Скандинавська ходьба продовжувала існувати навіть під час окупаційних часів: з яких джерел черпає енергію громада, сусідами якої є Росія та Білорусь?

Зображення: Микола Дзюба Розповісти те, чого не скажеш рідним

"Потрібно цінувати кожну мить, адже ми не знаємо, що принесе завтрашній день. Тому не витрачаємо час на тривоги та переживання. Під час відпочинку ми створюємо кавові картини та вчимося в'язати дитячі іграшки спицями і гачком. Маємо намір організувати виставку, продати наші роботи та передати виручені кошти на благодійність. Ми будемо продовжувати відвідувати це місце, заряджатися позитивом і жити далі," -- ділиться Марія Матвієвська про діяльність Центру життєстійкості в Городні, який є складовою частиною Центру соціальних послуг міської ради.

Зображення: Микола Дзюба Наталія Семенова, керівниця КУ 'Центр соціальних послуг' (праворуч) та Марія Матвієвська (посередині)

Марія вже протягом місяця приходить до нього. Тут для психологічної підтримки жителів організовують спілкування, можливість завести нові знайомства та отримати нові навички, а також провести перезавантаження.

Жінка відвідує заняття та тренажерний зал не лише для фізичної активності, а й для спілкування. "Іноді те, що важко висловити близьким вдома, можна сказати незнайомій людині тут. Це значно легше", - ділиться вона.

"Кожного дня існують різноманітні клуби за інтересами, які допомагають відірватися від повсякденності," — зазначає Людмила Петлай, соціальна працівниця Центру соціальних послуг міської ради.

Наприклад, о 8:30 на стадіоні відбудеться заняття зі скандинавської ходьби. На 10:00 запланована сесія психоемоційного розвантаження. А о 11:00 розпочнеться заняття з оздоровчої фізкультури. Крім того, пропонуються танцювальні та вокальні гуртки, виїзні екскурсії, а також курси з інформаційної грамотності, де навчать, як правильно користуватися гаджетами та уникати шахрайських схем.

Зображення: Микола Дзюба

"У нашому гуртку 'Сад-город' ми маємо великий потенціал, адже знаходимося в сільськогосподарському регіоні, і постійно досліджуємо нові цікаві аспекти рослинного світу," -- ділиться Петлай, продовжуючи розповідати про послуги для психоемоційного відновлення.

У соціальному центрі пропонується дванадцять різноманітних видів підтримки. Наприклад, для батьків малюків до шести років організовуються заняття, які допомагають у вихованні без стресу, а також надаються індивідуальні консультації з питань, що їх цікавлять.

У центрі соціальних послуг працює 65 спеціалістів, які обслуговують близько 3000 підопічних. Мобільні бригади виїжджають до населених пунктів громади за запитом. Керівниця закладу, Наталія Семенова, зазначає, що існує нагальна потреба у послугах, пов'язаних із ментальним здоров'ям. Наприклад, одна жінка, яка втратила одночасно чоловіка та сина, вирішила зайняти себе плетінням герданів і звернулася до центру з проханням навчити її цій справі. Зараз вона вже готова до спілкування з іншими людьми.

"Тут не зустрінеш випадкових людей, адже вони не затримуються, -- зазначає Петлай. -- Вечірньою порою відчуваєш, як енергія вичерпалася. Витрачати себе – це справжнє випробування."

Зображення: Микола Дзюба

У нашому колі немає інших, потрібно підкріплювати своїх: розповіді з "військового" містечка Звягель.

Зображення: Микола Дзюба Прийти в бібліотеку не тільки по книжки

"Книги завжди були необхідні людям. Навіть під час окупації бібліотеки продовжували працювати, хоч і тихо, адже книга слугувала джерелом заспокоєння та відволікала від жахів реальності. Це було як ліки для душі", -- ділиться директорка бібліотеки Ганна Щербакова. Вона згадує, як одна з відвідувачок ділилася спогадами про часи окупації: вона пригадавала своє дитинство, як читала під ковдрою з ліхтариком.

Зображення: Микола Дзюба Ганна Щербакова, директорка КЗ 'Городнянська Централізована бібліотечна система 'Городнянської міської ради

У нашій бібліотеці з’явилася велика кількість нових видань. Завдяки активній діяльності бібліотекарок, які беруть участь у різноманітних проєктах, ми отримали нову полицю з англомовними книгами. Крім того, міська рада поповнила наш фонд сучасною літературою. В окремому розділі тепер можна знайти книги з психології. Як зазначає директорка, "однією книжкою не обійдешся". Тому бібліотека прагне створити атмосферу, яка залучає людей і робить відвідування приємним.

Зображення: Микола Дзюба

Зображення: Микола Дзюба

Співробітники постійно беруть участь у курсах і тренінгах, а також винаходять нові способи для психологічного розвантаження людей. Їхня активність вразила, адже вони потрапили до п'ятірки найкращих бібліотек України. Тут ви знайдете не лише доступ до інтернету і безкоштовні заняття з англійської та української мов, а й плетіння сіток для військових, а також спортзал, літературні читання, гуртки та майстер-класи.

Молодь збирається у нас футбол дивитися. Пиво не можна, чипси -- так, -- сміється директорка. -- Кіно показуємо.

У цій бібліотеці є ще одна цікава особливість — шафа з речами. Тут можна безкоштовно позичити необхідні предмети на короткий термін. У нашій громаді проживає багато внутрішньо переміщених осіб, які не мають можливості придбати деякі інструменти, наприклад, секатор чи дриль. Або ж мати з дитиною, яка приїхала в місто на автобусі, може скористатися візком і повернути його пізніше. На такі речі навіть ведеться список очікування.

Зображення: Микола Дзюба

Концепцію шафи було запозичено у колег з Берліна, куди наші бібліотекарі, визнані серед найкращих у країні, вирушали за новими знаннями. Полиці, як правило, заповнюють самі співробітники бібліотеки, в той час як городяни це роблять значно рідше. Деякі специфічні предмети, наприклад, милиці, іноді надаються фондами.

Здається, таємницю успіху цієї бібліотеки можна пояснити фразою її директорки: "Давайте робити людям не складнощі, а простіше". Наприклад, існує правило, що в бібліотеці не можна тримати тварин.

"Проте це також спосіб зняти стрес! Не всім вдається завести домашнього улюбленця. Раніше у нас були хом'яки, черепаха і навіть папуга. Наразі залишилися лише кролики, дегу та шиншила. Їх можна погладити, вони дуже милий і ласкавий. Це схоже на пункт для тимчасового утримання, куди люди приносять своїх тваринок," -- зазначає директорка.

Не дивно, що бібліотека, яка використовує такі інноваційні підходи, почала активно брати участь в проєктах, що стосуються психічного здоров'я. Тепер тут проводять скринінги для оцінки психологічного стану, вимірюють артеріальний тиск і навіть пропонують анонімне тестування на ВІЛ. У випадку, якщо результати скринінгів вказують на можливі проблеми, бібліотекарі рекомендують звернутися до сімейного лікаря.

Зображення: Микола Дзюба

Зображення: Микола Дзюба

Бібліотека щотижня організовує безкоштовні заняття арттерапії, на які запрошує спеціаліста з Чернігова. Заняття проводяться в різному форматі, підходячи як для дітей, так і для дорослих, включаючи групи з садків та шкіл.

"Люди звертаються, адже в нашій спільноті практично немає спеціалістів із таким досвідом," -- зазначила директорка.

Вона підкреслює, що люди досі відчувають страх перед психологами, але усвідомлює, що їм необхідна підтримка. Тому наразі здобуває другу освіту у сфері психології: "Серед нас багато внутрішньо переміщених осіб, безробітних, та родин, які втратили близьких. Ми прагнемо створити простір, де можна знайти спокій і відволіктися. Працюємо над відкриттям релаксаційного центру".

Зображення: Микола Дзюба

Зображення: Микола Дзюба

Зображення: Микола Дзюба

Зображення: Микола Дзюба Відпочити у школі

Діти відчувають небезпеку через життя у прифронтовій громаді, повітряна тривога їх пригнічує, як і те, що довго доводиться бути в укритті, розповідає практична психологиня Городнянського ліцею № 2 Світлана Панасевич.

"Фахівець зазначає, що батьки все частіше звертаються з проханням організувати індивідуальні корекційні заняття для своїх дітей."

Зображення: Микола Дзюба Світлана Панасевич під час заняття з дітками'

Щоб діти мали можливість відпочити, у ліцеї для молодших класів організовують арттерапевтичні заняття. Учні займаються роботою з пластиліном, глиною, беруть участь у пісочній терапії та малюють. Крім того, вони можуть насолодитися переглядом мультфільмів.

"Для нормального життя та навчання, зокрема для запам'ятовування інформації, їм необхідно відновлення," - зазначає психологиня. Вона також підкреслює важливість уваги до підлітків. Після тривалого дистанційного навчання, повернення до офлайн-формату викликало у підлітків труднощі у спілкуванні з однолітками та вчителями, що призводить до виникнення конфліктів. На уроках, присвячених ментальному здоров'ю, школярів ознайомлюють з методами стабілізації та навчають покращувати свій емоційний стан. Вчителям також організовуються психологічні перерви та тренінги.

Зображення: Микола Дзюба

Зображення: Микола Дзюба

Після вторгнення зросла кількість дітей, які потребують допомоги логопеда, зазначає Лариса Атрошенко, спеціалістка-консультантка Інклюзивно-ресурсного центру, що функціонує на базі Городнянського ліцею № 2: "Спостерігаються випадки затримок мовлення та заїкання. Ситуація у дітей з серйозними мовними розладами стала гіршою".

Зображення: Микола Дзюба Лариса Атрошенко

У ліцеї функціонує команда фахівців, до складу якої входять педагогічні працівники, консультанти, практичний психолог, дефектолог та реабілітолог. Їх пріоритетом є надання всебічної підтримки та соціалізація дітей з особливими освітніми потребами. Зокрема, вони працюють з дітьми, які зазнали психологічних травм, з внутрішньо переміщеними особами (ВПО).

На заняттях корекційної терапії фахівці зосереджуються на розвитку мовлення, фізичних навичок і когнітивних здібностей. "Ми також надаємо підтримку батькам, роз'яснюючи, як адаптуватися до особливостей дитини та організувати повсякденне життя," – зазначає психолог центру Наталя Антонович.

Зображення: Микола Дзюба Наталя Антонович, праворуч

Зображення: Микола Дзюба

Зображення: Микола Дзюба Допоможи собі -- поговори з медсестрою

57-річна жінка не могла вночі спати. Відчувала тривожність. Прийшла до Наталії Гончар, завідувачки фельдшерсько-акушерського пункту села Смичин, яке належить до Городнянської громади. Та протестувала її на рівень стресу. Підвищений. Скерувала до сімейного лікаря, а той -- до психіатра. Адже стан жінки потребував медикаментозного лікування.

Зображення: Микола Дзюба Наталія Гончар на прийомі

Саме за цією моделлю функціонують скринінги в Городні. В громаді вже відкрито 12 таких пунктів, здебільшого в селах. Медсестри проводять обстеження для мешканців, щоб виявити неінфекційні захворювання та рівень стресу. "Ми пропонуємо виміряти артеріальний тиск, рівень глюкози та холестерину. Також проводимо опитування, щоб виявити ризики колоректального раку, раку молочної залози, шийки матки, аденоми простати та інших захворювань. У разі виявлення симптомів, направляємо пацієнтів до сімейного лікаря", – пояснює Гончар.

Виявлено декілька випадків неінфекційних захворювань. Наприклад, 61-річна жінка звернулася зі скаргою на постійне відчуття спраги. Після проведення обстежень у неї діагностували рак. Жінка вже пройшла операцію і наразі проходить курс хіміотерапії.

Зображення: Микола Дзюба

За інформацією Наталії Гончар, скринінгові дослідження виявляють значну кількість осіб з підвищеним рівнем цукру в крові. На початковому етапі медсестри намагаються самостійно вирішити цю проблему, надаючи рекомендації щодо корекції раціону та способу життя. Якщо результати поліпшуються, вони продовжують цю практику. У випадку, коли показники залишаються незмінними або погіршуються, пацієнтів направляють до сімейного лікаря для подальшого обстеження.

Крім того, серед пацієнтів організовують психологічні тренінги. Наприклад, навчають їх технікам дихання для релаксації. Пропонують різноманітні вправи, які допомагають справитися зі стресом. Кожен третій пацієнт, що отримує послуги в ФАП Наталії, вже пройшов первинний медичний огляд (117 із 364 місцевих жителів).

Окремі мобільні бригади проводять обстеження населення в місті, направляючи чоловіків на прийом до проктолога, наприклад. Проте, за словами медиків, більшість з них не доходять до лікаря.

Зображення: Микола Дзюба Юлія Швець

Це також стосується і психологічного благополуччя. Загалом до пунктів тестування громади звернулося 2500 осіб, проте лише 67 з них дійшли до лікаря, зазначає Юлія Швець, головна старша медична сестра КНП "Городнянський центр ПМСД": "Люди не готові шукати психологічну підтримку. Вони вважають, що це відразу призведе до психіатричного обстеження. Не вірять, що спілкування може бути корисним. Багато з них не хочуть приймати призначені ліки, оскільки бояться залежності. Це подолати досить складно".

При цьому лікарі відзначають тих, хто потребує більшої підтримки: дружини, матері воїнів ЗСУ, адже вони постійно у стресі. Також родини загиблих. І сім'ї з дітьми, які живуть близько до кордону.

Виявлено численні звернення щодо проблем зі сном у дітей. У випадках легкого ступеня сімейні лікарі успішно надають допомогу. Проте, у складніших ситуаціях пацієнтів направляють до невролога або психіатра. При необхідності також проводяться консультації з психологами з Центру життєстійкості Городнянської міської ради.

Зображення: Микола Дзюба

"На початку нашої роботи ми отримували більше запитів, -- розповідає головна старша медсестра. -- Зараз стало доступніше багато інформації про те, як долати стрес. Люди вже почали знаходити способи, як з ним співіснувати."

Зображення: Микола Дзюба

Цей матеріал був створений завдяки щедрій підтримці американського народу, що здійснюється через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) у рамках фінансування проєкту "Підтримка боротьби з туберкульозом в Україні".

Зміст тексту є відповідальністю авторів і не обов'язково відображає погляди USAID чи уряду Сполучених Штатів Америки.