Найкращий голкіпер української Прем'єр-ліги тепер вражає своїми виступами в Ізраїлі.
Колишній голкіпер "Олександрії" та юнацької збірної України надав унікальне інтерв'ю для порталу Sport.ua.
Лише один повний сезон знадобився Георгію Єрмакову, аби завоювати титул найкращого воротаря української Прем'єр-ліги. Більш того, у сезоні 2024/25 голкіпер "Олександрії" також став лідером за кількістю матчів без пропущених голів. Однак вже на той момент Єрмаков був під контрактом з ізраїльським клубом "Маккабі" з Хайфи.
Новий етап кар'єри не став для Єрмакова перепоною: у своєму першому сезоні в Ізраїлі він одразу ж завоював позицію номер один. Про свої актуальні досягнення Георгій поділився в ексклюзивному інтерв'ю для сайту Sport.ua.
Георгію, судячи з цифр, ти швидко знайшов себе у чемпіонаті Ізраїлю.
Статистика говорить сама за себе (посміхається). Але якщо бути відвертим, то мені знадобився певний час, адже існують суттєві відмінності між чемпіонатами України та Ізраїлю, а також в вимогах тренера. Крім того, протягом сезону ми пережили зміну головного тренера, що також вплинуло на ситуацію. Але це частина професії — зміни клубів і тренерів, тому важливо якомога швидше адаптуватися до нових умов у своїй кар'єрі.
Який твій загальний враження від рівня змагань у ізраїльському чемпіонаті?
Команда має значний зріст гравців та відзначається чудовими виконавцями, особливо в нападі. Тут є чимало футболістів, які заслуговують на увагу. Основна увага приділяється атакуючій стратегії.
- У місцевій першості, по суті, немає перерви. Це виснажує?
Якщо провести порівняння з Україною, можна відзначити, що в цьому аспекті ситуація краща, оскільки відсутній різкий спад продуктивності після першої половини сезону. В Україні взимку команди проходять складні підготовчі збори, щоб відновити форму. В ізраїльському чемпіонаті кількість матчів перевищує українську на шість, але завдяки сприятливим погодним умовам тут можливо грати без зупинок.
До речі, ти ж не ділився, як уклав угоду з "Маккабі", фактично не маючи ігрової практики в Україні?
Звичайно, я зіграв приблизно десять матчів за "Олександрію" та провів кілька таймів у молодіжній збірній під час підготовки до Олімпійських ігор. Мабуть, це результат зусиль селекційного відділу "Маккабі" в співпраці з агентами. І ось так все склалося.
Чи суттєво відрізняється тренування воротарів у "Олександрії" та "Маккабі"?
Хоча специфіка трохи відрізняється, мені завжди було цікаво, як тоді, так і зараз. Кожен наставник має свої унікальні підходи, завдяки яким я можу дізнаватися щось нове. Особливо враховуючи, що в "Маккабі" тренер воротарів також працює з національною командою. У його професіоналізмі немає жодних сумнівів.
Наразі ваша команда займає четверту позицію. Які амбіції має "Маккабі"?
Перед початком кожного сезону команда ставить перед собою головну мету – здобувати трофеї. Однак у поточному сезоні ми переживаємо етап трансформації, оскільки до складу приєдналися 15 нових гравців, більшість з яких вже стали основою команди. Наразі ми намагаємося злагоджено виступати як єдине ціле. У футбольному світі розуміють, що для досягнення цієї мети необхідний певний час. Є етапи зародження, розвитку, формування та досягнення піку. В управлінні "Маккабі", напевно, усвідомлювали, що потрібно зробити цей крок. Тому ми перебуваємо на шляху до покращення нашої гри та досягнення позитивних результатів.
- У вас інтернаціональна команда. Як проходить спілкування під час тренувань, матчів і в побуті?
- Я не маю жодних труднощів із цим. Я вільно володію англійською, як і всі члени моєї команди.
- Чи об'єднуються футболісти на вихідних?
Не так вже й часто. Переважно це відбувається під час командних подій. Оскільки гравці проживають у різних районах, зібрати всіх разом в одному місці в один і той же час буває непросто. Проте на літніх зборах у нас склалася гарна традиція: після товариських ігор ми вечеряли разом за одним столом.
Чи відчуваєш ти вплив нестабільної ситуації в Ізраїлі на своє повсякденне життя?
- Ні. Коли я сюди приїхав, все вже заспокоїлося.
- Українців у Хайфі багато?
Звичайно. Завжди приємно слухати рідну мову, коли ти далеко від рідних місць. Серед уболівальників "Маккабі" можна зустріти чимало співвітчизників.
Чи знайшов ти нового друга?
- Знайомі є, але я б не сказав, що це тісні стосунки. Просто можемо поговорити на якісь загальні теми. Звичайно, частіше це футбол, оскільки в Ізраїлі дуже люблять цей вид спорту. Тут навіть є сімейні традиції.
Чи є в Ізраїлі інтерес до подій війни в Україні?
- Цікавляться, але для мене стало одкровенням, що ізраїльтяни мало знають, що насправді відбувається в нашій країні. Коли виставляєш якісь аукціони або щось розповідаєш після обстрілів медичних установ, дитячих садків або просто житлових будинків, люди багато про це розпитують, але для них це шокуюча інформація, оскільки тут наша війна практично не висвітлюється.
- За українською Прем'єр-лігою стежиш?
Звісно! Я можу переглянути до трьох матчів за тур. Якщо не вдасться, обов'язково ознайомлюся з оглядом пізніше.
За ким ти уважніше стежиш: за "Поліссям" Руслана Ротаня, де ти зробив свої перші кроки на найвищому рівні, чи за "Олександрією", яка відкрила тобі двері у великий футбол?
- У цій ситуації порівну (сміється). Намагаюся дивитися "Шахтар", "Динамо", команди, де виступають мої знайомі. Наприклад, "Колос".
- З ким частіше спілкуєшся?
З Андрієм Цуріковим та кількома хлопцями з "Олександрії" підтримуємо зв'язок. Не можу стверджувати, що спілкуємось регулярно, але час від часу запитуємо один про одного.
Ти успішно виступив у минулому сезоні в Україні, здобувши титул найкращого голкіпера, і тепер твої таланти помітили в Ізраїлі. Мене не здивує, якщо на тебе звернуть увагу клуби з більш потужних європейських ліг. Чи маєш ти якусь інформацію з цього приводу?
- Інтерес виникає до багатьох футболістів, але якщо немає конкретики, то й говорити нема про що. Ось, наприклад, куди тільки вже не сватали Арсенія Батагова, а коли я у нього запитав, він сказав, що нічого не знає (посміхається). Я міг би сказати, якби був запит в "Маккабі" щодо моєї особи, але цього немає, принаймні, до мене нічого не доходило.
Чи задоволений ти тепер усім у "Маккабі"?
Хоча нас не зовсім задовольняє позиція нашої команди в турнірній таблиці, в інших аспектах усе йде чудово.
Якщо у тебе виникне можливість у майбутньому, в якому з провідних європейських футбольних чемпіонатів ти б хотів спробувати свої сили?
- В італійській Серії А. Мені подобається сама країна і, звичайно, чемпіонат.
- А команда?
У мене немає улюбленого клубу. В Італії існує безліч команд з багатою історією, і можливість відчути цю атмосферу – це справжня мрія.
В глибині своєї душі ти сподіваєшся, що тренери національної збірної України помітять тебе?
Я маю велику мету. Проте, єдине, що я можу зробити, — це старанно працювати та демонструвати свої здібності на полі. А далі вже побачимо. Вступити до національної збірної — це вершина кар'єри для кожного футболіста в світі.
