Свято легенди: незабутні висловлювання Валерія Лобановського.

Сьогодні, 6 січня, український тренер-легенда Валерій Лобановський святкував би свій 87-й день народження.

Лобановський з'явився на світ у Києві 6 січня 1939 року. Він грав на позиції форварда, виступаючи за такі команди, як "Динамо" Київ у 1959-1964 роках, "Чорноморець" Одеса в 1965-1966 роках та "Шахтар" Донецьк у 1967-1968 роках.

У складі "Динамо" він здобув титул чемпіона СРСР у 1961 році та став володарем Кубка СРСР у 1964 році. Також він зіграв два матчі за національну збірну СРСР і два поєдинки за олімпійську команду цієї ж країни.

По завершенню своєї кар'єри на футбольному полі, Лобановський зробив перехід до тренерської діяльності. Він керував командою "Дніпро" з Дніпропетровська в період з 1968 по 1973 рік, а також очолював київське "Динамо" в 1973-1982, 1984-1990 та 1996-2002 роках.

Під керівництвом Лобановського київське "Динамо" вісім разів перемагало в чемпіонаті СРСР та п'ять разів - у чемпіонаті України. У доробку тренера разом із "біло-синіми" шість перемог у Кубку СРСР, три - у Кубку України, а також тріумфи в Кубку володарів кубків 1975-го й 1986 років та в Суперкубку УЄФА 1975 року.

Під керівництвом Лобановського збірна СРСР здобула бронзову медаль на Олімпійських іграх 1976 року та срібло на Євро-1988. Що стосується збірної Кувейту, з якою також співпрацював Валерій Васильович, то вона стала бронзовим призером Азійських ігор 1994 року. А національну команду України Метр очолював у період з 2000 по 2002 роки.

Лобановський удостоєний Рубінового ордена УЄФА "За заслуги" та ордена ФІФА "За видатні досягнення".

13 травня 2002 року в Запоріжжі відійшов у вічність знаменитий тренер.

У день народження Лобановського вшановуємо пам'ять та пропонуємо пригадати його безсмертні цитати, що не втратили актуальності й зараз.

Мені не зрозуміло, як можна віддавати перевагу лише одній тактиці, і при цьому ігнорувати інші. Кожен підхід має свої переваги, якщо він веде до досягнення бажаного результату. А кінцева мета завжди залишається незмінною - здобуття перемоги!

Я не визнаю моди. Визнаю лише те, що раціонально. Зокрема, для нашої команди. Сьогодні ми зіграємо ось так, а завтра - інакше.

Здатність ефективно використовувати свої фізичні та духовні ресурси формується лише з часом, у міру накопичення досвіду та особистісного зростання.

Успіх як в атаці, так і в обороні залежить від зусиль кожного польового гравця. Той, хто першим сформує злагоджену команду, матиме можливість зазирнути в майбутнє і насолодитися перевагами цього випередження.

Три основні принципи тренера, що цінує свою професію: не пропустити, не ігнорувати, не висловити.

Сучасний футбол еволюціонує дуже повільно, тому що деякі гравці, так звані зірки, отримуючи величезні гонорари, які не відповідають рівню їхньої майстерності, хочуть, грубо кажучи, експлуатувати свій талант без спроби підвищувати рівень майстерності.

Динаміка — це суть існування, тоді як спокій веде до застою.

Справжній тренер повинен уважно слідкувати за актуальними світовими трендами, постійно поглиблювати свої знання та уникати повторення тих же методик з сезону в сезон.

Тренер — це людина з творчим мисленням. І така людина має повне право на помилки.

Мене часто називають диктатором. Я категорично з цим не погоджуюся. Диктатор - це той, хто готовий наказувати, не вдаючись у міркування опонента. Я завжди пропоную гравцям оскаржити мої пропозиції.

Достоєвський висловлював думку, що жорсткість у висловлюваннях притаманна невігласам. Саме тому я прагну уникати нав'язування своїх поглядів іншим.

Бути тренером значно складніше, ніж гравцем. На полі ти керуєш лише м'ячем, а біля бровки ти керуєш людьми.

Якщо гравець не усвідомлює, що в сучасному футболі ключовим є вміння діяти без м'яча, а не з ним, то нічого вже не вдієш. Від таких футболістів слід відмовлятися.

Я вважаю, що критикувати не лише можна, а й потрібно. І якщо критика конструктивна, якщо в ній є якийсь розумний зміст, то вона йде лише на користь критикованим.

Суть сучасного футболу - у створенні чисельної переваги на різних ділянках поля. І найперша вимога до гравця - якомога швидше переходити від оборони до атаки й навпаки.

Секрет досягнення успіху у професійному футболі вже давно не є таємницею: жорсткий відбір виводить на вершину лише тих, хто здатний зосереджувати свої емоційні та фізичні ресурси у найскладніші моменти.