Чарівність Карпат у поєдинку з Шахтарем, встановлення історичного рекорду в матчі Динамо, початок бомбардирської династії: огляд другого туру УПЛ.
Матчем Зорі з Кудрівкою завершився другий тур чемпіонату України-2025/26, і "Чемпіон" підбиває підсумки чергового ігрового дня.
Матч на "Арені Львів" став справжньою перлиною туру. Це досить легко зрозуміти, адже поєдинки між Динамо і Шахтарем принесли вражаючі 12 голів, тоді як інші шість матчів в сумі лише 9. Навіть Суперкубок Англії, який також був захоплюючим і несподіваним, виглядає тьмяно на фоні протистояння Карпат і Шахтаря.
Насамперед, вибачте за банальність, цей матч краще просто подивитися. Шість голів - і близько не вся краса, яку подарували нам команди. Домчак вже за 3:3 на останніх хвилинах зробив класний сейв, а у Карпат скасували гол зі штрафного через міліметровий офсайд. Голи, моменти, атака на атаку - Лупашко не просто так після гри сказав, що хоче ставити футбол, коли глядачі будуть хотіти приходити на стадіон. Що сказати: щастить тим українським містам, у яких у принципі може стояти таке завдання!
Карпати скористалися фізичною втомою Шахтаря після їхнього поєдинку з Панатінаїкосом. Зазвичай, коли замінений гравець виходить на поле і забиває, це стає підставою для похвали тренера за його тактичні рішення. Проте в ситуації з Лупашком важливо відзначити його сильну волю та рішучість. Бруніньо безперечно є найяскравішим гравцем Карпат в атаці, але його недостатня увага до захисту викликає певні питання. Це можна пробачити для гравця, якого порівнюють з Мессі, але проти Шахтаря відсутність одного гравця в обороні стає серйозною проблемою.
І Лупашко зробив сильний хід, відправивши Брунінью у запас. Як наслідок, після першого тайму Карпати поступалися не критично (1:2) - а потім вихід бразильця проти команди, яка вже зовсім втомилася, допоміг врятувати нічию. Ну а вихід Краснопіра - це просто класне тактичне рішення.
Нещодавно у виступах Шахтаря спостерігалися значні проблеми, зокрема в грі проти Епіцентру, де команда, вартість якої дорівнює місячному фонду зарплат "гірників", змогла зрівняти рахунок лише наприкінці, завдяки замінам. Інший матч з Панатінаїкосом закінчився без голів, при цьому Різник зробив кілька важливих сейвів. А ось у зустрічі у Львові команда знову продемонструвала активну гру в атаці, проте це коштувало їй слабшої оборони. Презентація нової форми Шахтаря викликала асоціації з пеклом і диявольською агресією, але останні ігри показують, що реальність не така страшна, як її малюють.
І з часом ситуація з українським кістяком команди стає дедалі складнішою. З флангу Коноплі на третій м'яч Карпат прийшов навіс, а Різник, на жаль, продемонстрував досить слабку гру (можливо, це наслідок втрати концентрації після похвали з боку ПАО?). Бондаря також важко оцінювати позитивно, враховуючи його виступ у такій "прохідній" грі. Судаков та Бондаренко намагалися створити гостроту, проте з більш бразильським центром поля Шахтар виглядає значно ефективніше і збалансованіше — це ми могли спостерігати в матчах проти Бешикташа. "Гірники" знову наближаються до ситуації, коли українці в їхньому складі, як за часів Луческу, виходитимуть лише під обмеження.
Матч між Карпатами та Шахтарем став справжнім видовищем, але через 10 або 20 років цей тур можуть згадувати у зв’язку з дебютом Олега Дзюринця. Цьому молодому футболісту, який у липні відсвяткував своє 15-річчя, випала честь вийти на поле в матчі проти Динамо, встановивши новий рекорд не лише для УПЛ, а й для всієї історії українських футбольних ліг. Попередній рекорд, встановлений Кирилом Дігтярем, залишився непорушним донині, оскільки він ще не досяг юнацького віку. Водночас, рекорд, який тримався більше 30 років, належав Юрію Феніну, який у 1992 році вийшов на поле за Таврію, діючого чемпіона, і до 2023 року залишався наймолодшим гравцем в історії вищої ліги.
Багато людей вже почали порівнювати цей випадок з виходами Ямаля, Беллінгема та інших молодих талантів - і я, в свою чергу, не можу не згадати Парагвай. Ця країна, батьківщина "гуарані", досі стикається із серйозними демографічними викликами, що залишилися з часів війни 1860-х років. Тоді парагвайці боролися проти Бразилії, Аргентини та Уругваю одночасно, втративши до 70% чоловічого населення – у фінальних битвах брали участь навіть діти віком 9 років. Якщо ви відчули легкий холодок на спині через очевидні паралелі, то я не можу не згадати цю історію у контексті ситуації, що склалася з Рухом.
Львів'яни й у найкращі часи позиціонувалися як дуже перспективна команда з молодими гравцями, котрі мають додавати у рівні. Взимку чотири найкращі (або, швидше, найпомітніші) гравці пішли до Карпат - і Рух почав грати ще молодшими виконавцями. Але тепер, коли у ЛНЗ пішли 21-річний Ледвій, 22-річний Дідик, а 19-річний воротар Бакус із молодіжки Руху поїхав до молодіжки ЛНЗ навіть без дебюту у Львові, Руху залишається лише бити юніорські рекорди.
Динамо не просто розгромило Рух - воно його, можна сказати, розпорошило. Герета - погана заміна Ледвію, оборона загалом залишала гравців Динамо в самоті - і, як наслідок, чемпіон "закинув" п'ять, не напружуючись. І це кризове Динамо: Пафосу за повний матч не забили жодного, Вересу - один... Просто по готовності грати з сильним суперником Рух поступається навіть Хамруну Спартанс.
Середній вік команди 22,2 року - і це лише 11 серпня. Дуже сумніваюся, що тому ж Едсону, який поки що сидить у запасі, цікавий такий Рух - і він, як і всі гравці з пропозиціями, може до кінця трансферного вікна залишити Україну. Команда, яка якийсь рік тому була претендентом на єврокубки, віддає нових гравців - і якщо зараз за них виходить 15-річний, то скоро такими темпами і до 9-річних справа може дійти.
Житомирці - справжня рідкість! - перевершили всі сподівання у єврокубках, знищивши угорський Пакш з рахунком 3:0. Це стало логічним продовженням їхньої вдалої серії, після вражаючої перемоги над Санта-Коломою на виїзді та тріумфу на полі Карпат. Проте, ресурси команди не безмежні, і ці матчі були досить важкими. У результаті, Ротань вирішив провести ротацію складу.
У принципі, склад все одно був сильним. Усім би таку глибину складу, щоб Філіппова підміняв Гайдучик - він, чесно кажучи, і конкуренцію виграти може, якщо пам'ятати любов Олександра до сухих серій. Але також у запасі матч розпочали Андрієвський, Бабенко, Крушинський, Гуцуляк, Безкоровайний - майже вся основа.
Навіть у тому складі, якби Гайдучик у першій половині гри відзначився сильнішим ударом, Полісся могло б отримати три очки. Однак, з таким фінансуванням команда не має шансів, і, на мою думку, в цьому сезоні їй не зможе скласти конкуренцію жоден суперник. Варто відзначити, що Колос зміг вплутатися в запеклу боротьбу з командою Ротаня, що заслуговує на визнання.
Костишин успішно підготував свою команду до початку сезону. Наразі це одна з лише двох команд, які ще не втратили жодного очка, і, вибачте за відвертість, але їхній календар виглядає значно складнішим, ніж у Динамо. Климчук відмінно адаптувався в Колосі — його гол із метра у порожні ворота яскраво підкреслив його внесок у командну гру. Юрій виглядав чудово у ФК Рух: коли команда демонструвала сильну лінію атаки, Клімчук виглядав як один із найкращих нападників ліги. Команда, яка тривалий час страждала з Безбородьком та Паулаускасом, тепер насолоджується грою з новим форвардом — і, здається, головний автобус УПЛ нарешті може перетворитися на щось дійсно цікаве.
Отже, пробачте, Маріо Пьюзо, але Патрік ван Леувен вирішив помститися Металісту 1925 в умовах спеки. Харківська команда звільнила голландського тренера в минулому сезоні, не оцінивши його готовність перейти до Першої ліги після Шахтаря, і довірила команду Бартуловичу. У другому турі Патрік зустрівся зі знайомими обличчями — і, хоч не без удачі, все ж зумів розібрати їхню команду на складові частини.
Продовжуємо спостерігати за протистоянням криворожан із обмеженнями. Після невдалого дебюту з Шевченком у першому турі, ван Леувен вирішив випустити в стартовому складі Кемкіна, Твердохліба, Задераку, Микитишина та Вілівальда. Перші четверо — це, по суті, основні та досвідчені українські гравці команди Кривбас. Вілівальд, який всього 20 років, тільки починає отримувати шанси на гру. Хоча ліміт дозволяє мати на полі семеро іноземців, ван Леувен може опинитися в складній ситуації під час матчів: у Микитишина та Задераки конкуренція лише з іноземними футболістами, і якщо знадобиться заміна (навіть через травму), доведеться одночасно випускати й українця.
Ван Леувен, безумовно, здобув популярність завдяки своїй роботі з молодими талантами, зокрема під час багаторічної діяльності в академії "Шахтаря", а також у "Феєнорді", де він працював із гравцями, які згодом стали легендами, такими як ван Персі. Тому не слід дивуватися, якщо він вирішить підняти якогось юного футболіста до основного складу. У першій грі Шевченка довелося замінити на перерві, тоді як у другій Вілівальд відіграв повний матч, але захист команди демонстрував нестабільність. Можливо, в майбутньому в основі з'явиться 17-річний Олександр Каменський, який, хоча й провів лише 27 хвилин у двох матчах, вже встиг відзначитися забитим м'ячем.
А ось для Металіста 1925 і два легіонери - це, мабуть, надто багато. Мба, який вийшов на вістрі у харків'ян - зовсім незабивний форвард. Краще, напевно, було б грати лише з Арі Моурою, але класного бомбардира немає - за нігерійцем Ітодо з тиранського Динамо великі сумніви (і не тільки у мене, а й у Бартуловича, якщо він не ставить його в основу). Безглуздо, що команда, яка в останні два роки на дві команди гравців накупила, не може укомплектувати атаку на хоча б один гол за два тури.
Загалом, звичайна перемога Зорі над Кудрівкою принесла, серед іншого, гол Романа Саленка. Він не просто "однофамілець", а справжній син легенди Динамо, Логроньєса та українського телебачення. Саленко став ще однією яскравою династією в історії української вищої ліги, яка відзначилася своїми голами.
Хто ще був?
У нашому молодому футболі вже сформувався досить значний перелік гравців, які відзначилися забитими м'ячами. Всі розуміють, що династія Циганкових не змогла проявити себе повною мірою, адже Віталій Циганков грав на позиції воротаря. Щодо династії Косівських, то їх син вже встиг зіграти у вищій лізі, але поки що без забитих голів. Прізвище "Саленко" має свою особливу вагу, і від Романа очікують значних успіхів також у "Динамо", до якого він належить. Щоб перевершити досягнення свого батька за кількістю голів в Україні, йому потрібно буде забити зовсім небагато. Олег, нагадаємо, обмежився виступами тільки в першому чемпіонаті України, де встиг відзначитися сімома голами.
Усі сподівалися на чергову серію поразок від новачків, але Полтава змогла здобути перемогу над Вересом, який у минулому сезоні отримував багато похвал поряд з Олександрією. Полтавці навіть не приховували, що на їхній успіх вплинула повітряна тривога: в кінці гри вони втомилися, і пауза дозволила їм трохи відновитися. Проте минулого сезону Верес не дозволяв собі програвати в подібних ситуаціях.
Верес, хоч і зберіг свого тренера, зазнав значних змін. Покинули команду Дахновський, Гайдучик, Степанюк та Шевченко, а на місці Гайдучика, який надав суттєву підтримку Поліссі, з'явився Ндукве. Він, безумовно, старанний, але має проблеми з реалізацією. Багато втрат залишилися без належної компенсації. Клуб демонструє досить хаотичну поведінку на трансферному ринку: хоча Горох і здобув перевагу над Кожухарем, з воротарями у Вереса ситуація завжди була стабільною. Проте, з креативністю та створенням моментів виникають серйозні труднощі.
