СК Полтава в УПЛ: команда, що виросла з аматорського рівня, тренер з родини репресованих та занепад Ворскли.
Не було і не може бути більшого ляпаса для Ворскли, ніж те, що відбулося за підсумками сезону-2024/25. Виліт у Першу лігу - болісно саме по собі, але навіть у страшному сні ветерани полтавського клубу не могли уявити, що одночасно в УПЛ вийдуть вічно другі.
СК Полтава ніколи не ставив перед собою грандіозних цілей. Цей клуб, заснований у 2011 році спортивним журналістом Станіславом Майзусом та тренером юнацької команди Володимиром Сисенком, здавалося, мав зайняти позицію третього клубу в місті без жодних суперечок.
Надамо слово одному зі співзасновників Полтави Станіславу Майзусу:
У лютому 2011 року ми випадково зустрілися з Володимиром Сисенком в популярному кафе "Чемпіон" у Полтаві. На той момент я займався агентською діяльністю, а він тренував молодіжну команду. Я запропонував йому об'єднати наші зусилля для створення команди, яка могла б брати участь в обласному чемпіонаті. Він погодився, ставши головним тренером СК Полтава. 13 квітня 2011 року на стадіоні "Авіатор" команда провела свій перший матч в історії.
Це був матч Кубка Полтавщини. Поєдинок з командою "Молодь" завершився з рахунком 0:0. Протягом наступних трьох років хлопці розвивалися, ставали більш впевненими у собі, і в 2014 році ми здобули перемогу не тільки в обласному чемпіонаті, а й у Суперкубку Полтавщини. З 2015 до 2018 року наша команда тимчасово призупинила змагання, але хлопці не втрачали зв’язок і продовжували тренування разом, граючи за різні клуби. Потім ми познайомилися з Сергієм Васильовичем Іващенком, який надав нашому проєкту новий, неймовірний поштовх.
Іващенко - це знаменитий забудовник з Полтави, який реалізував чимало проектів, серед яких варто виділити новий стадіон у Полтаві.
Слід зауважити, що ФК Полтава, який виступав у Першій лізі на початку 2000-х та в десятих роках і про який з легким зневагою говорив Ігор Гамула, не має жодного зв'язку з СК Полтава. Хоча Полтава і була менш помітною в порівнянні з Ворсклою, вона володіла значно кращими можливостями: стала останнім клубом у кар'єрі Сергія Закарлюки, запросила Олександра Ковпака та зайняла друге місце в Першій лізі, після чого... припинила своє існування. Час справді змінився з 2018 року: тоді полтавський клуб не зміг взяти участь у змаганнях через непідходящий стадіон (полтавський "Локомотив"), а тепер вирішили просто виступати в іншому місті — Кропивницькому.
СК Полтава протягом перших десяти років свого існування виступав у аматорських турнірах, і, напевно, навіть самі члени клубу б розсміялися, почувши згадки про УПЛ. Проте в 2021 році команда почала змагатися у другій лізі. Після повномасштабного вторгнення, яке призвело до зняття багатьох команд з прифронтових регіонів, СК Полтава зумів піднятися до першої ліги, а наразі досягли й елітного рівня.
Хто ж є автором цього чудесного творіння?
У новому сезоні Володимир Сисенко буде головним старожилом УПЛ. Це нескладно: адже ліга, в якій раніше так довго працювали Луческу, Маркевич, Павлов, збожеволіла на змінах тренерів.
Це може звучати дивно, але в рейтингу тренерів, що працюють найдовше, на чільних позиціях вже перебуває Олександр Шовковський, який зайняв свою посаду півтора року тому. Поруч із ним знаходиться Василь Баранов, який очолив Кудрівку на початку минулого року. На другому місці розташувався Сергій Нагорняк, що є головним тренером Епіцентру вже три роки.
Це все якісь дитячі рекорди. Тренери старої школи говорили, що потрібно три роки, щоб конкретна команда стала справжньою командою тренера - керованою ним, тою, яка розуміє його ідеї. Окей, ці часи минули, зараз команди та тренер швидше адаптуються одна під одною - але свої Клоппи, Сімеоне, Гвардіоли у топ-лігах нікуди не зникли. А в нас порожнеча...
...Яку спробує розбавити Володимир Сисенко. Формально він працює в СК Полтаві з 2019 року, але цей показник не до кінця відображає його внесок. Насправді Сисенко тренував цей клуб завжди - з моменту заснування у 2011 році (а раніше працював із полтавськими юніорами). Просто у 2015-18 рр., після перемог у чемпіонаті області, СК Полтава призупинив свої виступи. Погодьтеся, приголомшлива історія: тренер завжди працював лише з однією командою, брав паузу разом із нею і повертався з творчої відпустки, коли команда теж піднімалася з небуття.
Сисенко є нащадком репресованих українців. Його народження відбулося в 1962 році на території Таджицької РСР. У 1980-х роках він виступав у вищих лігах радянського футболу, граючи за команди, такі як Памір та Динамо з Самарканда. На початку 1990-х він приєднався до Ворскли, де провів два сезони на полі, а згодом повернувся в клуб уже в ролі тренера.
Сисенко вже справжня легенда клубу, але найголовніші слова, які прославили команду протягом минулого сезону, сказав його асистент Ігор Тимченко. Після одного із вирішальних матчів сезону він видав:
"Грали гру. Дуже важлива гра для нас - з гарною командою Буковиною, яка намагається показувати структурний футбол, виходити через білдап (поступова організована побудова атаки від своїх воріт, зазвичай через короткий або середній пас - Прим.). Але проблема Буковини, що наші гравці не знають, що таке структура і білдап. Вони знають, що є м'яч - і його треба відібрати, є боротьба - її треба виграти, є свої ворота - в них треба не пропустити, є чужі - в них треба забити".
В принципі, так і вийшли. Дмитро Шербак (вихованець Сисенка!) у сезоні-2023/24 став найкращим бомбардиром першої ліги... Але це не має жодного виразного відношення до сезону, який приніс Полтаві тріумф. У сезоні-2024/25 до списку найкращих бомбардирів Першої ліги не увійшов жоден "полтавець" - жоден гравець не забив понад шість м'ячів. Натомість два центральні півзахисники команди, Плахтир та Даниленко, отримали по 13 жовтих карток кожен. На дистанції у 24 матчі сезону, ще й при суддівстві першої ліги, яка традиційно поблажлива до гри "трохи в ніжку, трохи в м'яч", стільки разів порушити правила ще примудритися треба.
Сисенко не намагається бути тактичним експертом. Вибачте за можливий ейджизм, але йому, можливо, вже не так просто слідкувати за новими тенденціями: 63-річний наставник залишиться головним тренером УПЛ у наступному сезоні. Проте команда добре орієнтується у своєму ігровому плані, адже саме Сисенко формував цей склад. І хоча бюджет їхній значно менший, вони змогли провести сезон стабільніше, ніж 5-7 команд із більшими фінансовими можливостями.
Хто з гравців, що виходили на поле, найбільше привертав увагу? Найбільш відоме прізвище – це, безумовно, Опанасенко. Цей колишній захисник Зорі, запорізького Металурга та молодіжної збірної провів останні два сезони в Полтаві. Проте в останні часи Євген часто опиняється на лавці запасних.
Валерій Восконян продемонстрував чудову форму в цьому сезоні - воротар, який у 2018 році отримав виклик до національної збірної Вірменії, хоча й не встиг зіграти жодного матчу. Зараз йому лише 31 рік, тому у нього ще є можливість для розвитку кар'єри на міжнародній арені. Протягом періоду з 2018 по 2024 роки Валерій здебільшого сидів на лаві запасних у різних командах або виступав за клуб у другій лізі. Проте сезон, проведений у Полтаві, довів, що його виклик до збірної був абсолютно виправданим.
Максим Марусич - футболіст, який отримав можливість виступати на рідній землі. Він народився і виріс у Полтаві, де також проходив навчання у місцевій команді Ворскла, але так і не зміг проявити себе там. За свою тривалу кар'єру, Марусич, якому вже виповнилося 31, встиг пограти в лігах Латвії, Литви та Казахстану, але після початку війни повернувся назад в Україну. Його першим клубом по поверненню став Інгулець, проте після підвищення в УПЛ він виявився непотрібним команді. Через команду Верес, він перейшов до Полтави, де під керівництвом Сисенка форвард зміг відзначитися чотирма голами та п'ятьма асистами.
Ну і згадані вище півзахисники, звісно, дуже допомогли. Щербак у Полтаві вже п'ятий сезон, він один із головних старожилів команди - і він дуже допоміг. У сезоні-23/24 він був провідним бомбардиром команди, але після приходу Марусича став грати глибше - і забив "всього" шість разів, але набрав п'ять асистів, зробив атаку більш різноманітною. Плахтир та Даниленко, дуже допомогли у відборі.
Молодих та перспективних гравців у складі СК Полтава немає: серед гравців основи немає нікого молодше 26 (натомість цілій низці гравців за 30) років. Про статусне посилення навіть не йдеться: Полтава поступалася майже половині команд першої ліги по бюджету. Тож на нас чекає сезон участі класичного першолігового колективу в одній лізі з Шахтарем та Динамо. Епіцентр живе амбіціями, Металіст 1925 в принципі опинився у першій лізі випадково - а ось хлопці, які не знають, що таке білдап, готові перевіряти на міцність усі багатомільйонні колективи.
