Взаємини між партнерами після народження дітей: тренер з жіночого щастя Тоня Полянська поділилася порадами щодо їх підтримки.

Як заохотити чоловіка до активної участі у вихованні дитини?

Антоніна Полянська (Tonia Polianska) -- блогер, інфлюенсер. Instagram: 101 тис. підписників. Шалена енергетика, бьюті едвайси, рецепти. У неї можна знайти все те, що потрібно справжній успішній красуні. Дуже талановита та цікава особистість -- Тоня створює музику (DJ). Можна сказати коуч жіночого щастя.

Із приходом дітей в життя сімейної пари відбувається безліч змін. Коли чоловік і дружина підтримують один одного, все йде гладко, проте часто подружжя не справляється з виникаючими проблемами і розходиться, залишаючи дітей у стражданні.

Ексклюзивно для Meta.ua Антоніна Полянська поділилася своїми поглядами на сімейні цінності та взаємини з чоловіком, а також обговорила важливість батька в житті дитини та його вплив на виховання.

-- Які, на вашу думку, три головні складові міцних та щасливих стосунків між чоловіком та дружиною після появи дітей?

На мою думку, найважливіше -- це повага, підтримка і щирий діалог. Звісно, поява дитини змінює динаміку стосунків, і це природно. Але водночас дуже важливо розуміти: не можна звалювати відповідальність за нову реальність лише на одну зі сторін. Саме в цей період треба бути справжніми партнерами -- злагодженими, уважними, турботливими.

Не менш важливо пам’ятати про любов і романтику. Після появи дитини жінка переживає надзвичайно чутливий і вразливий період — як фізично, так і емоційно. У цей час їй особливо потрібні підтримка, ніжність, ласкаві слова та обійми від партнера. Я глибоко вірю, що саме в такі моменти справжній чоловік стає не лише батьком, а ще й істинним супутником, який приймає і піклується про неї у новій ролі.

-- Як ви вважаєте, чи відрізняється вплив батька на дитину від впливу матері? У чому саме?

Мати дарує дитині перше відчуття любові, турботи, емоційної близькості. Вона вчить емпатії, прийняттю, м'якості. Батько в ідеалі має відповідати за відчуття безпеки, навчати рішучості та давати дитині впевненість у завтрашньому дні. Важливо, щоб він своїм власним прикладом показував сміливість, толерантність і повагу до оточуючого світу.

У моєму уявленні ідеальної ситуації, батьки повинні, насамперед, уважно стежити за своїми думками та поведінкою, демонструючи своїм дітям правильні дії через власний приклад. Цей процес має проходити органічно і невимушено. Адже якщо дорослий навчає дитину чомусь, але сам чинить інакше, я не можу вважати це справжнім прикладом.

У моїй ідеальній картині обидва батьки мають формувати у дитини внутрішній стержень через приклад, через щоденні вчинки, через те, як вони взаємодіють із дитиною, між собою і світом.

На вашу думку, наскільки суттєво мати спільні захоплення та інтереси з партнером після того, як з'явилася дитина?

Я вважаю, що це дуже важливо мати спільні інтереси не тільки після народження дитини, а взагалі. Партнер для мене -- це людина, з якою я можу займатися спортом, відпочивати, слухати однотипну музику і отримувати задоволення від процесів, які ми робимо разом. Тому я вважаю, що це важливо для підтримки гармонії у стосунках.

Як слід підходити до врегулювання розбіжностей у поглядах на виховання дитини з партнером?

Моя уява про ідеальну ситуацію полягає в тому, щоб долати розбіжності через чесну бесіду та взаємну повагу.

Важливо прагнути до компромісу та уважно слухати думки один одного, уникаючи агресивних критичних висловлювань чи емоційних нападок. Без насильства, без знущань і принижень...

Я вважаю, що обидва батьки мають право на свою думку, але ми маємо знайти спільну стратегію, яка буде найбільш корисною саме для дитини. Головне - не задовольняти свої батьківські незакриті гештальти чи нагодовувати власне єго, а дійсно шукати найкращі рішення для дитини.

-- Тоня, якою, на ваш погляд, є ідеальна роль чоловіка як батька у сучасному світі?

На мою думку, оптимальна роль чоловіка і батька полягає в тому, щоб виступати як захисник, забезпечуючи надійний тил для дружини, сім’ї та дитини. Він має бути тією надійною опорою, за якою можна відчути себе в безпеці. Важливо, щоб ця опора була не лише сильна, але й м’яка, не заподіюючи шкоди ні своїм близьким.

Відчуття безпеки і того, що чоловік бере на себе фінансові питання, забезпечує сім'ю і є опорою -- це дуже важливо. Для мене важливо, щоб у дітей були приємні згадки про дитинство, щоб дитина пам'ятала, як батько водив її на прогулянки, приділяв час не тільки за телевізором з пивом на дивані, а як навчав грати в футбол чи проводив час за цікавими іграми для дитини. Це важливо і для хлопчиків, і для дівчаток, щоб вони мали теплі спогади про взаємодію з батьком, адже це формує їхнє розуміння того, що таке справжня підтримка, повага і любов.

-- Чи варто обговорювати з чоловіком стратегії виховання та цінності, які прищеплюються дитині?

Я впевнений, що це дійсно має велике значення, але найважливіше — щоб батьки поділяли однакові цінності та створювали гармонійні стосунки. Обговорення методів виховання дозволяє бути на одній хвилі, уникати непорозумінь і формувати здорову атмосферу для розвитку дитини. Це також сприяє зміцненню зв'язків між партнерами, оскільки обидва активно залучені до виховання, що є ключовим для взаємоповаги. Я вважаю, що важливо зберігати цю співпрацю, навіть якщо пара вирішить розійтися. Якщо у них є спільні діти, необхідно знайти спільну мову заради їхнього майбутнього та працювати на їхнє благо.

Як спонукати чоловіка активно долучитися до виховання дитини?

Для мене це питання виглядає абсурдно, оскільки я вважаю, що в наших країнах ще потрібно активно заохочувати чоловіків до участі в вихованні дітей. Проживши кілька років у Швейцарії, я щодня спостерігав за батьками, які грають із дітьми на вулицях, відвідують басейни та навіть сушать волосся своїм донькам. Видно, що вони роблять це з любов’ю і від щирого серця. Це є природним. Тому для мене вимагати від жінки мотивувати чоловіка займатися власними дітьми – це не менш як абсурд. Це його діти, і він повинен робити це за власним бажанням. Якщо між батьками існує любов і почуття відповідальності, то все відбувається без додаткових стимулів з боку жінки.