Віддамо шану. Тіло лідера фанатської спільноти Маріуполя досі залишаються невідомим.

На момент загибелі (чи зникнення?) Миколі Самофалову було 23 роки

Щодня о 9-й годині ранку українці вшановують пам'ять тих, чиї життя були обірвані внаслідок російсько-української війни. Сьогодні Sport.ua згадує про фаната маріупольського "Металурга" Миколу Самофалова, який 13 червня 2014 року брав участь у звільненні рідного міста від російських загарбників у складі "Азова". Він загинув на Донеччині 27 серпня 2014 року, рівно через 11 років, і його тіло досі залишається безвісти зниклим.

Микола Самофалов з’явився на світ 19 грудня 1990 року в Маріуполі, що в Донеччині. Він розпочав своє навчання в загальноосвітній школі №65 у рідному місті, але після завершення восьмого класу вирішив перейти до спортивної школи №4. Спорт відігравав значну роль у житті молодого чоловіка. Він активно займався легкою атлетикою, брав участь у змаганнях зі штовхання ядра, здобув звання кандидата в майстри спорту і згодом вирішив стати тренером.

Микола вперше з'явився на фанатському секторі маріупольського "Металурга" під час сезону 2006/07. Відтоді він активно брав участь у більшості футбольних заходів і подій, пов'язаних із цим спортом. Він став яскравим прикладом футбольного фаната і однією з найпомітніших фігур у русі. Миколу цікавили не лише матчі, а й життя міста, підтримка команди на стадіоні та виїзди на ігри. Крім того, він займався єдиноборствами і дотримувався здорового способу життя.

У своєму цивільному житті Микола трудився металургом на одному з промислових заводів у Маріуполі. Його графік роботи був надзвичайно складним, відомим як "з четвертої на п'яту", або, як кажуть в народі, "прощавай, молодість". Це означало, що він працює по дев’ять годин у змінах: спочатку чотири зміни в ранковий час, потім чотири – в денний, а далі – чотири в нічний, і лише після цього отримує повноцінний вихідний. Незважаючи на такий напружений режим, Микола все ще знаходив час для заняття футболом та активного відпочинку.

У фанатському колі його знали під прізвиськом Ядро. Одноклубники пригадують Миколу як одну з найяскравіших особистостей серед уболівальників. Він був лідером для молоді, взірцем для наслідування. Саме за ним нерідко йшла міліція після певних інцидентів на вулицях. Він брав участь у перших знакових подіях навколо футболу в Маріуполі. Був свідком і учасником етапу, коли відбувалися зміни поколінь, правил та підходів у фанатському русі.

У зимовий період 2013-2014 років, під час подій Революції Гідності, Самофалов активно виступав на захист патріотично налаштованих громадян і долучався до акцій прямої дії проти сепаратистів. У 2014 році він став одним з перших представників ультрас-спільноти, які приєдналися до новоствореного батальйону "Азов". 13 червня Микола брав участь у визволенні Маріуполя від російських терористичних формувань. Цю дату екс-тренер маріупольського футбольного клубу Микола Павлов вважає своїм другим Днем народження.

27 серпня 2014 року розвідувальна група "Азову" потрапила в пастку під час виконання бойового завдання поблизу села Олександрівка, що в околицях Новоазовська на Донеччині. Один з військових на ім'я Ніс розповідав: "Ми мали достовірні дані про те, що російські війська перетнули український кордон у зоні Новоазовська і по всій лінії фронту. Хлопці виконували своє завдання, коли їх захопили в засідку". З родичів у Миколи залишилася лише бабуся, якій по телефону повідомили, що його більше не має серед живих.

З "азовців", які тоді потрапили у засідку, двоє перебували у заручниках, -- Максим Худан ("Севастополь", командир групи) і Роман Біленький ("Рамзан"). Протягом місяця після зникнення надходила інформація, що вони поранені, у полоні. Максим Худан з полону дзвонив побратимам. Достовірних відомостей про їхню подальшу долю немає.

30 червня 2015 року на сесії Маріупольської міської ради Миколі Самофалову було надано звання почесного громадянина міста (посмертно).

У серпні 2015 року в культурному центрі "Молодіжний" у Маріуполі відбулася прем'єра документального фільму "Ядро", який був створений на честь Миколи Самофалова.

З 2016-го колективи "Проект 32" та "Братія" проводили постійні турніри зі змішаних єдиноборств, присвячені пам'яті мужнього маріупольського фаната. Також "Проектом" у 2017 році було ініційовано вихід команди у футболках із зображенням Ядра на матч проти зірок українського футболу та створення двох банерів. Попередньо очікувалося, що в цих футболках вийдуть на поле в матчі чемпіонату України "Маріуполь" і "Динамо", але Суркіс-молодший не пустив команди до міста на берегах Азову.

На даний момент про Миколу Самофалова немає жодної інформації, його тіло досі не виявлено.