Кума Путіна робила мені зауваження щодо моєї російської мови, -- розповів Кондратюк про повернення "Караоке на Майдані", "людей Донбасу" та артистів у складі ЗСУ.

У новій версії "Караоке на Майдані" виконуватимуться лише українські композиції. Цю інформацію в інтерв'ю для "Телеграфу" підтвердив популярний телеведучий і продюсер Ігор Кондратюк.

Легендарне шоу, яке стало символом народних розваг, незабаром знову з'явиться на телевізійних екранах. Чому Кондратюк вирішив відмовитися від ведення програми? Які суперечки виникли між ним та Оксаною Марченко, дружиною Медведчука, за лаштунками? Які перспективи має Україна на цьогорічному "Євробаченні"? Відповіді на ці питання та багато іншого – читайте далі в нашому матеріалі.

-- Пане Ігоре, сьогодні буде незвичне інтерв'ю: без питань про Козловського.

Висловлюю вам свою повагу...

-- Але з питаннями про "Караоке на Майдані". Вже зовсім скоро, у квітні, це легендарне шоу повертається на екрани. Розкажіть, чому було прийняте рішення змінити локацію на Контрактову площу?

По-перше, "Караоке на Майдані" знову з'явилося завдяки ініціативі каналу ТЕТ. По-друге, це буде благодійний проект. Особисто я не прагнув би, щоб програма виходила в телевізійному форматі в нинішній час, оскільки обставини можуть бути не найзручнішими. Я не зовсім розумію сучасний розважальний контент, але "Караоке на Майдані" все ж у цій категорії. Ми плануємо збирати кошти на підтримку реабілітаційного центру "TYTANOVI" під час кожного випуску, щоб допомогти нашим військовим. Це не новина для нашої програми, адже з 2014 року ми активно підтримували тяжкопоранених бійців АТО до завершення програми 20 січня 2019 року.

Люди, які займаються іграми, виявляють готовність підтримувати благодійність. Наразі ситуація із збором коштів викликає сум. Якщо б не підприємства, можна лише уявити, в якому становищі опинилися б великі волонтерські організації. Я з листопада минулого року намагаюся зібрати 240 тисяч гривень на закупівлю детекторів дронів для 46-ї бригади Десантно-штурмових військ ЗСУ, але досі не вдається. І хоча в мене чимало підписників, я вважаю, що проблема полягає в тому, що увага тих, хто може допомогти, розпорошується. Адже тепер у кожного з нас є родичі, сусіди чи друзі, які служать і потребують підтримки.

Чому відбулося перенесення? За двадцять років було створено 1043 програми. Приблизно 95% всіх випусків проходили за адресою Хрещатик, 15, Пасаж, біля фонтану. Проте тепер, всього в п'ятдесяти метрах від цього місця, на Майдані Незалежності, розташований народний меморіал на честь загиблих. На мою думку, це не зовсім доречно – виконувати пісні поруч. Ідеться про будь-які пісні. Ми ж не будемо завжди співати лише героїчні чи сумні композиції. Люди хочуть мати можливість вибрати будь-які мелодії. І це зрозуміла ситуація: "Караоке на Майдані" – це, зрештою, гра.

Ми розглядали можливість перенести "Караоке" на ВДНГ. Але ВДНГ стала настільки популярним місцем відпочинку киян, що там неможливо буквально втиснутись. Тобто втиснутись-то, звичайно, можна, але нас цікавила центральна локація, бо нам завжди важлива велика кількість людей, випадкових перехожих, які можуть зупинитися і поспівати разом з нами декілька хвилин. Або ж бути присутніми, аплодувати, кидати гроші учасникам. Тобто повинна бути центральна локація. Друга річ -- це повинна бути по звуку прийнятна місцина. А з усіх названих нами дат на перші 18 випусків (тобто на перші шість зйомок) ВДНГ могла прийняти лише два дні. І ми вирішили перенести на Контрактову площу. Це буде недалеко від того місця, де зараз розбирають колесо огляду. Саме на площі. Там гарний вид на Андріївську церкву, Узвіз трохи захопимо камерою на крані, так що красиві речі будуть присутні безумовно.

-- Коли ми у себе в соцмережах публікували новини, що "Караоке на Майдані" повертається, люди в коментарях писали: а чому ведучий не Кондратюк? Чому? Не пропонували чи самі не захотіли?

— Я сам не бажав цього. Вже пройшло чимало часу: мені 65 років. До сьогодні я все ще виступаю на різноманітних заходах з "Караоке на Майдані". Минулого літа я провів великий тур, який виявився дуже успішним. Звісно, я міг би продовжити вести "Караоке на Майдані", але вирішив, що варто спробувати довести перш за все собі, що цей формат може існувати і бути популярним шоу й без моєї участі.

Ну і повторюю, що я не молодію. Наприклад, взимку зараз я би точно не зміг співати. За ці роки, які я співав на майданах України взимку, у мене трохи розвинулася астма. Я просто буду закашлюватись. І я вирішив, що мені не треба це. Це все ж таки передача для когось більш молодого, енергійного. На цій сцені треба стрибати. Такий формат. Вуличне шоу, а тим паче гра, де багато людей. І я думаю, що ця історія буде краще виглядати: енергійнішою, цікавішою, привабливішою для телеглядача, якщо вони будуть бачити [ведучого] хлопця. Хоча ми проводили кастинг, там були дівчата, але ми обрали, що це буде ХАС (український хіп-хоп виконавець, який став новим ведучим шоу, -- ред.). Я з ним давно перетинався на різних талант-шоу України. Мені здається, у нього все вийде. Я дуже хочу на це сподіватися.

Це мій особистий заклик до глядачів. Важливо усвідомити, що "Караоке на Майдані" — це не лише авторський проект Ігоря Кондратюка.

Проте, яку позицію ви займете в проєкті на даний момент?

У цьому "Караоке" я виконуватиму роль креативного продюсера. Як правовласник, я забезпечу дотримання формату, що реалізується каналом ТЕТ.

Цікаво, але повітряна тривога є серйозним випробуванням для "Караоке на Майдані". Наразі ми не можемо передбачити, як зможемо зняти три випуски, наприклад, 25 квітня, якщо вранці нас знову накриє тривога, як це сталося нещодавно, коли пролітали "Шахеди", ракети та балістичні снаряди. Сподіваюсь, ми впораємося з цим. Публіці ми скажемо: ховайтеся в укриттях метро, а після завершення тривоги – повертайтеся до нас. Сподіваюсь, вони відгукнуться на наш заклик.

-- В оновленому проєкті, зважаючи на реалії сьогодення, можна буде виконати пісні Івана Дорна, Олега Винника, Потапа?

Мені здається, що це малоймовірно. По-перше, ми будемо виконувати лише музичні твори українських артистів. На даний момент у нас немає наміру співати будь-які пісні, які не є україномовними. Наприклад, чи буде виконуватися "Вовчиця" Винника? Не можу сказати. Але пісню "Счастье бывает разным" точно не виконуватимемо. Російською мовою ми також співати не будемо. Не буде відомих хітів чи світових шлягерів, які раніше користувалися популярністю. Наразі ми вирішили зосередитися на українських піснях. На щастя, існує безліч україномовних композицій від популярних українських виконавців, які добре знайомі слухачам. Ви не будете відчувати, що пропустили щось важливе, якщо в програмі прозвучать шість україномовних пісень, а також виступить гість — ми плануємо запрошувати колишніх учасників "Караоке на Майдані" та переможців.

Однак, та сама "Вовчиця" говорить українською.

Я не можу стверджувати, чи виберуть її люди, адже все залежить від самого учасника. Ми завжди сподівалися, що коли людина виходить на сцену, вона виконає ту пісню, яка найкраще відобразить її сутність.

-- "Караоке на Майдані" -- дійсно народне шоу, де багато в чому люди самі керують ситуацією, адже все відбувається наживо. А як щодо інших проєктів, у яких ви брали участь? "Х-Фактор", "Україна має талант" -- це був завжди ваш суддівський вибір, чи мав місце тиск телеканалів, редакторів, коли приходив той чи інший герой? Чи завжди обирав суддя за своїми відчуттями?

Я не відчував жодного тиску. Єдиний момент, коли я вирішив вигнати Сашу Кривошапка, був, коли мені здалося, що його поведінка стала занадто зухвалою. Це був унікальний випадок, коли моя думка відрізнялася від позиції редакційної команди каналу. Хоча публіка добре реагувала на нього, я вважав, що з таким учасником нам не по дорозі. Протягом дев’яти років у "Україна має талант" і семи сезонів "Х-Фактору" я жодного разу не відчував, щоб хтось намагався мені диктувати, що слід говорити.

Коли ви займаєте місця в [суддівських] кріслах і об’єднуєтеся в команду, ми самі вирішуємо всі питання. Звісно, ми маємо певні довідкові матеріали. Але вони не вказують, як саме голосувати, а містять інформацію про учасників або їхню поведінку під час передкастингу. Саме для цього редактор надає свої рекомендації.

Судді, насправді, абсолютно самодостатні в цих шоу. Редактори допомагають суддям, а не наказують. Наприклад, перший кастинговий день. Людина виступає в жанрі еквілібру, жонглювання чи співає. І я просто не розумію: а наскільки це унікально для цього сезону? Я питаю у редактора: "А в цьому сезоні ще хтось жонглює чи ні?" Мені кажуть: "Ні". Ну якщо "ні" -- давайте ще раз подивимось. Різноманіття жанрів -- це те, що дуже любили люди в "Україна має талант".

В одному з попередніх інтерв'ю ви згадували, що на шоу "Х-Фактор" у вас виникли неприязні стосунки з Оксаною Марченко, адже вона намагалася навчити вас, як реагувати на події, пов'язані з окупацією Криму навесні 2014 року. Дуже цікаво, що саме вона вам казала? Можливо, щось на кшталт: "Ігорю, ти не розумієш, це зовсім інша справа"?

Отже, вона дійсно так і заявляла, що це вибір "кримського народу" і "народу Донбасу". Саме з цього питання у нас виникла суперечка. У лютому відбувся кастинг, а в березні розпочалася окупація Криму. Перший ефір ми провели в середині квітня. І саме під час цього ефіру, за лаштунками, я вирішив запитати її, чому вона мовчить, адже у неї в Криму є свій дім. Вона почала розповідати про вибір "народу Донбасу" та "народу Криму". Я відповів: "Зачекай, який "народ Донбасу"? Який "народ Криму"? Ми вже багато років працюємо разом у цьому шоу. Чи чув ти хоч одного учасника, який би сказав: "Я представляю народ Донбасу"? Ти хоч раз це чула? Все це робить Росія". Вона заперечила: "Ні, ти не розумієш". Я запевнив її, що все розумію, і мене дивує, що таке говорить історик, адже вона закінчила історичний факультет. До речі, Марченко була учасницею Революції на граніті. Не знаю, наскільки активно, але я чув цю історію не лише від неї, а й від її колег-істориків.

Кажу: "Ну що ти мені тут розповідаєш? Яка це нісенітниця? Схоже, ти зовсім не ознайомилася з історією, а просто пропустила заняття". І все.

Власне, ми не були найближчими друзями. Її чоловік, Медведчук, належав до проросійських кіл. Зрозуміло, чому вона почала висловлювати такі думки, адже була кумою Путіна, і, напевно, в їхній родині існували зрадницькі погляди. Але як мені це можна було помітити раніше?

Крім того, був випадок, коли вона дорікнула мені за те, що я почав спілкуватися з росіянами російською. Вона висловилася досить різко: "Навіщо ти розмовляєш з ними російською? Вони приїхали до нас в Україну, чому ти переходиш на їхню мову?" Я відповів: "Але ж вони нічого не зрозуміють". На що вона сказала: "І що з того? Нехай користуються перекладачем". Це сталося ще до 2014 року.

Сумна доля людини, яка колись була на піку популярності в Україні і стала справжньою іконою телевізійного світу. Вона була однією з найяскравіших особистостей. А тепер живе в країні, де вбивства стали буденністю, і спілкується з тими, хто їх здійснює. Її ставлення до цього виглядає цілком нормально. Для мене це абсолютно незрозуміла ситуація. Моя мати втекла з окупованих територій, тоді як Оксана Марченко залишилася в Москві, і, здається, навіть радіє, коли на нас скидають "Шахеди" та ракети. Вона, очевидно, молиться за російських солдатів. Це справжня деградація. Щодня вона вживає отруту, і, можливо, їй це подобається. Звичайно, з тих пір ми не спілкувалися – немає про що говорити.

-- Поговоримо про наш український шоу-біз. Могли б оцінити шанси LELEKA на майбутньому "Євробаченні"? Знову зі скандалом пройшов нацвідбір, але у неї хіт?

Мені стало очевидно, що у 2022 році або Аліна Паш поїде (вона виграла національний відбір, але згодом відкликала свою кандидатуру через скандал, пов'язаний з її поїздкою до анексованого Криму) або ж Kalush. Я був впевнений, що виступ українських артистів викличе величезний резонанс. Коли розпочалося повномасштабне вторгнення, Європа була в шоковому стані, і європейські глядачі, безумовно, не бажали війни, тому готові були підтримати нас. Було зрозуміло, що український учасник отримає значну кількість балів. А ще й пісня виявилася дуже вдалою. Якби навіть Аліна Паш виступила, я впевнений, що вона також могла б зайняти перше місце, адже її композиція була надзвичайно цікавою.

Як буде зараз, я не знаю. Я не побачив великої хітовості в цій пісні, але там є автентика, оригінальність. Подивимось. LELEKA -- може бути. А для нацвідбору скандали -- це прекрасно.

-- Кілька разів після початку повномасштабного вторгнення Світлана Лобода намагалася виступити в Україні. Двічі у неї не склалося. Але питання в іншому: чому вона так намагається прорватися саме на українську аудиторію? Банально гроші?

-- Не знаю, де вона зараз і що співає. Я не знаю, які думки [у неї]. Може, реабілітація, і вона зрозуміла, що з 2014 року перебувала в країні-агресорці і до неї не дійшло, що це агресор.

Вона не в змозі залишити свій російський репертуар, завдяки якому досягла слави, популярності та фінансового успіху в Росії. Можливо, у неї була спроба повернутися, але зрозуміла, що потрібно переходити на україномовну музику, і, напевно, не готова до цього кроку. У той же час, на сцені вже є чимало талановитих співаків і співачок, які дійсно привертають увагу.

Чому ж українці не бажають відмовлятися від російськомовних пісень своїх артистів? Позаминулого літа я відвідав концерт Андрія Данилка, де розгорівся справжній скандал – виконавець співав свої популярні треки російською, і публіка підспівувала, не виявляючи жодних негативних емоцій.

-- Так всі люди знають ці пісні, вони ж були популярними. Питання в тому, що я б не співав зараз російською мовою, тому що це мова агресора. Причому мова, яку він агресивно насаджує на окупованих територіях, просто ґвалтуючи українських дітей і не тільки дітей. Кожен день ми читаємо про [тюремні] строки, які "паяють" звичайним українкам і українцям (які колись любили Андрія Данилка і його творчість), за те, що вони просто продовжують бути українцями.

Наталка Могилевська проводила концерти, на яких виконувала свої пісні українською мовою. Вона зробила їх переклади, і ці композиції звучать чудово. Хоча деякі слухачі не можуть підспівувати, оскільки не пам'ятають слів так, як це було колись, коли їх можна було почути з кожного куточка... Але з часом можна звикнути. Не можу зрозуміти, чому Андрій не вирішив [перекласти пісні]. Можливо, для нього це питання принципу. Але зараз в Україні не час давати концерти мовою агресора.

Проте існує публіка, яка відвідує концерти російською мовою...

Аудиторія формується. Данилко створив таку публіку, яка з задоволенням слухає його відомі хіти, такі як "Дольче Габбана" та "Lasha Tumbai". Без його виконання ці композиції могли б залишитися невідомими.

Я знаю багато російськомовних пісень, з якими я виріс, слухаючи радіостанцію "Маяк", яка була в Радянському Союзі відкритим вікном в Європу. Я знаю ці пісні. У мене ще навіть не всі викинуті диски російських виконавців типу Кузьміна. Але це не означає, що я зараз включу диск Кузьміна на все своє село, бо у мене день народження. Треба бути трошки адекватним і розуміти, що на жаль для тих, хто хоче виконувати свої популярні російськомовні хіти, часи неприйнятні. Це є великим подразником, який може бути летальним. Народ настільки зараз має напружені нерви, що навіщо з цим гратись?

Я не готовий слухати російськомовних українців з їхніми піснями. У Хливнюка (Андрій Хливнюк, лідер гурту "Бумбокс", -- ред.) є російськомовні хіти. Він зараз їх не виконує. Хоч я знаю позицію Андрія до 2014 року: ми співаємо пісні тією мовою, якщо нам підходить текст.

Я вважаю, що важливо бути адекватним, адже співаки формують смаки людей, а не навпаки. У нашій культурі немає жодного артиста, який би став таким завдяки глядачам. Люди часто не усвідомлюють, чого прагнуть, поки не почують це. Наприклад, до виступу Андрія Данилка в образі Вєрки Сердючки ніхто не міг уявити, що це стане настільки популярним. Саме артист має впливати на аудиторію, а не навпаки.

Ось про виховання підростаючого покоління. Коли я забираю сина зі школи, помічаю, як старшокласники слухають на своїх телефонах не дуже якісний російський реп. Чому ж, якщо вже не українська музика, то обирають таку посередність з Росії, коли є стільки якісної західної музики?

-- Молодь хоче йти в контрі по відношенню до мейнстріму, до дорослих, до всіх на світі. Відповідно, вони в репі знаходять ті слова, які хочуть сказати самі, але не в змозі. В англійському репі їм важко їх знайти, тому що не всі знають англійські тексти. Вони, мабуть, і українське слухають. Ти ж не знаєш все, що вони слухають. Ти почув російський реп, а може, й є українські виконавці, які їх теж чіпляють, тому що українську вони точно всі розуміють вже давно. 35 років як всі розуміють українську мову. Всі хто кажуть, що не розуміють -- брешуть. Тому я це пов'язую тільки з бунтарством, яке притаманне підлітковому віку.

-- Наостанок хотів підняти тему селебріті, які в ЗСУ, але по факту не дуже то й служать? На вашу думку, такий піар-хід, який має місце, чи це тільки дратує справжніх військових? У вас син служить, наприклад.

Я вважаю, що військові мають уявлення про те, що відбувається. Хоча я не можу говорити від імені військових (навіть свого старшого сина), вважаю, що вони, напевно, раді, коли знаменитості або відомі особи одягають військову форму. Це свідчить про те, що, принаймні, така особа пройшла підготовку за БЗВП. На мою думку, це необхідно для всіх чоловіків нашої країни, якщо немає серйозних медичних протипоказань. Адже ми знаходимося в стані війни, і вона може завітати до кожного з нас вже завтра. Наприклад, якщо згадаємо ситуацію в Білорусі, це може стати повторенням подій 2022 року. Швидко може статися так, що війна прийде і до нас, як це було у Бородянці.

Кого я зустрічав серед знаменитостей у військовій формі? Це, зокрема, Коля Сєрга, який регулярно проводить концерти для військових і сам часто одягає військову форму. Також можна згадати Тараса Тополю. Ахтем Сеїтаблаєв, хоч і займається кінозйомкою в Києві, присвячує чимало часу цій справі. Сергій Жадан, ведучий радіо "Хартія", робить важливу справу — заснував підпільне радіо, через яке популяризує цей підрозділ. Є чутки, що в країні є кілька підрозділів, які не мають проблем із мобілізацією, і серед них — "Хартія".

А Максим Неліпа загинув. Він, до речі, у мене колись переміг у "Караоке на Майдані" в новорічній програмі.

В Ізраїлі нікого не дивує, коли футболіст, який є частиною національної футбольної команди, несподівано зупиняє тренування та ігри, щоб виконати свої військові обов'язки.

Я просто запитую в рамках цієї дискусії: де більше значення має публічна особа — в цифровому просторі чи під час збору коштів для Збройних сил України?

-- Для мене однозначно артисти важливі для збору коштів на ЗСУ. Вони багато насправді збирають, реально мільйони євро і доларів. І це дуже велика користь, тому що ЗСУ постійно чогось потребує: автомобілів, БПЛА, РЕБів, детекторів дронів. Тут артисти мають значення.

Митці відіграють важливу роль у формуванні сенсів духовного життя України під час війни. Це безумовно унікальна історія, яку можуть створити лише самі артисти. Ніхто інший не здатний виконати патріотичну пісню, яка дійсно зможе надихнути. Якщо українська пісня не надихає, то яка ж пісня зможе це зробити? Англійська, французька чи російська? Війна — це не лише боротьба за території, а й захист нашого культурного і мовного спадку.

Багато представників шоу-бізнесу -- такі собі люди. Як в принципі і в інших професіях, але ці люди створюють духовний капітал нації.

У 2022 році, коли я втікав від війни, на одному з блокпостів у Франківській області до мене підійшов співробітник СБУ, який керував цим пунктом. Він привітався і сказав: "Добре, що ви їдете". Я відповів: "А яке тут добро? Ми ж тікаємо від війни, а, може, варто було б залишитися". Почувши це, він виголосив фразу, яка залишилася в моїй пам'яті: "Ситуація проста: я знаю, як воювати, а ви — як робити телевізійні програми. Якщо вас вб'ють, українських телевізійних програм не буде. Якщо ж мене знищать, ви все одно візьмете автомат і почнете воювати, адже воювати — це не так складно". Я відповів: "Дякую, що ви це розумієте". Він зазначив, що це усвідомлює кожен.

Отже, ця розповідь стосується того, як військові добре усвідомлюють ситуацію. Вони не схвалюють, коли хтось займається безтурботним життям у нічних клубах, не враховуючи, що в країні триває війна і гинуть найкращі з нас, які борються за нашу безпеку.