Аналіз невдалої перемоги України над Грузією: катастрофічний ультраоборонний стиль Реброва. Всі можливі варіанти перед фінальним туром.

У п'ятому турі Ліги націй Україна зіграла внічию з Грузією на її території. Перший тайм став, безсумнівно, одним з найкращих виступів жовто-синіх, проте автогол контрастує з жахливою, надмірно захисною тактикою, яку команда застосувала після перерви. Хоча якісні контратаки, яких бракувало раніше, принесли лише один гол, результатом став нічийний рахунок в передостанньому матчі Ліги націй. Що ж не спрацювало у цьому поєдинку? Розбирає OBOZ.UA.

Грузія: Мамардашвілі, Лочошвілі, Кашія, Кверквелія, Шенгелія, Какабадзе, Кочорашвілі, Кітейшвілі, Чакветадзе, Кварацхелія, Зівзівадзе.

Україна: Трубін, Миколенко, Матвієнко, Забарний, Конопля, Бражко, Шапаренко, Судаков, Мудрик, Зубков, Довбик.

Перший тайм. Мудрик переживає свої найяскравіші моменти у національній команді.

Україна свідомо обрала тактику гри з оборони, намагаючись розібратися з планами супротивника. Активна адаптація та зонування не дозволяли грузинським футболістам швидко пробити оборонні ряди. Проте ці шість хвилин були напруженими, адже здавалося, що нам знову доведеться сподіватися на удачу. Удар Кварацхелії став кульмінаційним моментом, коли Трубін зумів витягнути м'яч з-під поперечки. Контратака почалася завдяки Судакову, який запустив Мудрика по флангу. Той двічі обіграв Чакветадзе та зробив простріл у штрафний майданчик. Як виявилося, рятівний рикошет від Квірквелії перетворився на автогол. Це була та ж комбінація, яка демонструвала чудову ефективність у попередньому матчі з Грузією.

Ребров випустив основу, в якій нарешті читався заряд на перемогу із перших хвилин. Цікавим був і вертикальний футбол, яким в один-два дотики через Миколенка ми починали наступну навалу. Попри те, що Грузія більше володіла м'ячем, в останній третині акцентованої гри від господарів майже не було. І це теж заслуга команди, яка сконцентрувалася на кожному клаптику поля та була готова диктувати свої правила. А головне - Мудрик став частиною команди, чого не було за всі матчі до цієї Ліги націй.

Що не спрацювало, так це закидання; цей аспект все ще викликає труднощі. Жовто-сині впевнено виходили з-під пресингу і майстерно обходили центральну зону за допомогою точних, переважно коротких передач. Проте, коли Миколенко чи Трубін спробували вибити м’яч далеко вперед, Зубков і Довбик не змогли його дістати. Артему було важко знайти своє місце на полі. За перші 45 хвилин він зробив лише 18 дотиків і не створив жодної небезпечної ситуації в атаці. Натомість, він непогано виконував роль асистента, адже фактично центрфорварда замінював Мудрик. Лише відмінний сейв Мамардашвілі дозволив Україні зберегти мінімальну перевагу.

Цей кураж, який ми зловили після швидкого голу, допоміг придушити грузинське прагнення зрівняти рахунок. Особливо вмикався той же Квірквелія, який після автоголу багато виходив уперед і намагався тиснути. Червоним допомагали спортивна злість, гучні трибуни та навіть залите поле - правим флангом було не так багато доступного простору. Окрему увагу українці приділили Хвічі - під час вмикань вінгера, контроль за ним передавали один одному і завжди була підстраховка, через що за перший тайм у нього був лише один момент.

Цікава, впевнена гра без поспіху стала характеристикою України в першому таймі. Випадково знайдений автогол - теж гол, це наслідок тиску всієї команди та наполегливої гри Мудрика. Михайло вчергове очолив наступ збірної та створив левову частку моментів. От тільки один вінгер не має вивозити на собі обидва фланги. Від Зубкова, Шапаренка та Довбика вимагалося більше активності та продуманої гри попереду, чого було менше, ніж браку чи втрат. У роздягальню футболісти йшли з гарним настроєм і поганою статистикою.

Другий тайм. Знову і знову - ми команда одного тайму

З самого початку тайму Грузія активно розвивала свою гру, спираючись на динаміку Кварацхелії. Команда прагнула якнайшвидше передати м'яч саме йому, аби він самостійно вирішував ігрові ситуації або ж проривався на фланг для подальшого прострілу. Така стратегія виявилася ефективною: неодноразово італійський вінгер знаходив вільного Давіташвілі, але новачкові не вистачало точності у потужних ударах. Всі гравці грузинської команди стали більш агресивними, жорстко вступаючи в боротьбу за м'яч і закриваючи зони поблизу своїх воріт. Хвічі вдавалося все частіше вибігати вперед, а Конопля вже не встигав за його рухами.

Коли обидва тренери усвідомили, як розгортається гра, розпочалися великі заміни. На поле у складі України виходять Криськів і Гуцуляк, які посилюють правий фланг, тоді як Грузія проводить потрійну заміну. У відповідь на такі зміни жовто-сині відмовилися від динамічних флангів: раніше Мудрик і Зубков постійно мінялися позиціями, створюючи плутанину для латералів. З виходом Гуцуляка ця практика припинилася, і кожен з наших вінгерів зберіг свій напрямок, хоча й з акцентом на оборонні дії.

Після замін нові гравці в обох командах взяли на себе відповідальність за результат. Вони стали несподіваними другорядними виконавцями, які підтримували як захист, так і атаку. Наприклад, коли Судакова блокували на підбиранні, Гуцуляк намагався перехопити м’яч. Якщо Мудрика збивали, Криськів був готовий закрити його зону. Кожен з українських футболістів проявляв впевненість у грі з м’ячем, що дійсно надихало. Також з такою ж енергією вийшли на фланги нові гравці суперника, що призвело до уразливості найслабшої зони в другому таймі України. Тиск на наших крайніх захисників значно зріс, і вони не встигали впоратися з атакуючими вінгерами, що збільшувало кількість загроз з боку Хвічі та Давіташвілі. Кульмінацією цієї тактики став гол Мікаутадзе, який також вийшов з лави запасних. Жоден з захисників не встиг його закрити, і рахунок зрівнявся.

На останні хвилини у нас вийшли два гравці на роботу одразу в обох площинах: Яремчук для свіжого дихання в атаці і Калюжний для переваги перед карним. Назаренко, який з'явився пізніше, прийшов дати збірній той креатив, який показує в УПЛ. Свій шанс він мав - і не вийшло. Коли Мудрик втомився працювати "бокс-ту-бокс", в атаці зламалося все. Удар Довбика у стійку та промах Зубкова - все, що можна згадати за 45 хвилин. Україна все ще не навчилася бути однаково сильною впродовж всієї гри, а не тільки в одному таймі. Аж два удари у ствір сталися на 92(!) хвилині! Але якщо наш крутезний випад проспали всі грузини, то Мамардашвілі відчайдушно закрив ворота від подвійного удару.

1:1 - закономірний результат, який Україна отримала в подарунок. По одному голу в кожному таймі - цілком логічний підсумок перших 45 хвилин. Незважаючи на те, що грали в оборонному стилі, до перерви наша команда виглядала досить впевнено. Проте, посилений тиск з боку Грузії після відпочинку суттєво вплинув на настрій та мотивацію наших гравців. Україна залишається на останньому місці в таблиці, і тепер все буде залежати від шостого туру, де ситуація може бути абсолютно непередбачуваною.

Огляд матчу у форматі відео

Графіки для національної збірної України

Після того, як Албанія та Чехія зіграли внічию 0:0, для української команди все стало очевидним. Якщо команда Реброва у заключному матчі не виграє у Тирані, вона опускається у дивізіон С. Гостьова перемога над албанцями та непрограш чехів у поєдинку проти Грузії відправляє "синьо-жовтих" до плей-оф за вихід до еліти. А якщо наша збірна обіграє балканців, а грузини переможуть в Оломоуці, то українцям доведеться зіграти за виживання у дивізіоні.