"Перед закінченням своєї кар'єри я готувався вже не один рік": колишній капітан Вереса змінив фах і тепер викликає на duel Карпати та Рух.
Інтерв'ю "Футбол 24" з Богданом Когутом, екс-голкіпером Вереса, Карпат, Волині та ряду інших клубів, який днями обійняв посаду спортивного директора першолігового Фенікса-Маріуполя.
Богдане, як ви відреагували на пропозицію обійняти посаду спортивного директора? Це стало для вас несподіванкою, чи ви вже давно замислювалися про можливість перейти в цю галузь?
Один із президентів клубу Фенікс, Володимир Орестович, є моїм давнім знайомим. У нього є амбіційні плани для Фенікса-Маріуполя. Ми швидко досягли згоди щодо співпраці, навіть не вдаючись до обговорення термінів.
Верес офіційно попрощався з багаторічним капітаном - він провів у клубі 7 сезонів
Які основні цілі ви ставите перед собою в Феніксі-Маріуполі?
Основним завданням цього року є стабільно закріпитися в Першій лізі та зміцнити свої позиції. Ми прагнемо, щоб про Фенікс-Маріуполь дізнавалася якомога ширша аудиторія в Україні. Наразі ми активно працюємо над створенням дитячої академії, і вже маємо певні угоди. Сподіваємось на Боже благословення, щоб наш розвиток відбувався поступово.
Які нові навички ви хотіли б здобути на цій посаді?
Все, що нове, завжди викликає інтерес. Моя мета - поліпшити взаємодію з іншими клубами, посилити медійну присутність, знаходити талановитих гравців за адекватні кошти та сформувати команду однодумців, яка працюватиме в одному напрямку. Адже лише згуртований колектив здатен досягати поставлених цілей.
Яка у вас освіта, а також чи проходили ви додаткові курси чи тренінги, які можуть бути корисними для виконання цієї ролі?
- Закінчив Львівський державний університет фізичної культури, маю вищу освіту. Також навчався на тренера, маю диплом категорії C. Зараз планую подавати документи на категорію B, бо робота з воротарями у майбутньому мені також цікава.
Які навички, здобуті під час футбольної кар'єри, ви плануєте застосувати у сфері управління?
Передусім, це дисципліна та відповідальність. А старанна праця завжди приносить результати.
Чи надходили якісь альтернативні пропозиції як від спортивних клубів, так і від підприємств чи спортивних організацій?
- Так, були різні варіанти - і пограти, і тренувати воротарів.
- Чому саме варіант із Феніксом-Маріуполем став для вас найбільш переконливим?
- Хотілося працювати вдома. Це був один із ключових моментів.
Як ви уявляєте своє майбутнє: зосередитеся на адміністративній діяльності чи продовжите грати на полі?
- Думаю, до зими гри на полі точно не буде. А взимку стане зрозуміло остаточно. До завершення кар'єри готую себе вже не перший рік.
Чи визначаєте ви для себе амбіційну мету на майбутнє, скажімо, зайняти посаду директора або тренера в клубі Української Прем’єр-ліги?
Мріяти про роботу в Прем'єр-лізі — це всім природно. Тому я вірю, що з часом Фенікс-Маріуполь зможе потрапити туди. Це стане справжньою історією успіху.
Ви зазначили, що співпраця з Володимиром Орестовичем склалася легко. Який аспект виявився ключовим: довіра до особистості чи ж амбіції самого проєкту?
- Звичайно, довіра до Орестовича. Навіть якби команда продовжувала грати в чемпіонаті області, я все одно погодився б із ним співпрацювати. Він сильно любить футбол, а це для мене важливо.
Якщо розглянути клуб Фенікс-Маріуполь у контексті інших команд Першої ліги, чим він може відрізнятися та бути унікальним?
- Клуб уже особливий, адже має назву "Маріуполь" - місто, яке зараз тимчасово окуповане. Ми всі віримо, що ще прийде час, коли в Маріуполі знову майорітиме український прапор.
Відомий шоумен хоче відродити Маріуполь: "З точки зору політики це важливо"
- Ви згадали про запуск академії. Якою бачите її концепцію: більше про виховання характеру, чи підготовку професіоналів для великого футболу?
Наша ідея полягає в тому, щоб вивести дітей з вулиці, відволікти їх від електронних пристроїв і заохотити до активної гри. Якщо клуб прагне досягти значних успіхів у майбутньому, то академія стане його основою.
- Які конкретні кроки плануєте, щоб Фенікс став упізнаваним клубом в Україні?
Ми прагнемо підвищити нашу присутність у медіапросторі, залучити місцеві підприємства та активно брати участь у соціальних ініціативах. Перш за все, нам потрібно стати впізнаваними у Львові, оскільки тут існує значна конкуренція з командами Карпат і Руху. Проте, ми поступово рухатимемося до досягнення наших цілей.
Ви згадували про необхідність "здорова колектива". Яка ваша уява про ідеальну команду: чи більше значення має атмосфера, чи дотримання дисципліни?
- В ідеалі - це гармонійне поєднання атмосфери й дисципліни. Має бути баланс.
Згадайте, які з ваших колег у професійній сфері вражали вас своєю дисципліною та відповідальністю?
Це безсумнівно Валера Кучеров. Як тільки я про нього подумав, зрозумів, що в цьому він справжній професіонал.
У світі футболу ви завжди виконували роль воротаря. Чи впливає цей досвід на вашу діяльність у якості спортивного директора?
- Воротар - дуже відповідальна позиція, тому навички, здобуті на полі, точно згодяться.
Яким би ви описали своє тренерське кредо, якщо б завтра вийшли на тренування з групою молодих воротарів?
Моя філософія полягає в тому, що будь-яке зусилля, яке докладається, зрештою принесе свої плоди. Найважливіше – це працювати з відданістю та старанністю.
Львів для вас — це рідний край. Яким стало це місто сьогодні, коли робота і повсякденне життя так близько один до одного?
Я завжди мріяв працювати у своєму рідному місті. Тут моє житло, близькі, друзі. Наразі я насолоджуюсь кожним моментом цієї роботи.
Яким чином змінилися ваші повсякденні звички та стиль життя після того, як ви покинули поле і перейшли на роботу в офісі?
- Такий кабінет не існує. Я намагаюся регулярно відвідувати тренування команди кожного дня. Більшу частину часу проводжу зі смартфоном.
- Яку найбільшу цінність із кар'єри гравця ви хочете перенести у роботу спортивного директора?
Бажаю, щоб гравці усвідомлювали важливість моменту та символу, який вони носять на своїх серцях. Вболівальник завжди розуміє справжню цінність: можуть бути як перемоги, так і поразки, але коли команда вкладає всі сили у гру, це не залишиться непоміченим. Сподіваюся, що Фенікс-Маріуполь стане саме такою командою.
