Мирон МАРКЕВИЧ: "У Динамо є всі шанси зупинити домінування Шахтаря"

Колишній тренер національної збірної України ділиться своїми думками щодо підсумків року в українському футболі.

Завершилася перша частина чемпіонату УПЛ, зіграли найважливіші поєдинки в поточному сезоні наші команди в єврокубках, а національна збірна України - в Лізі націй.

Заслужений тренер України Mирон Mаркевич в бесіді з кореспондентом Sport.ua поділився своїми враженнями про суперництво в українському футболі, про виступи наших представників на міжнародній арені:

- Розпочну з української Прем'єр ліги. Якщо відверто, то я не очікував такої розв'язки на фініші осіннього етапу. Думав, що в чільній трійці буде більш гостра конкуренція.

А хто ж відповідає за те, що ваші сподівання не здійснилися?

По-перше, київське "Динамо", хоча і не показувало вражаючої гри, все ж таки випереджало своїх конкурентів завдяки стабільності. По-друге, "Шахтар" розчарував, адже я був упевнений, що з таким складом футболістів "гірники" знову зможуть боротися за титул чемпіонів. Однак після невдалих виступів у Лізі чемпіонів команда з Донецька не змогла гідно завершити осінню частину сезону в УПЛ. З їхнім потенціалом вони мали б бути ближче до "Динамо", а не відставати на десяток очок.

Хто з учасників команди чемпіонів викликав у вас найбільше розчарування?

Судаков і Бондаренко. Георгію не вистачало стабільності: він міг продемонструвати чудову гру, а в наступній зустрічі залишитися непомітним. Так не повинні себе вести лідери на полі. Що стосується Артема, то йому просто не вистачає фізичної форми. Це сумно, оскільки за креативністю він один з найталановитіших в УПЛ.

Як ви вважаєте, чи варто керівнику "гірників" Марино Пушичу залишити свою посаду після таких поразок?

Важко надати однозначну відповідь. Я не маю інформації щодо того, хто саме запросив його, а також які умови були прописані в його контракті. Усе це має велике значення.

Можливо, у "Шахтаря" нині не все йде гладко, адже деякі футболісти вважають, що вони вже вийшли за межі цієї команди?

Таким чином, це не має бути нормою: якщо ти очолюєш команду, у важкій ситуації ти зобов'язаний взяти на себе відповідальність за гру. Звичайно, в провалі можна звинуватити і Пушича, адже, здається, він втратив контроль над своїми підопічними. Зараз кожен член команди намагається вирішувати свої питання, що вказує на наявність внутрішніх проблем у колективі.

Чи вважаєте ви, що дистанція від суперників достатня для динамівців, щоб здобути омріяний титул чемпіона?

Безперечно, "Олександрії" та "Шахтарю" буде нелегко компенсувати втрачене. Особливо зважаючи на те, що гравці "Динамо", після свого вибуття з Ліги Європи в січні, зосередяться виключно на внутрішніх змаганнях. Я впевнений, що в клубі добре усвідомлюють свої слабкості і під час зимової паузи працюватимуть над їх усуненням.

Яка тема розглядається?

У "Динамо" невелика кількість гравців на лаві запасних, і команда відчуває потребу в підсиленні. Це необхідно не лише для посилення конкуренції за місце в основному складі, але й для залучення виконавців, здатних суттєво впливати на результати. З огляду на те, що в наступному сезоні Україна матиме лише одного представника в Лізі чемпіонів, "динамівцям" варто активно працювати на трансферному ринку, щоб уникнути ситуації, коли доведеться розплачуватися за свої помилки двічі. Якщо підопічні Олександра Шовковського не зможуть скористатися наявною перевагою в очках, вони самі несуть відповідальність за це.

Від кого, крім "Шахтаря", ви сподівалися на більше минулої осені?

Команди "Полісся", ЛНЗ, "Ворскла" та "Колос" явно не демонструють ту якість гри, яка могла б відповідати фінансовим вкладенням їхніх власників.

А хто, навпаки, несподівано залишив у вас позитивне враження?

Перш за все, варто відзначити "Олександрію", яка з упевненістю займає другий рядок у таблиці. Тренер Руслан Ротань сформував ефективний і гармонійний склад команди. Відчувається, що між гравцями панує атмосфера довіри. Я також радий за футболістів "Карпат", яких можна вважати справжніми "порушниками спокою".

Чи виникають у вас якісь сумніви про своє рішення залишити "Карпати" перед стартом сезону?

- Знаєте, таке вже футбольне життя, у кожного свій шлях. Свого часу я вже подякував клубному керівництву, що дало мені можливість повернути "Карпати" до еліти українського футболу. Тішить, що основу нинішньої команди складають гравці, які грали під моєю орудою, або яких я запрошував. То, які можуть бути претензії і, як мені не вболівати за "Карпати"? Бажаю їм не зупинятися на досягнутому.

Отже, як ви вважаєте, хто є трьома найкращими футболістами, які грають в Українській Прем'єр-лізі?

- Владислав Ванат з "Динамо", "олександрієць" Безерра та Олексій Гуцуляк з "Полісся".

А чи не може Іван Калюжний з "Олександрії" стати претендентом на титул "Відкриття сезону"?

Певен, що це так. Я добре знайомий з Іваном, адже він навчався в академії "Металіста" під моїм керівництвом. Цей хлопець дуже працьовитий і завжди прагне до самовдосконалення. Хоча йому іноді не вистачає швидкості, на позиції опорного півзахисника він компенсує цей недолік завдяки своїй відданості та здатності передбачати розвиток атак суперника.

Після вдалого старту Калюжного в національній команді України, увагу на нього звернув "Шахтар". Які поради ви дали б футболісту в цій ситуації?

Я все ще вважаю, що Івану не варто змінювати свою команду. Як кажуть, не варто шукати кращого, коли вже є добре. У "Олександрії" його дуже цінують вболівальники, він має повагу серед товаришів по команді, а головний тренер покладається на нього. Не можна забувати, що саме завдяки "Олександрії" Калюжний отримав виклик до збірної. А от у "Шахтарі" його потенціал ще не підтверджений. Крім того, були чутки про те, що Івану запропонували новий контракт з набагато вигіднішими умовами. Нехай обмірковує своє майбутнє.

Завершуючи розмову про чемпіонат УПЛ, рівень якого через об'єктивні причини, дійсно, впав, хочу зазначити, що це велике досягнення: в країні йде війна, а футбол живий. Проводяться змагання не тільки в еліті, а й в Першій, Другій лізі, серед аматорів. Тому треба запастися терпінням, будуть ще звитяги й на нашій вулиці.

Ось чому аналізуючи виступи українських клубів в єврокубках слід обов'язково враховувати труднощі сьогодення. Адже чого тільки вартують одні логістичні проблеми, які негативно впливають на підготовку до матчів, відновлювальний процес. Залишається тільки подякувати тим легіонерам, які дали згоду виступати за українські команди.

- Дещо інша ситуація з виступом національної збірної України, основу якої складають гравці, що представляють закордонні клуби. За п'ятибальною системою, якої оцінки заслужили підопічні Сергія Реброва за гру в Лізі націй?

- На трійку з плюсом. Спочатку самі загнали себе в скрутне становище, а потім ледь викарабкалися. Все ж, вважаю, що це була тільки розминка, головний іспит - осінь 2025 року, коли треба буде в кваліфікаційному раунді обов'язково пробитися до фінальної частини чемпіонату світу. Йдеться не лише про імідж українського футболу, а й про можливість заробити серйозні преміальні, які потім підуть на розвиток гри мільйонів. Як бачите, все взаємозв'язано.

Чи може ситуація з допінгом, пов'язана з одним з лідерів нашої команди Михайлом Мудриком, вплинути на виконання цього завдання?

У цій ситуації залишається чимало питань, тому я вважаю, що було б неправильно висловлювати будь-які думки. Сподіваюся, що Мудрик зможе довести свою невинуватість. Хочу лише додати, що Україна має безліч футбольних талантів, і у нас є достатньо висококласних гравців.

- Коли вже зайшла мова про чемпіонат світу 2026 року, то, що скажете про демонстрацію мапи України під час жеребкування кваліфікації, без Криму...

Не варто бути наївними та вірити, що ФІФА допустила цю ганебну помилку випадково, адже, можливо, за цим стоїть чиєсь втручання, яке надало відповідні послуги. На мою думку, це була свідомо спланована провокація, своєрідна перевірка нашої готовності адекватно реагувати. Однак слід пам'ятати, що російські компанії протягом багатьох років виступали спонсорами турнірів, що проходили під егідою ФІФА.

Ваші шляхи зійшлися з новим гравцем збірної Калюжним у "Металісті" – команді, що під керівництвом Мирона Маркевича здобула найбільші досягнення у своїй історії. Чи підтримуєте ви контакти з цим клубом?

Звичайно, я регулярно спілкуюсь з одним з керівників цього футбольного клубу, Євгеном Красниковим. Мене радує, що "Металіст" не зник з футбольної сцени України і зараз виступає в Першій лізі. Основу команди складають вихованці клубної Академії, які представляють збірні України різного віку. Можливо, в майбутньому деякі з них потраплять до національної команди, як це вже сталося з Іваном Калюжним. Не здивуюсь, якщо в наступному сезоні харків'яни знову піднімуться до УПЛ.

Я підтримую близькі стосунки з ультрас "Металіста". До речі, багато хлопців зараз на фронті, і я роблю все можливе, щоб забезпечити їх необхідними речами. Такі ж стосунки в мене з вболівальниками "Дніпра" та "Карпат", які я також мав честь очолювати. Мені надзвичайно пощастило мати таких друзів.

Які у вас стосунки з тривалою главою ФК "Металіст" Олександром Ярославським?

Отже, я надіюся, що він ще не висловив свого остаточного рішення щодо українського футболу.

На завершення, поділіться, будь ласка, своїми думками: варто очікувати на ваше повернення до тренерської лави?

З recent призначенням мого однолітка Клаудіо Раньєрі на пост головного тренера італійської "Роми" я отримав підтвердження того, що можливості завжди залишаються відкритими. Я знаходжусь у хорошій фізичній формі і з легкістю витримую 90 хвилин гри за ветеранів "Карпат" або збірну України. Продовжую стежити за футбольними новинами, уважно слідкую за розвитком подій не лише в УПЛ, а й у всіх провідних чемпіонатах світу. Тому мене важко чимось вразити, і я готовий до будь-яких нових викликів.