Хроніки значної зради: шлях Луїша Фігу від Барселони до Реала.
Пройшло вже 25 років, але перехід Луїша Фігу досі вважається найяскравішим прикладом зради у світі футболу.
Чемпіон ділиться історією про те, як винахідливість і прагнення до вигоди створили угоду, яка викликала недовіру в усьому європейському контексті.
Of course! Please provide the text you'd like me to make unique, and I'll be happy to help you with that.
Флорентіно Перес вдало підібрав час для свого кроку.
Це сталося 6 липня 2000 року, коли донька президента "Реала" Лоренсо Санса, Малула, святкувала своє весілля з захисником "Вершкових" Мічелем Сальгадо.
Весь бомонд зібрався в одному місці, аби вітати не лише молодят, а й старого Санса, що почувався королем.
Звичайно, знову!
24 травня команда Реал провела вражаючий матч, здолавши Валенсію з рахунком 3:0 у фіналі Ліги чемпіонів, що стало їхнім другим тріумфом у цьому турнірі за три роки. Довготривала криза, пов'язана з відсутністю трофеїв, нарешті залишилася позаду. Гравці, такі як Рауль, Морієнтес, Роберто Карлос та Редондо, демонстрували настільки вражаючу гру, що ніхто навіть не згадував про 50-мільйонний дефіцит у бюджеті клубу. В умовах такого успіху майбутні вибори президента Реала виглядали, як простий формальність.
І в цей момент у медіа з'явилось інтерв'ю з Пересом:
"Я привезу до Мадрида Луїша Фігу. А якщо не зможу, то оплачу річні членські внески усім 83,967 сосьос Реала".
Of course! Please provide the text you'd like me to make unique, and I'll be happy to help you with that.
У той час Переса в Іспанії знали передусім як бізнесмена.
У 1997 році декілька відомих іспанських девелоперів створили об'єднання під назвою ACS Group, керівництво якого доручили Флорентіно. Він мав бездоганний інстинкт у пошуку вигідних угод.
А ще з дитинства я підтримував Реал.
Перес з гордістю розповідав, що ледь помітний шрам на його губі "з'явився" внаслідок падіння на сходах "Бернабеу" після одного з голів Альфредо Ді Стефано.
На самому початку обіцянка придбати Фігу здавалася лише ще однією передвиборчою хитрістю, яких у політиці безліч. Щодо добровільного переходу з Барселони навіть не йшлося — тому довелося б активувати клаусулу на суму 10 мільярдів песет або 50 мільйонів євро, що на 12 мільйонів перевищувало попередній світовий рекорд трансферів.
Як знайти спосіб переконати футболіста, який у 1999 році викрикував на всю Каталонію:
"Сумні білі малюки, привітайте наших чемпіонів!"
Фігу ніколи б не спілкувався з претендентом на пост президента Реала, тому Флорентіно вирішив залучити в якості посередника Паулу Футре, легендарного гравця Порту. Той лише усміхнувся, адже не міг повірити в те, що відбувається.
Понад те, спочатку пропозицію вислали не Луїшу, а його агенту Жозе Вейзі.
За інформацією видання Marca, її формулювання було таким:
У разі, якщо Перес стане президентом, Фігу підпише контракт з Реалом, отримавши 2 мільйони фунтів авансом і щорічну зарплату в 5 мільйонів фунтів. Якщо ж Перес зазнає поразки на виборах, жоден з гравців не змінить клубу, і Фігу просто отримає 1,7 мільйона фунтів як компенсацію за незручності. Проте, якщо Перес переможе, а Фігу відмовиться переходити, тоді футболіст буде зобов'язаний виплатити 22,5 мільйона фунтів.
Важливо усвідомити, що у 2000 році Перес був маловідомим гравцем для більшості футболістів. Він залишався у тіні блискучого та надуспішного Санса, будучи справжньою несподіванкою.
І він не мав виграти вибори ні за яких обставин.
До сьогодні Фігу та Вейга перекладають відповідальність один на одного, але по факту вони обидвоє тоді не помітили ризиків, бо думали, що Фло програє. 1,7 млн ні за що - це все, що вони бачили.
Тому-то коли ЗМІ зверталися до Луїша за поясненнями, той так впевнено всі інсайди спростовував:
"Угода? Я не настільки божевільний, щоб погоджуватися на щось подібне!"
Of course! Please provide the text you'd like me to make unique, and I'll be happy to help you with that.
У ті роки 27-річний Фігу досягнув вершини своєї популярності.
Попереду залишилися два титули чемпіонства та два Кубки Короля, здобуті з Барселоною; 5 відзнак найкращого футболіста року в Португалії; 249 ігор, 45 забитих м'ячів та 90 результативних передач у складі Блауграни.
Всі були впевнені, що Луїш стане володарем Золотого м'яча, і в підсумку в кінці 2000 року це справдилося.
Це неймовірно, що Барса ніяк не реагувала на перемовини такого гравця з Пересом. У Каталонії відбувалися свої вибори президента, але не лише в них справа.
Легендарний скаут Жузеп Марія Мінгелья, який привозив Фігу до Барселони в 1995-му, пригадує ключову зустріч:
Я присутній на зустрічі, коли Вейга спілкувався з кандидатами на пост президента Жоаном Гаспаром і Луїсом Бассатом. Він тоді заявив: "Ми отримали пропозицію від Переса. Якщо ви зможете поліпшити контракт, Фігу залишиться у нас і не перейде до Реала". Однак у відповідь була лише тиша.
Ось як проявляється криза в управлінні.
А в той же час у Мадриді обставини стрімко змінювалися. Перес на очах усіх ставав не просто новачком, а справжнім героєм "Вершкових".
Вболівальники Реала не прагнули любити Фігу; вони хотіли його лише для того, щоб довести свою перевагу. У глибині серця вони усвідомлювали, що він зрадник, і відчували до нього неприязнь. Тому обіцянка, яку дав Перес, справляла на них незабутнє враження. Всі говорили про те, чи зможе він знищити Барселону одним ударом. І з того моменту вони відвернулися від Санса і його кубків чемпіонів, — пояснює Мігель Торрес з El Pais.
Of course! Please provide the text you'd like me to make unique, and I'll be happy to help you with that.
Незабаром і Санс відчув jitters:
"Він доставить Фігу, а хто ж буде далі? Можливо, Клаудія Шиффер?"
Що стосується Луїша, то він з великим сумнівом ставився до новин з Мадрида і, звичайно, відчував страх. Під впливом своєї жадоби, він опинився в найскладнішій ситуації, в якій тільки міг опинитися футболіст Барселони.
"За три дні до виборів президента Реала Луїш зрозумів, куди вскочив. Його донька стала отримувати погрози. Він тоді набрав агента і сказав, що не збирається в Реал, проте той нагадав, що у такому разі слід заплатити 20 млн. Хоча, якщо чесно, ні Фігу, ні Вейга, ні сам я до останнього не вірили, що Перес переможе", - пригадував Футре.
16 липня у Мадриді відбулися вибори, і в цей же день Фігу запросив до себе на Сардинію журналіста з AS, де знову підкреслив, що його вибір – це тільки Барселона, а не Реал.
У Каталонії відчули полегшення.
Однак уже на наступний день Реал повідомив, що Перес випередив Санса на 300 голосів, а сам Флорентіно тим часом сплатив до іспанської федерації 44 мільйони фунтів - суму, що становить клаусулу за Фігу.
Вибір виявився обмеженим: або здійснити перехід, або ж заплатити штраф у розмірі 22,5 млн за невиконання угоди.
Of course! Please provide the text you'd like me to make unique, and I'll be happy to help you with that.
Фігу витрачав час в очікуванні президентських виборів у Барселоні, і коли через шість днів Гаспара нарешті обрали, він миттєво завітав до його офісу.
"Він гаряче просив розірвати угоду з Пересом, пояснюючи, що Вейгу обманули, і що незабаром він не витримає від переживань", - зазначає Жоан.
Але що міг зробити клуб? Виплатити 22,5 млн в казну Реала, ставши посміховиськом на весь світ?
Єдиною зачіпкою був підпис на угоді - Вейги, а не Луїша, тож Фігу теоретично міг "кинути" агента, який щогодини телефонував його дружині, плакав, молився. Здається, йому ще ніколи не було так страшно.
"Тільки я міг його врятувати, поїхавши до Мадрида. Це був єдиний спосіб все залагодити. Це мій обов'язок - піклуватися про тих, хто працює на мене. Я несу відповідальність і за нього, і за свої дії. Рішення зняти відповідальність з Вейги - моє".
Ось так, 25 липня, Фігу приїхав до столиці Іспанії, виглядаючи червоним, наче хворий.
Коли його представили на переповненому стадіоні "Сантьяго Бернабеу", поруч з ним стояв легендарний Альфредо Ді Стефано, але Луїша було важко впізнати:
"Я стояв там, але мене там не було. То був не я".
Of course! Please provide the text you'd like me to make unique, and I'll be happy to help you with that.
Так починалася ера Галактікос - з легального обману і наруги над вічним суперником.
Отже, з антипатії каталонців до Фіги.
"Ми відреагували із недовірою, гнівом і розчаруванням, адже він був зіркою Барселони, символом клубу. Всі його обожнювали, але він вчинив підло. Він обманював нас," - розповідав лідер ультрас Барси Almogàvers Альберт Ярза.
"Кулес" з максимальною відданістю відреагували на "зрадника" 21 жовтня 2000 року, коли він завітав на "Камп Ноу", щоб виступити за Реал.
З трибун виливались фальшиві гроші, запальнички, монети, сміття та пляшки. Одного разу, коли Луїш готувався подати кутовий, в нього влучила пляшка з віскі, яка пролетіла зовсім поряд з його головою і застрягла в траві. Судді не зміг продовжити гру через цей інцидент.
"Мене охоплювало легке хвилювання, адже ніколи не знаєш, куди може впасти якийсь предмет. Коли така атмосфера на стадіоні, контроль над натовпом втрачається. Я задумався про те, чи не варто піти, але залишився, адже це ж Барселона проти Реала. Унікальна зустріч, за яку я заплатив чималі гроші. Я відчував страх, але водночас був вражений. Це залишило незабутні враження. Ніколи раніше не спостерігав і, мабуть, більше не побачу нічого подібного," - згадував Ернест Масія Баллус, журналіст Catalunya Radio.
Ну, а Роберто Карлос чесно зізнавався: "Я був щасливий, коли арбітр зупинив гру".
Мадрид у той момент не зміг витримати тиск і програв з рахунком 0:2; голи забили Енріке та Сімау.
Але більш показово, що після свистка Пуйоль, Гвардіола й інші підійшли до Фігу, аби обійняти і поспілкуватися. Це був неможливий контраст на фоні стадіону, що кипів. Колишні партнери не бачили в португальцеві ворога.
Of course! Please provide the text you'd like me to make unique, and I'll be happy to help you with that.
"Ця преса створила напружену атмосферу перед матчем. Для мене, незважаючи на все, футбол залишається спортом. Важливо, щоб події залишалися в межах спортивної конкуренції, адже в разі негативних наслідків, більшість людей відчує почуття провини та каяття. Конкуренція є, але вона не повинна перетворюватися на насильство," - зазначав Фігу, хоча в 2002 році "Камп Ноу" зустрів його ще більш жорстко.
Вперше каталонці мстилися йому за зраду, а от вдруге - ще й за успіх.
Проект Переса виявився успішним - Фігу, Зідан і Рауль панували як у Ла Лізі, так і в Лізі чемпіонів. З приходом Роналду та Бекхема команда набула статусу найгламурнішої у своєму часі. Спонсорські кошти безперервно надходили до них.
Тим часом у Барси проєкту не було. У 2001-му та 2002-му вона фінішувала 4-ю, у 2003-му - взагалі 6-ю.
Гаспар виявився неспроможним лідером, який не зміг не лише утримати Фігу, а й запропонувати жодної конструктивної ідеї. Тож незабаром його місце зайняв молодий Жоан Лапорта, і під його керівництвом Блауграна відновилася, привізши з собою Роналдіньйо.
На підході був і Мессі, що дозрівав у класі'87 Ла Масії разом з Фабрегасом та Піке.
А що стосується Фігу? У двох словах, він не зміг пробачити Вейгу і розлучився з ним у 2001 році, але залишався в клубі з Мадрида до 2005 року. Хоча шаленої пристрасті, як у Каталонії, Луїш у столиці не відчував, він все ж таки професійно та творчо виконував умови контракту, залишивши по собі позитивні спогади.
"Кожного разу, коли я зустрічаю Луїша, я з усмішкою нагадую йому, що саме з нього все і почалося," - жартує Перес.
Фіга, злегка похмуро зітхаючи, висловлює: "Мені б хотілося, щоб мою кар'єру оцінювали вище, ніж лише один момент. Я відчував себе експериментальним об'єктом."
"Легкі" гроші виявляються найчастіше найскладнішими, так уже склалося.
Тому-то й мешкає Луїш вже майже 20 років у Мілані - подалі від Іспанії, де йому ніколи не буде спокою.
