Тарас Панасенко, "Аврора": Наша вартість становить 4,5 мільярда доларів, враховуючи суттєву знижку через війну.

Генеральний директор мережі супермаркетів "Аврора" Тарас Панасенко висловився щодо оцінки вартості компанії, обговорив "критичну ситуацію" з китайськими відправленнями, а також поділився поглядом бізнесу на взаємодію з державними структурами.
У 2023 році засновник інвестиційної компанії Dragon Capital і власник "Української правди" Томаш Фіала привіз журналістів ЕП на зруйнований російською авіабомбою складський комплекс на Житомирській трасі під Києвом. Пожежа повністю знищила нерухомість площею 12 футбольних полів.
За два роки Тарас Панасенко, генеральний директор мережі мультимагазинів "Аврора", яка стала власником об'єкта у Фіали, запрошує журналістів ЕП знову відвідати це місце. Тепер, замість руїн та купи непотребу, на території активно зводять новий логістичний комплекс.
Інвестування понад 3,5 мільярда гривень під час масштабної війни з Росією можна вважати ризикованим кроком. Проте більшість рішень, які ухвалювало керівництво "Аврори", вже не раз доводили свою ефективність, що дозволило компанії подвоювати свої показники щороку протягом тривалого періоду.
Компанія здійснює фінансування будівельних проектів за рахунок власних коштів і практично не має кредитних зобов'язань, що є рідкісним явищем для українського ринку. Панасенко та головний акціонер Лев Жиденко прагнуть створити прозору бізнес-модель, готуючи вихід на міжнародні фондові біржі, а також мають амбіції підняти "Аврору" до списку провідних компаній у світі.
Яким чином Панасенко аналізує ділове середовище в Україні та економічну ситуацію в країні? Чому він виступає за скасування податкових пільг на імпортні товари, і яку суму він вважає справедливою для "Аврори"?
Три чи чотири роки тому українці, зокрема мешканці Києва, майже не знали про "Аврору". Сьогодні ж ви, як CEO цієї мережі, стали одним із найшанованіших бізнесменів в Україні. Вас запрошують до Офісу президента, на урядові заходи, і ви завжди присутні на всіх протокольних знімках "в першому ряду". Коли ж ви отримали це визнання?
Ми реалізуємо численні ініціативи спільно з урядом та "Дія.Бізнес", які приносять значні результати. Серед них – грантова програма для жінок-підприємців під назвою "Створюй!" та програма "Траєкторія" для ветеранів.
Причиною, чому ви отримали запрошення на зустрічі з главою уряду чи президентом, були не грантові програми. Коли саме ви усвідомили, що досягли рівня провідних бізнесменів країни?
У мене немає відповіді на це питання. Під час останнього засідання Ради з питань підприємництва я перебував у компанії 77 осіб, серед яких були провідні бізнесмени України. Крім того, я є членом Ради директорів Американської торгової палати, де на зустрічах з урядовцями присутні представники всіх бізнес-асоціацій.
В ідеальному світі, подібні дорадчі органи, як Рада з питань підтримки підприємництва, не мали б місця; державна роль повинна обмежуватись наданням сервісів, тоді як бізнес мав би просто виконувати свої податкові зобов’язання. Чи свідчить наявність такого майданчика про те, що уряд не справляється зі своїми обов'язками?
-- Це точно є ознакою, що влада хоче щось змінювати і чомусь вчитися. Чи погано вона виконує свої функції? Є позитивні кроки, є те, що потрібно вдосконалювати. На прикладі законопроєкту 12414 ми бачимо, що, на щастя, влада може виправляти свої помилки.
Попередній діалоговий майданчик між урядом та бізнесом, відомий як Рада підприємців, складався з семи представників бізнесу. Цей орган зазнав критики через недостатню ефективність своєї роботи, хоча й допоміг владі зберегти репутацію після скандалу з Ігорем Мазепою. Чи не вважаєте, що новий майданчик, до якого увійшли ви та ще 79 підприємців, створено, аби імітувати позитивний інвестиційний клімат, замість того, щоб займатися складними та непопулярними реформами?
-- Ще рано давати якусь оцінку. Буквально вчора (інтерв'ю записувалось 21 серпня - ЕП) була зустріч в Раді бізнесу в комітеті ритейлу і логістики: була дискусія, був діалог, в якому брали участь 30 людей, запросили представників Міністерства економіки, заступника голови Офісу президента. Якщо Рада не покаже результатів, для всіх це буде розчаруванням. Зараз всі вірять, що якась користь з цього може бути.
-- Тобто ви не виключаєте того, що цей майданчик створений для того, щоб не робити популярні реформи?
Я б не висловлювався таким чином. Важко визначити, які у когось наміри, але я здатен проаналізувати поточну ситуацію.
Ви стали свідком зустрічі нового очільника Бюро економічної безпеки Олександра Цивінського з представниками бізнесу. Які у вас залишилися враження від цього заходу?
-- Позитивні. З того, що було проговорено, пріоритет - створювати рівні умови ведення бізнесу.
Розповім історію про британських солдатів в колоніальній Індії: коли їх почали смертельно кусати кобри, вони почали платити індусам за вбитих змій. Спочатку ситуація значно покращилась, індуси щасливі, британці щасливі. Потім індуси стали приносити все більше кобр, водночас кількість укусів у солдатів теж збільшувалась. З'ясувалося, що індуси почали розводити кобр, бо за вбиту кобру платили гроші.
Подібна ситуація спостерігається і в питанні наповнення бюджету. Існує можливість виявляти дрібні або спірні порушення у легальному бізнесі, при цьому ігноруючи більш явні схеми. Досить прогулятися Хрещатиком, щоб на власні очі побачити безліч таких прикладів, особливо серед ритейлерів.
Набагато важливіше - рівень прозорості галузі. Наприклад, органам влади варто зробити дашборд з показниками рівня тіні і постійно працювати над їх зменшенням. Тобто, ставити в пріоритет створення рівних умов для ведення бізнесу.
Велика бізнес-спільнота майже в повному складі проігнорувала суспільну реакцію на прийняття закону, який загрожує незалежності НАБУ та САП. Чому ви особисто не виступили публічно з коментарем щодо прийняття цього законопроєкту, що стало результатом спритних маніпуляцій депутатів за один день, а також протистояння, що відбулося під Офісом президента?
Я регулярно слідкую за Financial Times, Bloomberg та іншими західними медіа. У своїх сторіс на Facebook та Instagram я ділився їхньою реакцією на прийняття цього закону. Загалом, їхня думка свідчить про те, що це поганий знак для бізнес-середовища в Україні. Для нас, як компанії, що має на меті первинне розміщення акцій на біржі, є критично важливим поліпшення бізнес-клімату в країні.
Тоді я перебував у відрядженні в Румунії. Звичайно, я стежив за подіями. Мені здається, що вже на наступний день або через день з'явилася інформація про те, що буде представлений законопроект, який відновить попередній стан справ.
Чи можу я припустити, що на сьогоднішній день найбагатші бізнесмени в нашій країні підтримують дружні стосунки з численними представниками уряду, незважаючи на те, що висловлюють незадоволення щодо їхньої діяльності? При цьому особисті зв'язки виглядають більш важливими.
Ситуація не є однозначною. Наразі на сцену вийшов новий уряд. Багато бізнесменів позитивно оцінюють пані Юлію Свириденко, оскільки її попередні контакти демонструють її підтримку підприємництва. Вона ясно усвідомлює, що справжнім двигуном економіки є не бюрократія, а активні підприємці, які мають потенціал для розвитку.
Хотілося б краще, але, в цілому, зусилля, які докладаються, багатьох просто влаштовують.
Зараз ключова задача України - це вистояти у війні і здобути або перемогу, або хоча б справедливий мир. Тому я особисто ціную зусилля багатьох наших урядовців і президента в намаганні захистити Україну і отримувати міжнародну підтримку.
У 2023 році, під час обговорення статті про "Аврору", ви мали 1100 точок продажу. Яка їхня кількість на сьогоднішній день?
-- 1753 магазини в Україні і 55 - в Румунії.
Два роки тому ви планували відкрити 2000 магазинів до кінця 2024 року. Чому ви не встигаєте за запланованим терміном?
Ми внесли деякі корективи в нашу стратегію, почали відкривати магазини нового формату, які займають більше місця, але в обмеженій кількості. Іншими словами, хоча ми відстаємо за числом магазинів, за площею продовжуємо рухатися відповідно до наміченого плану.
Ви мали намір зупинитися на позначці в 2,5 тисячі торгових точок. Чи залишаються ці наміри в силі?
Це лише оцінковий показник. Варто пам’ятати, що лінія фронту може зазнавати змін. Наприклад, нещодавно ми втратили два магазини в Донецькій області через обстріли. Ми розглядаємо різні формати, щоб забезпечити людям більшу цінність, і активно експериментуємо з ними.
У 2023 році ви запускали новий магазин приблизно раз на кожні 14 годин. А як справи сьогодні?
-- Орієнтовно кожні 30 годин. Зараз ми робимо це значно більш виважено.
-- Виторг у 2023 році становив 26,8 мільярда гривень, у 2024 році - 38,5 мільярда. Скільки плануєте отримати за підсумками цього року?
Прогнозується, що чистий дохід досягне 49 мільярдів без урахування ПДВ. Це означатиме зростання на 29% у порівнянні з минулим роком, або на 22% у доларовому вимірі.
Яка пропорція щорічного збільшення доходу обумовлена інфляційними процесами та знеціненням гривні?
-- Річна інфляція десь 15% (липень 2024 до липня 2025 - ЕП), за співставними магазинами ми ідемо трохи нижче за інфляцію, навіть просідаємо. А нові магазини дають плюс 30% рік до року.
Скільки магазинів не виправдовують свої витрати?
Такі магазини майже відсутні. Зазвичай це експериментальні проекти, наприклад, у населених пунктах з населенням близько 2000 осіб, де продажі можуть бути низькими. Або ж, навпаки, ми намагаємось відкрити магазин у торговельному центрі з високими витратами на оренду. Уявімо, що ми відкриваємо 20 магазинів, і тільки в одному можуть виникнути проблеми. Якщо ж жоден з них не буде успішним, це означає, що команда не працює належним чином, оскільки не готова до ризиків. Важливо пробувати нове і експериментувати.
-- Два роки тому категорія food становила 15% у структурі продажів. Скільки сьогодні? Які плани на цей напрям?
Середньорічний показник повинен становити приблизно 18%, при цьому сезонність також впливає на ці дані. У другому кварталі частка продовольчих товарів сягала майже 20%, тоді як влітку знизилася до 15%.
Збільшення частки цієї категорії зумовлено тим, що в Україні китайські торгові платформи відбирають продажі непродовольчих товарів. Натомість, замість оподаткованого імпорту, здійснюється продаж неоподаткованих товарів безпосередньо з китайських маркетплейсів.
Ви також згадували, що плануєте розширити асортимент одягу, але це поки не реалізували.
Ми не зовсім добре орієнтуємося в цьому сегменті ринку. Потреба в одязі зазвичай є більш прагматичною. Наша увага зосереджена на малих покупках, які відповідають іншим запитам. У нас відсутня необхідна інфраструктура для організації примірочних. Наразі ми не маємо планів займатися цим питанням.
-- Засилля секонд-хендів є перепоною?
На це питання я не можу надати відповідь. Приміром, компанія SinSay успішно розширює свою присутність в Україні, відкривши понад 100 магазинів. Таким чином, у цьому сегменті ринку ще залишаються вакантні можливості.
-- "Аврора" володіла менше 1% приміщень, де розташовувались магазини. Чи збільшили ви портфель нерухомості за ці два роки? У 2023 році ви казали про охолодження на ринку комерційної нерухомості, що дозволяло вам без проблем знаходити вигідні локації для магазинів. Чи є проблема з орендою класних місць зараз?
Портфель нерухомості не зазнав змін. Ситуація на ринку оренди залишається незмінною: попит на привабливі локації продовжує бути високим. Аптечні мережі зменшили свою активність, в порівнянні з минулими періодами, коли вони активно брали участь у ринку нерухомості. Загалом, ринок демонструє стабільність, з цінами, що зростають у відповідності до інфляційних показників.
Ви спочатку планували запустити до 150 магазинів у Румунії до завершення 2024 року, але наразі їх лише 55. Що стало причиною такого відставання?
Не можу стверджувати, що все йшло неправильно. Румунська компанія Aurora почала процес переосмислення. Минув рік з моменту призначення нового генерального директора, який представив стратегію більш практичного розвитку, з акцентом на збільшення доходів і прибутків, а також на правильний вибір локацій. На початку ми експериментували з різними форматами, відкриваючи точки в ритейл-парках, на вулицях і в торгових центрах. Сьогодні вже чітко розуміємо, в якому напрямку рухатися.
Ми не очікували, що румунська Aurora почне приносити прибуток, поки не відкриємо 100 торгових точок. Для досягнення фінансової стабільності необхідно забезпечити масштабність. Це, в свою чергу, позначається на закупівельних цінах товарів та на організації бізнес-процесів. Наприклад, лізингові угоди укладаються на п'ять років, тому немає можливості протягом року працювати на невеликому складі, а потім перейти на більший.
Ми демонструємо зростання у Румунії на 30% рік до року за співставними магазинами, що значно перевищує темпи інфляції. Крім того, наш NPS серед клієнтів (індекс лояльності) вищий, ніж в Україні.
-- Наступним мав бути ринок Болгарії, але судячи з останніх заяв - це буде Молдова?
-- Перевага Євросоюзу у відсутності митних кордонів. Гармонізоване законодавство дає легкий доступ до інших країн ЄС. Молдова поки що не є країною Євросоюзу, тому ми радше побачимо "Аврору" в Болгарії, ніж в Молдові.
-- Під час нашої минулої розмови ви казали, що у 2026 році з капіталу "Аврори" виходить Horizon Capital і ви йдете на IPO. Ці плани актуальні?
-- Треба робити поправку на воєнний стан, адже під час гарячої стадії війни важко зробити успішне IPO, особливо для фізичної компанії. Ми готуємося, робимо аудит, компанію аналізують на готовність. Коли буде слушний момент, ми це зробимо. Але, імовірно, це буде не 2026 рік.
Чи задумалися ви над можливістю слідувати за прикладом "Київстару"?
Не можу стверджувати, що Horizon займається стратегією IPO.
-- Скільки коштує "Аврора" сьогодні?
Ми звертаємо увагу на лідера формату "Аврори" в Європейському Союзі — нідерландського ритейлера Action. Його ринкова вартість складає 90 мільярдів доларів, що відповідає 30-кратному значенню річної EBITDA (прибуток до вирахування податків). У той же час, наша EBITDA виявляється в 20 разів меншою, що означає, що вона становить 4,5 мільярда доларів.
Але такою вартість могла б бути, якби ми працювали винятково в ЄС. Треба зважати на мультиплікатор країни і робити дисконт на повномасштабну війну. Розмір цього дисконту, тобто на скільки ділити цифру 4,5 - ніхто не знає. У будь-якому разі, ми рухаємось до IPO.
Які зміни відбулися у структурі власності "Аврори" за останні кілька років?
Ні, абсолютно.
-- На Youcontrol з'явилась інформація, що Леву Жиденку належить 64% компанії. Якщо у Horizon Capital до 20%, значить у вас - 10-15%?
Ми маємо угоду про нерозголошення, тому не можемо поділитися цією інформацією.
-- Рік тому ви придбали логістичний комплекс West Gate у Dragon Capital. Яка сума угоди?
-- Не розголошуємо.
Які витрати та скільки часу буде потрібно для завершення проєкту?
Вартість відновлення будівель складе 60 мільйонів євро. У цьому році планується виділити близько 30 мільйонів, а решту – ще 30 мільйонів – у 2026-2027 роках. Якщо врахувати витрати на обладнання, загальна сума проекту зросте на 30%. Фінансування робіт здійснюється за рахунок власних коштів, отриманих з прибутку.
Плануєте використовувати комплекс виключно для власних цілей, без здачі в оренду?
Так, самостійно. Завдяки цим 90 тисячам квадратних метрів ми зможемо задовольнити наші логістичні потреби. Спочатку ми також планували звести розподільчий центр в Одесі, який мав би обслуговувати південний регіон, але через тимчасову окупацію частин Миколаївської та Херсонської областей ця необхідність відпала.
-- Чи є війна тим фактором, який суттєво впливає на планування у вашій компанії?
Звичайно. Наприклад, ми зараз вирушаємо на об'єкт будівництва (інтерв'ю проходило в селі Стоянка під Києвом, де компанія "Аврора" реалізує проект West Gate - ЕП), і, безсумнівно, ти міркуєш, чи виправдано інвестувати 60 мільйонів євро в створення логістичного центру, а також наскільки ти готовий приймати на себе пов'язані з цим ризики?
На який термін ви маєте намір?
Ми маємо стратегічний план на 2030 рік.
Уявімо, що вже завтра укладається певний договір, і війна завершується в тому чи іншому форматі. Через день керівництво компанії "Аврора" збирається у своєму офісі. Які перші кроки ви плануєте зробити?
Я не складав такого плану. Вважаю, що це (закінчення війни - ЕП) безсумнівно стане стимулом для прискорення, розвитку та розширення. Ми почали б виконувати свою роботу ще більш активно.
У червні ми розглянули ситуацію, коли українські експортери, отримуючи валютну виручку, замість її продажу на міжбанківському ринку, інвестують у валютні облігації внутрішньої державної позики (ОВДП), термін погашення яких наближається. Після цього вони перепродують ці облігації іншим підприємствам, серед яких є і ваша компанія - ТОВ "Вигідна покупка". Ви здійснили покупки на суму не менше ніж 220 млн грн. Це метод обійти валютні обмеження, встановлені Національним банком. Чому ви обрали цей шлях?
Усе, що ми реалізували, є цілком законним. У нас працює команда, що спеціалізується на фінансовому плануванні, і я вважаю, що ці дії були спрямовані на досягнення диверсифікації.
-- Питання в етичності використання лазівки, яку НБУ називає обходом валютних обмежень.
-- Ми не робили жодних заборонених операцій. Їхня мета - диверсифікація.
-- Рік - пів року тому в інформаційному полі багато говорили про посилки з Temu і Aliexpress. Ви попереджали, що кількість посилок росте експоненційно і станеться катастрофа, закриються "Аврора" і "Розетка", якщо не скасувати пільгу на ПДВ і мито. Катастрофи не сталося?
Цього року Україна очікує на приблизно 100 мільйонів посилок з китайських онлайн-магазинів, що в сумі становитиме понад 2 мільярди євро. Цей прогноз ґрунтується на даних митних органів. 2 мільярди євро – це майже 100 мільярдів гривень. Від цієї суми держава втратить близько 20 мільярдів гривень у вигляді недоотриманого ПДВ. Додайте до цього податок на прибуток та інші збори. Чи це не є катастрофою?
Проте найбільш тривожним є те, що умови конкуренції зазнають спотворення: частка продажів оподаткованих імпортних товарів у країні зменшується, а продажі все більше переходять на користь неоподаткованого імпорту.
-- Все ж, "Аврора" і "Розетка" не закрились.
Нам пощастило, адже на відміну від традиційних "доларових" магазинів, де більшість продукції - це китайські вироби, в "Аврорі" українські товари займають близько 50% асортименту.
Ви також зазначали, що подібні обставини можуть спонукати до перенесення деяких українських виробництв за межі країни, а також до реалізації товарів в Україну малими партіями з використанням пільгових умов. Чи підтвердилися ці прогнози? Чи справді відбулося релокування виробництв?
У рамках логістичного центру - ЕП буде створено Import Hub, який стане місцем для прибуття, зберігання, обробки та розподілу імпортних товарів. Однак виникає питання, навіщо він потрібен, якщо кількість оподаткованого імпорту зменшується або зовсім відсутня. Можливо, ми могли б запустити умовний Marketplace Aurora, де користувачі можуть замовляти товари, які будуть постачатися з міжнародного складу "Аврори", так само, як це роблять інші торгові платформи.
Отже, це безумовно позначається на інвестиційних рішеннях наших виробників, оскільки імпортувати товари малими партіями з-за кордону є набагато вигіднішим, ніж створювати виробничі потужності та склади в межах країни.
Чи є приклади переміщення компаній?
В Україну активно виходять міжнародні компанії, такі як Shein, Trendyol та Allegro. Наразі можливість розподілу посилок на суми до 150 євро стає ключовим елементом бізнес-стратегій багатьох фірм. Щодо перенесення певних виробництв з України, то подібних випадків мені не відомо.
Директор "Укрпошти" Ігор Смілянський, який також займався реформою митниці, пообіцяв організувати ряд зустрічей із представниками ритейлу та оголосив про заплановані зміни в процедурах розмитнення та оподаткування посилок. Чи відбулися такі зустрічі?
-- Проводилися консультації, я особисто не був присутнім. Про якісь рішення мені не відомо.
Ліміт у 150 євро досі залишається в силі. Тепер, коли інформаційний бум вже вщух, чи не вважаєте ви, що час можливості втрачене і народні депутати так і не приймуть потрібне рішення?
-- Хочу вірити у зворотне. Бо з однієї сторони держава хоче, щоб українські виробники розвивалися, а з іншої - створює закордонним маркетплейсам кращі умови, ніж в українських виробників і українських ритейлерів. Але наразі, чесно кажучи, думаю, що радше ні, аніж так.
У Twitter одна з користувачок поділилася своїм досвідом, як їй вдалося домогтися зняття вивіски "Аврора" на вулиці Антоновича в Києві. Чи отримуєте ви офіційні дозволи від місцевих органів на установку вивісок?
-- Ми завжди подаємося на отримання офіційного дозволу. Буває так, що відкриваємо магазини швидше, ніж отримуємо дозвіл. Ми зацікавлені, щоб вся зовнішня реклама "Аврори" була офіційно і правильно оформлена.
Два роки тому, коли я запитував вас про можливість відмови від ваших великих яскравих жовтих вивісок на фасадах, ви лише усміхнулися і похитнули головою, підкреслюючи, що таке питання є абсурдним. Ви з упевненістю заявили, що ці вивіски – один з ключів до вашого успіху, і від них не відмовитесь.
Чи еволюціонує ця думка в компанії? Чи прийдете ви колись до того, що візуальне сміття у міському середовищі перевантажує зорову систему і психіку людей і треба змінювати підходи до облаштування вивісок, вхідних груп, екстер'єрів будинків?
Я відвідав безліч країн, включаючи досить успішні, такі як США та європейські держави. В Україні питання оформлення вивісок не є найгострішою проблемою в світі. Наприклад, у Нью-Йорку візуальна насиченість значно вища. Це питання стосується суспільної угоди, адже воно визначає, якими ми прагнемо бачити наші вулиці.
Чи містить це обґрунтування математичні елементи? Скільки нових клієнтів приносить вам жовта вивіска?
-- Важливіша вся концепція. Жовтий колір - це про яскравість, сучасність, швидкість.
-- На Youtube є смішне відео, де жіночка дзвонить на ефір до мера Івано-Франківська Руслана Марцінківа і питає, чому в місті є магазини, названі на честь російського крейсера. Ви раніше пояснювали, що назву обирали в тому числі голосуванням відвідувачів, дослідженням, яке слово викарбовується в пам'яті. Моя гіпотеза, що на той час українці знали слово "Аврора" саме як назву крейсера, тому виходить, що все-таки назва магазину - це відсилка до символу Жовтневого перевороту?
Це досить непроста порівняння. На мою думку, багато чого залежить від вікової групи. Наприклад, жінка, яка телефонувала меру Івано-Франківська, судячи з її голосу, скоріше за все, старша 30 років. В той же час, моя донька та її однолітки не мають жодних асоціацій з крейсером. Серед молоді популярним стало ім'я Аврора. В Румунії слово "Aurora" також сприймається дуже позитивно.
-- Компанія Руслана Шостака і Валерія Кіптика придбала на аукціоні завод "Вінницяпобутхім", великого виробника пральних порошків. Чи цікаво вам потенційно брати участь в подібних торгах і чи цікаві взагалі активи АРМА та Фонду держмайна?
— Ні, ми навіть не розглядали це питання. Воно не викликає інтересу.
Які, на вашу думку, найвражаючі та найбільш дієві способи використання штучного інтелекту в "Аврорі"?
На даний момент ми розробляємо ШІ-консультанта-продавця для магазину, який дозволить спілкуватися з клієнтами та відповідати на їх запитання щодо товарів. У процесі рекрутингу для відбору кандидатів також залучаємо технології штучного інтелекту.
-- У вас є грантова програма для підприємців. Навіщо ви це робите? Вирощуєте собі постачальників?
-- Один із трьох пріоритетів, коли в нас інвестував Horizon Capital - розвиток українських виробників. З нами співпрацюють понад 600 українських виробників на постійній основі, переважно середній бізнес. Якби у нас не було українських виробників, то з поширенням Temu і Aliexpress ми точно були б збитковими.
-- Ви відкрили посаду директора з питань ветеранів. Про що це говорить? Що ветеранів війни з Росією будуть виокремлювати і вже виокремлюють в окрему верству населення і потрібні окремі напрямки, щоб працювати з цими людьми?
У нашій компанії служать більше 400 осіб, з яких уже 100 ветеранів повернулися або приєдналися до нас. В Україні наразі ведуть бойові дії понад мільйон людей. Ці фахівці здатні приймати оперативні рішення та володіють неповторним досвідом. Ми прагнемо використати цей досвід на благо бізнесу в максимальному обсязі.
Якщо особа користується інвалідним візком, ветеран зможе краще усвідомити її переживання, коли вона приїжджає до офісу і стикається з труднощами заїзду по пандусу, або, наприклад, відчуває присутність людей позаду. Необхідна людина, яка зможе зрозуміти всіх ветеранів, що повернулися, і сприяти їх інтеграції в бізнес-середовище.
Отже, це не розповідь про те, як їх переслідують і як важливо інтегрувати їх у суспільство?
-- Знаєте, є оця страшне слово - "афганець"? Я мрію, щоб Україна не потрапила в цю пастку. Навпаки, цей мільйон людей має стати нашою суперсилою, бо в них є унікальний досвід. Задача бізнесу і суспільства - не ізолювати, а поставити їх в локомотив.
-- Як би ви описали етап, в якому компанія "Аврора" знаходиться зараз?
Я хотів би зазначити, що хоча наша компанія має великі розміри, ми прагнемо зберігати дух стартапу. Нам важливо діяти швидко, залишатися гнучкими і уникати бюрократії. Ми активно шукаємо нові можливості, зокрема в сфері цифрових технологій.
-- Що б ви хотіли, щоб про "Аврору" сказали через 50 років?
-- Я хотів би, щоб вона існувала через 50 років (сміється).
В Україні є прокляття залежності бізнесу від власників, я хотів би, щоб цього не було. Хотів би, щоб в компанії працював принцип environmental, social and governance (ESG) - мінімізація впливу на довкілля, створення цінності для громад, прозоре управління.
Для мене надзвичайно важливо підтримувати високий рівень зростання. Якщо "Аврора" зможе потрапити до десятки найкращих компаній у світі, це буде справжнім успіхом і приємним досягненням (усміхається).
Ви багато років обіймаєте посаду виконавчого директора, активно займаєтеся управлінською діяльністю, щодня вирішуєте різноманітні завдання та приймаєте важливі рішення. Ваша компанія демонструє стабільний ріст і приносить прибуток. Які обставини могли б спонукати вас залишити цю компанію? Чи може наступити момент, коли ви звернетеся до Лева і скажете: "Я вичерпав усі можливості, більше я тут не потрібен, відпусти мене"?
Я переконаний, що в певний момент залишу цю позицію. У нас є рада директорів, яка на даний момент задоволена поточним станом справ у компанії. Якщо ж результати не відповідатимуть очікуванням, це питання буде піднято на обговорення.
Я відчуваю, що моя діяльність має значення, і прагну приносити користь як клієнтам, так і колегам, а також робити внесок у розвиток України в цілому. Компанія "Аврора" має одне з найвищих податкових зобов'язань серед усіх ритейлерів країни. Ми виступаємо у ролі двигуна змін, демонструючи, що можливо працювати чесно, виконувати свої податкові зобов'язання і при цьому досягати успіху.
Які варіанти можуть бути більш імовірними після "Аврори": вирушите в сабатікал до Тибету, приєднаєтеся до ГУР та відправитеся до Росії для організації диверсій, чи, можливо, запустите виробництво дронів?