоча він наш, у матчах за участю Кауана все частіше стає очевидним, хто є головною зіркою на полі. Його десятий гол у сезоні, незважаючи на те, що Еліас рідко проводить на полі всі 90 хвилин, лише підтверджує наші спостереження. В "гірників" давно не було форварда з такою цілеспрямованістю на ворота та умінням відкриватися. При цьому його техніка та чудове взаєморозуміння з партнерами додають йому переваги, але багато хто з інших гравців також володіє цими якостями. Однак саме вміння безпосередньо вразити ворота виявилося тим, чого їм не вистачало.
Зараз саме Еліас виглядає головним претендентом на те, щоб наступним поїхати із Шахтаря до топ-чемпіонату.
