Кожна гра - це сплеск емоцій для нації. Ребров поділився думками про виклики для національної команди.
Головний тренер збірної України Сергій Ребров розповів про свою роботу з національною командою:
Стиль роботи зазнав змін, оскільки тепер ти більше зосереджений на аналітичній діяльності. Ти активно переглядаєш кандидатів та аналізуєш матчі суперників. У тебе з'явилося чимало вільного часу. Наразі ми завершили Лігу націй, а наступний матч відбудеться лише через чотири місяці. Це досить тривала перерва, що суттєво змінює характер роботи. Проте, коли ти зустрічаєшся з гравцями, ситуація залишається незмінною: підготовка триває максимум три-чотири дні. Але всі команди знаходяться в однакових умовах, і ми діємо так само, як і інші національні збірні.
Якщо порівняти з "Динамо", то тиск той же. "Динамо" - це був мій перший досвід, і тиск уже був набагато більший. Якщо порівняти з іншими країнами - так, це зовсім інша справа. Але навіть якщо абстрагуємося від критики взагалі, то робота в національній збірній України в будь-який час - це велика відповідальність для будь-якого тренера. І я теж це відчуваю, але це точно не заважає мені працювати.
Я зосереджуюсь на виконанні своїх обов'язків, коли це необхідно, під час зборів з командою. У мене абсолютно немає сумнівів у тому, що ми віддано працюємо і докладаємо всіх зусиль для нашої національної команди.
Я мав досвід роботи в Угорщині, Саудівській Аравії та Об'єднаних Арабських Еміратах. На жаль, я не володів місцевими мовами. Угорська мова виявилася надзвичайно складною, і за три роки, проведені там, я освоїв лише кілька слів. Аналогічно, арабська мова була мені незнайома. Повертаючись до України, я відчуваю, що працювати тут значно важче, адже я розумію людей навколо, відчуваю їхні емоції та переживання. Людям важливо відчувати ці емоції. На жаль, у деяких матчах нам не вдалося принести позитив, і в результаті глядачі виливають свої емоції на гравців і тренерів.
Я цілком усвідомлюю ситуацію, і мені справді шкода тих гравців, які приїжджають і віддають всі свої сили. На жаль, не кожен здатен витримати такий великий тиск, особливо в умовах війни, коли відповідальність лягає на плечі. Ми прикладаємо максимум зусиль, але реальність є такою, якою вона є. Завжди будуть складні матчі, коли нам важко прорватися через щільну оборону. Проте кожен гравець, що приєднується до національної команди, усвідомлює, за кого він бореться, і робить усе можливе для нашої держави.
У мене є кілька людей, з якими я можу обговорити нюанси гри. Наприклад, Микола Павлов — це спеціаліст, якого я дуже ціную, і з яким часто спілкуюся. Також є Леонід Буряк, з яким теж веду розмови. Це досвідчені особистості, які пройшли свій шлях у спорті і можуть дати цінні поради. Я високо ціную думку вболівальників, але кожен з них має свої погляди. Вони знають, як має проходити гра, хоча самі ніколи не були тренерами. Я розумію їхні емоції, але буває, що ці емоції переходять у образи — саме в такі моменти це стає неприйнятним.
Сьогодні ми всі надаємо підтримку Збройним силам України, і мені б хотілося, щоб ми так само згуртувалися навколо нашої національної збірної. Я впевнений, що у кожного є свої уявлення про те, якою має бути гра команди, але прошу не критикувати гравців та тренерів. Всі вони вкладають величезні зусилля, працюючи на повну потужність, і я вважаю, що ми демонструємо достойний рівень гри.
Усі команди, які представляють свої національні збірні, складаються з найталановитіших гравців. Наприклад, у складі збірної Албанії можна зазначити, що всі футболісти виступають у європейських клубах, причому приблизно 80% з них грають у Серії А. Іноді ми говоримо про те, що повинні перемагати всіх. Я помічаю, що після групового та кваліфікаційного етапів гравці вже мають певний досвід та виходять на поле з більшою впевненістю, про що свідчать результати останніх двох матчів. Тому ми продовжуємо рухатися вперед та робимо все можливе.
Важко оцінити стиль гри. Для мене надзвичайно важливо, щоб футболісти усвідомлювали необхідність балансу на полі. У нас немає виключно захисників або атакуючих гравців. Сьогодні для всіх команд, які прагнуть добитися успіху, критично важливо мати збалансований склад, щоб кожен футболіст усвідомлював свою роль не лише в атаці, але й в обороні. Це ж стосується і оборонців.
Зараз я помічаю, що гравці краще усвідомлюють мої вимоги. Вони розуміють, що приїжджати до збірної і грати на 70-80 відсотків — це неприпустимо. Я пригадую нашу виїзну гру проти Мальти, коли ми пропустили м'яч, і поєдинок виявився дуже складним, незважаючи на те, що Мальта не здобула жодної перемоги в відборі. Тому тепер грати з усіма командами стає все важче, і важливо зосередитися на своїй грі.
Зараз дуже швидкий футбол. Для нас важливо закінчувати кожну атаку ударом, тому вимагаю грати швидко вперед, намагаюся більше сконцентруватися на обороні. Це сучасний футбол. Не хочу вдаватися в деталі, але кожен гравець на полі повинен розуміти свою роль, розуміти, що все залежить тільки від нього. Він може допомогти, але, по-перше, він повинен сконцентруватися на собі.
На жаль, у збірній ти не в клубі. Якщо ви бачили наші матчі в Лізі націй - було багато ігор, коли в нас навіть було по 7-8 травмованих, і ми не могли зібрати оптимальний склад. Багато гравців, особливо з чемпіонату України, приїжджають до табору збірної втомленими, з пошкодженнями. Наприклад, останні матчі. Ніхто ж про це не знає, але в нас близько 10 гравців були травмовані, мали мікропошкодження. І я вдячний гравцям, що вони вийшли на поле. Вони грали, й грали на максимумі.
Зараз дуже щільний графік, особливо у "Динамо" та "Шахтаря". Гравці ніколи не були в таких умовах, коли ти дуже багато переїжджаєш. На жаль, зараз немає бажаних результатів в Європі, тому є проблеми психологічного характеру, коли гравці приїжджають втомленими від футболу. І наша задача - повернути їх, надати більше емоцій, щоб вони працювали на максимум.
Як я зазначаю, багато футболістів прибувають на матчі в стані втоми, і це видно по їхніх очах. Безумовно, я вважаю, що це гравці високого класу, які наразі є найкращими в своїй ролі. Однак я помічаю, що їм бракує мотивації, адже вони втомлені не лише від гри, а й від усієї обставини, що їх оточує. Тому іноді я приймаю рішення дати шанс іншим футболістам. Можливо, їхній рівень трохи нижчий, але я бачу в них справжнє бажання, і впевнений, що вони вийдуть на поле та викладуться на повну.
Приведу приклад Калюжного. Коли він прибув і взяв участь у грі зі збірною Грузії, це справді стало яскравим прикладом для всіх інших футболістів. Не скажу, що Іван має надзвичайні технічні навички, але його розуміння гри вражає. Він щиро віддається на полі, і це може стати прикладом для всіх гравців. Як я зазначав після матчу, він, напевно, здійснив близько 50-60 відборів, що свідчить про його велике бажання грати.
Коли аналізуєш гру Івана в контексті інших футболістів, у фанатів може виникнути враження, що "ці гравці менше енергії вкладають у національну команду". Проте варто враховувати, що кожен гравець має свій стиль і особливості. Деякі з них є справжніми бійцями на полі, інші демонструють відданість у підкатах і боротьбі, а треті краще реалізують свої технічні навички на користь команди. Тому я завжди підкреслюю, що для команди важливо підтримувати баланс між різними типами гравців.
Наприклад, під час своїх виступів Мессі практично не займався захистом. Це нагадує ситуацію з Віктором Леоненком у наш час. Валерій Васильович завжди наголошував йому: "Вітя, якщо ти виходиш на поле і забиваєш два голи — вся команда буде підтримувати тебе, без жодних питань. Але якщо ти не докладаєш зусиль і не реалізовуєш ці два голи, то, Вітя, в чому тоді твоя роль на полі?" Ми вчилися з цих мудрих порад нашого тренера. Це питання залишається важливим: кожен гравець має усвідомлювати, що він повинен працювати на команду як в атаці, так і в захисті.
